Рішення від 22.07.2025 по справі 201/4342/24

22.07.2025 Єдиний унікальний номер 201/4342/24

Провадження № 2/205/235/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільнусправуза позовомНаціонального технічного університету «Дніпровська політехніка» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про підготовку аспіранта,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НТУ «Дніпровська політехніка» заборгованість за договором про підготовку аспіранта № 1 Аз від 01.10.2018 у розмірі 21122,50 гривень, а також судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що 27.09.2018 наказом «Про зарахування до докторантури та аспірантури» № 243-к Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з 01.10.2018 відповідача було зараховано до аспірантури заочної форми навчання на умовах контракту кафедри державного управління та місцевого самоврядування та укладено договір про підготовку аспіранта № 1 Аз від 01.10.2018. Після укладення договору про підготовку аспіранта сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов`язання щодо їх виконання. За умовами вищевказаного договору Інститут бере на себе зобов`язання за рахунок коштів ОСОБА_1 здійснити її підготовку в аспірантурі за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» за заочною формою навчання. У свою чергу, відповідач зобов`язалась своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та строки, що встановлені цим договором, а саме 71 400,00 гривень, 17 850,00 гривень - за кожний рік навчання. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки освітні послуги згідно договору про підготовку аспіранта № 1 Аз від 01.10.2018, за період навчання з 2018 по 2020 роки, відповідачем було сплачено частково. 25 листопада 2020 наказом «Про відрахування аспірантки ОСОБА_1 » № 203-к відповідача відраховано з ДРІДУ НАДУ при Президентові України за власним бажанням. Освітню послугу за договором від № 1 Аз від 01.10.2018 відповідачу було надано за період підготовки з 01.10.2018 по 25.11.2020. Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію закладів освіти» від 16.03.2021 № 316 Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України реорганізовано шляхом приєднання до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу (включно з правами та обов`язками юридичної особи) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України до управління Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від 25.06.2021, НТУ «Дніпровська політехніка» є правонаступником щодо всіх зобов`язань, в тому числі і стосовно всіх дебіторів. Згідно відомості дебіторської та кредиторської заборгованості вищевказаного акту, заборгованість відповідача за надання освітніх послуг складає 21 122,50 гривень. Враховуючи вищезазначене, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг від 14.04.2023 № 17-17/134 на суму заборгованості 21 122,50 гривень з вимогою виконати свої зобов`язання щодо оплати надання освітніх послуг. Ані відповіді, ані сплати заборгованості від відповідача позивачем не отримано. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2024 року справу передано за підсудністю до Новокодацького (Ленінського) районного суду м. Дніпра.

13 травня2024 року матеріали справи надійшли до Новокодацького (Ленінського) районного суду м. Дніпропра та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючою суддею Костромітіну О. О.

Ухвалою судді від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

16 травня 2024 року позивач подала до суду заяву про застосування строків позовної давності, обґрунтувавши її тим, що вона навчалась в навчальному закладі з 2018 року, проте завершивши перший рік навчання прийняла рішення не продовжувати навчання в даному закладі, про що проінформувала ВНЗ ще у 2018 році, як наслідок не оплативши другий курс навчання. З огляду на те, що грошове зобов`язання, яке на думку позивача виникло перед позивачем, почало свій перебіг ще у 2019 році, вважає, що станом на момент звернення до суду сплив строк загальної позовної давності.

22 січня 2025 року представник відповідача адвокат Сушко С. В. через систему «Електронний суд» подав до суду відзив, в якому зазначив, що жодних освітніх послуг після закінчення першого курсу навчання (навчальний рік 2018/2019) відповідач не отримувала, а позивачем не надано доказів надання чи ненадання освітньої послуги у семестрах 2019/2020 навчального року та у жовтні 2021 року. Крім того, ДРІ НАДУ було припинено у жовтні 2021, проте жодних доказів надання позивачем освітніх послуг безпосередньо позивачем, як і інформування відповідача, позивачем не надано. Відповідач не сплачувала за освітні послуги у семестрах 2019/2020 років, оскільки не отримувала таких послуг. Вважає, що у зв`язку з несплатою грошових коштів відповідачем, у Інституту не було правових підстав надавати освітні послуги. На підставі викладеного, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

