Ухвала від 22.07.2025 по справі 906/118/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" липня 2025 р. Справа № 906/118/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25 (повний текст рішення складено 30 травня 2025 року, суддя Шніт А.В.)

за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради (надалі - Позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (надалі - Відповідач) про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, від Відповідача на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Відповідач просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в позовних вимогах.

Ухвалою від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25 залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків, а саме: надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (з системи електронного документообігу "Діловодство суду") ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року надіслано одержувачу - Відповідачу до його електронного кабінету та доставлено 23 червня 2025 року.

2 липня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про відстрочення строку на усунення недоліків.

Ухвалою від 7 липня 2025 року клопотання Відповідача про відстрочення строку на усунення недоліків - задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги скаржника на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25 в строк до 21 липня 2025 року включно.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (з системи електронного документообігу "Діловодство суду") ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 липня 2025 року надіслано одержувачу - Відповідачу до його електронного кабінету та доставлено 7 липня 2025 року.

21 липня 2025 року через підсистему "Електронний суд" від Відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №906/118/25 до ухвалення судового рішення по даній справі. Мотивами відстрочення судового збору Відповідач зазначає обмежене фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 та відсутня можливість здійснити оплату судового збору у зв`язку з недостатньою кількістю коштів на рахунках Відповідача.

Суд апеляційної інстанції констатує, що клопотання Відповідача про відстрочення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю достатніх коштів вже було розглянуто і щодо нього вже було продовжено додатковий строк та на усунення недоліків та надано правову оцінку Північно-західним апеляційним господарським судом в ухвалі від 7 липня 2025 року по справі №906/118/25.

Однак станом на 22 липня 2025 року апелянт не виконав вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року, недоліки апеляційної скарги не усунув.

Європейським судом з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Разом з цим, станом на день постановлення даної ухвали Відповідачем не надано доказів для суду апеляційної інстанції, які підтверджують сплату судового збору.

При цьому, Відповідач, несплачуючи судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги, подаючи після винесеня ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотання про відстрочення сплати судового збору, не усунувши недоліки, зазначені уже в другій ухвалі від 7 липня 2025 року, повторно подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення постанови апеляційним судом з формальних причин (при цьому, залишаючи поза увагою своє попереднє клопотання про відстрочку від сплати судового збору).

Розглянувши клопотання Відповідача про відстрочення сплати судового збору, колегія суду зауважує таке.

Апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").

При цьому наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Список цей є вичерпний і в передбачуваному порядку на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не змінювався.

Разом з тим колегія суду враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 у пункті 45 зробила правовий висновок про те, що із системного аналізу змісту зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Утім Відповідач на даний час не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В той же час причини зазначені для звільнення в оспореній ухвалі виходять за межі визначені Законодавством у вказаній статті Закону України "Про судовий збір" (тобто самостійно, без наявності у нього права наданого Законом переліку підстав, що по своїй суті є порушенням процесу).

В той же час апеляційний господарський суд констатує, що заявою про відстрочення сплати судового збору Відповідач жодним чином не доводить ускладнений процес отримання відповідного фінансування для оплати судового збору за подання позовної заяви. Відповідачем не надано жодних доказів того, що ним вживалися будь-які заходи з метою отримання відповідного фінансування, зокрема не наведено доказів які свідчили б про те, що Відповідач звертався до уповноважених органів з метою отримання відповідного фінансування і що йому з тих чи інших підстав було відмовлено. Крім того, таке безпідставне відстрочення сплати судового збору Відповідача порушує принцип здійснення господарського судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки предметом спору в цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі apriori відсутні.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Беручи до уваги, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 5 вересня 2024 року не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому вважається неподаною та підлягає поверненню.

Згідно частини 8 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу апелянта, що згідно положень частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України скаржник має право повторно звернутись з апеляційною скаргою після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21 липня 2025 року про відстрочення судового збору.

2. Повернути без розгляду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/118/25.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою з додатками надіслати скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.