Постанова від 22.07.2025 по справі 908/2710/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2710/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Кузнєцов Д.О.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "РДД"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2025р.

(суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 13.02.2025р.)

у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмікс", м.Запоріжжя

до: товариства з обмеженою відповідальністю "РДД", село Петропіль, Запорізька область

про стягнення 1 926 696,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмікс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" 1 926 696,42 грн. основного боргу по оплаті виконаних робіт за договором підряду № 10/02 від 10.02.2023.

Позов обґрунтований неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 10/02 від 10.02.2023 щодо оплати вартості виконаних робіт.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.2025р. у справі №908/2710/24 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмікс" 1 926 696,42 грн. основного боргу, 23120,36 грн. судового збору та 92000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РДД" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2025р. у справі №908/2710/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та зменшити розмір стягнення витрат на оплату правничої допомоги у суді першої інстанції до 6924,75 грн., розподіливши їх між сторонами пропорційно сумі задоволених вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що висновки Господарського суду Запорізької області, викладені у рішенні по справі №908/2710/24, не відповідають обставинам справи, рішення є незаконним та прийнято з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що у суді першої інстанції Відповідач звертав увагу суду, що всі акти датовані 02.09.2024, були відправлені Відповідачеві цінним листом з описом вкладення 03.09.2024, зареєстрованим на підприємстві 24.09.2024. Раніше ніколи таким чином Позивач не поступав, що свідчить про розуміння останнім наявності обґрунтованих заперечень Відповідача стосовно виконаних робіт .

На думку Скаржника, у зв`язку зі свідомими діями з боку Позивача по направленню одразу 11 актів виконаних робіт, ним створені умови неможливості їх прийняття в обумовлений в договорі строк, через відсутність належного штату працівників у Відповідача. При цьому про початок перевірки актів виконаних робіт на предмет їх відповідності умовам договору Позивач був повідомлений телефоном.

За доводами скарги, додатки до позовної заяви - «детальні акти», не є кошторисом у розумінні ЦК України та взагалі не є документами. З їх змісту не можливо визначити інформацію на підставі якого договору зазначена сума і хто є Замовником і Виконавцем робіт, вказані документи не підписані Відповідачем.

Апелянт вказує, що суд, не пересвідчившись у реальному виконанні робіт з боку Позивача, зробив висновок, що останній роботи виконав, а Відповідач їх не оплатив та проігнорував позицію останнього щодо неможливості прийняття робіт за вказаними актами, не врахував, що надані акти не містили переліку робіт та ціни робіт, а містили назву об`єкту та загальну ціну робіт, яка до того ж не була погоджена Відповідачем окремо.

Скаржник не погоджується з висновком суду про суперечливість доводів Відповідача, які є протилежними його поведінці, яка мала місце протягом виконання умов договору підряду №10/02 від 10.02.2013 щодо інших актів, оскільки у відзиві він зазначив, що частина актів сторонами підписана і вони не становлять предмет спору, 11 актів становлять предмет спору, але Відповідач заперечує про виконання робіт по цих актам в обсягах, зазначених Позивачем, при цьому за деякими актами - роботи не виконувалися взагалі.

Щодо витрат на правничу допомогу, то Апелянт вважає, що встановлення оплати послуг в фіксованому розмірі не може бути підставою для автоматичного стягнення зазначених сум без перевірки їх співмірності із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За таких умов висновок суду, за яким суд визнав розмір наведених витрат на професійну правничу допомоги адвоката в розмірі 92000 грн співмірним заявленим у позові вимогам є протиправним. Отже , у цій частині рішення суду також слід скасувати і зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 6924,75 грн.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві зазначає, що договір підряду №10/02 від 10.02.2023 встановлює, що остаточні склад, кількість та вартість виконаних робіт визначаються та погоджуються сторонами у відповідних актах приймання-передачі виконаних робіт та які дають можливість встановити факт виконання Позивачем робіт на замовлення Відповідача, які містять назви об`єктів, робіт, їх перелік, вартість та перелік використаних для виконання цих робіт матеріалів.

За доводами Позивача, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №44 від 02.09.2024 року, №46 від 02.09.2024 року, №47 від 02.09.2024 року №55 від 02.09.2024 року, №56 від 02.09.2024 року, №60 від 02.09.2024 року, №62 від 02.09.2024 року, №64 від 02.09.2024 року, №65 від 02.09.2024 року, №70 від 02.09.2024 року, №77 від 02.09.2024 року були представлені Відповідачу для підписання уповноваженими особами, однак Відповідач відмовився їх прийняти без будь-яких пояснень чи зауважень щодо якості виконаних робіт, у зв`язку з чим, на всіх актах були вчинені надписи про таку відмову. При цьому направлення актів виконаних робіт Відповідачу поштою є законними.

Позивач стверджує, що відповідальні особи ТОВ "РДД" фактично перевірили і погодили факт виконання робіт, про що свідчать їх підписи на детальних актах. Питання полягало лише у тому, що Відповідач ухилився від підписання актів встановленої у договорі форми з печатками та підписами посадових осіб сторін.

За доводами Позивача, твердження про телефонне повідомлення його щодо перевірки актів є неправдивим та не підтверджується жодним доказом.

Позивач зазначає, що він звернувся до суду через місяць після відправлення листа. З моменту направлення листа і до ухвалення рішення пройшло півроку, а не тиждень як вказує Скаржник. До того ж, за цей період Відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень щодо виконаних за спірними актами робіт.

На переконання Позивача, реальне виконання робіт підтвердження , у тому числі, копіями детальних актів з підписами відповідальних осіб Відповідача, які слідкували за ходом виконання робіт та приймали їх. Проти цих актів Відповідач висловив зауваження, з якими Позивач не погоджується. Так, зауваження щодо неточних даних у преамбулі Відповідач повинен був висувати у момент підписання його відповідальними особами. Натомість зміст документів цілком узгоджується з твердженнями Позивача. Разом з тим, відсутність на вказаних детальних актах печатки Відповідача, не може бути перешкодою для їх прийняття в якості доказів, оскільки саме Відповідач ухилявся від їх проставляння. Печатка ТОВ "РДД" та підпис його керівника повинні були бути проставлені на акті здачі-приймання робіт (надання послуг), але Відповідач відмовився підписати.

Позивач звертає увагу, що ТОВ "БК "Будмікс" взаємодіяло з тими особами Відповідача, які були йому для цього представлені останнім. Згідно з п. 14.7 договору №10/02 від 10.02.2023 для комунікації в рамках виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони використовують наступні електронні адреси: з боку замовника: rdd@apelmon.ua; O.Oliinyk@apelmon.ua, при цьому інші акти, які підписані з боку Відповідача тими самими особами і у аналогічний спосіб, були прийняті та оплачені у повному обсязі.

Крім того Позивач зауважує, що на протязі усього строку дії договору і виконання робіт, а це з 10.02.2023 по вересень 2024 року, у Відповідача не існувало претензій до порядку взаємодії сторін та оформлення операцій. Відповідач регулярно вносив попередні оплати, приймав виконані роботи.

Стосовно форм №КБ-2в і №КБ-3, на які посилається Апелянт у скарзі, то такі форми є обов`язковими для застосування при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів. У даному випадку ремонтні роботи здійснювались за рахунок власних коштів Відповідача і у договорі сторони не передбачали складання документів такої форми, а передбачили складання акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) (п.2.9.).

Також, у відзиві йдеться про те, що підприємство на протязі усього періоду дії договору добросовісно виконувало свої зобов`язання - проводило ремонтні роботи належним чином. Відповідач не звертався з листами щодо неналежної якості робіт, не вимагав повернення попередніх оплат. Якщо Відповідача не влаштовував спосіб документального оформлення то, він мав право на початкових етапах відмовитись від співпраці.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2710/24.

Матеріали справи №908/2710/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. апеляційну скаргу ТОВ "РДД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2025р. у справі № 908/2710/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору, у розмірі 6 936 грн. 11 коп..

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 02.07.2025.

12.06.2025 від представника Відповідача до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), яка задоволена ухвалою суду від 16.06.2025.

02.07.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2025.

03.07.2025, на виконання вимог апеляційного суду, від Позивача надійшла заява про долучення до справи іншої сканкопії договору підряду №10/02 від 10.02.2023.

Також, 03.07.2025 від представника Позивача надійшла заяви про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), які задоволена ухвалою суду від 04.07.2025.

22.07.2025 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду, у зв`язку з неможливістю його представників бути присутніми під час розгляду даної справи 22.07.2025 з огляду на участь його представника у судовому засіданні у Самарському районному суді м.Дніпра, призначеному на цю саму дату на 15:00год.

Розглянувши клопотання Відповідача, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням наступного.

Так, у розумінні чинного законодавства України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі нез`явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У даному випадку, заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника у судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).

При цьому участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. Позиція Відповідача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.

Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

На думку суду, обставини даної справи свідчать про достатність матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства у частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст.273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Відповідача, за наявними матеріалами.

Отже, з метою недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст.256 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

22.07.2025 представник Позивача у судовому засіданні надав пояснення у справі.

22.07.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

10.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмікс"(Виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РДД" (Замовником) укладений договір підряду № 10/02, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника власними та залученими силами і засобами на свій ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, надалі - Роботи, а Замовник зобов`язується прийняти виконані Роботи в узгоджені сторонами строки і сплатити їхню вартість на умовах даного договору.

За умовами п. 1.2 Договору фактом узгодження сторонами складу, кількості та вартості робіт є письмове підтвердження з боку відповідальної особи Замовника наданого виконавцем кошторисного розрахунку, отримане за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно із п. 2.5 Договору оплата виконаних Робіт (наданих послуг) проводиться:

- за фактично виконані Роботи (надані послуги), обсяг яких визначається в актах приймання-передачі виконаних робіт;

- за місяць, в якому послуги надавались Замовнику;

- на підставі рахунків, які складаються Виконавцем відповідно до належно оформлених актів приймання-передачі виконаних робіт;

- протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання Замовником рахунку на оплату наданих послуг;

- шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до п. 2.6 Договору порядок оплати:

- Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця аванс (здійснює попередню оплату) в розмірі 30% від загальної вартості робіт, визначених у відповідному погодженому сторонами кошторисі на підставі рахунку, отриманого від Виконавця.

- Остаточний розрахунок здійснюється Замовником на підставі затвердженого та підписаного сторонами Акту приймання передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дати його підписання та за умови отримання від Виконавця відповідного рахунку.

Пунктом 2.9 Договору встановлено, що належне виконання Виконавцем Робіт по даному договору оформлюється підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Виконавець зобов`язаний скласти, підписати та передати замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 3 робочих днів з дати приймання робіт, а Замовник зобов`язаний прийняти та підписати акт зі свого боку у термін не пізніше 5 робочих днів з дати його отримання.

У п. 2.10 Договору сторонами узгоджено, що у разі, якщо Замовник відмовиться підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) у вище зазначений термін, він зобов`язаний надати Виконавцю в той же термін обґрунтовану письмову відмову від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) з обов`язковим зазначенням причин відмови.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту отримання попередньої оплати та за умови отримання матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених кошторисом.

У розділі 9 договору передбачено порядок приймання виконаних робіт, виправлення недоліків, а саме:

п. 9.2 Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт.

п.9.3 Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання актів Замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Виконавцю мотивовану відмову від їх підписання.

п. 9.4 Прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Виконавцем документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, договором та/або законодавством.

п. 9.5 Уразі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання подібних документів, Замовник має право відмовитись від підписання наданих документів.

Відповідно до п. 15.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами.

У разі, якщо від жодної із сторін за два тижні до закінчення терміну дії цього договору не поступить письмове повідомлення про розірвання договору, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п. 15.3 Договору).

За доводами Позивача, у ході виконання Договору сторони складали детальні акти, де визначались назви об`єктів, назва (вид) робіт, їх перелік, вартість та перелік використаних для виконання цих робіт матеріалів. Відповідно до умов цих актів Виконавець виконував роботи, а Замовник приймав та перевіряв їх якість. За результатом перевірки відповідальна особа ТОВ "РДД" ставила свій підпис. Після фактичного приймання виконаної роботи по детальному акту та на його основі Виконавцем складались акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписувались сторонами.

На виконання умов Договору Позивачем у період з 17.02. 2023 по 21.06.2024 направлялись Відповідачу рахунки, в яких зазначалось найменування робіт/послуг, об`єкт/місце виконання та вартість робіт/послуг.

Згідно з матеріалами справи, за наведений період сторонами складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Вартість виконаних Позивачем робіт по деяких актах Відповідачем оплачені у повному обсязі.

Однак частина актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з боку Відповідача не підписано, а саме: № 42 від 16.07.2024 на суму 131447,76 грн., № 44 від 02.09.2024 на суму 998087,84 грн. з ПДВ, №46 від 02.09.2024 на суму 113502,96 грн. з ПДВ, №47 від 02.09.2024 на суму 388820,06 грн. з ПДВ, №55 від 02.09.2024 на суму 150456,14 грн. з ПДВ, №56 від 02.09.2024 на суму 156431,00 грн. з ПДВ, №60 від 02.09.2024 на суму 87652,68 грн. з ПДВ, №62 від 02.09.2024 на суму 35964,62 грн. з ПДВ, №64 від 02.09.2024 на суму 378527,09 грн. з ПДВ, №65 від 02.09.2024 на суму 448883,46 грн. з ПДВ, №70 від 02.09.2024 на суму 125709,72 грн., №77 від 02.09.2024 на суму 1104,00 грн. з ПДВ.

При цьому вартість виконаних робіт:

по акту № 42 від 16.07.2024 - оплачено Відповідачем.

по актах здачі-приймання робіт (надання послуг) №44, №46, №47, №55, №56, №60, №62 від 02.09.2024 - оплачена Відповідачем частково;

по актах №64, №65, №70, №77 від 02.09.2024 - не оплачено.

На підтвердження виконання робіт за не підписаними Відповідачем актами здачі-приймання робіт (надання послуг) Позивач посилається на наявність детальних актів, які підписані відповідальними особами Відповідача, що слідкували за ходом виконання робіт та приймали їх, а саме:

акт на суму 998087,85 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3. Дарнель. Зовнішні роботи (рахунок №49 від 25.09.2023, акт №44 від 02.09.2024, сплачено 515955,27 грн., залишок заборгованості 482132,57 грн.);

акт на суму 113502,95 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, РДД Рампа. Майданчик (рахунок №58 від 24.10.2023, акт №46 від 02.09.2024, сплачено 32017,93 грн., залишок заборгованості 81485,03 грн.);

акт на суму 241184,90 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, Дарнель. Електромонтажні роботи та акт на суму 147653,16 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, Дарнель. Електромонтажні роботи (додаткові роботи) (рахунок №60 від 01.11.2023, акт №47 від 02.09.2024, сплачено 255898,00 грн., залишок заборгованості 132922,06 грн.);

акт на суму 150456,14 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3. Дарнель. Додаткові роботи (рахунок №13 від 14.02.2024, акт №55 від 02.09.2024, сплачено 44561,00 грн., залишок заборгованості 105895,14 грн.);

