Ухвала від 21.07.2025 по справі 916/1483/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд заяви

"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1483/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А,

розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-1129/25 від 16.07.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі

за позовом: Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52200, Дніпропетровська обл., Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» (65059, м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 34 А)

про стягнення заборгованості 51 761, 04 грн

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: Нестеренко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» (далі ТОВ «НВК «Укрекопром») на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ДП «СХІДГЗК») штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

На примусове виконання рішення суду 11.07.2025 видано наказ.

ТОВ «НВК «Укрекопром» звернулося із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 16.07.2025 (вх. № 2-1129/25 від 16.07.2025), в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25, виданий Господарським судом Одеської області.

Заява обґрунтована тим, що боржник 20.06.2025 о 20:11 в електронному кабінеті отримав повідомлення, в результаті відкриття якого йому стало відомо про ухвалення 20.06.2025 Господарським судом Одеської області рішення у справі № 916/1483/25, яким позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «НВК «Укрекопром» на користь ДП «СХІДГЗК» штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Посилаючись на положення ч. 6 ст. 242 ГПК України вказує, що днем вручення зазначеного повного тексту рішення по справі є 23.06.2025 та посилаючись на положення ч. 4 ст. 116, ч. 1 ст. 256 ГПК України зазначає, що останнім днем строку для подання ТОВ «НВК «Укрекопром» апеляційної скарги було 14.07.2025.

Вважає, що рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1483/25 мало набрати законної сили 15.07.2025, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо б апеляційну скаргу не було подано.

Посилаючись на положення ст. 327 ГПК України вказує, що наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1483/25 могло бути видано судом не раніше дня набрання цим рішенням законної сили 15.07.2025, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо б апеляційну скаргу не було подано.

ТОВ «НВК «Укрекопром» стало відомо, що 11.07.2025 Господарським судом Одеської області було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25, яке набрало законної сили 11.07.2025.

Вважає, що Господарським суду Одеської області було видано наказ 11.07.2025 на примусове виконання рішення суду від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25 до набрання цим рішенням законної сили 15.07.2025.

14.07.2025 ТОВ «НВК «Укрекопром» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25. Відтак, рішення суду від 20.06.2025 законної сили не набрало. Вважає, що наказ про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 було видано Господарським судом Одеської області помилково, оскільки було видано за рішенням, яке не набрало законної сили.

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ «НВК «Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, вислухавши учасника справи, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «НВК «Укрекопром» на користь ДП «СХІДГЗК» штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Повний текст вищевказаного рішення Господарського суду Одеської області складено та підписано 20.06.2025.

Копію рішення Господарського суду Одеської області відповідач отримав в електронному кабінету 20.06.2025 20:16, що підтверджується довідкою Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу від 23.06.2025.

На виконання зазначеного рішення 11.07.2025 було видано відповідний наказ.

У наказі зазначено, що його видано на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025, яке набрало законної сили 11.07.2025.

14.07.2025 ТОВ «НВК «Укрекопром» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25.

Ч. 1 ст. 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: 1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); 2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено в постановах КГС ВС від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Водночас при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкове чи непомилкове видання наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили відповідно до положень ГПК України.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 у справі №195/465/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.05.2025 у справі № 926/5372/23.

Згідно з ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ч. 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частиною 2 ст. 241 ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, положення ч. 2 ст. 241 ГПК України щодо моменту набрання рішенням законної сили стосуються випадків, коли апеляційна скарга подана у строк, визначений законом.

Ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В силу положень частини першої статті 241 та частини першої статті 256 ГПК України набрання рішенням суду законної сили не може бути поставлено в залежність від моменту отримання учасником справи копії такого рішення, оскільки такий строк не може бути отожнений з правом сторони клопотати до суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 910/6104/21).

Норми процесуального закону не ставлять в залежність набрання рішенням суду законної сили з моментом отримання учасником справи копії такого рішення. Наслідком неналежного надсилання та/або неотримання учасником справи копії судового рішення (зазначення невірної адреси, не надіслання, тощо) може бути визнання судом апеляційної інстанції причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними і, відповідно, поновлено строк на апеляційне оскарження. При цьому питання надсилання/отримання/неотримання стороною справи копії судового рішення не змінює строку на апеляційне оскарження та строку набрання рішенням законної сили, а лише передбачає для такої сторони, що судом, за належного обґрунтування, вирішується питання поновлення процесуального строку (ч. 2 ст. 256 ГПК України).

У силу положень частини п`ятої статті 262 ГПК України наслідком поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, є зупинення дії оскаржуваного рішення.

При цьому в силу положень ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» поновлення судом строку на подання апеляційної скарги, є підставою для зупинення виконавчого провадження і такі дії вчиняються виконавцем вже після відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що оскарження учасником справи рішення суду, яке набрало законної сили, з пропуском строку на апеляційне оскарження, який може бути поновлений судом апеляційної інстанції не може змінювати факту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Наслідком поновлення строку на апеляційне оскарження, як вже було зазначено вище, є зупинення дії рішення та, відповідно, зупинення виконавчого провадження на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (подібні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 902/34/21).

Судом встановлено, за наслідком розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи № 916/1483/25 20.06.2025 постановлено рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «НВК «Укрекопром» на користь ДП «СХІДГЗК» штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Датою складення повного тексту рішення суду є 20.06.2025 у відповідності до ч. 5 ст. 240 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. ст. 241, 256 ГПК України, останнім днем на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення було 10.07.2025. Відповідно 11.07.2025 рішення суду набрало законної сили.

На момент видачі наказу від 11.07.2025 відповідно до даних, які містяться в системі «Діловодство спеціалізованого суд», не було наявної інформації стосовно подання апеляційної скарги.

Тобто, рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 набрало законної сили 11.07.2025, у зв`язку з чим видано наказ про примусове його виконання у відповідності до положень ст. ст. 241, 256 ГПК України.

Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню боржник вказав помилковість його видачі.

За встановлених обставин при розгляді заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суд зазначає про відсутність помилковості його видачі відповідно до вимог ГПК України.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви (вх. № 2-1129/25 від 16.07.2025) ТОВ «НВК «Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

З моменту набрання законної сили даної ухвали Господарського суду Одеської області, ухвала Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 в частині зупинення виконання за наказом Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню втрачає свою чинність в силу ч. 3 ст. 328 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 2-1129/25 від 16.07.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили 21 липня 2025 року та у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 22 липня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко