Рішення від 23.07.2025 по справі 373/1179/25

Справа № 373/1179/25

Номер провадження 2/373/782/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

23липня 2025року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Залеської А.О.

за участі: секретаря судових засідань Руденко О.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацкан Мирослава в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

установив:

Короткий викладпозовнихвимогта їхобґрунтування

Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацкан М. звернувся до суду з даним позовом та просив конфіскувати угромадянки РосійськоїФедерації ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області наступні земельні ділянки:

1) земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014) площею 0,3148 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 183467 від 09.07.2010;

2) земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) площею 1,5179 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 183466 від 09.07.2010;

3) земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017) площею 0,4444 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 183468 від 09.07.2010.

Також просить стягнути з відповідачки на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Позов обґрунтовано тим, що право на вищевказані земельні ділянки громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 набула в порядку спадкування, про що їй у 2004 р. видано сертифікат про право на земельну частку (пай). У подальшому, в 2010 році ОСОБА_1 вже будучи громадянкою,. отримала державні акти на право власності на земельні ділянки, а 13.12.2012 уклала з Приватно-орендною агрофірмою «Україна» три договори оренди належних їй земельних ділянок. В подальшому 02.11.2021 право власності на земельні ділянки було зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішень державного реєстратора виконавчого комітету Переяславської міської ради Канівець Н.В., індексні номери: 61302379, 61302582, 61302771. В порушення вимог Земельного кодексу України ОСОБА_1 протягом року від дня набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення не відчужила земельні ділянки, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2025. Громадянка російської федерації ОСОБА_1 порушила визначені ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедури щодо володіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення та, будучи іноземною громадянкою, не відчужила їх протягом року після реєстрації права власності.

На лист Бориспільської окружної прокуратури за №51-1343вих-25 від 13.03.2025 про виявлене порушення та необхідність звернення до суду Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області своїм листом за №10-10-0.62-3783/2-25 від 18.04.2025 погодилось з обставинами, які виявив прокурор, але повідомило окружну прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору та неможливість звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

А тому прокурор у порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» звернувся до суду з даним позовом, про що по попередньо повідомив Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Процесуальні рішення та дії у справі.

06.05.2025 ухвалою суду відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні у загальному порядку.

06.05.2025 ухвалою суду заяву виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана Мирослава про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014), на земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) та на земельну ділянку (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання 07.07.2025, 18.07.2025 жодного разу не з`явилася. Відзив на позов не надала. Про суть справи, місце тачассудового розгляду повідомлена належним чином: шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області для участі у розгляді справи свого представника не направило, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

За таких умов суд за згодою позивача (прокурора) ухвалив проводити заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. ч. ч. ст. 223, ч. ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини та оцінка доказав, наданих позивачем

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Стовбчатий А.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. В обґрунтування позову прокурор надав пояснення по обставинам справи та зазначив, що позовні вимоги спрямовані на захист порушених економічних інтересів держави у земельній сфері, що в умовах воєнного стану є надто актуальним. Конфіскація земельних ділянок ґрунтується на вимогах закону, це необхідний примусовий захід, спрямований на виконання земельного законодавства, яке відповідачка в добровільному порядку не дотрималась та, будучи іноземною громадянкою упродовж року, а фактично більше двадцяти років, після набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення у порядку спадкування не відчужила їх та продовжує володіти ними у супереч закону.

З копії сертифіката серії РН №369068 від 02.08.2004 на право на земельну частку (пай) вбачається, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітом №АЕК №354304 від 04.06.2002 належало правона земельнучастку (пай) із земель колективної власності КСП «Україна» на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, розміром 2,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 02.08.2004 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №732 (а.с.43,44).

Згідно розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації №223 від 21.02.2008 за заявою ОСОБА_1 їй, як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) в межах Великокаратульської сільської ради надано дозвілна розробкутехнічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с.39).

12.03.2008 ОСОБА_1 звернулась до ПП «Геобудсервіс» про питанню виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідна технічна документація була виготовлена з визначенням меж трьох земельних ділянок згідно кадастрових планів, площами: 1,5179 га, 0,3148 га, 4,4444 га (усього 2,2771 га), та погоджена компетентними органами (а.с. 32-61).