акт на суму 156431,00 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3. Рампа РДД завантаження товару, склад з хімією, навіс (рахунок №14 від 22.02.2024 року, акт №56 від 02.09.2024 року, сплачено 64023,00 грн., залишок заборгованості 92408,00 грн.);

акт на суму 87652,68 грн. по об`єкту: виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, Дарнель. Сантехнічні роботи опалення осмос (рахунок №19 від 02.03.2024, акт №60 від 02.09.2024, сплачено 25353,40 грн., залишок заборгованості 62299,28 грн.);

акт на суму 35964,62 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3. Перенесення високовольтного кабелю (рахунок №27 від 03.04.2024, акт №62 від 02.09.2024, сплачено 20634,55 грн., залишок заборгованості 15330,07 грн.);

акт на суму 378527,09 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова,3. Розширення складу та переміщення офісу РЦ (рахунок №35 від 22.04.2024, акт №64 від 02.09.2024, оплат не надходило);

акт на суму 448883,46 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова,3. Дарнель. Оздоблювальні роботи приміщення прийомки (рахунок №36 від 22.04.2024, акт №65 від 02.09.2024, оплат не надходило);

акт на суму 125709,72 грн. по об`єкту: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, РДД. 1 поверх (рахунок №46 від 04.05.2024, акт №70 від 02.09.2024, оплати не надходило);

акт на суму 1104,00 грн. по об`єкту: м. Запоріжжі, вул. Кольорова, 3. Підключення силових ліній (рахунок №52 від 21.06.2024, акт №77 від 02.09.2024, оплат не надходило).

Також, листом № 02/09-3 від 02.09.2024 Позивач звернувся до Відповідача з повідомлення про наявність заборгованості за договором № 10/02 від 01.02.2023 в сумі 2028541,25 грн. та направив для підпису два примірника акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2023 по 02.09.2024 , що підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа від 03.09.2024.

Цінним листом № 02/09-4 від 02.09.2024 Позивачем на адресу Відповідача направлені рахунки та примірники залишених без підпису актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) з проханням їх підписати та сплатити заборгованість, що підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа від 03.09.2024.

За доводами Позивача, всупереч тому, що фактично роботи прийнято, Відповідач відповіді стосовно підстав не підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не надав, оплату залишку вартості виконаних робіт не здійснив. Направлені адресу Відповідача листи від 02.09.2024 повернулись без вручення за закінченням терміну зберігання.

З огляду на викладене, за розрахунками Позивача, за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1926696,42грн.

Неоплата Відповідачем заборгованості за виконані роботи у вказаній вище сумі стала підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

За результатом розгляду позовної заяви місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано тим, що не надавши Позивачу обґрунтовану відмову від підписання наведених актів, Відповідач фактично погодив виконання робіт за цими актами. Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача. На підставі викладеного, суд вважав вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1926696,42 грн. заборгованості за договором підряду № 10/02 від 10.02.2023 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд знайшов наявними підстави для стягнення з Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у сумі 92000,00грн, при цьому суд виходив з того, що договором № 16-08-24/2 про надання юридичної допомоги від 16.08.2024 сторони узгодили порядок оплати наданих послуг у фіксованому розмірі. Суд послався на правову позицією, викладену у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18, згідно з якою розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником Позивача, а отже є визначеним.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За сталою практикою Верховного Суду, якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, а не робити висновок про передчасність позову, що помилково було зроблено судом апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).

Отже, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання Позивачем робіт.

Між тим, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Тобто, для оплати робіт визначальним є доведення їх фактичного виконання та прийняття Замовником чи встановлення судом необґрунтованості мотивів відмови Замовника від підписання акта чи ухилення від прийняття робіт.

Щодо досліджуваної справи, то сторони у договорі погодили порядок прийняття виконаних робіт та вчинення дій у разі виявлення недоліків у роботі підрядника.

Слід зазначити, що за умовами ч.1 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Обов`язок прийняття робіт, їх перевірка та виявлення недоліків покладено на Відповідача і цей обов`язок залежав від волевиявлення останнього.

Отже, якщо Відповідач не скористався таким правом, він діяв самостійно і на власний ризик.

У даному випадку, хоча спірні акти приймання-передачі і не підписані з боку Відповідача, разом з тим не містять будь-яких заперечень замовника щодо виконаних робіт.

При цьому не надавши обґрунтовану відмову від підписання наведених актів, Відповідач фактично погодив виконання Позивачем робіт за ними.

Тобто, Скаржником не доведено, що спірні роботи виконані Позивачем неналежним чином або не у повному обсязі, при цьому матеріали справи свідчать про те, що Позивач виконав роботи та пред`явив їх Відповідачеві шляхом складання відповідних актів.

Разом з тим, виконання Позивачем робіт, за відсутності заперечень Відповідача щодо якості таких робіт, надає Позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: безпідставне ухилення Відповідача від прийняття робіт за спірними (не підписаними) актами, невиконання ним зобов`язання за договором підряду № 10/02 від 10.02.2023 у частині повної оплати вартості виконаних за цим договором робіт та ненадання ним належних доказів, які б спростували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з Відповідача 1926696,42грн боргу та, у зв`язку з цим, для задоволення позову у відповідній частині.

Слід зазначити, що направлення актів засобами поштового зв`язку не суперечить приписам чинного законодавства України. Доводи скарги про те, що такі дії Позивача свідчать про розуміння ним наявності обґрунтованих заперечень Відповідача стосовно виконаних робіт, а також його твердження про умисне створення Позивачем умов неможливості прийняття актів в обумовлений у договорі строк, без підтвердження належними доказами, мають характер припущень.

Доводи Скаржника про повідомлення ним Позивача про початок перевірки актів виконаних робіт на предмет їх відповідності умовам договору засобами телефонного зв`язку є недоведеними, тому відхиляються колегією суддів.

Одночасно колегія суддів зауважує, що Скаржник, посилаючись на неналежність доказів, наданих Позивачем, не надає будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції та на спростування доводів Позивача щодо належного виконання ним робіт.

При цьому у силу приписів ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Щодо доводів Скаржника про необґрунтованість та неспівмірність розміру присуджених до стягнення з нього витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.

Ст.123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 8 ст.129 Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Незалежно від порядку обчислення гонорару визначеного адвокатом та клієнтом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку, 16.08.2024 ТОВ "Будівельна компанія "Будмікс" (замовником) та адвокатом Кузнєцовим Дмитром Олександровичем (виконавцем) укладено договір № 16-08-24/2 про надання юридичної допомоги, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу замовнику в обсягах та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 цього договору виконавець, зокрема, бере на себе виконання робіт в рамках позовного провадження відносно стягнення заборгованості на користь ТОВ "Будівельна компанія "Будмікс" з ТОВ "РДД" в рамках договору підряду № 10/02 від 10.02.2023.

У п. 3.1 договору №16-08-24/2 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за вартість юридичної допомоги, передбаченої в п. 1.1 цього договору, у розмірі 92000,00 грн..

На виконання договору про надання юридичної допомоги №16-08-24/2 від 16.08.2024 сторонами 08.10.2024 підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору на суму 92000,00 грн., який містить перелік наданих послуг (виконаних робіт) та кількість витрачених годин.

Згідно з цим актом, адвокатом виконано наступні роботи (надано послуг): проведено консультацію з приводу перемовин щодо добровільної сплати боргу - 4 години; ознайомлення з документами, вивчення фактичних обставин справи, визначення судової перспективи, узгодження правової позиції - 24 години; опрацювання діючого законодавства - 8 годин; складання супровідних листів та допомога у направленні їх з документацією Відповідачу - 16 годин; складання позовної заяви - 16 годин; здійснення розрахунку суми боргу - 8 годин; допомога в оплаті судового збору - 1 година; підбір, систематизація, складання додатків до позову - 16 годин; контроль та відстеження справи у суді - на протязі всього часу розгляду справи.

Також в акті сторони підтвердили, що у подальшому буде мати місце збільшення об`єму виконаних робіт, що не призведе до збільшення розміру оплати.

Надання адвокатом Кузнєцовим Д.О. адвокатських послуг у судах у даній справі підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги від 07.10.2024 серія АР №1200972 .

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у справі є стягнення заборгованості за договором підряду.

Даний спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності. У спорах такого характеру, судова практика є сталою, справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 08.10.2024, адвокат надав клієнту послуги, зокрема, з проведення переговорів щодо досудового врегулювання спору, між тим докази проведення адвокатом таких переговорів заявником не надано.

При цьому слід враховувати, що послуги з надання консультацій та аналіз документів не належать до окремих процесуальних дій та повинні входити у вартість послуги з підготовки позовної заяви.

Між тим, відповідно до цього акту, час, витрачений на складання позовної заяви, підбір додатків до неї і розрахунок суми боргу зайняв у представника Відповідача 40 годин, що є неспівмірним з наданими адвокатом послугами, оскільки позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребували значного часу.

Крім того, слід враховувати, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають.

Також, на переконання колегії суддів, складання представником супровідних листів не вимагало значних затрат часу адвоката або зусиль щодо аналізу норм права, зміст цих листів є невеликим, між тим, у адвоката цей процес зайняв 16 годин , що є неспівмірним з наданою послугою, як і витрачена година часу на допомогу в оплаті судового збору.

Таким чином, хоча Позивач і має право на реалізацію вказаних вище послуг, але час, витрачений на їх надання, є явно завищеним.

Разом з тим, за сталою практикою Верховного суду, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Тобто, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися саме між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

З урахуванням викладеного, у даному випадку не йдеться про втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру такого гонорару, оскільки вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.

Приймаючи оскаржуване рішення у частині витрат Позивача на правничу допомогуё понесених у суді першої інстанції, місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків щодо задоволення заяви товариства у повному обсязі та відшкодування таких витрат, за рахунок Відповідача, у сумі 92000,00грн.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, дослідивши зміст виконаних представником Позивача робіт, необхідних для надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції, перевіривши характер правової допомоги, кількість наданих послуг, врахувавши участь представника у судових засіданнях, надані заявником документи в їх сукупності, прийнявши до уваги заперечення Відповідача щодо розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, а також з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, розумності та принцип співмірності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Позивача та відшкодування Відповідачем витрат на правову допомогу, понесених ТОВ"Будівельна компанія "Будмікс" у суді першої інстанції у розмірі 46000,00грн (50% від заявленої суми).

Таким чином, суд апеляційної інстанції частково погоджується із доводами Відповідача, викладеними в апеляційній скарзі.

Стосовно інших викладених в апеляційній скарзі аргументів Скаржника, то вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм матеріального та процесуального права і не спростовують вказаних вище висновків суду про задоволення позову у частині стягнення з Відповідача боргу.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.4 ст.277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У даному випадку, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні його резолютивної частини щодо визначення суми витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок Відповідача.

10. Судові витрати.

Згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника, враховуючи зміну оскаржуваного рішення лише у частині розміру витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2025р. у справі №908/2710/24 - змінити у частині розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" .

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РДД" (вул. Шкільна, буд.1Б, приміщення 29, село Петропіль, Запорізький район, Запорізька область, 70405; ідентифікаційний код 41532436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будмікс" (вул.Дивногорська, буд.9, м.Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 44980156) 1926696,42 грн. (один мільйон дев`ятсот двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто шість грн. 42 коп.) основного боргу, 23120,36 грн. (двадцять шість тисяч сто двадцять грн. 36 коп.) судового збору та 46000,00 грн. (сорок шість тисяч грн.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Видачу наказу, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 23.07.2025

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін