Рішення від 23.07.2025 по справі 911/1953/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1953/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1953/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE (29025, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Шухевича Романа, буд. 8/9) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Форвардінг (09108, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, буд. 47)

про стягнення 174 936,80 грн.

ВСТАНОВИВ

03.06.2025 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 700, 00 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1953/24 та постановлено розгляд заяви здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.

Розглянувши вказану вище заяву, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Форвардінг задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Форвардінг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE заборгованість у розмірі 91977, 94 грн., пеню в сумі 16667, 59 грн., відсотки річних в сумі 33234, 15 грн., інфляційні в сумі 32457, 05 грн. та судовий збір у розмірі 3017, 61 грн. 61 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1953/24 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 700, 00 грн., у зв`язку із тим, що судом не було розглянуто заявлену позивачем у позові вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду Договір про надання правничої допомоги від 07.07.2023 та Акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2024.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE (далі Клієнт) та адвокатом Петренко С.В. (далі Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги від 07.07.2023 ( далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом Договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі позивача, відповідача, третьої особи, апелянта.

Згідно п. 1.3. Договору його предметом є представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського судочинства, державних органах, підприємствах недержавної форми організації, перед фізичними та юридичними особами.

Факт наданих послуг підтверджується актом приймання передачі наданих послуг. Після закінчення надання послуг (або ж проміжного періоду надання послуг), Адвокат протягом 1 робочого дня готує та передає на погодження Клієнта два примірники акта приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язаний протягом 1 робочого дня розглянути та підписати вказаний акт або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання Клієнт протягом 1 робочого дня передає один примірник підписаного акту Адвокату (п. 3.4. Договору).

Також, між Адвокатом та Клієнтом підписано Додаток 1 до Договору розрахунок вартості послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між Петренко С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE 22.07.2024 був підписаний Акт приймання передачі наданих послуг до Договору, з якого вбачається, що вартість робіт з надання правової (правничої) допомоги становить 6 700, 00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

В матеріалах справи міститься ордер серія АІ №1659453 від 17.07.2024, виданий на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE на ім`я адвоката Петренко Світлани Вікторівни.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи доведення позивачем факту надання послуг з правничої допомоги, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 700, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1953/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Форвардінг (09108, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, буд. 47, код ЄДРПОУ 36858306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю INTER CARS UKRAINE (29025, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Шухевича Романа, буд. 8/9, код ЄДРПОУ 30865632) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700 (шість тисяч сімсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23.07.2025.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.