Рішення від 22.07.2025 по справі 917/1735/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 року Справа № 917/1735/21(917/1992/24)

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши матеріали

заяви ліквідатора Приватного підприємства "НАГОДА+" арбітражного керуючого Косякевича С.О.

до 1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

2. ОСОБА_2 , с. Крута Балка, Полтавський район, Полтавська область, ІПН НОМЕР_2

про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 14 608 318,53 грн. у справі № 917/1735/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО", 08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідент. код 36348550

до боржника Приватного підприємства "НАГОДА+", 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 146А, ідент. код 40174389

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа про банкрутство ПП "Нагода+" (ідент. код 40174389).

15.11.2024 року від ліквідатора - арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича до суду надійшла заява № 55-1101/1108 від 01.11.2024 року (вх. № 2082/24) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи та про стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 14 608 318,53 грн.

Вказана заява протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2024 року передана судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2024 року зобов`язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради (вулиця Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000) у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу господарського суду Полтавської області (вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1 ).

На виконання ухвали Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради направило лист № 01-12-05-09/1103 від 02.12.2024 року (вх. № 16429 від 04.12.2024 року), в якому повідомило, що в реєстрі територіальної громади гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться як знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , від 15.01.2019 року (вибув в Драбинівську ТГ).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 року зобов`язано Виконавчий комітет Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу господарського суду Полтавської області (вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1 ).

На виконання ухвали Виконавчий комітет Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області повідомив листом № 02-18/1180 від 11.12.2024 року (вх. № 17511 від 26.12.2024 року), що місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.11.2024 року зобов`язано Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (39300, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Нові Санжари, вул. Центральна, буд. 23) у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу господарського суду Полтавської області (вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 (відома суду адреса: 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка, ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_2 ).

На виконання ухвали Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради направило лист № 1012/17/3259 від 28.11.2024 року (вх. № 17391 від 23.12.2024 року), у якому повідомило, що в реєстрі територіальної громади місце проживання гр. ОСОБА_2 на території Новосанжарської селищної ради не зареєстроване.

Крім того, з матеріалів справи № 917/1735/21 за заявою ТОВ "Спектр-Агро" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності ухвалою від 11.04.2023 року зупинено до припинення перебування керівника ПП "Нагода+" ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Ухвалою від 23.01.2025 року суд звернутися з запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації щодо фізичної особи ОСОБА_2 .

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 2282/511 від 03.02.2025 року (вх. № 1472 від 04.02.2025 року) повідомив, що даний громадянин був звільнений з лав ЗСУ 25.10.2023 року та на даний час у складі ЗСУ не перебуває.

Також суд отримав відповіді № 1094607 від 05.02.2025 року та №1101230 від 07.02.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, у якій вказано, що за вказаними параметрами особу не знайдено.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 року призначено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на 18.03.2025 року на 10:30 та зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати пояснення на заяву.

11.03.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення (вх. № 3329), у яких він зазначає про відмову у задоволенні вимог ліквідатора повністю.

12.03.2025 року від ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення (вх. № 3365), у яких він вказує на те, що вимога ліквідатора є не обгрунтованою та просить суд відмовити у її задоволенні повністю.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.03.2025 року справа № 917/1735/21(917/1992/24) прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в межах справи про банкрутство Приватного підприємства "НАГОДА+" за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

26.03.2025 року від ліквідатора - арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича до суду надійшла заява-відповідь (вх. № 4106), у якій просить суд задовольнити заяву про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи.

Розглянувши матеріали справи та подану ліквідатором - арбітражним керуючим Косякевичем Сергієм Олексійовичем заяву, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "НАГОДА+" зареєстровано 14.12.2015 року (дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації), номер запису: 15741020000000815.

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, одноособовим (власником та керівником ПП"НАГОДА+" до 12.09.2019 був ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ).

Починаючи з 13.09.2019 року одноособовим власником та керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" був ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка).

Провадження у справі про банкрутство боржника відкрито ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.12.2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО".

