Ухвала від 14.07.2025 по справі 504/2539/25

Справа № 504/2539/25

Номер провадження 2-о/504/229/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

14.07.2025с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Доброславська селищна рада Одеського району Одеської області про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, що його потребує,

встановив:

27.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, визначивши в якості заінтересованої особи Доброславську селищну раду Одеського району Одеської області.

З поданої заяви вбачається, що ОСОБА_2 просить встановити факт, що він є єдиною особою яка здійснює постійний догляд за дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом І групи та потребує його через захворювання, відповідно до законодавства України.

Крім того, посилається на те, що метою встановлення зазначеного факту є підтвердження такого факту в державних органах, а саме для подачі відповідної заяви в органи ТЦК.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви про встановлення факту, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, з таких підстав.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами похилого віку, у тому числі і за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 року №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1040. Вказані нормативно-правові акти визначають порядок отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1ЗаконуУкраїни «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

П.3 ч.6 ст.13 цього Закону для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Відповідно до ч.6 ст.15 ЗаконуУкраїни «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 року №99.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021року №1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Таким чином, порядок встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством та законом визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою похилого віку, про встановлення якого просить заявник.

У поданій заяві не зазначено докази на підтвердження обставин, що ОСОБА_1 звертався до відповідних уповноважених органів з дотриманням вимог законодавства із відповідною заявою про здійснення догляду за особою з інвалідністю та наявна відмова у здійсненні даного догляду, що потребує додаткового вирішення в судовому порядку.

Крім цього, подана заява не містить відомостей про заінтересованих осіб на права та обов`язки, яких може вплинути прийняте у справі рішення.

Таким чином, заявник має додатково обґрунтувати підстави звернення до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту постійного догляду та визначити належну заінтересовану особу.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі та є підставою для залишення заяви без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175,185,258,260,261,315,318,353 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Доброславська селищна рада Одеського району Одеської області про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, що його потребує - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали направити заявникові та роз`яснити, що в установлений судом строк необхідно усунути виявлені суддею недоліки.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Литвинюк А. В.