Рішення від 17.07.2025 по справі 906/254/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/254/25

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання Шовтюк І. В.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Тимошенко Юлії Вікторівни

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське"

про стягнення 434182,92 грн

ФОП Тимошенко Ю. В. звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до СТОВ "Оліївське" про стягнення 592182,92 грн, з яких 526485,00 грн боргу, 37507,73 пені, 24042,04 грн інфляційних, 4148,15 грн 3% річних, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором користування (оренди/суборенди) сільськогосподарської техніки з екіпажем №6-С від 16.10.2024.

Ухвалою від 28.02.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 25.03.2025 о 11:30 (а. с. 23).

21.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та проведення засідання суду за відсутності учасника справи (а. с. 26).

Ухвалою від 25.03.2025 господарський суд відклав підготовче засідання на 28.04.2025 о 10:30; постановив повідомити відповідача про дату і час судового засідання телефонним зв`язком (а. с. 29, 30).

28.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 27.04.2025 (вх. г/с №01-44/1224/25) на суму 158000,00 грн у зв`язку із її сплатою відповідачем 26.03.2025 (а. с. 32 - 35).

Ухвалою від 28.04.2025 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 28.05.2025, призначив підготовче засідання суду для розгляду справи та заяви позивача про зменшення позовних вимог на 15.05.2025 о 15:30 (а. с. 42).

Ухвалою від 15.05.2025 господарський суд відмовив у задоволені заяви ФОП Тимошенко Ю.В. від 27.04.2025 (вх. г/с №01-44/1224/25 від 28.04.2025) про зменшення позовних вимог; закрив провадження у справі в частині стягнення з СТОВ "Оліївське" 158000,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське" 434182,92 грн, з яких, 368485,00 грн боргу, 37507,73 пені, 24042,04 грн інфляційних втрат, 4148,15 грн 3% річних (а. с. 45).

Ухвалою від 15.05.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 18.06.2025 о 10:00 (а. с. 46).

27.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про повернення частини судового збору (а. с. 48 - 49).

Ухвалою від 18.06.2025 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 15.07.2025 о 10:00 за клопотанням відповідача (а. с. 54).

Відповідними ухвалами від 15.07.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті за клопотанням відповідача на 17.07.2025 о 12:00 (а. с. 63) та постановив повернути позивачу з Державного бюджету України 2370,00 грн судового збору (а. с. 64).

Представники сторін в засідання суду не прибули.

У зв`язку з цим слід зазначити, що неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи по суті, за винятком випадків, передбачених статтею 202 ГПК України.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Одночасно слід зазначити, що відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався; про дату і час судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали господарського суду від 15.07.2025 в електронному вигляді в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 65).

Враховуючи строки розгляду справи, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у ст. 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що відповідач мав належну можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема, щодо надання відзиву, висловлення правової позиції та подання доказів.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

16.10.2024 між Фізичною особою - підприємцем Тимошенко Юлією Вікторівною (орендодавець, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Оліївське" (орендар, відповідач) укладено договір користування (оренди/суборенди) сільськогогосподарської техніки (з екіпажем) №6-С (далі - договір) (а. с. 9-12), за умовами п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати орендарю/користувачу в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку (далі - техніка, майно), перелік якої наведений в додатку №1 до даного договору, з персоналом (екіпажем) орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії, якими здійснюється управління та технічна експлуатація техніки), а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку орендодавця та зобов`язується сплачувати орендну плату.

Перелік техніки, що передається в оренду за цим договором, її балансова вартість (з урахуванням індексації), або її договірна вартість на момент укладення договору, а також інформація про екіпаж (перелік персоналу орендодавця, їх посади та інші ідентифікуючи дані), яким безпосередньо буде здійснюватися управління та технічна експлуатація техніки, наведені в додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору строк оренди/суборенди - орієнтовно 1 місяць, перебіг якого починається з дати складання та підписання сторонами акту приймання-передачі техніки в оренду та припиняється з дати складання та підписання сторонами акту приймання-передачі техніки з оренди.

Положеннями п. 2.2 договору передбачено, що строк оренди/суборенди може бути скорочений або продовжений за письмовою згодою сторін, яка оформлюється відповідним додатком (додатковою угодою) до даного договору.

Передача техніки в оренду/суборенду оформлюється актом приймання-передачі техніки в оренду/суборенду, який підписується уповноваженими представниками сторін. Техніка вважається переданою із дня оформлення сторонами акту приймання-передачі техніки в оренду/суборенду. Орендодавець зобов`язується передати техніку орендарю/користувачу за актом приймання-передачі техніки в оренду/суборенду до 17.10.2024 включно. В акті приймання-передачі техніки в оренду/суборенду зазначається найменування техніки, її державні номери та інформація про технічний стан на момент передачі (п. 3.1, 3.2 договору).

За п. 3.3 договору повернення техніки із оренди/суборенди оформлюється актом прийому-передачі (повернення) техніки із оренди/суборенди, що підписується уповноваженими представниками сторін, в якому зазначається найменування техніки, її державні номери та інформація про її технічний стан на момент повернення.

Орендар/суборендар лишає за собою право змінити термін передачі техніки за актом приймання-передачі техніки в оренду/суборенду, зазначений в п. 3.2 договору, шляхом телефонного дзвінка та/або надіслання листа на електронну пошту орендодавця, зазначену у розділі 12, з оновленими термінами передачі техніки в оренду/суборенду (п. 3.5 договору).

У розділі 5 договору визначено права та обов`язки сторін, зокрема, відповідно до пп. 5.3.7 п. 5.3 договору орендар/користувач зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 6.1 договору розмір орендної плати за користування технікою встановлюється залежно від кількості фактично переданої техніки, її справності під час оренди/суборенди, укомплектованістю екіпажем та узгоджується сторонами після закінчення строку оренди, повернення техніки з оренди, що вказаний в п. 2.1 цього договору шляхом підписання додатку до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

У пп. 6.1.1 п. 6.1 договору сторони дійшли, що розмір орендної плати за даним договором буде залежить та визначатися виходячи із площі земельних ділянок (кількості гектарів), на яких будуть виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці, якою керуватиме персонал (екіпаж) орендодавця, та буде визначатися за формулою:

орендна плата (без ПДВ, грн) = кількість гектарів, на яких виконані сільськогосподарські роботи на орендованій техніці * договірна вартість орендної плати за виконання робіт на одному гектарі (без ПДВ, грн).

У пп. 6.1.2 п. 6.1 договору сторони визначили види сільськогосподарських робіт, для виконання яких техніка передається в оренду, вартості окремих видів сільськогосподарських робіт та їх орієнтованого обсягу (в гектарах):

1) збирання проса, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га без ПДВ, грн - 1300,00; орієнтовний обсяг, га - 500;

2) збирання сої, договірна вартість виконання робіт у розрахунку на 1 га без ПДВ, грн - 1850,00; орієнтовний обсяг, га - 150.

За положеннями пп. 6.1.3 п. 6.1 договору загальний розмір орендної плати за користування технікою, яку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю, буде залежати від фактичної площі (га), на якій будуть виконані сільськогосподарські роботи, та буде визначений сторонами за формулою, наведеною в пп. 6.1.1 договору, виходячи із вихідних даних (вид робіт та їх вартість), наведених у пп. 6.1.2 договору. Загальний розмір орендної плати буде зафіксований (визначений) сторонами в акті (актах) приймання-передачі послуг оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем.

Орендодавець складає акт приймання-передачі послуг оренди з остаточним розрахунком орендної плати, протягом 3-х календарних днів після закінчення строку оренди та погоджує його з орендарем/користувачем (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 6.3 договору орендар/користувач зобов`язується сплатити орендну плату орендодавцю протягом 5 календарних днів із дня підписання сторонами акту приймання -передачі послуг оренди, в повному розмірі орендної плати.

Відповідно до п. 7.2 договору за прострочення оплати оренди орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Договір набирає чинності з моменту його укладення/підписання та діє до 31.12.2024, а в частині виконання сторонами прийнятих на себе по договору зобов`язань - до моменту їх повного виконання сторонами (п. 11.1 договору).

Додатком №1 до договору є дані про персонал (екіпаж), яким буде здійснюватись управління і технічна експлуатація орендованим транспортним засобом є (а.с. 13).

17.10.2024 сторонами на виконання п. 3.1 договору складено акт приймання-передачі техніки в оренду/суборенду, за п. 1 якого орендодавець передав, а орендар/користувач прийняв у тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб: Claas Lexion 570, 2006 р. в., державний номер: НОМЕР_1 (а. с. 14).

01.11.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, за п. 1 якої внесли зміни до договору в частині скорочення строку оренди техніки - до 04.11.2024 включно (а. с. 15).

04.11.2024 орендар за актом приймання-передачі (повернення) техніки із оренди/ суборенди повернув орендодавцеві орендований транспортний засіб з екіпажем (а. с. 17).

Також 04.11.2024 сторони уклали додаток №2 до договору, яким визначили розмір орендної плати за користування технікою, що становить 526485,00 грн, та підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №7-С на цю суму (а. с. 16, 18).

За п. 2 додатку №2 орендар зобов`язується сплатити орендодавцю орендну плату у встановленому в п. 1 додатку №2 розмірі, у порядку, визначеному п. 6.3, 6.4 договору.

Станом на дату подання позову до суду відповідач не сплатив грошові кошти за надані послуги у зазначеному розмірі, що, у свою чергу, стало підставою для подання ФОП Тимошенко Ю. В. позову до суду про стягнення з СТОВ "Оліївське" 526485,00 грн боргу, 37507,73 пені, 24042,04 грн інфляційних, 4148,15 грн 3% річних.

Враховуючи закриття провадження у справі в частині стягнення 158000,00 грн за ухвалою від 15.05.2025, господарський суд розглядає позов про стягнення з відповідача 368485,00 грн боргу, 37507,73 пені, 24042,04 грн інфляційних, 4148,15 грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 ЦК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує, визначені ст. 805 ЦК України.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 ГК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

3. Щодо позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 368485,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач підписав додаток №2 до договору, у якому сторони визначили розмір орендної плати за користування технікою - 526485,00 грн, а також акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) №7-С на цю суму без зауважень та заперечень (а. с. 16, 18).

Однак, власні зобов`язання щодо здійснення орендної плати за користування технікою виконав частково на суму 158000,00 грн, належних доказів сплати решти заборгованості в сумі 368485,00 грн суду не надав, вимоги позивача не спростував.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума основного боргу за договором користування (оренди/суборенди) сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №6-С від 16.01.2024 підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а СТОВ "Оліївське" на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо її розміру, суд дійшов висновку про законність та доведеність зазначеної позовної вимоги, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

4. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення 37507,73 грн пені.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.3 договору за прострочення оплати оренди орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Із розрахунку позивача вбачається, що 37507,73 грн пені нараховано на всю суму боргу в розмірі 526485,00 грн, оскільки часткова її сплата була здійснена після подання позовної заяви до суду, за період з 11.11.2024 по 14.02.2025 (а. с. 8).

Перевіривши вищезазначений розрахунок у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив його правильність, тому обгрунтованою до стягнення є нарахована пеня в сумі 37507,73 грн.

5. Щодо обгрунтованості позову про стягнення 24042,04 грн інфляційних втрат та 4148,15 грн 3% річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив його правильність, тому позов підлягає задоволенню в цій частині у повному обсязі.

6. Щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на повернення судом позивачу ухвалою від 15.07.2025 судового збору у розмірі 2370,00 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 158000,00 грн боргу та задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 6512,74 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське" (12402, Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4; код ЄДРПОУ 44594097) на користь Фізичної особи - підприємця Тимошенко Юлії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ):

- 368485,00 грн боргу;

- 37507,73 пені;

- 24042,04 грн інфляційних втрат;

- 4148,15 грн 3% річних;

- 6512,74 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.07.25

Суддя Лозинська І. В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам "Електронний суд"