Постановою господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 року по справі № 917/1735/21 Приватне підприємство "Нагода+" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

За приписами ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою формування загального уявлення та загальних тенденцій розвитку підприємства, незалежним аудитором було проведено оцінку змін фінансового стану підприємства.

Аналіз основних показників за 2019 р., 2020 р. та 2021р. показав наступне.

Аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на 31 грудня 2019 року можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність проводилась, підприємство одержало дохід, проте фінансовий результат діяльності - збиток в сумі 1 792,4 тис. грн., власний капітал, власні оборотні активи та функціонуючий капітал є від`ємними.

У 2020 році дохід підприємства зменшився в 86 разів, результат діяльності - збиток, що призвело до подальшого зменшення власного капіталу, власних оборотних активів та функціонуючого капіталу - є величинами від`ємними.

У 2021 році підприємство не отримувало доходів, не здійснювало витрат і має нульовий фінансовий результат. Відповідно власний капітал, функціонуючий капітал та власні оборотні активи мають від`ємне значення.

Структура балансу підприємства станом на 31.12.2019 року, 31.12.2020 року та 31.12.2021 року є незадовільною.

Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 № 14 (далі -Методичні рекомендації) визначено, що від`ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

У відповідності до Методичних рекомендацій, якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Наведені в Звіті аудитора показники вказують на те, що протягом всього періоду підприємство мало коефіцієнт покриття нижче нормативного, а коефіцієнт забезпечення власними засобами протягом всього періоду мав від`ємне значення - значно нижче нормативного.

У 2019 р. та 2020 р. підприємством отримано збиток, а в 2021 р. діяльність не провадилась і підприємство не отримало прибутку.

За результатами проведеної інвентаризації, у підприємства відсутні будь-які матеріальні цінності, оскільки вони були відчужені до процедури банкрутства.

А вже після відчуження матеріальних цінностей - підприємство втратило можливість продовжувати господарську діяльність.

Як вказує ліквідатор у поданій заяві, за результатами проведеного аналізу, з урахуванням відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ГРЕЙН ПЛЮС" (ЄДРПОУ 40076358, 03057, місто Київ, вул. Металістів, будинок 7) отримало від ПП "НАГОДА+" товар на суму 226 344,00 грн. (Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ; насіння кукурудзи Р9241 (П9241) Форс Зеа), товарна операція на підставі податкової накладної від 16.03.2020 року № 3).

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ГРЕЙН ПЛЮС" розрахувалося лише частково за поставлений товар на суму 18 400,00 грн. Приватне підприємство "НАГОДА+" виписано податкову накладну, а отримувачем товару погоджено її та зареєстровано (інформація з Єдиного реєстру податкових накладних додається).

Під час аналізу дій керівництва боржника, були виявлені також інші ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства:

- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги виникла, в т.ч. і в 2019 р. Оскільки, дебіторська заборгованість не погашалась протягом 2020-2021 років, це може вказувати на штучне збільшення розміру дебіторської заборгованості; Загальна кредиторська заборгованість з 01.01.2019 року зросла на 7 744,7 тис. грн., що становить 56% від суми на початок періоду, а заборгованість за товари, роботи, послуги збільшилась на 9 027,5 тис. грн. (на 66,5 %). Протягом періоду 2020 - 2021 роки залишалась незмінною, її величина та склад не змінювався. Непогашення кредиторської заборгованості може вказувати на її штучне збільшення.

- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів - за даними фінансової звітності в 2019 - 2020 р. вартість основних засобів зменшилась на 297,6 тис. грн., що становить 98,2% від суми на початок періоду. Протягом 10-11.2019 р. та 03.2020 р. підприємством були реалізовані основні засоби, в т.ч. придбані в 2019 р. Станом на 31.12.2021 року підприємство практично не володіє основними засобами. Основні засоби, які використовувались в господарській діяльності були реалізовані.

