Рішення від 18.07.2025 по справі 916/658/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/658/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (25002, м. Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 502)

до відповідача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (району) (67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1 а)

про стягнення 4 448 603, 22 грн

у відкритому судовому засіданні

представників сторін:

від позивача: Байло Є.С.;

від відповідача: Турченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог.

21.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (далі ТОВ «Кропивницькенерго», позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» (вх. № 679/25 від 24.02.2025), про стягнення з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі Білгород-Дністровська КЕЧ (району), відповідач) на його користь заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 4 395 852, 98 грн, інфляційних втрат в сумі 52 750, 24 грн та судового збору в сумі 53 383, 24 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 14.04.2025 судом оголошено протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.04.2025 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 18.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення по справі, у зв`язку з чим оголосив перерву.

18.07.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ «Кропивницькенерго».

ТОВ «Кропивницькенерго» відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії», є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 1133 від 13.09.2022.

Позивачем було поставлено відповідачеві у розрахунковому періоді в грудні 2024 року на підставі договору № 21/11/24-113 про постачання електричної енергії споживачу від 21.11.2024 електричну енергію в обсязі 562 244 кВт*год, що підтверджується даними комерційного обліку, наданими операторами системи розподілу, а саме листами ВП «Одеське регіональне відділення «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» № ЕЕО-16/75 від 19.02.2025 та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 101/29/03-1304 від 14.02.2025.

Зазначає, що ціна за одиницю товару сформована позивачем за формулою, встановленою додатком 2 до договору, та становить 7, 818408 грн за 1 кВт*год з ПДВ; загальна вартість поставленої позивачем відповідачеві електричної енергії у грудні 2024 року становить 4 395 852, 98 грн.

Позивачем підготовлено та направлено відповідачеві акт за формою, визначеною в додатку 3 до договору та рахунок. Однак, відповідачем не здійснено оплату отриманої (спожитої) у грудні 2024 року від позивача електричної енергії. Виходячи з вищевикладеного, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024 в розмірі 4 395 852, 98 грн.

Посилаючись на положення ст. 625 ЦК України, зазначає, що інфляційне збільшення за період прострочення (з 01.01.2025 по 21.01.2025) становить 52 750, 24 грн.

У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 25.03.2025 (вх. № 9611/25 від 25.03.2025), позивач, посилаючись на ст. 48 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 96, ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» вказує, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати за відповідним правочином, а тому доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неможливості здійснення оплати за фактично отриману електричну енергію у грудні 2024 року через відсутність бюджетного фінансування та відсутність коштів суперечить діючому законодавству України та усталеній судовій практиці та підлягають відхиленню.

Вказує, що умовами договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024 прямо встановлено щомісячний формульний розрахунок ціни, тобто ціна за договором не є фіксованою та не змінюється сторонами на підставі п. п. 2 п. 19 Особливостей у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, а ціна є динамічною та щомісячно встановлюється (розраховується) сторонами за формулою, вказаною в договорі на підставі п. п. 7 п. 19 Особливостей.

Посилаючись на пункти додатку 2 до договору, вказує що до істотних умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, належить не ціна, а порядок визначення ціни (формула), встановлена договором, а тому позивачем вірно розраховано ціну за поставлену електричну енергію за розрахунковий період у грудні 2024 року за формулою, встановленою додатком 2 до договору та на підставі п. п. 7 п. 19 Особливостей.

Зазначає, що розрахунок ціни за формулою не пов`язаний з коливанням ціни товару на ринку, на який посилається відповідач у відзиві, а прямо встановлений умовами договору, укладеного між позивачем і відповідачем, а отже доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про його незгоду з визначенням ціни та недоведеністю позивачем наявності та розміру коливання ціни товару на ринку, суперечать умовам договору та чинного законодавства, є безпідставними, а відтак підлягають відхиленню.

Доводи відповідача Білгород-Дністровська КЕЧ (району).

У відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 18.03.2025 (вх. № 8912/25 від 19.03.2025), відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказує, що істотними умовами підписаного договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 є:

предмет закупівлі: електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу;

строк (термін) поставки товару до 31.12.2024 (включно);

ціна договору 6 143 641, 29 грн з ПДВ;

ціна за одиницю товару на дату укладання договору з урахуванням усіх її складових та порядок укладання договору установлюється в додатку 2а до договору (п. 5.1.2 договору), тобто 6, 08854 грн *кВт/год без ПДВ, або 7, 306248 грн *кВт/год з ПДВ за кількість товару 840 875 кВт/год;

умови відповідальності сторін;

істотні умови договору не можуть змінюватись сторонами, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей, з урахуванням вимог цього договору.

Відповідачем на виконання умов п. п. 3.1, 5.1 договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 у редакції додаткової угоди № 1 від 12.12.2024 проведено оплату за спожиту електричну енергію у кількості 173 859 кВт/год в сумі 1 250 911,28 грн. із загального фонду державного бюджету України за тарифом 7, 306248 грн кВт/год з ПДВ, як такий, що визначений умовами додатку 2 до договору. Фактичний обсяг спожитої електричної енергії у грудні 2024 у кількості 562 244 кВт/год у сумі 4 107 894, 1 грн повинен бути оплачений (погашений) позивачу в межах суми 4 892 730,01 грн за рахунок відновлення касових видатків, оскільки такою була умова п. 5.1 договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 в редакції додаткової угоди № 1 від 12.12.2024 до нього.

Необхідність включення до істотних умов договору джерела виконання зобов`язань «відновлення касових видатків» обумовлене правовим статусом юридичної особи відповідача як суб`єкта господарської діяльності.

Посилаючись на положення ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» від 05.10.2000 № 2019-ІІІ, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» від 21.09.1999 № 1076-XIV, п. 14.1. наказу Міністерства оборони України 03.07.2013 № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», вказує, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

За таких особливостей правового статусу відповідача абз. 2 п. 5.3.1 договору

№ 21/11/24-113 від 21.11.2024 передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за електроенергію здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання споживачем бюджетного призначення на фінансування оплати поставленої електроенергії на свій реєстраційний рахунок. Неможливість виконання вимог позивача обумовлене імперативними приписами п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Вважає, що застосування до відповідача індексу інфляції не узгоджується із положеннями п. 9.10. договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024.

Позивач 24.01.2025 звернувся з проектом додаткової угоди до договору № 21/11/24-113 про збільшення ціни одиниці товару до 6, 51534 грн кВт*год без ПДВ або 7, 818408 грн.*кВт/год з ПДВ., термін дії якої запропонував вважати таким, що застосовується до відносин стopiн, якi виникли мiж ними до укладання, а саме з 01.12.2024, та лише після завершення дії договору 14.02.2025 ним було отримано цінову довідку торгово-промислової палати № 162-3/25. Тобто, загальне збільшення вартості одиниці товару з 01.12.2024 по 31.12.2024 за наслідками передачі 562 244 кВт*год. постачальником пропонувалось за ціною, що є збільшеною на сім відсотків, порівняно із ціною визначеною в додатку 2 до договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 та становить порушення підпункту 13.3.7 пункту 13.3 його умов.

Зазначає, що надані позивачем документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак застосування нових цін електричної енергії з дати, указаної в проекті додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024, є неправомірним.

Вказує, що позивач, будучи постачальником електричної енергії, був обізнаний про ціни на електричну енергію, на час укладення Договору, а підписавши Договір, погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару. Згідно з тендерною пропозицією Позивач взяв на себе зобов`язання та надав певні гарантії, при цьому погодився постачати електричну енергію Відповідачу як Споживачу за ціною 6,08854 грн.*кВт/год без ПДВ, передбаченою в Договорі, з 21.11.2024 по 31.12.2024 включно.

Вважає, що відповідач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами Договорі. Протилежна поведінка сторін призвела б до повного нівелювання результатів торгів.

Визначення ціни позову у справі №916/568/25, що складається з вимоги стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 4 395 852,98 грн. ґрунтується на припущеннях збільшення ціни за одиницю товару до 7,818408 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, визначеної Позивачем в односторонньому порядку на підставі проекту додаткової угоди, доданої до позовної заяви у справі № 916/568/25, після завершення терміну дії Договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024, без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар та призвело до збільшення загальної ціни договору з 4 107 894,10 грн. із розрахунку 7,306248 з ПДВ грн./кВт*год у кількості 562 244 кВт*год. до 4 313 871,06 грн. за таку ж саму кількість за ціною 7,818408 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, тому така вимога є прямим порушенням ст. 5, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Внесення змін до договору, зобов`язання за яким вже припинилися, шляхом підписання проекту додаткової угоди до договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 вочевидь не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, адже припинення зобов`язання має остаточний характер (за ціною одиниці товару 7,306248 грн.*кВт/год з ПДВ в Договорі) , і чинне цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання.

Зміни та доповнення можна внести лише в діючий та чинний договір, адже внесення змін у договір, строк дії якого закінчився, не призведе до бажаного результату (продовження правовідносин по договору), а в цілому до відновлення права (становища) за захистом якого було подано позов до суду.

У запереченнях на відповідь на відзив, сформованих в системі «Електронний суд» 01.04.2025 (вх. № 10412/25 від 01.04.2024), відповідач вказує, що укладаючи договір поставки товару на певний строк, позивач як продавець фактично гарантує можливість продати товар за узгодженою ціною та несе ризики зміни такої ціни. Визначення позивачем заборгованості в сумі 4 395 852, 98 грн за кількість переданого товару 562 244 кВт*год ґрунтується на нікчемності проекту додаткової угоди до договору щодо визначення ціни за одиницю товару на рівні 6,51534 грн кВт*год без ПДВ або 7,818408 грн *кВт/год з ПДВ, та є вимогою стягнення без достатньої правової підстави, підстава їх набуття відпала (ч. 4 ст. 216, 1212 ЦК України). Наслідки непроведення платежів органом Державної казначейської служби України на переконання відповідача прямо передбачені п. 9.10 договору № 21/11/24-113. Позивач в повній мірі обізнаний із правовим статусом відповідача, оскільки сторони керувались п. 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а Білгород-Дністровська КЕЧ (району) обмежена у здійсненні видатків кошторису згідно листа № 03-09-06/167 від 19.02.2025.

Під час судового розгляду відповідачем визнано фактичний обсяг спожитої ним електричної енергії у грудні 2024 у кількості 562 244 кВт/год, що відповідає вартості у розмірі 4 107 894, 1 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Кропивницькенерго» відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії», є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою № 1133 від 13.09.2022.

21.11.2024 між ТОВ «Кропивницькенерго» та Білгород-Дністровською КЕЧ (району) укладено договір № 21/11/24-113 про постачання електричної енергії споживачу, п. 1.1. якого передбачено, що цей Договір укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням порядку та умов, установлених Законами України Про публічні закупівлі, Про ринок електричної енергії, особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері публічних закупівель та функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. договору за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. договору найменування предмета закупівлі за цим договором: електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу, відповідно до коду національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 09310000-5 Електрична енергія (далі товар).

П. 3.1. договору передбачено, що строк (термін) поставки товару визначається з дати, зазначеної в заяві до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі заява) за формою, яка є додатком 4 до договору, до 31 грудня 2024 року (включно).

Згідно з п. 5.1. договору ціна Договору становить 6 143 641, 29 грн, у тому числі ПДВ 1 023 940, 22 грн без ПДВ. Якщо за результатами виконання Договору та застосування Сторонами порядку визначення фактичної ціни Товару за розрахунковий період (відповідно до пункту 5.3 Договору) призвело до розрахункової зміни ціни Договору, визначеної в цьому пункті, Сторони підписують додаткову угоду про зміну ціни Договору відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей. Замовник передбачає здійснювати оплату із загального фонду державного бюджету України в сумі 577 480, 07 грн та з відновлення касових видатків в сумі 5 566 161, 22 грн.

Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором, та всі інші складові ціни за одиницю Товару, необхідні для виконання Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно. Ціна за одиницю Товару на дату укладання Договору з урахуванням усіх її складових та порядок укладання договору установлюється в додатку 2а до Договору (п. 5.1.1 Договору).

Спосіб оплати: безготівковий розрахунок на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання (далі Рахунок), зазначений у Договорі (п. 5.1.4 Договору).

Умови оплати: післяплата (п. 5.1.5 Договору).

Фактична ціна за одиницю Товару за кожен розрахунковий період визначається після завершення кожного розрахункового періоду відповідно до порядку, визначеного в додатку 2 до Договору (п. 5.2 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 5.3.1 договору оплата Товару за цим Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії (далі Акт), за формою, визначеною в додатку 3 до цього Договору, та рахунка протягом 10 робочих днів із дати підписання Споживачем Акта за відповідний розрахунковий період. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за електроенергію здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання Споживачем бюджетного призначення на фінансування оплати поставленої електроенергії на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 5.3.2 договору акт складається та підписується Постачальником та надається Споживачу для підписання щомісяця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач розглядає та підписує Акт протягом п`яти робочих днів або в цей же строк надсилає Постачальнику вмотивовану відмову від його підписання. Обсяг фактичного споживання електричної енергії визначається відповідно до даних комерційного обліку, які формуються та передаються в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Рахунок та Акт за грудень 2024 року Постачальник надає Споживачу до 25 грудня поточного року (включно) у разі наявності фінансування з Державного бюджету України. Підтвердженням постачання Товару є інформація, надана оператором системи розподілу, з яким Споживач уклав договір розподілу електричної енергії, або на підставі планових обсягів відповідно до таблиці № 2 Додатку 1 до Договору.

П. 5.3.3 договору передбачено, що датою підписання Акта є дата проставлення останнього підпису однією зі Сторін Договору.

П. 5.5. договору визначено, що постачальник за договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена Договором.

Відповідно до п. 5.6. договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за поставлений Товар за відповідний розрахунковий період вважається дата перерахування Споживачем на Рахунок Постачальника відповідних грошових коштів.

Згідно з п. 6.2.1 договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитого Товару згідно з умовами цього Договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений товар (п. 7.1.1. договору).

П. 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством.

Відповідно до п. 9.10 Договору штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, що сталося не з вини Споживача, не застосовуються до Споживача у випадках:

-тимчасового зупинення операцій з бюджетними коштами у межах поточного бюджетного періоду;

-затримка та/або не проведення платежів органом Державної казначейської служби України;

-відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку на здійснення оплати електричної енергії.

Згідно з п. 13.1 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх використання) та діє до 31 грудня 2024 року (включно), а в частині виконання зобов`язань Сторонами до повного їх виконання.

Відповідно до п. 13.3. договору істотні умови Договору можуть змінюватись Сторонами, у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей, з урахуванням вимог цього Договору.

Підпунктом 13.3.7 пункту 13.3 Договору встановлено, що істотні умови Договору можуть змінюватись Сторонами, у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей, з урахуванням вимог цього Договору, зокрема, у разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (порядок зміни ціни відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей та цього підпункту зазначений у додатку 2 до Договору).

П. 13.4. договору передбачено, що зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом укладання додаткової угоди, якщо інше не передбачено цим договором.

Згідно з п. 13.8. договору додаткові угоди, додатки та акти до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Додатком 1 до договору від 21.11.2024 № 21/11/24-113 є інформація про об`єкти електропостачання, який підписаний сторонами.

Додатком 2 до договору від 21.11.2024 № 21/11/24-113 є комерційна пропозиція постачальника, п. 2.1. якої передбачено, що фактична ціна за одиницю Товару (кВт*год) (складові ціни в формулі вказуються без ПДВ) для Споживача групи Б за розрахунковий період розраховується за формулою: Цф = (Цсз + Тпер + V) * 1,2, де:

Цф фактична ціна за одиницю електричної енергії (грн/ кВт*год) (заокруглюється до п`яти знаків (включно) після коми, (грн)); Цсз середньозважена ціна на ринку на добу наперед за розрахунковий період, що формується оператором ринку та публікується на його офіційному вебсайті без ПДВ (грн/ кВт*год), (грн). На розрахунковий період грудень 2024 року для умов цього Договору Цсз визначається як середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за 20 днів грудня 2024 року (з01 по 20 грудня включно) без ПДВ (грн/кВт*год); Тпер тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для відповідного розрахункового періоду без ПДВ (грн/ кВт*год); V розмір торговельної надбавки / знижки Постачальника за одиницю електричної енергії відповідно до його цінової пропозиції під час підписання Договору і становить (мінус) 0,10 грн, (не змінюється протягом строку дії Договору), (грн).

Відповідно до п. 2 додатку 2 зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії у зв`язку зі зміною середньозважених цін на ринку «на добу наперед» регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди з урахуванням умов цього Порядку та підпункту 7 пункту 19 Особливостей. У такому разі Постачальник/Замовник після публікації АТ «Оператор ринку» інформації про середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу наперед» за повний місяць, що відповідає розрахунковому (при визначенні ціни за грудень 2024 року після публікації АТ «Оператор ринку» інформації про середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу наперед» за 20 днів грудня 2024 року), письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни. Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту АТ «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/. Сторони погоджуються, що ціна, визначена Сторонами згідно з цим Порядком, починає діяти з 1-го числа відповідного розрахункового періоду, за який здійснено такий розрахунок ціни, а при визначенні ціни за перший місяць постачання з першого дня постачання.

Відповідно до Порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період, що є продовженням Додатку 2 до Договору, у разі внесення змін до Договору у випадках, передбачених цим Порядком, сума Договору може бути збільшена в залежності від фінансової спроможності Споживача (Замовника). У разі відсутності такої фінансової спроможності Сторони здійснюють коригування обсягу Товару в межах чинної суми Договору.

Додатком 3 до договору від 21.11.2024 № 21/11/24-113 є форма акта приймання-передачі товару, який підписаний сторонами.

Додатком 4 до договору від 21.11.2024 № 21/11/24-113 є форма заяви до договору про постачання електричної енергії споживачу, який підписаний сторонами.

30.11.2024 між сторонами був підписаний акт № 1117 купівлі-продажу електричної енергії, за умовами якого ТОВ «Кропивницькенерго» (продавець) передав, а Білгород-Дністровською КЕЧ (району) (покупець) електричну енергію згідно договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 у листопаді 2024 року, загальна вартість якої з урахуванням ПДВ складає: 1 250 911, 28 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу фактичний рахунок на оплату № 1519 від 30.11.2024 за спожиту електричної енергії у листопаді 2024 року на загальну суму 1 250 911, 28 грн.

Оплату за поставлену у листопаді електричну енергію відповідачем було здійснено в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції № 1017 від 14.12.2024.

У довідці АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 14.02.2025 № 101/29/03-1304 стосовно обсягів споживання електричної енергії споживачем Білгород-Дністровська КЕЧ (району) повідомлено, що обсяг розподіленої електричної енергії та віднесеної до постачальника ТОВ «Кропивницькенерго» у грудні 2024 всього складає 557451 кВт.год.

Листом № ЕЕО-16/75 від 19.02.2025 АТ «Укрзалізниця» повідомило директора ТОВ «Кропивницькенерго» стосовно обсягів споживання за грудень 2024 в розрізі ТКО по споживачу Білгород-Дністровська КЕЧ (району), а саме 4793 кВт.год.

Листом від 24.01.2025 за вих. № 25/13-ю позивач повідомив відповідача про те, що комерційний облік електричної енергії, спожитої Білгород-Дністровською КЕЧ (району) у розрахунковому періоді грудень 2024 року, з метою використання таких даних для здійснення розрахунків здійснювався АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та АТ «Укрзалізниця», як Операторами системи, з якими споживачем укладено договори розподілу електричної енергії. Відповідно до даних, наданих АТ «ДТЕК Одеські електромережі», АТ «ДТЕК Одеські електромережі» розподілено по споживачу Білгород-Дністровська КЕЧ (району) за грудень 2024 року електричну енергію в обсязі 557 451 кВт*год. Відповідно до даних, наданих АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» розподілено по споживачу Білгород-Дністровська КЕЧ (району) за грудень 2024 року електричну енергію в обсязі 4 793 кВт*год. Отже, загальний обсяг електричної енергії, розподіленої операторами системи по споживачу Б Білгород-Дністровська КЕЧ (району) за грудень 2024 року, постачальником електричної енергії якого за цей час було ТОВ «Кропивницькенерго», становить 562 244 кВт*год. Таким чином, згідно розрахунків позивача загальна вартість електричної енергії спожитої Білгород-Дністровською КЕЧ (району) за грудень 2024 року становить: 562 244 кВт*год. х 7,818408 грн. = 4 395 852, 98 грн.

Засобами поштового зв`язку позивач направив відповідачу лист від 24.01.2025 за вих. № 25/13-ю з додатками до нього: проект додаткової угоди про встановлення ціни на грудень 2024 року (два примірника), акт приймання-передачі за грудень 2024 року (два примірника), встановленої Договором форми, роздруківка з сайту оператора ринку, Акт купівлі-продажу електричної енергії № 1380 від 31.12.2024 (два примірника), фактичний рахунок на оплату № 1811 від 31.12.2024 та акт звірки взаємних розрахунків (два примірника).

Також, у листі від 24.01.2025 за вих. № 25/13-ю позивач просив розглянути документи, підписати і повернути йому по одному примірнику в порядку, встановленому умовами договору та провести оплату за фактично використаний обсяг електричної енергії відповідно до наданого рахунку та акту.

Поштове відправлення отримано відповідачем 28.01.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про його вручення.

За умовами пропонованої до підписання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024 за підсумками розрахункового періоду (місяця) грудень 2024, сторонам пропонувалося до визначення наступну ціну за одиницю тарифу (Цф) за формулою, з урахуванням додатку № 2 до договору. Ціна за одиницю Товару (Цф) у розрахунковому періоді (місяці) грудень 2024 року становить 7, 818408 грн за 1 кВт/год з ПДВ, в т.ч.: Цсз = 6,08677 грн за 1 кВт/год без ПДВ; Тпер = 0,52857 грн за 1 кВт/год без ПДВ; М = (-0, 10) грн за 1 кВт/год без ПДВ; ПДВ 20%.

П. 2 пропонованої додаткової угоди передбачено, що у зв`язку з визначенням (зміною) ціни за одиницю товару (Цф) у розрахунковому періоді (місяці) грудень 2024, сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору в наступній редакції:

« 5.1. Ціна Договору становить 5 646 764, 26 грн у тому числі ПДВ 941 127, 37 грн без ПДВ 4 705 636, 89 грн. Якщо за результатами виконання Договору та застосування Сторонами порядку визначення фактичної ціни Товару за розрахунковий період (відповідно до пункту 5.3 Договору) призвело до розрахункової зміни ціни Договору, визначеної в цьому пункті, Сторони підписують додаткову угоду про зміну ціни Договору відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей».

Згідно з п. 5 дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками та діє протягом строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024.

П. 6 додаткової угоди передбачено, що керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України та умовами договору сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли між сторонами до її укладання, а саме з 01.12.2024.

Відповідно до надісланого відповідачу акту приймання-передачі товару постачальник передав, а споживач прийняв товар електричну енергію загальною вартістю 4 395 852, 98 грн.

Згідно акту № 1380 купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2024 ТОВ «Кропивницькенерго» (продавець) передав, а Білгород-Дністровською КЕЧ (району) (покупець) прийняв електричну енергію згідно договору № 21/11/24-113 від 21.11.2024 у грудні 2024 року, загальна вартість якої з урахуванням ПДВ складає: 4 395 852, 98 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу фактичний рахунок на оплату № 1811 від 31.12.2024 за спожиту електричної енергії у грудні 2024 року на загальну суму 4 395 852, 98 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період 2024 між позивачем та відповідачем за договором № 21/11/24-113 від 21.11.2024 на 31.12.2024 заборгованість складає 4 395 852, 98 грн.

При цьому, проект додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11-24-113 від 21.11.2024, акт № 1380 купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2024, акт приймання-передачі товару, фактичний рахунок на оплату № 1811 від 30.12.2024, акт звірки підписані лише позивачем, а їх законність та обґрунтованість заперечуються відповідачем.

У ціновій довідці № 162-3/25 від 14.02.2025 Харківської торгово-промислової палати, наданої на замовлення ТОВ «Кропивницькенерго», зазначено, що згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, яка склалась за 20 днів грудня (01.12.-20.12) 2024, склала 6086, 77 грн/МВт.год. (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії).

5. Позиція суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 6 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно з ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. п. 26, 68, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку ( п. 1.1.1).

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. (п. 3.1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати паперовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами.

Згідно з п. 3.2.4. ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.

Відповідно до п. 3.2.7. ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: 1) загальні положення; 2) предмет договору; 3) умови постачання; 4) якість постачання електричної енергії; 5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; 6) права та обов`язки споживача; 7) права і обов`язки електропостачальника; 8) відповідальність сторін; 9) порядок зміни електропостачальника; 10) порядок врегулювання спорів; 11) умови форс-мажорних обставин; 12) строк дії договору; 13) реквізити сторін; 14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку; 15) інші умови.

Ст. ст. 180 та 189 ГК України, ст. ст. 632, 328 ЦК України визначено, що ціна є істотною умовою договору.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Згідно з п. 3.2.2. ПРРЕЕ зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За приписами ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).

У постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Водночас метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23.

Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

У п. 15.8 договору сторони погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів).

Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 зазначив, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (Постанова ВС від 06.02.2025 у cправі № 916/747/24).

Згідно з п. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, з метою запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника, законодавець указав у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" про можливість сторін договору змінити його умови шляхом збільшення ціни за одиницю товару, враховуючи при цьому інтереси покупця та запобігаючи безпідставному й необґрунтованому збільшенню ціни товару.

При цьому згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 33, частини четвертої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.23 у справі № 917/1009/22.

Суд ураховує, що аналізи роботи ринку «на добу на перед» та внутрішньодобового ринку та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Вказані вище висновки носять виключно фактографічно-інформаційний характер, відображають ситуацію на ринку електричної енергії на момент складання довідки та не враховують умов договорів та контрактів (зокрема, експерт не несе відповідальності за достовірність наданої інформації (п. 9 Цінової довідки № 162-3/25), у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23: «…зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

... для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним. Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим».

В постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 наведено такі висновки щодо застосування норм права: «…Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації».

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2024 між ТОВ «Кропивницькенерго» та Білгород-Дністровською КЕЧ (району) укладено договір № 21/11/24-113 про постачання електричної енергії споживачу, умови якого розроблені відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням порядку та умов, установлених Законами України «Про публічні закупівлі», «Про ринок електричної енергії», з особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.

Із умов договору вбачається, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені істотні умови предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань.

За наслідками підписання договору від 21.11.2024 № 21/11/24-113 сторони домовились, що ціна за одиницю товару на момент укладання договору становить 6, 08854 грн (без ПДВ), що складається із середньозваженої ціни на ринку на добу наперед в сумі 5, 65997 грн без ПДВ, тарифу на передачу електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ, та торговельної знижки постачальника (мінус) 0,10 грн.

Зміна ціни за 1 кВт/год електричної енергії у зв`язку зі зміною середньозважених цін на ринку «на добу наперед» регламентується щомісячно шляхом укладення додаткової угоди з урахуванням умов цього Порядку та підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

У такому разі постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за 1 кВг*год електричної енергії (Цфакт).

Також Комерційною пропозицією визначено, що термін дії договору до 31.12.2024.

Позивач направив відповідачу листа за вих. № 25/13-ю від 24.01.2025, яким інформував останнього щодо зміни ціни за 1 кВТ/год до 7, 818408 грн. за 1 кВт/год, а саме через зміну середньозваженої ціни на електроенергію "на добу наперед", що застосовуються в договорі у порядку, передбаченому Комерційною пропозицією.

До даного листа додано роздруківку з сайта "Оператор ринку" та два примірника додаткової угоди про встановлення ціни на грудень 2024.

Відповідач вказані документи не підписав та не повернув.

За умовами пропонованої позивачем до підписання додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу № 21/11/24-113 від 21.11.2024 ціна за одиницю Товару (Цф) у розрахунковому періоді (місяці) грудень 2024 становить 7, 818408 грн за 1 кВт/год з ПДВ, в т.ч.: Цсз = 6,08677 грн за 1 кВт/год без ПДВ; Тпер = 0,52857 грн за 1 кВт/год без ПДВ; М = (-0, 10) грн за 1 кВт/год без ПДВ; ПДВ 20%.

Тобто, позивачем за грудень 2024 було збільшено ціну за 1кВт/год, при цьому, жодних додаткових угод щодо зміни ціни (тарифу) на одиницю електричної енергії, як передбачено договором, Комерційною пропозицією та ПРРЕЕ, сторонами у справі не було підписано.

Укладаючи договір про закупівлю електричної енергії, сторони визначили ціну за продукцію (електричну енергію), тоді як після закінчення його строку позивач ініціював підписання додаткової угоди до договору, внаслідок чого відбулося збільшення вартості електричної енергії за одиницю кВт год на 7 %.

Підставою для укладання додаткової угоди була цінова довідка № 162-3/25 від 14.02.2025 Харківської торгово-промислової палати, яка не є належним документом, що підтверджує коливання ціни. Адже у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар та її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, зазначене узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 13.10.2020 по справі № 912/1580/18.

При ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Отже, вказана цінова довідка Харківської торгово-промислової палати за своїми змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру, в ній не міститься точної інформації про коливання ціни електричної енергії як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, даті цих змін, згідно додаткових угод, так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Суд наголошує на тому, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

З урахуванням проаналізованих норм законодавства та умов договору, суд відзначає, що постачальник не може самостійно збільшувати ціну електричної енергії без внесення відповідних змін до договору, комерційної пропозиції та вимагати розрахунку за непогодженою ціною. Такі вимоги позивача суперечать ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» п. 3.2.4. ПРРЕЕ та Договору та оскільки заявлені після закінчення строку дії договору нівелюють право споживача на його дострокове розірвання.

Позивач за період дії комерційної пропозиції за грудень 2024 виставив фактичний рахунок на оплату № 1811 від 31.12.024 на суму 4 395 852, 98 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за спірний період спожито 557451 + 4793 = 562 244 кВт електричної енергії.

Як встановлено вище, за відсутності підписаних додаткових угод щодо зміни ціни (тарифу) за електричну енергію, відповідач повинен здійснити оплату за ціною 6, 08854 грн (ціна за кВт/год без ПДВ) або 7,306248 грн (ціна за кВт/год з ПДВ).

Отже вартість спожитої електричної енергії за грудень 2024 становить 4 107 894, 10 грн з ПДВ.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що в даному випадку заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 107 894, 10 грн вартості поставленої згідно договору № 21/11/24-113 про постачання електричної енергії споживачу, що розрахована за ціною 7,306248 грн за кВт/год з ПДВ.

Тому, вимога щодо стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунки та приймаючи до уваги, що вартість спожитої електроенергії становить за грудень 2024 року 4 107 894, 10 грн з ПДВ. та врахувавши визначені позивачем періоди обрахування, суд вважає неправомірним нарахування інфляційних втрат за вказаний позивачем період прострочення з 01.01.2025 по 21.01.2025, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, у відповідача обов`язок зі сплати спожитої електроенергії виникає на підставі п. 5.3.1 договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії за формою, визначеною в додатку 3 до цього Договору, та рахунка протягом 10 робочих днів із дати підписання Споживачем Акта за відповідний розрахунковий період. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за електроенергію здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання Споживачем бюджетного призначення на фінансування оплати поставленої електроенергії на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 5.3.2 договору акт складається та підписується Постачальником та надається Споживачу для підписання щомісяця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач розглядає та підписує Акт протягом п`яти робочих днів або в цей же строк надсилає Постачальнику вмотивовану відмову від його підписання. Обсяг фактичного споживання електричної енергії визначається відповідно до даних комерційного обліку, які формуються та передаються в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Рахунок та Акт за грудень 2024 року Постачальник надає Споживачу до 25 грудня поточного року (включно) у разі наявності фінансування з Державного бюджету України. Підтвердженням постачання Товару є інформація, надана оператором системи розподілу, з яким Споживач уклав договір розподілу електричної енергії, або на підставі планових обсягів відповідно до таблиці № 2 Додатку 1 до Договору.

П. 5.3.3 договору передбачено, що датою підписання Акта є дата проставлення останнього підпису однією зі Сторін Договору.

П. 5.5. договору визначено, що постачальник за договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена Договором.

При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, засобами поштового зв`язку позивач направив відповідачу лист від 24.01.2025 за вих. № 25/13-ю з додатками до нього: проект додаткової угоди про встановлення ціни на грудень 2024 року (два примірника), акт приймання-передачі за грудень 2024 року (два примірника), встановленої Договором форми, роздруківка з сайту оператора ринку, Акт купівлі-продажу електричної енергії № 1380 від 31.12.2024 (два примірника), фактичний рахунок на оплату № 1811 від 31.12.2024 та акт звірки взаємних розрахунків (два примірника).

Також, у листі від 24.01.2025 за вих. № 25/13-ю позивач просив розглянути документи, підписати і повернути йому по одному примірнику в порядку, встановленому умовами договору та провести оплату за фактично використаний обсяг електричної енергії відповідно до наданого рахунку та акту.

Поштове відправлення отримано відповідачем 28.01.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про його вручення.

Отже, обов`язок з оплати поставленого та спожитого товару у відповідача не виникав до направлення позивачем відповідних документів, а відтак факту прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем для обґрунтованого нарахування на суму боргу встановленого індексу інфляції в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування інфляційних нарахувань за період з 01.01.2025 по 21.01.2025 необґрунтовані, заявлені помилково та всупереч вимог чинного законодавства, не підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому задоволенню не підлягають.

При цьому, проаналізувавши доводи відповідача суд зазначає наступне.

Обсяги постачання електричної енергії сторонами не оспорюються. А наведені заперечення жодним чином не спростовують наявності у відповідача обов`язку здійснити оплату у визначеній останнім сумі з урахуванням ціни електроенергії 4 107 894, 10 грн вартості поставленої згідно договору № 21/11/24-113 про постачання електричної енергії споживачу, що розрахована за ціною 7,306248 грн за кВт/год з ПДВ.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу, виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за вищезазначеним договором.

Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Кечко проти України зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У справі Бакалов проти України та у справі Терем ЛТД Чечеткін та Оліус проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.

П. 9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством.

У відповідності до п. 9.10. договору штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, що сталось не з вини споживача, не застосовуються до споживача у випадках: тимчасового зупинення операцій з бюджетними коштами у межах поточного бюджетного періоду; затримка та/або не проведення платежів органом Державної казначейської служби України; відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку на здійснення оплати електричної енергії.

При цьому, позивачем у позовній заяві заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат, а не штрафних санкцій, які обраховано за період, в якому прострочення відповідача не встановлено. Відтак, ураховуючи положення п. 9.1. договору, ст. 625 ЦК України, відповідні нарахування позивачем здійснені неправомірно.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (району) (67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, місто Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1 а; ідентифікаційний код юридичної особи: 08124865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (25002, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 502; ідентифікаційний код юридичної особи: 44763764) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 4 107 894, 10 грн (чотири мільйона сто сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні, десять копійок), а також судовий збір у сумі 49 294, 73 грн (сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні, сімдесят три копійки).

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 24 липня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко