Вирок від 24.07.2025 по справі 643/7334/19

Провадження № 1-кп/643/357/25

Справа № 643/7334/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали об`єднаних кримінальних проваджень, зареєстрованих у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021226200001088 від 17.06.2021, № 12021226200002171 від 13.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньої освітою, офіційно не працевлаштована, не заміжня, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої:

1. 15.01.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненої від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

2. 02.06.2020 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850, 00 грн., покарання замінене на громадські роботи на строк 50 годин;

3. 29.11.2023 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 34000, 00 грн. (виконувати самостійно);

4. 12.02.2025 року Московським районний судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 місяців;

5. 21.04.2025 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою, яка вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, 16.06.2021 року в денний час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, і реалізуючи його, замовила у невстановленої під час досудового розслідування особи психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, оплатила її в терміналі, після чого отримала повідомлення з місцем знаходження психотропної речовини. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, 16.06.2021 року ОСОБА_5 прибула до місця знаходження схованки придбаної нею психотропної речовини, яка знаходилась за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 118, де приблизно о 15:00 год. до того ж дня у зазначеному продавцем місці знайшла залишений їй невстановленою особою полімерний згорток із психотропною речовиною всередині, який ОСОБА_5 поклала до лівої кишені штанів, які були вдягнені на ній, та пішла вказаного вище місця разом із придбаною психотропною речовиною, тобто незаконно придбала та почала зберігати для особистого вживання без мети збуту психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено.

16.06.2021 року протиправна діяльність ОСОБА_5 , пов`язана з незаконним обігом психотропних речовин, була припинена працівниками поліції, якими в період часу з 16:35 год. до 17:00 год. в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Дідро, 6 у останньої було виявлено та вилучено полімерний пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору всередині, яка згідно висновку судового експерта, експертизи за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № CЕ-19/121-21/14192-НЗПРАП від 22.07.2021 року містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (список № 2, таблиця № 1), масою в перерахунку на масу речовини 0,5497 грам, яку ОСОБА_5 незаконно придбала та зберігала для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи особою, яка вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, замовила для себе психотропну речовину PVP та 12.11.2021 року отримала смс-повідомлення, про надходження для неї у відділення «Нової пошти» посилки із замовленою психотропною речовиною.

Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання психотропних речовин, 12.11.2021 року приблизно о 21 год. 00 хв. прибула до відділення «Нової пошти 28», розташованого за адресою м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 89-Б, де отримала посилку у вигляді картонної коробки яка була в полімерному пакувальному матеріалі «Нова пошта», всередині якої був зіп-пакет в якому знаходилася картонна коробка чорно-помаранчевого кольору, в якій виявлено запальничку червоного кольору та на дні коробки згорток обмотаний липкою стрічкою синього кольору, в середині якого знаходився паперовий згорток із невідомою речовиною зеленого кольору, яку ОСОБА_5 винесла в руках, тим самим вона незаконно придбала та почала незаконно зберігати, без мети збуту психотропну речовину PVP.

13.11.2021 року протиправна діяльність ОСОБА_5 , пов`язана з незаконним обігом психотропних речовин, була припинена працівниками поліції, яким в період часу з 00:38 год. до 01:10 год., в ході огляду місця події, за адресою: м. Харків, Владислава Зубенка, 52, у останньої було виявлено та вилучено згорток обмотаний липкою стрічкою синього кольору, в середині якого знаходився паперовий згорток із невідомою речовиною зеленого кольору, яка згідно висновку судового експерта, експертизи за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» - містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, (список № 2 таблиця №l), масою 0,2503 грам, яку ОСОБА_5 незаконно придбала та зберігала для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

У ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі. Не заперечувала фактичні обставини справи, викладені вище. Зазначила, що в обвинувальних актах правильно зазначені час, спосіб, місце та інші обставини вчинення нею кримінальних правопорушень. Також обвинувачена вказала, що по закінченню досудового розслідування у повному обсязі ознайомлена з матеріалами кримінального провадження і не заперечує докази, зібрані в ході досудового розслідування. Крім того обвинувачена пояснила, що показання надає добровільно.

Враховуючи визнання обвинуваченою своєї вини, неоспорення нею фактичних обставин справи, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння обвинуваченою кримінальних правопорушень, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив кримінальних правопорушень, їх наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченої; інші обставини, які характеризують особу обвинуваченої, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинуваченої та вивченням даних, які характеризують її особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином,допитавши обвинуваченута дослідившиматеріали кримінальногопровадження,що характеризуютьособу обвинуваченої,суд дійшоввисновку,що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Обставиною,яка пом`якшуєпокарання ОСОБА_5 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин,які обтяжуютьпокарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання за вчинені кримінальні правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винної, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженої.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у статті 50 КК України.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання суд враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, наявність обставини, що пом`якшує покарання (щире каяття), та відсутність обтяжуючих обставин.

Надаючи оцінку особі обвинуваченої суд також зазначає, що остання офіційно не працевлаштована, суспільно-корисною працею не займається, не одружена, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно з поясненнями ОСОБА_5 відносно однієї дитини остання була позбавлена батьківських прав, а відносно другої дитини ОСОБА_6 , 2024 року народження, обвинувачена залишила її в будинку малютки.

Також, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судима, у т.ч. за вчинення корисливих злочинів, востаннє 21.04.2025 року вироком Московського районного суду м. Харкова за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України та їй призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 , починаючи з 23.01.2025 і до набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, згідно з яким одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі. Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2023, згідно з яким ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн. вирішено виконувати самостійно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 309 КК України та з огляду на приписи ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

На переконання суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченій сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені нею протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою. Саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (дата вчинення 20.04.2023 року) та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000, 00 гривень.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України (дата вчинення 31.10.2024 року) та призначено їй покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, призначеного згідно з вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.02.2025 року, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, призначеним згідно з даним вироком, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Отже, судом встановлено, що перебіг давності переривається з урахуванням вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року та вироку Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 року, а відтак підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відсутні.

На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-21/14192-НЗПРАП від 22.07.2021 у розмірі 1372, 96 грн., експертизи № СЕ-19/121-21/26340- НЗПРАП від 10.12.2021 у розмірі 1029, 72 грн. суд стягує з обвинуваченої на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

2. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2025, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

3. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 23.01.2025 року, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 у період з 23.01.2025 року по дату набрання даним вирком законної сили виходячи із співвідношення, згідно з яким одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

4. Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2023, згідно з яким ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та їй призначене покарання у виді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн. - виконувати самостійно.

5. Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирається.

6. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

7. Речові докази:

- експертний пакет № 3892469, з написом: Експертна служба МВС України «Висновок: № CE-19/121-21/14192-НЗПРАП від 22.07.2021, Л?КП (справи) 12021226200001088 Вид експ. (досл.) 8.6. Вміст упаковки полімерний пакет з речовиною, П.І.Б, підпис експерта ОСОБА_7 ( ПІДПИС) після набрання вироком законної сили знищити;

- експертний пакет № 5440848 з написом: МВС України Експертна служба «Висновок: N?CE-19/121-21/26340-НЗПРАП від 10.12.2021, № КП (справи) 12021226200002171 Вид експ. (досл.) 8.6. Вміст упаковки, П.Б., підпис експерта ОСОБА_8 (ПІДПИС) - після набрання вироком законної сили знищити.

8. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення:

- експертизи № СЕ-19/121-21/14192-НЗПРАП від 22.07.2021 у розмірі 1372, 96 грн.;

- експертизи № СЕ-19/121-21/26340- НЗПРАП від 10.12.2021 у розмірі 1029, 72 грн.

9. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

10. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

11. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1