- продаж товарів (робіт, послуг), які реалізує підприємство, за ціною, нижчою за собівартість - за даними Звіту про фінансові результати в 2019 р. такі продажі відсутні, в 2020 р. ціна реалізації нижча за собівартість, а в 2021 р. у підприємства взагалі відсутня виручка від реалізації.

- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності - протягом всього періоду підприємство надавало та отримувало фінансову допомогу.

Таким чином, в діях керівництва підприємства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, а саме:

- штучне збільшення дебіторської заборгованості, непогашення кредиторської заборгованості;

- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів;

- продаж товарів (робіт, послуг), які реалізує підприємство, за ціною, нижчою за собівартість;

- спрямування отриманих коштів на виплату фінансової допомога.

За результатами проведеного аналізу, у звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства зроблено висновок, що в діях керівництва підприємства у періоді, що аналізувався, наявні ознаки доведення до банкрутства.

Між тим, за змістом висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 06.02.2024 по справі № 05-5-43/1913-49/272-2012 від 18.05.2023 року у справі № 910/3438/13 аудиторський висновок не є безумовним та беззаперечним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відчуження задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів відбулося 2019-2021 роки.

Отже, за результатами здійсненого ліквідатором аналізу відомостей про майновий стан боржника, встановлено відсутність активів у боржника, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів.

А тому ліквідатор звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника Приватного підприємства "Нагода+" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Дослідивши заяву ліквідатора про покладення на учасників Приватного підприємства "НАГОДА+" та його керівні органи субсидіарної відповідальності, господарський суд дійшов висновку про часткове вимог ліквідатора з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час виконання своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб. У тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства "НАГОДА+" на ОСОБА_1 , суд встановив наступне.

Суб`єктами правопорушення є засновники (учасники, акціонери), керівник боржника, або інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови наявності вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Під поняттям "інші особи" може бути власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника або головний бухгалтер та інші. При цьому, КУзПБ не встановлює заборони на покладення субсидіарної відповідальності на керівників боржника, повноваження яких закінчилися ще до порушення провадження у справі про банкрутство, адже основним фактором такої відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між винними діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками таких дій у вигляді доведення підприємства до банкрутства.

Суд звертає увагу на те, що окрім зазначення, що ОСОБА_1 був керівником банкрута до 12.09.2019 року, ліквідатором взагалі не конкретизовано вини та не надано жодних доводів та доказів, що в діях чи бездіяльності ОСОБА_1 було доведення Приватного підприємства "Нагода+" до банкрутства, таким чином вимоги до нього є безпідставними.

Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства "НАГОДА+" на ОСОБА_2 , суд встановив наступне.

Починаючи з 13.09.2019 року одноособовим власником та керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" був ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка).

Як вбачається з матеріалів справи, одноособовим власником та керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" з 13.09.2019 року одноособовим власником та керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" є ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 року № 915/1624/16 зазначив, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Водночас законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Суб`єктами правопорушення є особи визначені ч. 2 ст. 61 КУзПБ (від 21.10.2019).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

А тому, об`єктом даного правопорушення є право Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на задоволення його грошових вимог, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності майна у боржника.

Суб`єктом правопорушення є керівник Приватного підприємства "НАГОДА+" - ОСОБА_2

Суб`єктивну сторону правопорушення становить відношення ОСОБА_2 до його обов`язків як керівника Приватного підприємства "НАГОДА+", свідоме відчуження керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" основних засобів боржника з метою доведення до банкрутства Приватного підприємства "НАГОДА+", що унеможливлює розрахунок з кредитором.

Об`єктивною стороною правопорушення є відчуження керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" основних засобів боржника, що спричинило неплатоспроможність боржника, з огляду на відсутність будь-якої можливості Приватному підприємству "НАГОДА+" здійснювати господарську діяльність в подальшому.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 квітня 2021 року у справі N 915/1624/16 вказав, що за змістом наведених норм розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Дослідивши заяву ліквідатора банкрута на предмет наявності в діях керівника Приватного підприємства "НАГОДА+" складу правопорушення, яке потягло за собою доведення боржника до банкрутства, а також всі наявні у справі докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, щодо наявності умислу у діях керівника Приватного підприємства "НАГОДА+" в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв`язку між його діями та/або бездіяльністю та стійкою неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями особи, а також його вини, що свідчить про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення на керівника Приватного підприємства "НАГОДА+" ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ (від 21.10.2019 року) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Статтею 61 КУзПБ від 21.10.2019 року закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності.

Відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому рахунку (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Заява ліквідатора Приватного підприємства "НАГОДА+" арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника Приватного підприємства "НАГОДА+" ОСОБА_2 та попереднього керівника ОСОБА_1 обґрунтована тим, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника ліквідатором встановлено, що керівником Приватного підприємства "НАГОДА+" та одночасно його засновником ОСОБА_2 приймались рішення, які потягли за собою накопичення кредиторської заборгованості боржника, яку наразі задовольнити неможливо; призвели до збитковості підприємства та ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення Приватного підприємства "НАГОДА+" до банкрутства. Також ліквідатор посилається на непередання керівником банкрута ліквідатору первинної фінансово-господарської документації боржника, що унеможливила реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси, за рахунок коштів від реалізації якої відбувається погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Як зазначалось судом вище, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Об`єктом правопорушення у даній справі є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Сума вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів становить 14 608 318,53 грн.

Під час розгляду заяви ліквідатора, судом взято до уваги, що статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

При цьому, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені відповідно до їх дійсного економічного змісту, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності, зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор з посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів унаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора. Зважаючи на це, особа має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника як таких, що вчинені на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу приписів статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки. Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.11.2021 у справі N 911/1810/18 (911/3398/20).

Таким чином, у разі якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного.

Відтак, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, особа, щодо якої подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності (засновник, керівник, учасник тощо), повинна надати докази з метою спростування доводів заявника та підтвердження відсутності власної вини у банкрутстві або доведенні до банкрутства боржника. (Така правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі N43/550-50/327-2012).

Керівник боржника, маючи відповідний обов`язок доказати відсутність своєї вини, не спростував доводів ліквідатора банкрута, викладених у заяві про покладення на керівника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, а Приватне підприємство "НАГОДА+" припинило свою господарську діяльність, внаслідок чого кредиторська заборгованість перед ТОВ "Спектр-Агро" залишилась непогашеною.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на його керівні органи (засновника та керівника ОСОБА_2 ) та третіх осіб (колишнього керівника ОСОБА_1 ), дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви, а тому вважає за доцільне задовольнити її частково та покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного підприємства "Нагода+" на керівника боржника ОСОБА_2 та стягнути з останнього на користь Приватного підприємства "Нагода+" 14 608 318,53 грн. у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Крім того, відносно заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, слід зазначити, що під час дії карантину Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного Кодексу України продовжено строки позовної давності, а у період дії воєнного стану зупинено.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

За змістом частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення.

Перебіг строку позовної давності до вимог покладення субсидіарної відповідальності починається з ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, заяви відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо застосування строку позовної давності за вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство задоволенню не підлягають, оскільки строк позовної давності не сплинув, так як боржника визнано банкрутом 30.06.2022 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 ГПК України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ліквідатора Приватного підприємства "НАГОДА+" - арбітражного керуючого Косякевича С.О. (вх. № 2082/24 від 15.11.2024 року) про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника - задовольнити частково.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного підприємства "НАГОДА+" в розмірі 14 608 318,53 грн. у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівника боржника ОСОБА_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка) на користь Приватного підприємства "НАГОДА+" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 146А, ідент. код 40174389) грошові кошти в розмірі 14 608 318,53 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства "НАГОДА+" (код ЄДРПОУ код 40174389) у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства "НАГОДА+" з ОСОБА_1 - відмовити.

5. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 22.07.2025 року.

Суддя Білоусов С. М.