04 лютого 2025 року представник позивача, яка діє на підставі довіреності Таслицька А. А., через систему «Електронний суд», подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що Інститутом зобов`язання за договором було виконано належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Доказом надання освітньої послуги та виконання умов вищевказаного договору є академічна довідка, яка містить загальну інформацію про здобувача вищої освіти за період її навчання, у тому числі: назви освітніх компонентів, кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, відмітки про успішне завершення освітнього компоненту, оцінки за шкалою закладу вищої освіти тощо. Сплата відповідачем за освітні послуги відповідно до договору, останній раз була здійснена у липні 2019 року (за період 2018-2019 навчальний рік). Проте, навчальні послуги Інститутом були надані і в подальшому 2019-2020 навчальному році та відповідно отримані відповідачем. Підтвердженням цього є залікові/екзаменаційні відомості, які містять дані щодо дати проведення контролю, назви навчальної дисципліни, отриманої оцінки тощо. Отже, твердження відповідача, що вона жодних освітніх послуг після закінчення першого курсу (2018-2019 навчальний рік) не отримувала, є цілком хибним та таким, що не відповідає дійсності. Освітні послуги відповідачем отримувались до моменту відрахування (перший семестр навчального року 2020-2021), про що свідчить екзаменаційна відомість про проведення контролю 5 листопада 2020 року з навчальної дисципліни «Публічна служба», іспит з якої було складено відповідачем. Оскільки у вимозі позивача йдеться про заборгованість відповідача за надання освітніх послуг за навчальний рік 2019-2020 та початок навчального року 2020-2021 (жовтень 2020 року), освітня послуга у цей період надавалась ДРІДУ НАДУ при Президентові України. Реорганізацію було здійснено у 2021 році, в результаті чого позивач є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, в тому числі стосовно всіх дебіторів Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, що також визначено у Статуті Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Освітні послуги надавались позивачем та отримувались відповідачем фактично до моменту її відрахування.

07 лютого 2025 року представник відповідача адвокат Сушко С. В. через систему «Електронний суд» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що матеріали справи не містять індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи. Матеріали справи також не містять жодних доказів інформування відповідача, як в цілому, так і відносно другого та третього семестрів, про правила та вимоги щодо організації надання означеної в Договорі про підготовку освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов`язки сторін під час надання та отримання такої послуги. Тобто, матеріалами справи не підтверджується факт надання Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при президентові України освітніх послуг Гуртовій Ю. В., як того вимагають положення Договору про підготовку. Академічна довідка мала бути видана Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Проте, Академічна довідка була видана НТУ "Дніпровська політехніка", та підписана його ректором і скріплена печаткою позивача. Форма Академічної довідки відповідає зразку, який набрав чинності через два місяці, після дати відрахування відповідача. Крім того, надана позивачем академічна довідка не містить дати її видачі. Виходячи зі змісту Екзаменаційної відомості № 2, ОСОБА_1 склала іспит з дисципліни «Публічна служба», яка викладалась у І семестрі, лише 05 листопада 2020 року. В свою чергу, 05 листопада 2020 року, у відповідності до Довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про підготовку аспіранта в ДРІДУ НАДУ № 1 Аз від 01.10.2018, відповідає навчальному 2020-2021 року та третьому семестру навчання. З урахуванням наведеного, виникає питання з приводу того, яким чином було переведено ОСОБА_1 на 2-й і 3-й семестри та на другий рік навчання, якщо вона не склала іспити по всім навчальним програмам, які передбачені для проходження у першому семестрі. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати по справі покласти на позивача.

