Рішення від 10.07.2025 по справі 910/13354/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2025Справа №910/13354/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд"за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт"стороні відповідача -3. приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовичапровизнання права власності на автомобіль та зняття арешту Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи: від позивача:Пашковський Д.В.від відповідача-1:Пальчик В.Л.від відповідача-2:Костишена В.Л.від третьої особи-2:не з`явивсявід третьої особи-3:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" про визнання права власності на автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" вказувало, що, не зважаючи на повне виконання позивачем, як лізингоодержувачем, своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" ухиляється від передачі автомобіля Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , у власність позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13354/24; вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 03.12.2024.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" надійшла заява про вступ у справу, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Вказана заява вмотивована тим, що спір у даній справі стосується майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг", на яке накладено арешт в рамках виконавчого провадження №76043387 щодо примусового виконання наказу №910/12154/18 від 25.02.2019 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" неповернену частину авансу відповідно до Додаткової угоди від 04.04.2018 до Договору фінансового лізингу ФЛО №0 009 від 14.02.2018 у розмірі 360 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 залучено до участі у справі у Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача (з урахуванням протокольної ухали від 16.01.2025 про виправлення описки).

03.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" надійшло клопотання, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи та продовжити на тридцять днів строк проведення підготовчого провадження у господарській справі №910/13354/24.

В підготовче засідання 03.12.2024 представники учасників справи, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання на 17.12.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 встановлено позивачу строк для надання доказів оплати лізингових платежів - протягом тижня; відкладено підготовче засідання на 16.01.2025.

18.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжних документів про сплату лізингових платежів за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017. Також у даній заяві позивач звертає увагу суду, що перший платіж за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 було сплачено в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог між лізингодавцем (ТОВ "Бренд Лізинг") та лізингоодржувачем (ТОВ "ТЛА Чернігів"), який виник з факту оплати авансового платежу за Договором фінансового лізингу ФЛО №015 від 19.06.2018 у сумі 175 872,00 грн, з яких 78 893,00 грн ТОВ "Бренд Лізинг" та ТОВ "ТЛА Чернігів" вирішили зарахувати в рахунок чергового платежу за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 відповідно до укладеної Додаткової угоди №1 від 01.02.2019 до Договору фінансового лізингу ФЛО №015 від 19.06.2018.

24.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач-1 вказує, що грошові зобов`язання за Договором лізингу №004 від 21.09.2017 перед ним погашені в повному обсязі. При цьому, відповідач-1 вказує, що у зв`язку з наявністю у ТОВ "Бренд Лізинг" невиконаних грошових зобов`язань, зокрема перед ТОВ "Інвестбуд" та наявністю з цих підстав рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 по справі №910/12154/18, що набрало законної сили, на належне відповідачу-1 майно в установлено порядку накладено арешт. Наявність даного обтяження, не зважаючи на добросовісність поведінки позивача та повне виконання ним зобов`язань за Договором лізингу №004 від 21.09.2017, унеможливлює виконання відповідачем-1 свого обов`язку перед позивачем за договором лізингу щодо передачі транспортного засобу у власність позивачу. Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" просить задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" по справі №910/13354/24 у повному обсязі.

03.01.2025 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" надійшли пояснення, в яких останнє вказує, що ТОВ "ТЛА Чернігів" не здійснило жодних платежів за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" вказує, що існує ймовірність, що ТОВ "Бренд Лізинг" та ТОВ "Трейд Полтава" штучно створено даний спір у межах справи №910/13354/24 з метою ухилення від сплати присудженої рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 по справі №910/12154/18 на користь ТОВ "Інвестбуд" неповернутої частини авансу відповідно до Додаткової угоди від 04.04.2018 до Договору фінансового лізингу ФЛО №009 від 14.02.2018 у розмірі 360 000,00 грн.

10.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшли доповнення до заяви про визнання позову, в яких відповідач-1 просить суд долучити до матеріалів справи №910/13354/24 рахунки, виставлені ТОВ "Бренд Лізинг" рамках Договору фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 у кількості 18 одиниць.

16.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшли доповнення до заяви про визнання позову, в яких відповідач-1 просить суд долучити до матеріалів справи №910/13354/24 лист ТОВ "ТЛА Чернігів" вих. №01-03/10 від 03.10.2017.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 відмовлено у прийнятті визнання відповідачем-1 позову, з огляду на наявність у третьої особи інтересу щодо спірного майна; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; виправлено описку у зазначенні на якій стороні залучено третю особу-1 та правильним вважати "на стороні відповідача"; встановлено третій особі-1 строк для надання заяв, клопотань та доказів - 5 днів з моменту отримання пояснень від третьої особи-2, а в разі відсутності таких пояснень - 5 днів після наступного засідання; зобов`язано учасників справи направити залученій третій особі-2 копії заяв по суті спору протягом трьох днів; запропоновано залученій третій особі-2 у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору; відкладено підготовче засідання на 13.02.2025.

11.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" сформовано в системі "Електронний суд" заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:

1) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" право власності на вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017;

2) зняти (скасувати) арешт з вантажного автомобіля марки Renault моделі Kangoo, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та скасувати його розшук, що накладені постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича від 13.09.2024 при примусовому виконанні виконавчого провадження №76043387.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" у заяві про зміну предмету позову просило залучити до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" та вказало, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.

В обґрунтування даної заяви позивач вказував, що ефективним та належним способом захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава", в повній мірі без необхідності додаткового звернення до суду, окрім первісної позовної вимоги про визнання права власності на автомобіль, є скасування накладеного приватним виконавцем арешту на автомобіль і скасування його розшуку, що буде підставою для проведення державної реєстрації транспортного засобу за Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду; залучено ТОВ "Інвестбуд" в якості відповідача-2 у справі №910/13354/24 із виключенням зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; залучено до участі у справі приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; зобов`язано учасників справи направити залученій третій особі-3 копії заяв по суті спору; запропоновано відповідачу-2 у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду відзив на позов; запропоновано залученій третій особі-3 у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору; відкладено підготовче засідання 13.03.2025.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 зобов`язано позивача надати суду для огляду оригінали всіх документів, долучених ним до матеріалів справи; з огляду на наявність сумнівів у добросовісному виконанні учасниками справи своїх процесуальних обов`язків витребувано у Печерської філії Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень" відомості щодо всіх платежів, які надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" у період з 01.01.2017 по сьогоднішній день, в тому числі де мало місце повернення коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (з розмежуванням: платіжне доручення, сума, призначення платежу, тощо); встановлено строк для надання доказів - 10 днів; зобов`язано позивача надати докази оплати по Договору №15; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.04.2025.

28.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач-1 зазначає, що повністю визнає обставини, що викладені позивачем позовній заяві, в той час як в Акті звірки за договором ФЛТ №004 від 21.09.2017 бухгалтером були допущені помилки в частині призначення платежу.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.04.2025 до 15 год. 20 хв. для огляду оригіналів документів відповідачем-1.

В подальшому протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 долучено подані відповідачкм-1 оригінали документів до матеріалів справи; повторно зобов`язано Печерську філію Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та заощаджень" виконати вимоги протокольної ухвали суду від 13.03.2025; зобов`язано Печерську філію Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та заощаджень" надати пояснення щодо невиконання вимог протокольної ухвали суду від 13.03.2025; відкладено підготовче засідання на 22.04.2025.

04.04.2025 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Банк Інвестицій і Заощаджень" із супровідним листом надійшли запитувані судом докази.

07.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач-1 зазначає, що при здійсненні в період з 26.09.20017 по 02.10.2017 платежів лізингоодержувачем були допущені технічні помилки у призначенні платежів та помилково здійснено посилання на транспортний засіб Renault Trafik 2012, тому в подальшому лізингоодержувачем було надано лізингодавцю лист від 03.10.2017 вих. №1-03/10 із відповідними поясненнями та наголошено на необхідності зарахування таких платежів в рахунок погашення заборгованості за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017, зокрема в частині компенсації вартості об`єкта лізингу - вантажного автомобіля марки Renault Kangoo, 2015 року випуску. Також відповідач-1 звертає увагу суду, що будь-яких спорів між лізингодавцем та лізингоодержувачем з приводу зазначених платежів не виникало.

15.04.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов лист вих. №20.1.0.0.0/7-250326/99854-БТ від 09.04.2025, в якому банк повідомив, що не має змоги розкрити інформацію, яка є банківською таємницею.

21.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи виписки по банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг", що відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк", тому відповідач-1 просив суд поновити йому строк на подання доказів до суду.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 долучено докази подані відповідачем-1 до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 застосовано до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 15 140,00 грн; втретє витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" докази; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Державної податкової служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг": - податкові накладні (з урахуванням корегувань) та докази їх реєстрації щодо правовідносин за договором фінансового лізингу ФЛП №004 від 21.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт"; ідентифікаційний код 39728309); встановлено строк для надання витребуваних судом документів - 5 днів з моменту надходження ухвали суду; відкладено підготовче засідання на 13.05.2025.

30.04.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

01.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання від 30.04.2025 про долучення доказів як помилково поданого, а також відповідач-1 просить приєднати до матеріалів справи запитувані судом докази.

05.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-1 вказує, що операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є об`єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ). Відповідно, при сплаті лізингоодержувачем чергових лізингових платежів в частині сплати винагороди лізингодавцю, лізингодавець не повинен нараховувати ПДВ та реєструвати податкові накладні.

06.05.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов лист вих. №20.1.0.0.0/7-250416/56114 від 26.04.2025, в якому банк повідомив, що не має змоги розкрити інформацію, яка є банківською таємницею, без надходження до нього ухвали про витребування доказів.

09.05.2025 через систему "Електронний суд" від Державної податкової служби України надійшли запитувані судом докази.

12.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" було сформовано в системі "Електронний суд" заяву про приєднання доказів до матеріалів справи, в якій позивач вказує, що з метою спростування сумнівів щодо ймовірного подвоєння платежів шляхом подання одних і тих самих доказів у різні судові справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" вважає за необхідне подати до суду Договір фінансового лізингу ФЛТ №005 від 21.09.2017, додатки до нього до нього, а також податкову накладну №3 від 16.11.2017, які підтверджують факт укладення та виконання Договору фінансового лізингу ФЛТ №005 від 21.09.2017, а також реєстрацію податкової накладної у момент передачі об`єкту фінансового лізингу. Також позивач вказав, що документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг (з детальним описом робіт та кількістю витраченого часу) та докази на підтвердження факту оплати послуг професійної правничої допомоги будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення для ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про судові витрати у порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

Також 12.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" надійшло повідомлення про понесені судові витрати, в якому відповідач-2 вказує, що очікує понести витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн та повідомляє, що після прийняття рішення по справі №910/13354/24 ним буде подана заява про ухвалення додаткового рішення.

Протокольною ухвалою Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 27.05.2025.

21.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" надійшли додаткові пояснення щодо розрахунків лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017, а також щодо розрахунків за іншими договорами лізингу (що є предметом розгляду в інших справах). Так, позивач вказує, що за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 було сплачено грошовими коштами 349 359,00 грн та зараховано однорідних зустрічних вимог на суму 78 893,00 грн, а загалом - 428 252,00 грн.

22.05.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із листом вих. №20.1.0.0.0/7-250521/51150-БТ від 22.05.2025 надійшла інформація стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" щодо всіх платежів, які були здійснені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" у період з 01.01.2017 по сьогоднішній день.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 долучено пояснення позивача з доказами до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/13354/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; повторно зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконати вимоги ухвали суду від 22.04.2025 в частині витребування доказів; призначено розгляд справи по суті на 26.06.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт" строк для надання пояснень щодо розбіжностей у виписці, наданій Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", та виписках, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг", в частині зазначення призначення операцій - 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.

09.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про визнання неналежним доказом надану 27.05.2025 Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі №910/13354/24 виписку по платежам, які були здійснені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (змінено найменування на Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт"; ідентифікаційний код 39728309) у період з 01.01.2017 по сьогоднішній день, оскільки на її підставі не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 викликано представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" у судове засідання, призначене на 26.06.2025; визнано явку представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в наступне засідання обов`язковою; зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надати повну виписку по платежам, які були здійснені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт"; ідентифікаційний код 39728309) у період з 01.01.2017 по сьогоднішній день за підписом посадової особи Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"; зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надати у наступне судове засідання пояснення щодо наданої ним виписки з урахуванням клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" про визнання неналежним доказом виписки Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".

20.06.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із листом вих. №20.1.0.0.0/7-250521/51150-1-БТ від 13.06.2025 надійшла виписка по платежам, які були здійснені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт"; ідентифікаційний код 39728309) у період з 01.01.2017 по сьогоднішній день.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 витребувано у АТ КБ "Приватбанк" виписку по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) у період з 02.10.2017 по 26.03.2019; оголошено перерву в судовому засіданні до 03.07.2025; визнано явку представника АТ КБ "Приват Банк" у наступне засідання необов`язковою.

30.06.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов лист вих. №20.1.0.0.0/7-250613/70991 від 21.06.2025, в якому банк повідомив, що для надання суду запитуваної інформації існує потреба у зборі інформації з різноманітних програмних комплексів та архівів банку, у зв`язку з чим надати відповідь у встановлений строк неможливо. Відтак АТ КБ "Приватбанк" повідомило, що відповідь буде направлена протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного листа.

01.07.2025 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із листом вих. №20.1.0.0.0/7-250521/51150-2-БТ від 27.06.2025 надійшла (за твердженнями банку, коректна) виписка по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (ідентифікаційний код 40121054) у період з 02.10.2017 по 26.03.2019.

02.07.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-2 вказує, що недотримання умов Договору ФЛТ №004 від 21.09.2017 сторонами щодо переходу права власності, факт перебування автомобіля марки Renault Kango, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 2015 poку випуску на праві власності у ТОВ "Бренд Лізинг", підтверджують законність обтяження автомобіля державним виконавцем, а в подальшому і приватним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд", як стягувача у виконавчому провадженні. Також відповідач-2, посилаючись на практику касаційного суду, зазначає, що Додаткова угода №4 від 16.12.2022 до Договору №ФЛТ 004 від 21.09.2017, а також Акт приймання-передачі згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022 були фактично підписані, коли автомобіль перебував у арешті за постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві від 06.09.2019 року №58800622, тому є нікчемними.

02.07.2025 через систему "Електронний суд" Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про долучення доказів на виконання протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі №910/13354/24.

02.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення проти додаткових пояснень, в яких позивач вказує, що представником ТОВ "Інвестбуд" не отримано дозвіл суду на подання додаткових пояснень щодо окремого питання, а також не порушено це питання у прохальній частині додаткових пояснень, що є порушенням ч. 5 ст. 161 ГПК України, а тому ТОВ "Інвестбуд" належить відмовити у прийнятті додаткових пояснень до розгляду. Крім того позивач вказує, що представником ТОВ "Інвестбуд" не обґрунтовано неможливість подання доказів з причин, що не залежали від нього, разом з поясненнями третьої особи або з відзивом (ч. 8 ст. 80 ГПК України), і так само не заявляється клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (ч. 10 ст. 80 ГПК України). Відтак, на думку позивача, долучені ТОВ "Інвестбуд" докази до додаткових пояснень не можуть прийматися судом до розгляду на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України. Також позивач посилається на нерелевантність наведеної відповідачем-2 практики касаційного суду, з огляду на те, що договором фінансового лізингу не встановлено такої обов`язкової умови переходу права власності на транспортний засіб як реєстрація транспортного засобу.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 прийнято пояснення та заперечення до розгляду; зобов`язано позивача та відповідача-1 надати письмову відповідь на питання щодо того чому не було підписано акт приймання-передачі об`єкту лізингу; задоволено клопотання позивача про відкладення засідання; відкладено судове засідання на 10.07.2025.

08.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові письмові пояснення, в яких відповідач-1 вказує, що Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 не встановлені інші умови переходу права власності на об`єкт лізингу, яким є транспортний засіб, ніж сплата лізингоодержувачем всіх лізингових платежів. На думку відповідача-1 у розумінні пункту 16.3 Договору, акт про перехід права власності лише формально встановлює дату переходу права власності на транспортний засіб, проте не відміняє (і не є складовою) самого факту переходу права власності після виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань зі сплати всіх лізингових платежів (а саме сплати останнього лізингового платежу). Таким чином, останній лізинговий платіж був сплачений лізингоодержувачем 26.03.2019, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" вважає, що станом на дату відкриття виконавчих проваджень №58800622 та №76043387 право власності на вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно умов Договору фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017 (п.п. 16.2 та 16.3) та Закону України "Про фінансовий лізинг" перейшло до лізингоодержувача. Крім того, відповідач-1 вказує, що ТОВ "Бренд Лізинг" не могло підписати Акт про перехід права власності на предмет лізингу відразу після сплати лізингоодержувачем останнього лізингового платежу, адже транспортний засіб був обтяжений до 12.12.2019, оскільки також був предметом застави за Договором застави транспортних засобів №424 від 13.12.2017.

В судове засідання 10.07.2025 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" визнав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Треті особи явку своїх представників у призначене на 10.07.2025 судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 про повідомлення дати, часу та місяця судового засідання була доставлена до електронного кабінету приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича 07.07.2025 о 20 год. 36 хв., про що судом було отримано інформацію 08.07.2025 о 10 год. 30 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 04.07.2025 вручена третій особі-3 08.07.2025.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт" не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 04.07.2025 (як і всі інші попередні ухвали) була надіслана на його адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (49031, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак, за інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта", поштове відправлення (як і всі інші поштові відправлення, якими суд направляв третій особі-2 ухвали суду) не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт".

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від третіх осіб повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/13354/24 по суті за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича.

В судовому засіданні 10.07.2025 судом завершено розгляд справи №910/13354/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу ФЛТ №004 (надалі - Договір / Договір лізингу), за умовами п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язується набути у власність вантажний автомобіль марки Renault, моделі Kangoo, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску (предмет лізингу), у ТОВ "Адрія", відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні специфікації та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату, визначену в Додатку №2 до договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони визначають договір як договір фінансового лізингу. Операція, що здійснюється за договором визначається сторонами, як фінансовий лізинг у відповідності до п. п. 14.1.97 ст. 14 Податкового кодексу України.

Після підписання договору лізингодавець приступає до укладення договору поставки (купівлі-продажу) предмета лізингу з продавцем, за умови виконання лізингоодержувачем обов`язку, передбаченого пунктом 3.3 Договору (п. 1.3 Договору).

За умовами п. 2.1 Договору строк лізингу становить 24 місяці з дня підписання акту приймання-передачі предмету лізингу (Додаток №3).

У пункті 3.1 Договору сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному у Додатку №1 до Договору, про що оформляються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору.

Згідно п. 3.2 Договору загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в "Графіку сплати лізингових платежів" (додаток №2), який є невід`ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше "дати платежу" шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингоодержувач зобов`язаний здійснити на користь лізингодавця попередню оплату лізингових платежів (авансовий платіж) в термін та в сумі визначеній Додатком №2 до Договору (п. 3.3 Договору).

У випадку невиконання лізингоодержувачем умов договору, передбачених п. 3.3, договір вважається таким, що втратив силу і лізингодавець звільняється від взятих на себе зобов`язань та відповідальності, передбаченої п. 10.1 Договору (п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.7 Договору визначено, що всі платежі, які здійснюються лізингоодержувачем на користь лізингодавця, будуть зараховані в наступному порядку: 1) відшкодування витрат лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов`язані з ним; 2) сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем умов договору; 3) сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії, процентів та ін.) лізингодавця; 4) сплата простроченої заборгованості з відшкодування вартості предмета лізингу; 5) сплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії, процентів та ін.) лізингодавця.

Відповідно до п. 3.9 Договору склад лізингових платежів погоджується сторонами самостійно, з урахуванням положень Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 №723/97-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V, чинних у редакції на дату підписання договору та включає в себе, зокрема: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

За умовами п. 3.10 Договору лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежів обсязі та строки, передбачені у Додатку №2 до Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що строк передачі предмету лізингу складає 10 робочих днів з моменту перерахування лізингоодержувачем попередньої оплати лізингових платежів та надання лізингодавцю повного пакету документів згідно з Додатком №5, але в будь якому разі не раніше отримання лізингодавцем предмету лізингу від продавця (постачальника) та не пізніше 2 календарних днів з дня отримання лізингодавцем предмета лізингу.

У пункті 9.1 Договору вказано, що предмет лізингу, який потребує реєстрації в державних органах, реєструється на ім`я лізингодавця, у встановленому чинним законодавством України порядку.

Пунктом 15.1 Договору визначено, що договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання.

Договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1 Договору), але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. З припиненням дії договору припиняються зобов`язання сторін за ним (п.п. 15.2 та 15.3 Договору).

Розділ 16 договору регулює перехід права власності на предмет договору лізингу. Зокрема п. 16.1 Договору визначено, що протягом усього строку дії договору предмет лізингу є власністю лізингодавця.

Згідно п. 16.2 Договору по закінченню строку лізингу або за згодою сторін закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором.

Датою переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є дата підписання сторонами акта про перехід права власності. Акт про перехід права власності предмета лізингу підписується сторонами в день закінчення договору за умови сплати лізингоодержувачем лізингодавцю всіх платежів (в тому числі пені, штрафів, якщо будуть такі мати місце) відповідно до умов цього договору. В цьому випадку останній лізинговий платіж згідно Додатку №2 до Договору є викупною вартістю предмета лізингу (п. 16.3 Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили що сума лізингових платежів за договором складає 439 200,00 грн, з яких 297 216,00 грн сума лізингових платежів в частині відшкодування вартості майна з ПДВ та 141 984,00 грн сума лізингових платежів в частині сплати винагороди лізингодавцю без ПДВ.

Додатком №2 до Договору сторони визначили графік платежів до договору, згідного якого лізингоодержувач у період з листопада 2017 року по жовтень 2019 року повинен був сплачувати до 28 числа місяця лізингові платежі у розмірі 12 280,00 грн (крім платежів за жовтень 2018 року, в який мав складати 27 280,00 грн, та за жовтень 2019 року, в який мав складати 12 304,00 грн).

03.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (лізингоодержувач) складено акт приймання-передачі автотранспортного засобу (автомобіля) (марки Renault, моделі Kangoo, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску) за договором фінансового лізингу без переходу права власності від 03.11.2017.

До Договору лізингу сторонами неодноразово укладались додаткові угоди про внесення змін.

Так, Додатковою угодою №2 від 30.11.2018 сторони внесли зміни, якими узгодили що сума лізингових платежів за договором складає 437 748,00 грн, з яких 297 216,00 грн сума лізингових платежів в частині відшкодування вартості майна з ПДВ та 140 532,00 грн сума лізингових платежів в частині сплати винагороди лізингодавцю без ПДВ. Також даною Додатковою угодою затверджено графік платежів до договору в новій редакції, згідного якого лізингоодержувач у період з листопада 2017 року по жовтень 2019 року повинен був сплачувати до 28 числа місяця лізингові платежі у розмірі 12 280,00 грн (крім платежів за жовтень 2018 року, в який мав складати 27 280,00 грн, за грудень 2018 року, в який мав складати 10 828,00 грн, та за жовтень 2019 року, в який мав складати 12 304,00 грн).

Додатковою угодою №3 від 01.02.2019 сторони внесли зміни до Договору, якими узгодили що сума лізингових платежів за договором складає 428 252,00 грн, з яких 297 216,00 грн - сума лізингових платежів в частині відшкодування вартості майна з ПДВ та 131 036,00 грн - сума лізингових платежів в частині сплати винагороди лізингодавцю без ПДВ. Також даною Додатковою угодою затверджено графік платежів до договору в новій редакції, згідного якого лізингоодержувач у період з листопада 2017 року по березень 2019 року повинен був сплачувати до 28 числа місяця лізингові платежі у розмірі 12 280,00 грн (крім платежів за жовтень 2018 року, в який мав складати 27 280,00 грн, за грудень 2018 року, в який мав складати 10 828,00 грн, за лютий 2019 року, в який мав складати 78 893,00 грн, та за березень 2019 року, в який мав складати 9 875,00 грн).

При цьому, 01.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (лізингоодержувач) укладено Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу від 19.06.2018 ФЛО №015, в якій сторони дійшли взаємної згоди припинити дію даного договору з 01.02.2019, а кошти авансового платежу в частині 78 893,00 грн вирішили зарахувати в рахунок чергового платежу за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017.

16.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю"Трейд Полтава" (новий лізингоодержувач) укладено Додаткову угоду №4, у відповідності до якої первісний лізингоодержувач передає, а новий лізингоодержувач приймає на себе права та обов`язки лізингоодавця (суд дійшов висновку, що у цьому пункті сторонами було допущено описку та мались на увазі права та обов`язки лізингоодержувача) за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017.

За цим договором новий лізингоодержувач стає лізингоодержувачем за Договором лізингу (п. 1.2 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022).

У пункті 2.1 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 вказано, що первісний лізингоодержувач повинен передати новому лізйнгоодержувачу всі документи, які засвідчують права, що передаються (зокрема Договір лізингу, відповідні додаткові угоди в разі наявності) та іншу необхідну інформацію.

Підписанням цього (суд дійшов висновку, що у цьому пункті сторонами було допущено описку та малось на увазі підписанням цієї додаткової угоди) первісний лізингоодержувач засвідчує свою безумовну та незворотну згоду на передачу від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача прав та обов`язків лізингоодержувача за Договором лізингу (п. 2.2 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022).

У пункті 2.4 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 зазначено, що предмет лізингу за Договором лізингу підлягає передачі від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача шляхом складання відповідного акта приймання-передачі майна.

16.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю"Трейд Полтава" (новий лізингоодержувач) складено акт прийому-передачі транспортного засобу згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022, в якому зафіксовано, що первісним лізингоодержувачем переданий, а новим лізингоодержувачем прийнятий наступний транспортний засіб на виконання вимог Договору: вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , повною масою 2 200 кг.

У пункті 2 акту від 16.12.2022 прийому-передачі транспортного засобу згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022 передбачено, що вартість транспортного засобу складає: 297 216,00 грн.

Водночас, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 05.04.2019 постановою державного виконавця Соломянського ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №58800622 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12154/18 від 25.02.2019 про зобов`язання ТОВ "Бренд Лізинг" повернути ТОВ "Інвестбуд" неповернену частину авансу відповідно до додаткової угоди від 04.04.2018 до Договору фінансового лізингу ФЛО №009 від 14.02.2018 у розмірі 360 000,00 грн.

Постановою державного виконавця Соломянського ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.09.2019 у виконавчому провадженні №58800622 накладено арешт на все майно, що належить боржнику (ТОВ "Бренд Лізинг").

Постановою державного виконавця Соломянського ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.09.2019 у виконавчому провадженні №58800622 оголошено в розшук ряд транспортних засобів, серед яких вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .

За інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження постановою державного виконавця Соломянського ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2024 у виконавчому провадженні №58800622 виконавчий документ (наказ Господарського суду міста Києва №910/12154/18 від 25.02.2019) був повернутий стягувачу (ТОВ "Інвестбуд") за його заявою.

В подальшому ТОВ "Інвестбуд" було передано наказ Господарського суду міста Києва №910/12154/18 від 25.02.2019 для виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Д.А.

Таким чином, на даний час на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. перебуває виконавче провадження №76043387 від 13.09.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого 25.02.2019 у справі №910/12154/18 про зобов`язання ТОВ "Бренд Лізинг" повернути ТОВ "Інвестбуд" неповернену частину авансу відповідно до додаткової угоди від 04.04.2018 до Договору фінансового лізингу ФЛО №009 від 14.02.2018 у розмірі 360 000,00 грн.

13.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №76043387 про стягнення ТОВ "Бренд Лізинг" неповерненої частини авансу у розмірі 360 000,00 грн.

13.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ "Бренд Лізинг". До вказаного переліку майна входить, серед іншого, вантажний автомобіль марки вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .

13.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої оголошено в розшук ряд транспортних засобів, серед яких вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що він є фактичним власником автомобіля та користується ним, однак не може здійснити реєстрацію права власності у встановленому законом порядку у зв`язку з ухиленням ТОВ "Бренд Лізинг" від виконання своїх зобов`язань за Договором з підписання акту про перехід права власності на транспортний засіб, внаслідок чого спірний об`єкт лізингу перебуває під обтяженням та в розшуку.

Відтак первісно суду необхідно надати відповідь про власника майна від чого буде залежати вирішення спору щодо зняття арешту з цього майна за вимогою позивача.

Правовою підставою позову зазначається стаття 392 Цивільного кодексу України, за якою власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач зазначає про набуття ним права власності на автомобіль на підставі Договору лізингу, а відповідач-1 позов в цій частині визнав. Судом ухвалою від 16.01.2025 та ухвалою від 13.02.2025 (щодо повторно заявленого 16.01.2025 визнання) не прийнято визнання ТОВ "Бренд Лізинг" позову через порушення таким визнанням інтересів ТОВ "Інвестбуд", як стягувача у виконавчому проваджені №76043387 від 13.09.2024 із стягнення з ТОВ "Бренд Лізинг" коштів в межах, якого накладено арешт на спірний автомобіль задля виконання відповідачем-1 рішення про стягнення коштів.

Застосування передбаченої ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України конструкції до спірних правовідносин, в яких відповідач-1 визнає позов є сумнівним, адже відсутня обов`язкова умова "якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою", що є самодостатньою підставою для відмови у задоволенні позову про визнання права власності.

Між іншим, з метою правової визначеності у правовідносинах сторін, які між ними складися, суд дослідить всі доводи та аргументи сторін в аспекті власника спірного транспортного засобу.

ТОВ "Бренд Лізинг", визнаючи позов, вказує, що самостійно не може підписати акт через наявність арешту на майно.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого доказами права власності на майно та порушення (невизнання або оспорювання) зазначеного права іншою особою. Схожі висновки викладені в пунктах 78, 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №909/337/19.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. Схожі правові висновки викладені в пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду 14.09.2021 у справі №359/5719/17.

Для набуття права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 Цивільного кодексу України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.

Сторони договору вправі встановити додаткові (відкладальні або скасувальні) умови, а при переході права власності на рухомі речі - самостійно визначати момент переходу права власності.

Велика Палата Верховного Суду постановою у справі №911/1278/20 від 05.04.2023 задовольнила касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" і ухвалила в цій справі нове рішення, яким відмовила в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт мобіл переробка плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар`єр" та Банку про визнання права власності на гусеничні екскаватори Caterpillar і зняття з них арешту, накладеного 30.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем.

Мотивуючи це рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що як положеннями частини першої статті 334 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності в конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком, викладеним у постанові КЦС ВС від 16.12.2020 у справі №278/3640/18, в якій, аналізуючи положення статті 334 Цивільного кодексу України та статті 34 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух", суд зазначив: "…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує". Подібні правові висновки щодо застосування положень статті 34 Закону №3353-XII викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також у постановах від 13.12.2018 у справі №910/11266/17, від 21.05.2019 у справі №912/1426/18 та від 30.07.2019 у справі №905/1053/18.

Подібні висновки були викладені Господарським судом міста Києва у спорах щодо переходу права власності на автомобіль - об`єкт лізингу у ситуації знаходження лізингодавця в реєстрі боржників (справи №910/4136/25 та №910/1295/25).

Позивач стверджує про набуття ним права власності на транспортний засіб на підставі Договору лізингу.

Відповідно до частини першої статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом встановлено, що первісно за умовами Договору лізингу ТОВ "Бренд Лізинг" зобов`язалось набути у власність вантажний автомобіль марки Renault, моделі Kangoo, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску (предмет лізингу), у ТОВ "Адрія", та передати предмет лізингу у користування ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") на визначений строк за встановлену плату, визначену в Додатку №2 до Договору.

Відповідно первісно погодженого графіку платежів до договору (Додаток №2 до Договору) ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") у період з листопада 2017 року по жовтень 2019 року повинне було сплачувати до 28 числа місяця лізингові платежі у розмірі 12 280,00 грн (крім платежів за жовтень 2018 року, в який мав складати 27 280,00 грн, та за жовтень 2019 року, в який мав складати 12 304,00 грн).

В подальшому (30.11.2018 та 01.02.2019) сторони змінювали порядок та умови оплати, а також розміри платежів.

ТОВ "Інвестбуд" оспорюється твердження позивачем та відповідача-1 про здійснення розрахунків в повному обсязі між ТОВ "Бренд Лізинг" та ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") за Договором лізингу, адже в період винесення судового рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/12154/18 про стягнення з ТОВ "Бренд Лізинг" на користь ТОВ "Інвестбуд" коштів у розмірі 360 000,00 грн, ТОВ "Бренд Лізинг" та ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") було укладено Додаткову угодою №3 від 01.02.2019 (тобто на наступний день після підписання рішення у справі №910/12154/18), якою вони внесли зміни до Договору лізингу та змінили порядок розрахунку, в тому числі шляхом зарахування 78 893,00 грн в якості зустрічних однорідних вимог (відповідно до укладеної Додаткової угоди №1 від 01.02.2019 до Договору фінансового лізингу ФЛО №015 від 19.06.2018).

В наступному ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") доплатило два платежі та 31.03.2019 та, на думку ТОВ "Бренд Лізинг" та ТОВ "Трейд Полтава", остаточно розрахувалось за предмет лізингу.

ТОВ "Інвестбуд" вказує, що Додаткова угода №3 та проведене зарахування здійснені "заднім числом", виключно з метою уникнення виконання зобов`язань за судовим рішенням на шкоду стягувачу.

Фактом залишається те, що незважаючи на спільну позицію позивача та відповідача-1 про проведений повний розрахунок 31.03.2019 - сторонами не тільки не підписано акт про перехід права власності на автомобіль, а й 16.12.2022 підписано Додаткову угоду №4 до Договору лізингу, якою замінено сторону лізингоодержувача - з ТОВ "ТЛА Чернігів" (після перейменування - ТОВ "Дженетфріт") на ТОВ "Трейд Полтава".

Тобто, зі спливом 3 років після належного (зі слів позивача та відповідача-1) виконання умов щодо оплати об`єкту лізингу, що б мало припинити дію такого договору лізингу, сторони вносять до нього зміни і передають права та обов`язки лізингоодержувача до позивача.

Так, згідно Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 первісний лізингоодержувач (ТОВ "ТЛА Чернігів") передає, а новий лізингоодержувач (ТОВ "Трейд Полтава") приймає на себе права та обов`язки лізингоодавця (суд дійшов висновку, що у цьому пункті сторонами було допущено описку та мались на увазі права та обов`язки лізингоодержувача) за Договором фінансового лізингу ФЛТ №004 від 21.09.2017.

За цим договором новий лізингоодержувач стає лізингоодержувачем за Договором лізингу (п. 1.2 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022).

У пункті 2.1 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 вказано, що первісний лізингоодержувач повинен передати новому лізйнгоодержувачу всі документи, які засвідчують права, що передаються (зокрема Договір лізингу, відповідні додаткові угоди в разі наявності), та іншу необхідну інформацію.

Підписанням цього (суд дійшов висновку, що у цьому пункті сторонами було допущено описку та малось на увазі підписанням цієї додаткової угоди) первісний лізингоодержувач засвідчує свою безумовну та незворотну згоду на передачу від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача прав та обов`язків лізингоодержувача за Договором лізингу (п. 2.2 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022).

У пункті 2.4 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 зазначено, що предмет лізингу за Договором лізингу підлягає передачі від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача шляхом складання відповідного Акта приймання-передачі майна.

16.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЛА Чернігів" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженетфріт") (первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю"Трейд Полтава" (новий лізингоодержувач) складено акт прийому-передачі транспортного засобу згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022, в якому зафіксовано, що первісним лізингоодержувачем переданий, а новим лізингоодержувачем прийнятий наступний транспортний засіб на виконання вимог Договору: вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , повною масою 2 200 кг.

У пункті 2 акту від 16.12.2022 прийому-передачі транспортного засобу згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022 передбачено, що вартість транспортного засобу складає: 297 216,00.

Визначальним для даного спору є те, що автомобіль передано не від власника - лізингодавця (ТОВ "Бренд Лізинг"), а між лізингоодержувачами (ТОВ "ТЛА Чернігів" та ТОВ "Трейд Полтава").

Правовідносини лізингу у спірний період регулювалися Законом України "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16.12.1997 (чинний до 13.06.2021) та Законом України "Про фінансовий лізинг" №1201-IX від 04.02.2021 (чинний після 13.06.2021).

Норма, яка регулює порядок переходу права власності від лізингоодержувача до лізингодавця в обох законах є подібною:

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ч. 2 ст. 8 Законом України "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16.12.1997).

Чинний закон регулює цю процедуру у статті 7:

1. Порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.

2. Лізингоодержувач має право набути у власність об`єкт фінансового лізингу за умови належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.

Узагальнюючий висновок щодо порядку переходу права власності - після виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, якщо інше не передбачено договору лізингу.

Згідно п. 16.2 Договору по закінченню строку лізингу або за згодою сторін закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором.

Датою переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є дата підписання сторонами акта про перехід права власності. Акт про перехід права власності предмета лізингу підписується сторонами в день закінчення договору за умови сплати лізингоодержувачем лізингодавцю всіх платежів (в тому числі пені, штрафів, якщо будуть такі мати місце) відповідно до умов цього договору (п. 16.3 Договору).

У цьому випадку останній лізинговий платіж згідно з Додатком № 2 до Договору є викупною вартістю предмета лізингу.

Тобто сторонами Договору лізингу обумовлений перехід права власності не автоматично після сплати всіх платежів, а в момент підписання акту про перехід права власності.

Це висновується на підставі того, що право власності від лізингодавця до лізингоодержувача може перейти лише один раз, і сторони Договору визначили такий перехід не моментом оплати останнього платежу, а саме підписанням акту.

Як правило такі умови договору направлені як на уникнення нерозуміння (спору) між сторонами щодо повного розрахунку, так і направлені для однозначного розуміння органом, що здійснює наступну реєстрацію (облік) такого транспортного засобу.

Матеріали справи не містять доказів підписання лізингодавцем такого акту про перехід права власності, що виключає твердження про перехід від нього права власності на вказаний автомобіль до третьої особи-2 та в подальшому до позивача.

На запитання суду до представника ТОВ "Бренд Лізинг" (лізингодавця) про підстави не підписання такого акту після виконання всіх зобов`язань за договором у 2019 році зрозумілої та чіткої відповіді суд не одержав. З одного боку мова йшла про перебування автомобіля у заставі, а з іншого - про арешт автомобіля у виконавчому провадженні, стягувачем в якому є ТОВ "Інвестбуд".

Ігнорування вимоги позивача про передання спірного вантажного автомобіля у власність та не підписання акту про перехід права власності, не свідчить про набуття позивачем права власності на автомобіль, проте свідчить про порушення лізингодавцем своїх договірних відносин та може бути підставою для стягнення збитків.

Суд вважає, що відмова у підписанні акту про перехід права власності на автомобіль, який згідно п. 16.3 Договору повинен засвідчувати перехід права власності, не пов`язана із відсутністю волі лізингодавця, адже ним підписано Додаткову угоду №4 від 16.12.2022 про заміну лізингоодержувача, а відтак мова не в відсутності волевиявлення. Представник ТОВ "Бренд Лізинг" у судовому засіданні пояснив, що такий акт не підписано через обтяження спірного транспортного засобу арештом.

Відтак, із наведеної відповіді представника відповідача-1 висновується, що, на думку лізингодавця (ТОВ "Бренд Лізинг"), саме він є власником транспортного засобу (адже якби право власності на авто перейшло раніше, то накладений арешт на майно лізингодавця не був би перешкодою для підписання акту). Це є ще одним підтвердженням розуміння лізингодавцем змісту п. 16.3 Договору таким чином, що саме з моменту підписання акту про перехід права власності на автомобіль відбувається перехід права власності на авто.

Повертаючись до акту прийому-передачі транспортного засобу, який підписали 16.12.2022 лізингоодержувачі (ТОВ "ТЛА Чернігів" та ТОВ "Трейд Полтава") між собою, суд його розцінює як акт про передачу права користування, яке належало первісному лізингоодержувачу та передане новому. До моменту набуття права власності на автомобіль первісний лізингоодержувач був позбавлений права його передавати у власність позивачу.

Більш того, якби таке право власності перейшло до первісного лізингоодержувача у 2019 році, то у 2022 році він би відчужив право власності на автомобіль до позивача на підставі договору купівлі-продажу. За згаданої вище практики Верховного Суду це можна було зробити до поставлення на облік такого автомобіля.

Окремої уваги заслуговують умови п. 4.4 Додаткової угоди №4 від 16.12.2022, у відповідності до яких передача права вимоги за цією додатковою угодою є безоплатною.

Таким чином як позивач, так і відповідач-1 розуміли, що предметом передачі ТОВ "ТЛА Чернігів" ТОВ "Трейд Полтава" є передача права вимоги, а не права власності на спірний автомобіль (оскільки є неможливим одночасне існування у однієї особи як права власності на таке майно, так і права вимоги набуття у власність такого майна. Набуття права власності на майно заміщає / замінює право вимоги), що є додатковим підтвердженням висновку суду, що перехід права власності не відбувся автоматично у 2019 році.

Доказів існування інших юридичних фактів, передбачених законодавством чи Договором, або документів на підтвердження переходу права власності після укладення Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано.

Акт прийому-передачі транспортного засобу від 16.12.2022 свідчить про перехід права користування від третьої особи-2 до позивача, а відтак ні станом на 2019 рік, ні станом на 2022 рік ТОВ "Трейд Полтава" не набувало право власності на автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та власником такого автомобіля є ТОВ "Бренд Лізинг".

Саме по собі використання конструкції заміни лізингоодержувача у Договорі лізингу свідчить про те, що всі сторони Додаткової угоди №4 від 16.12.2022 визнавали триваючими правовідносини фінансового лізингу, адже очевидним є припинення таких правовідносин після переходу права власності на об`єкт лізингу до лізингоодержувача.

Також судом відзначено суперечливу поведінку позивача та відповідача-1, які у 2022 році презюмували існування правовідносин за Договором лізингу (в тому числі вказуючи статус сторін Додаткової угоди №4 як лізингоодержувачі та лізингодавець та посилаючись на майно як на предмет лізингу), у п. 4.4 Додаткової угоди №4 визнавали передання від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача права вимоги, а на даний час стверджують, що право власності на спірне авто перейшло до третьої особи-2 у 2019 році (хоча набуття третьою особою-2 права власності на авто внаслідок повної оплати лізингових платежів мало б своїм наслідок припинення Договору його виконанням).

Твердження про перехід права власності на авто у 2019 році, та передачу у 2022 році до лізингоодержувача права на оформлення акту приймання-передачі про перехід об`єкту лізингу судом відхиляється, адже право на оформлення акту є нерозривним із переходом права власності на автомобіль та посвідчує цей юридичний факт, що виключає його самостійне існування.

При цьому, оскільки Додаткова угода №4 не передбачала переходу від третьої особи-2 до позивача права власності на спірний автомобіль, то відсутні підстави для висновку про її нікчемність, про що стверджував відповідач-2.

Стосовно правових позицій Верховного Суду, суд відзначає наявність двох постанов, в яких мова йшла про перехід права власності до лізингоодержувача за наявності застави транспортних засобів за зобов`язаннями лізингоодержувача перед банком.

Такі правовідносини відрізняються від даних, адже у даному випадку обтяження на майно лізингодавця накладено у зв`язку із невиконаннями судового рішення перед іншим лізингоодержувачем (відповідачем-2) за іншим договором.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №911/21/18 касаційний суд дійшов висновку, що на договір фінансового лізингу поширюються винятки, передбачені статтею 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" про припинення дії зареєстрованого обтяження рухомого майна щодо особи, яка набула таке майно у суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є систематичні операції з купівлі-продажу чи інші способи відчуження рухомого майна.

Однак, суд не може себе переконати у можливості застосування наведеної правової позиції Верховного Суду до спірних правовідносин з огляду на наступне:

По-перше, у справі №911/21/18 мають місце відмінні правовідносини ніж у справі №910/13354/24, про що зазначено вище, та у справі №911/21/18 висновок мотивований "недобросовісністю дій лізингодавця, який без відома лізингоодержувача передав предмет лізингу в заставу" та "необачністю банку", що відсутнє у межах даної справи №910/13354/24.

По-друге, Верховним Судом у справі №911/21/18 з посиланням на статтю 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" зроблено такий висновок: "Отже, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою містить ознаки правочину з відчуження рухомого майна та має спеціальний механізм захисту прав лізингодавця від будь-якої неправомірної поведінки лізингоодержувача."

В той же час, як у цій справі, такі і наведеній справі Верховного Суду мова йде не про "захист прав лізингодавця від будь-якої неправомірної поведінки лізингоодержувача", а навпаки - про "захист прав лізингоодержувача від будь-якої неправомірної поведінки лізингодавця".

Стаття 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" стосується випадків, які захищають лізингодавця та його майно (об`єкт лізингу) від зобов`язань лізингоодержувача та, на думку суду, ця норма до даної справи №910/13354/24 (спірних правовідносин) застосуванню не підлягає.

Приписи спеціального закону не містять особливої норми, яка виключає майно лізингодавця, яке передане у лізинг, із переліку майна на яке може бути звернуто стягнення за зобов`язаннями такого лізингодавця.

По-третє, судом у справі №911/21/18 допущено припинення дії зареєстрованого обтяження рухомого майна щодо особи, яка набула таке майно у суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є систематичні операції з купівлі-продажу чи інші способи відчуження рухомого майна згідно статтею 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Разом із цим, у вказаній справі мова йшла про заставу, а у справі №910/13354/24 - про арешт задля виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Більш того, лізингова компанія не здійснює систематичні операції з купівлі-продажу чи інші способи відчуження рухомого майна, адже діяльність такої фінансової організації фінансування - придбання обраного клієнтом майна шляхом придбання на себе за власні кошти із наступним наданням у користуванням із можливістю викупу (лізинг) такому клієнту.

Суд вважає, що окреслені Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" випадки стосуються застави в першу чергу товарів в обороті, як правило визначених родовими ознаками з метою можливості ведення бізнесу заставодавцем.

Також суд не вважає релевантною до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №904/12348/16, оскільки, як вбачається із п.п. 8, 35 вказаної постанови, касаційний суд виходив із того, що в межах справи №904/12348/16 лізингодавцем та лізингоодержувачем було підписано акт про повне виконання сторонами своїх зобов`язань, з яким договір фінансового лізингу пов`язував перехід права власності на предмет лізингу (в той час як в справі №910/13354/24 судом встановлено не підписання лізингодавцем та лізингоодержувачем акту, з яким Договір лізингу пов`язує перехід права власності на предмет лізингу). Тобто в межах справи мало місце набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу, в той час як у справі №910/13354/24 судом встановлено, що власником предмету лізингу залишається лізингодавець.

До того ж спір у справі №904/12348/16 щодо права власності на транспортні засоби був між лізингоодержувачем та заставодержателем, якому лізингодавець передав в заставу майно, що було предметом лізингу. Натомість в межах справи №910/ 13354/24 відсутній спір, що виникає / стосується застави предмету лізингу.

Таким чином, судом встановлено, що на момент подачі позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" не набуло право власності на автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2015 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а відтак таке право не підлягає визнанню судом у судовому порядку.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом відмовлено в задоволенні вимоги про визнання права власності на автомобіль, то відповідно похідна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" про зняття (скасування) арешту із вказаного автомобіля також не підлягає задоволенню.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/13354/24 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" в задоволенні позову повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 86, 129, 145, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610; ідентифікаційний код 43439316) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Лізинг" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, офіс 19; ідентифікаційний код 40121054) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 7/15, кв. 104; ідентифікаційний код 32705018) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту відмовити повністю.

2. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" на оплату судового збору за подання позову до господарського суду покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.07.2025.

Суддя Р.В. Бойко