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА №1069 від 05.10.2009 прийнято рішення «Про затвердження технічноїдокументації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_1 власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) в межах Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області». Цим розпорядженням ОСОБА_1 власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Україна» передано увласність земельні ділянки сільсько-господарського призначення загальною площею 2,2771 га, що розташовані в межах Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас попереджено власника, що право власності на земельні ділянки може бути припинено у випадках, передбачених статтями 140,143 Земельного кодексу України (а.с.16-19).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183467 від 09.07.2010 ОСОБА_1 (проживає АДРЕСА_1 ) є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3148 га, що розташована на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.24-25).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183468 від 09.07.2010 ОСОБА_1 (проживає АДРЕСА_1 ) є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4444 га, що розташована на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.26-27).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183466 від 09.07.2010 ОСОБА_1 (проживає АДРЕСА_1 ) є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5179 га, що розташована на території Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.28-29).

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 17.03.2025 земельна ділянка (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014) площею 0,3148 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017) площею 0,4444 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) площею 1,5179 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належать на праві власності ОСОБА_1 і 29.10.2021 відповідне право зареєстровано в державному реєстрі (а.с.62-67).

Відповідно до Витягів за №НВ-9953580342025, за №НВ-9953700492025 та за №НВ-9953700662025 із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.03.2025 та від 18.03.2025 грошова оцінка земельних ділянок становить відповідно: кадастровий номер 3223380400:04:009:0014 5192,33 грн; кадастровий номер 3223380400:05:009:0017 2444,90 грн; кадастровий номер 3223380400:05:015:0025 47089,64 грн (а.с.68-70).

Згідно копій договорів оренди від 13.12.2012, укладених між Приватно-орендна агрофірма «Україна» та ОСОБА_1 вбачається, вбачається що остання передала воренду надесть років успадковані нею три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,5179 га (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) державний акт ЯЛ №183466; площею 0,3148 га (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014) державний акт ЯЛ №183467; площею 0,4444 га (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017) державний акт ЯЛ №183468 (а.с.80-91).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418248126 від 17.03.2025 за громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 29.10.2021 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,3148 га (кадастровий номер 3223380400:04:009:0014) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2494234132040, номер відомостей про речове право: 44789698). Реєстрація проведена згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61302379 від 02.11.2021 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №183467 від 09.07.2010. Також згідно реєстраційного запису про інше речове право, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у Приватно-орендної агрофірми «Україна» згідно договору оренди від 13.12.2012 до 13.12.2022 (строк 10 років) (а.с.71-73).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418248043 від 17.03.2025 за громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 29.10.2021 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4444 га (кадастровий номер 3223380400:05:009:0017) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2494251732040, номер відомостей про речове право: 44790113). Реєстрація проведена згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61302771 від 02.11.2021 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №183468 від 09.07.2010. Також згідно реєстраційного запису про інше речове право, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у Приватно-орендної агрофірми «Україна» згідно договору оренди від 13.12.2012 до 13.12.2022 (строк 10 років) (а.с.74-76).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418248088 від 17.03.2025 за громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 29.10.2021 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 1,5179 га (кадастровий номер 3223380400:05:015:0025) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2494242532040, номер відомостей про речове право: 44789910). Реєстрація проведена згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61302582 від 02.11.2021 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №183466 від 09.07.2010. Також згідно реєстраційного запису про інше речове право, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у Приватно-орендної агрофірми «Україна» згідно договору оренди від 13.12.2012 до 13.12.2022 (строк 10 років) (а.с.77-79).

З відповіді ЦНАП виконавчого комітету Переяславської міської ради №20-07-267 від 11.06.2024 вбачається, що відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому комітеті відсутні (а.с.92).

Відповідно до відповіді Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №51/1-397 від 27.01.2025 за даними реєстру Бориспільської територіальної громади інформація про реєстрацію/зняття місця проживання гр. ОСОБА_1 відсутня (а.с.93).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» №1350077 від 06.05.2025 за параметрами запиту: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особу не знайдено (а.с.112).

За даними Бориспільського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області станом на 28.01.2025 відповідно до наявних обліків Бориспільського об`єднаного відділу та Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС громадянка ОСОБА_1 не значиться (а.с.94).

Отже, матеріли справи свідчать, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою Російської Федерації та документованою паспортом громадянина РФ серії НОМЕР_2 від 05.10.2009 (видавник: ГП №22 відділу УФНС росії), користуючись своїм правом спадкоємця за заповітом на земельну частку (пай), 09.07.2010 отримала державні акти на право власності на три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.2771 га, що розташовані на території Великокаратульської сільської ради Бориспільського району (колишній Переяслав-Хмельницький район) Київської області, після чого 13.12.2012 передала їх в оренду сільськогосподарському підприємству ПОА «Україна» та у зв`язку з подальшою реєстрацією цього речового права за орендарем, 29.10.2021 була проведена реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянкою РФ ОСОБА_1 на всі три на земельні ділянки. Таким чином відповідачка після набуття права власності на вказані земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, залишаючись громадянкою російської федерації, не відчужила їх на користь інших осіб, а продовжує володіти ними всупереч земельному законодавству України.

У 2020 році згідно з перспективним планом формування територіальних громад Київської області до складу Переяславської міської громади у Бориспільському районі приєдналися території Великокаратульської, Вовчківської, Гайшинської, Гланишівської, Дем`янецької, Мазінської сільських рад колишнього Переяслав-Хмельницького району.

Таким чином, на теперішній час вищевказані земельні ділянки знаходяться в адміністративних межах Переяславської міської ради.

У цій справі існує спір про перебування у власності іноземного громадянина особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, що охороняються державою. Вказаний спір виник з моменту отримання відповідачкою (громадянкою іноземної держави) державних актів на землю 09.07.2010, після чого у неї виник обов`язок відчужити набуті у власність за спадкуванням земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Інтереси держави в суді представляє прокурор на підставі положень ч.3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області повідомлене прокурором про виявлене порушення земельного законодавства та про необхідність звернутись до суду з позовом для відновлення порушених прав та інтересів держави. Проте ГУ Держгеокадастру, хоч і визнало порушення, однак повідомило окружну прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору та неможливість звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Тобто фактично самоусунулось від звернення з позовом до суду.

Згідно положень ст. 14 Конституції та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною 3 ст. 22 Земельного кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас,частина 5 ст. 22 цього Кодексу прямо передбачала, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Новаредакція ч.5ст.22ЗемельногокодексуУкраїниу взаємозв`язкуз новоюредакцією ч.1ст.130цього Кодексупередбачає,що набуватиу власністьземельні ділянкисільськогосподарського призначенняможуть: а)громадяни України; б)юридичні особиУкраїни,створені ізареєстровані зазаконодавством України,учасниками (акціонерами,членами)яких єлише громадяниУкраїни та/абодержава,та/аботериторіальні громади; в)територіальні громади; г) держава.

Згідно в ст.125ЗемельногокодексуУкраїни право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, на момент набуття відповідачкою права власності на землю ч.1 ст. 126 Земельного кодексу України передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується (оформлюється) державним актом.

Відповідно до ч.1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Загальні підстави набуття права власності на землю громадянами визначені у ст. 81 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2, ч.3ст. 81 Земельного кодексу України іноземні громадяни (в новій редакції - іноземці) та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення з наступних підстав: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Водночас, положення ч.4 ст. 81 ЗК України містить обмеження щодо володіння землями сільськогосподарського призначення, прийнятими у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, та зобов`язує їх протягом року здійснити відчуження таких земель.

Вказана вище норма Закону є імперативною, і не дотримання таких приписів тягне за собою цивільну відповідальність, передбачену Законом.

Так, згідно пункт «е» ст. 140 ЗК України не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України, є підставою для припинення права власності на земельну ділянку.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до пункту д) ст. 140 та пункту в) ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється шляхом конфіскації земельної ділянки за рішенням суду.

Відповідне правило також закріплено у ч.2 ст. 145 Земельного кодексу України, де зазначено: якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом встановленого строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду

У відповідності до ч.4 ст. 145 Земельного кодексу України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору, та висновки суду

Статтею 153ЗемельногокодексуУкраїни передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92цс 13), основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обгрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Нормами Земельного кодексу України чітко визначені права іноземців щодо спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та обов`язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року від дня набуття такого права.

Захищаючи існуюче і невідчужуване права іноземців щодо набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність шляхом спадкування, українським законодавством встановлений річний термін на відчуження такої земельної ділянки, оскільки закон забороняє перебування таких земель у власності іноземців та осіб без громадянства. При цьому пункт 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, яким у відповідний період часу було встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України є імперативними.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, 09.07.2010 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великокаратульської сільської ради Бориспільського район, у зв`язку зі спадкуванням земельної частки (пай) у 2002 році, а 29.10.2021 її право власності на відповідні земельні ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і відповідна реєстрація права власності на земельні ділянки іноземної громадянки ОСОБА_1 зберігається до цього часу, оскільки вона протягом року після прийняття спадщини та оформлення на цій підставі у 2010 році державних актів на право власності на земельні ділянки добровільно їх не відчужила.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 не виконала вимоги ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України та, будучи іноземцем, безпідставно залишаєтьсявласницею земельнихділянок,які неможуть перебуватиу її власності згідноЗакону,оскільки належні їй земельні ділянки відносяться до особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, які є основним національним багатством українського народу та перебувають під особливою охороною держави.

Пунктом 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ч.1 ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що право власності відповідачки ОСОБА_1 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3223380400:04:009:0014, площею 0,3148 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 3223380400:05:009:0017, площею 0,4444 для; на земельну ділянку з кадастровим номером 3223380400:05:015:0025, площею 1,5179 га, підлягає примусовому припиненню, шляхом конфіскації земельних ділянок у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позовні вимоги прокурора виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

При поданні позову за рахунок бюджетних коштів Київської обласної прокуратури, згідно платіжної інструкції на рахунок держави сплачено судовий збір у розмірі передбаченому ЗУ «Про судовий збір» в загальній сумі 4542,00 грн, з яких: за вимогу майнового характеру (конфіскація) сплачено 3028,00 грн судового збору; за подання заяви про забезпечення позову (накладення арешту) сплачено 1514,00 грн судового збору. Зазначені витрати прокуратури відносяться до судових витрат, які при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача на користь платника судового збору у відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Щодо вжитих судом заходів забезпечення позову (Ухвала від 06.05.2025), то такі заходи, з огляду на задоволення позову, після набрання рішенням законної сили продовжують свою дію як заходи виконання судового рішення у межах строків, визначених ч.7, ч.8 ст. 158 ЦПК України або можуть бути скасовані раніше за клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 4, 10-13, 56, 76-81, 89, 158, ч.4 ст. 223, ст. ст.259, 263-265, 280-282,ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацкан Мирослава в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок задовольнити.

Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (ЄДРПОУ 39817550) наступні земельні ділянки:

1) земельну ділянку з кадастровим номером: 3223380400:04:009:0014, площею 0,3148 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2021 (номер відомостей про речове право: 44789698, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 61302379 від 02.11.2021) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183467 від 09.07.2010;

2) земельну ділянку з кадастровим номером: 3223380400:05:015:0025, площею 1,5179 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2021 (номер відомостей про речове право: 44789910, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 61302582 від 02.11.2021) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183466 від 09.07.2010;

3) земельну ділянку з кадастровим номером: 3223380400:05:009:0017, площею 0,4444 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2021 (номер відомостей про речове право: 44790113, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 61302771 від 02.11.2021) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №183468 від 09.07.2010.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) судовий збір в розмірі 4542,00грн (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні) за наступними реквізитами: одержувач коштів: Київська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02909996, банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA028201720343190001000015641.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2025 у справі № 373/1179/25 щляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223380400:04:009:0014, площею 0,3148 га; 3223380400:05:009:0017, площею 0,4444 га; 3223380400:05:015:0025, площею1,5179 га, - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили. Якщо протягом встановленого строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення), а відповідачем з дати постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Учасники справи:

Прокурор, як особа повноважна на звернення до суду в особі керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 21, м. Бориспіль, Київська область, ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури: 02909996;

позивач ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, місцезнаходження: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ: 39817550;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка Російської федерації, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Залеська