09 квітня 2025 року, представником позивача Таслицькою А. А. через систему «Електронний суд» подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що Комунікації між аспірантом та ДРІДУ НАДУ при Президентові України в процесі надання освітньої послуги, а саме організаційних моментів з надання вищенаведеної послуги, здійснювались навчальним закладом через месенджери, засоби e-mail, шляхом телефонних повідомлень, а також шляхом оприлюднення інформації на офіційній сторінці Інституту. Довідки-виклики на період настановних занять / виконання лабораторних робіт / складання сесії / складання державних іспитів (атестації) та іншого, надавались у разі необхідності, за особистим зверненням аспіранта. Реєстрація вищевказаних довідок здійснювалась у журналі видачі довідок-викликів, термін зберігання яких є не довгостроковим та на даний час минув. В процесі надання освітньої послуги, з боку Відповідача не надходило жодної скарги (зауваження) до Інституту стосовно невиконання ним своїх договірних зобов`язань, умов щодо якості організації надання освітньої послуги. Для здобувачів освіти третього освітньо-наукового рівня, з метою проведення контролю успішності, у ДРІДУ НАДУ при Президентові України готувались відомості обліку успішності (екзаменаційні, залікові відомості), у які вносились оцінки за заліки, іспити, практики у період проходження ними екзаменаційної сесії. Викладач отримував відомість у день заліку чи екзамену, в якій зазначав кількість студентів, які складали залік чи іспит й отримали відповідні бали з дисципліни. Повернення відомості викладачем здійснювалось у той самий день, а в разі письмового іспиту не пізніше наступного дня. Відомість обов`язково затверджувалась підписами викладача, що приймав екзамен/ залік та керівником відділу, зобов`язаного контролювати вчасність отримання та повернення викладачами відомостей. Персональна відповідальність за правильність заповнення залікових та екзаменаційних відомостей, їх зберігання тощо, у ДРІДУ НАДУ при Президентові України, у період навчання Відповідача та до моменту приєднання до НТУ «Дніпровська політехніка», було покладено на начальника відділу з координації наукової роботи та підготовки науково-педагогічних кадрів. Зберігання заліково-екзаменаційних відомостей студентів/аспірантів здійснюється факультетами (інститутами) протягом 5 років після завершення навчання студента/ аспіранта. Академічна довідка видається за заявою відрахованої особи. Відповідач звернулась із відповідною заявою про отримання академічної довідки лише 04.09.2024, на підставі якої саме було сформовано академічну довідку, яка долучена до матеріалів справи. Станом на теперішній час відповідач запитувану довідку не забрала. Міністерством освіти і науки України затверджено зразок (форма) академічної довідки, який носить рекомендаційний характер для закладів вищої освіти. Оскільки академічна довідка не має терміну давнини, а інформація, що зазначена в ній, містить: термін навчання, дати наказів про зарахування та відрахування, дату видачі на довідці зазначено не було. Тим паче, довідка готувалася у відповідь на заяву (запит) Відповідача про видачу академічної довідки. Тобто, Позивач вважає, що датою довідки - є дата надання відповіді про готовність самої академічної довідки, а саме - 16.10.2024. При отриманні особисто під підпис Відповідачем оригіналу академічної довідки, в Університеті буде зафіксовано дату її видачі. На підставі викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги НТУ «Дніпровська політехніка» у повному обсязі.

29 квітня 2025 року представник відповідача адвокат Сушко С. В., через систему «Електронний суд» подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 при її відрахуванні, яке відбулось 25.11.2020, мала бути надана академічна довідка без її заяви, оскільки жодної вимоги, щодо написання заяви про видачу академічної довідки Закон України «Про вищу освіту» не містить. Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2021 № 102 (яким затверджено зразок академічної довідки, яка була використана позивачем) не передбачено можливість відступу закладів освіти від зразка академічної довідки, який був затверджений ними, отже відсутність дати видачі академічної довідки є порушенням її форми.

Представник позивача Тислицька А. А. в судовому засідання підтвердила викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях обставини, заявлені позовні вимоги НТУ «Дніпровська політехніка» підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, про що надала суду письмову заяву, яка долучена до матеріалів справи.

Представник відповідача адвокат Сушко С. В., в судовому засіданні підтвердив викладені у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та письмових поясненнях обставини, заявлені позовні вимоги НТУ «Дніпровська політехніка» не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, про що надав суду письмову заяву, яка долучена до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши доводи та аргументи сторін, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що наказом № 243-к від 27.09.2018 ОСОБА_1 зараховано до аспірантури Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при президентові України з 01 жовтня 2018 року за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» за договором на умовах контракту заочної форми навчання, кафедра державного управління та місцевого самоврядування. Аспіранту ОСОБА_1 призначено наукового керівника д.держ.упр., професора Серьогіна С. М.

01 жовтня 2018 року між ДРІДУ НАДУ при президентові України (далі Інститут) та ОСОБА_1 (далі Аспірант-Замовник) укладено договір про підготовку аспіранта № 1 Аз, відповідно до умов якого Інститут взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів Аспіранта-Замовника здійснити її підготовку за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» за заочною формою навчання (п. 1.1 Договору)

Відповідно до пунктів 2.1,2.3 Договору Інститут зобов`язаний зарахувати Аспіранта-Замовника до Інституту, забезпечити підготовку згідно з індивідуальним навчальним планом та індивідуальним планом наукової роботи, а також наукове керівництво; інформувати Аспіранта-Замовника про правила та вимоги щодо організації надання означеної в даному договорі освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов`язки сторін під час надання та отримання такої послуги.

Згідно пунктів 3.1-3.4 Договору Аспірант-Замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та строки, що встановлені цим договором; виконувати індивідуальний навчальний план та індивідуальний план наукової роботи; своєчасно проходити всі форми поточного та підсумкового контролю, передбачені індивідуальним навчальним планом аспіранта та освітньо-науковою програмою аспірантури Інституту та систематично звітувати про хід виконання індивідуального плану наукової роботи на засіданні кафедри; виконувати вимоги чинного законодавства України, дотримуватися наказів і розпоряджень директора інституту.

Загальна вартість освітньої послуги з підготовки Аспіранта-Замовника становить 71400,00 гривень, 17850,00 гривень за кожний рік (п. 5.3 Договору)

У разі дострокового відрахування Аспіранта-Замовника, він вносить плату за фактично надану освітню послугу (п. 5.5 Договору)

Термін дії договору визначено з 01.10.2018 по 01.10.2022. Договір набуває чинності з моменту зарахування Аспіранта-Замовника і припиняється датою відрахування його з інституту. (п.п. 7.1,7.2 Договору)

Як видно з витягу з протоколу засідання кафедри Державного управління та місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ при президентові України № 10 від 04.04.2019, на засіданні кафедри заслухано наукового керівника аспіранта ОСОБА_1 д.держ.упр., професора Серьогіна С. М. про виконання індивідуального плану роботи за перше півріччя 2018-2019 навчального року аспіранта заочної форми першого року навчання ОСОБА_1 , за результатами чого ухвалено взяти до уваги стан виконання індивідуального плану наукової роботи та індивідуального навчального плану ОСОБА_1 .

Наказом № 175-к від 30.09.2019, за результатами звітування, аспіранта ОСОБА_1 переведено на наступний рік навчання, а саме з 01.10.2019 на другий рік навчання за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» аспірантури заочної форми за договором на умовах контракту.

В матеріалах справи також наявна академічна довідка здобувача вищої освіти ОСОБА_1 у Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, яка містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС за роки навчання 2018-2019 та 2019-2020.

Відповідно до залікових відомостей № 1, №2, №4, №5, №9 та екзаменаційних відомостей №6, №7, №8, №10, №2 Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, аспірант ОСОБА_1 у І та ІІ семестрах навчального року 2019-2020, а також у І семестрі навчального року 2020-2021, складала відповідні заліки та екзамени з навчальних дисциплін, а саме: 07.11.2019 залік з дисципліни «Інформаційно-аналітичні та комунікативні технології в наукових дослідженнях»; 13.11.2019 залік з дисципліни «Методологія наукових досліджень»; 14.11.2019 залік з дисципліни «Взаємовідносини держави та суспільства»; 29.05.2020 залік з дисципліни «Системний аналіз та моделювання управлінських рішень»; 11.06.2020 екзамен з дисципліни «Концептуальні засади публічного управління та адміністрування»; 20.06.2020 екзамен з дисципліни «Сталий розвиток суспільства та його потенціал»; 23.06.2020 екзамен з дисципліни «Професійна іноземна мова в публічному управлінні»; 24.06.2020 залік з дисципліни «Сучасні педагогічні технології у вищій освіті»; 26.06.2020 екзамен з дисципліни «Управління науковими проектами в публічній сфері»; 05.11.2020 екзамен з дисципліни «Публічна служба».

За результатами складених заліків та екзаменів ОСОБА_1 отримала відповідні бали та відмітки про зарахування, про що відповідні викладачі, які приймали заліки/екзамени, зробили записи у залікових відомостях та проставили свої підписи.

Наказом № 203-к від 25.11.2020 відраховано ОСОБА_1 , аспірантку заочної форми (за договором на умовах контракту) спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» третього року навчання кафедри державного управління та місцевого самоврядування, зі складу аспірантів Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України 25 листопада 2020 року за власним бажанням у зв`язку з сімейними обставинами. Підстава заява аспірантки ОСОБА_1 від 25.11.2020.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 316 від 16.03.2021 Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України реорганізовано шляхом приєднання до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», як структурного підрозділу.

Згідно акту приймання-передачі, затвердженого Міністерством освіти і науки України 25.06.2021 до управління Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» від Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України перейшов цілісний майновий комплекс (включаючи права та обов`язки юридичної особи), у тому числі і дебіторська заборгованість, зокрема і за договором № 1Аз від 01.10.2018 у розмірі 21122,50 гривень згідно відомості дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.04.2021.

14 квітня 2023 року позивачем направлено на поштову адресу відповідача ОСОБА_1 письмову претензію № 17-17/134 в якій повідомлено про припинення Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», який як правонаступник вимагав сплатити суму заборгованості за надання освітніх послуг у розмірі 21122,50 гривень.

Згідно довідки без номеру та дати за підписом головного бухгалтера Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», станом на 01.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором №1 Аз від 01.10.2018 складає 21122,50 гривень.

Так, законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", Закону України «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту» (надалі Закон).

У статті 1 Закону наведено визначення поняття здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад`юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

Положенням статті 52 Закону передбачено, що учасниками освітнього процесу є: здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Згідно частини 3 статті 53 Закону здобувачі освіти зобов`язані виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти, дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).

Положенням частини 6 статті 79 Закону передбачено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Законом України «Про вищу освіту» встановлено основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, цей закон створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Відповідно до ч.ч. 5, 11 статті 1 Закону вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. (ч. 1 ст. 5 Закону)

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання. (ч. 1,3 ст. 63 Закону)

Заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. (ч. 1 ст. 73 Закону)

Розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати (ч. 6 ст. 63 Закону)

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частин 1 та 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частини 1, 2 ст. 530 ЦК України встановлюють, що якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що між Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при прецедентові України, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір про підготовку аспіранта № 1Аз від 01.10.2018, за умовами якого інститут зобов`язався за рахунок коштів аспіранта ОСОБА_1 здійснити її підготовку за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» (надати послуги з навчання), а ОСОБА_1 зобов`язалась, зокрема, своєчасно вносити плату за освітню послугу (сплатити послуги з навчання) та виконувати навчальний план і план наукової роботи.

Отже, після укладення договору про підготовку аспіранта сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов`язання щодо їх виконання.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначав, що інститутом (ДРІДУ НАДУ при президентові України) зобов`язання за договором виконано у повному обсязі, надано послуги з навчання, а відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, не внесла оплату за навчальний рік 2019-2020 та частину першого семестру навчального року 2020-2021, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість у розмірі 21122,50 гривень.

Відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що нею не було отримано послуг з навчання у період, за який позивач просить стягнути з неї заборгованість.

Проте, судом достовірно встановлено, що освітні послуги з підготовки аспіранта за відповідною спеціальністю, відповідно до умов укладеного договору відповідачем були отримані, що підтверджено належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи, зокрема, наказом про зарахування, витягом з протоколу засідання кафедри, екзаменаційними/заліковими відомостями та академічною довідкою, що у своїй сукупності свідчить, що ОСОБА_1 була допущена до складання екзаменів/заліків та була особисто присутня під час підтвердження рівня досягнутих знань у вищезазначені періоди навчання.

При цьому, відповідач, зазначала про те, що після першого року навчання прийняла рішення про припинення навчання, про що повідомляла інститут, однак фактично ОСОБА_1 було відраховано за власним бажанням на підставі її заяви від 25.11.2020, отже фактично ОСОБА_1 навчалась та отримувала послуги з навчання до моменту відрахування, тобто до 25.11.2020.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 раніше зверталась до навчального закладу із відповідною заявою про відрахування суду надано не було.

Отже, за відсутності інших доказів, з урахуванням принципів розумності, справедливості, а також обов`язкового виконання зобов`язань, суд вважає, що відповідачем має бути сплачена вартість фактично отриманих нею послуг з навчання до моменту її відрахування з вищого навчального закладу.

Стосовно доводів сторони відповідача про те, що академічна довідка не була видана їй інститутом станом на момент відрахування, наявна в матеріалах справи довідка видана позивачем, який не надавав їй жодних освітніх послуг, а також що видана довідка не містить дати її складання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту», особа, відрахована із закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Отже, академічна довідка це офіційний документ встановленого зразка, що видається закладом вищої освіти здобувачу, який не завершив навчання за певною освітньою програмою, і містить інформацію про результати навчання, зокрема, назви дисциплін, отримані оцінки та кількість кредитів ЄКТС

Дійсно, матеріали справи не містять довідки, виданої ДРІДУ НАДУ при президентові України станом на момент відрахування відповідача з навчального закладу за власним бажанням.

В той же час, матеріали справи містять довідку, сформовану позивачем - Національним технічним Університетом «Дніпровська політехніка», який є правонаступником ДРІДУ НАДУ при президентові України, що підтверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 316 від 16.03.2021 та відповідним актом приймання-передачі.

Наявна в матеріалах справи академічна довідка сформована позивачем на підставі заяви відповідача від 04.09.2024 за зразком, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2021 № 102, тобто за зразком, чинним на момент звернення ОСОБА_1 .

Вказана довідка містить інформацію про здобувача освіти, результати навчання, зокрема, назви дисциплін, отримані оцінки та кількість кредитів ЄКТС, дату зарахування та дату відрахування (період навчання).

При цьому, суд зазначає, що академічна довідка, це документ, здебільшого необхідний для подальшого переведення чи вступу до іншого навчального закладу, отже відповідач є прямо зацікавленою в отриманні такої довідки. Однак відповідач, посилаючись на неотримання довідки, не надала суду доказів на підтвердження того, що вона зверталась до ДРІДУ НАДУ при президентові України із заявою про отримання академічної довідки та доказів на підтвердження відмови їй у видачі такої довідки.

При цьому, відсутність дати видачі академічної довідки сама по собі не свідчить про її недійсність, адже така довідка містить у собі усі істотні та необхідні відомості, зокрема, відомості про навчальний заклад, здобувача освіти, форму навчання, період навчання, навчальні дисципліни, отримані бали та кредити ЄКТС, тощо.

Що стосується доводів про неналежне інформування відповідача щодо процесу та порядку освітнього процесу, як вже зазначалось судом, відповідач, як здобувач освіти, зацікавлена в отриманні освітніх послуг, крім того, відповідно до положень ЗУ «Про освіту» та ЗУ «Про вищу освіту» на неї покладено обов`язки щодо виконання освітньої програми, отже відповідач повинна була і мала змогу цікавитися порядком освітнього процесу, зокрема початком навчання.

В той же час, присутність відповідача на заліках та екзаменах сама по собі виключає факт необізнаності відповідача щодо освітнього процесу та виключає сумнів щодо її необізнаності щодо навчального процесу у спірні періоди навчання.

Заперечення відповідача проти екзаменаційних відомостей суд також не може прийняти до уваги, виходячи з наступного.

Так, екзаменаційна відомість - це документ, який використовується у закладах освіти для фіксації результатів складання іспитів студентами. Вона містить перелік студентів групи, які складали іспит, та їх оцінки за відповідну дисципліну. Екзаменаційна відомість є внутрішнім документом вищого навчального закладу для обліку успішності студентів і використовується для реєстрації результатів складання іспитів, формування звітів про успішність та прийняття рішень щодо подальшого навчання. Екзаменаційні відомості містять підписи викладачів, які безпосередньо приймали іспит у здобувачів освіти, результати про складання чи не складання іспиту, а також отримані бали.

При цьому, кожен здобувач вищої освіти має на руках залікову книжку, куди викладач дублює отриману особою оцінку за результатами складання певного іспиту. Однак, відповідач заперечуючи свою присутність на навчанні та іспитах, заперечуючи проти прийняття судом залікових/екзаменаційних відомостей, не надала суду для огляду своєї залікової книжки для підтвердження відсутності отриманих оцінок та встановлення розбіжностей із заліковими/екзаменаційними відомостями, тому суд відхиляє позицію відповідача щодо неналежностідоказів залікових/екзаменаційних відомостей, які надані позивачем суду, при вирішенні спору по суті.

Посилання сторони відповідача на те, що екзаменаційна відомість від 05.11.2020 не може бути прийнята до уваги судом, оскільки в ній зазначено І семестр, а не ІІІ семестр, суд також не може прийняти до уваги, оскільки представник позивача в судовому засіданні зазначала, що навчальний рік в аспірантурі має 2 семестри, а екзамен, який відбувся 05.11.2020 відноситься до І семестру третього року навчання (2020-2021 рік навчання).

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про підготовку аспіранта № 1Аз від 01.10.2018 у розмірі 21122,50 гривень.

Стосовно заяви позивача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

В частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Таким чином, з огляду на те, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 16 квітня 2024 року, тому трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Національного технічного університету «Дніпровська політехніка`до Гуртової Юлії Вікторівни, про стягнення заборгованості за договором про підготовку аспіранта, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (код ЄДРПОУ 02070743, адреса: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, б. 19) заборгованість за договором про підготовку аспіранта № 1 Аз від 01.10.2018 у розмірі 21122 (двадцять одна тисяча сто двадцять дві) гривні 50 копійок, а також судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Костромітіна О. О.