Рішення від 22.07.2025 по справі 183/5655/24

Єдиний унікальний номер справи 183/5655/24

Провадження № 2/183/916/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді МайноїГ.Є.,

з участю секретаря судового засідання ФедоровоїЄ.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмежено відповідальністю "Кредекс" про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову позивач посилався на те, що йому належить нерухоме майно житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який він набув у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2008року. Маючи намір відчужити належне йому вищезазначене нерухоме майно, у 2021 році він дізнався від нотаріуса про наявність обтяження такого майна у вигляді арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 16356833. У зв?язку із такими обставинами, з метою зняття арешту з майна, він звернувся на адресу відділу державної виконавчої служби, однак йому було повідомлено про те, що дійсно на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 16356833 з виконання ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-3380/09 від 03 грудня 2009 року, якою було забезпечено позов ВАТ "ВТБ Банк" шляхом накладення арешту на жиле приміщення домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке за правовстановлюючими документами належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , однак надати більш детальну інформацію не вбачається за можливе, оскільки 11 грудня 2009року виконавче провадження було завершено та передано до архіву, а в подальшому знищено, у зв`язку із закінченням термінів його зберігання.

Позивач зазначив про те, що на момент накладення арешту власником обтяженого нерухомого майна був саме він, а не ОСОБА_2 , яка фактично жодного відношення до цього об?єкту не має.

У зв`язку із чим, посилаючись на положення ст.ст. 16, 316, 317, 319, 391 ЦК України, з метою захисту свого права приватної власності, позивач звернувся на адресу суду із цим позовом та просить зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна та звільнити з-під обтяження об`єкт обтяження домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції № б/н від 11 грудня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9338911.

Відзивів на позовну заяву, відповідей на відзиви на позовну заяву, а також заперечень на адресу суду не надходило.

Ухвалою судді від 11 червня 2024 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву, а також письмових пояснень.

14 вересня 2024 року позивач звернувся на адресу суду із уточненою позовною заявою. Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року постановлено про прийняття уточненої позовної заяви та сторонам було встановлено строк для подання відзивів на позовну заяву, відповіді на відзиви на позовну заяву, а також заперечень.

Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі, останню призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ЛазуренкоІ.Ф. не з?явились, представником позивача суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги остання підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представники відповідачів Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмежено відповідальністю "Кредекс", у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзивів на позовну заяву не подавали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу жилого будинку від 12 лютого 2008 року, укладеним з ОСОБА_3 , посвідченим державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шевченком О. М., зареєстрованим в реєстрі за № 2-886, а також Витягом з Державного реєстру правочинів № 5427710 від 12лютого 2008 року, наданими суду в засвідчених позивачем копіях.

Вищезазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0111га (кадастровий номер 1211900000:04:006:0063), що перебуває у приватній власності позивача ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 1025674 від 30 листопада 2009 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:09:111:00894 та наданим суду в засвідченій позивачем копії.

Слід зауважити, що на підставі рішення ХХІ сесії VIII скликання Новомосковської міської ради № 749 "Про перейменування вулиць міста Новомосковськ" від 31 серпня 2022року, вилицю Волгоградська у м. Новомосковськ Дніпропетровської області було перейменовано на вулицю Холодноярської бригади.

Водночас, на підставі постанови Верховної Ради України №3984-IX "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від від19 вересня 2024року, назву міста Новомосковськ було змінено на місто Самар, а також назву Новомосковського району було змінено на Самарівський район.

Судом установлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта №342756822 від 14 серпня 2023 року, 11 грудня 2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 , тип обтяження арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 9338911), обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, підстава: постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н від 11грудня 2009 року.

Згідно з повідомленням заступника начальника Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (яке в подальшому реорганізоване в Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Гриненка за № 17.26-27/36484 від 13 травня 2021 року, наданим суду в засвідченій позивачем копії, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 16356833 з примусового виконання ухвали № 2-3380/09, виданої 03грудня 2009 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про: в межах суми забезпечення позову ВАТ "ВТБ Банк" накласти арешт на жиле приміщення домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , який за правовстановлюючими документами належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , надати більш детальну інформацію та копії документів не мають можливості, оскільки 11 грудня 2009 року вказане виконавче провадження було завершено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на той час) та передане до архіву відділу, та в подальшому знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання, передбачених Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Так, дійсно відповідно до ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2009 року, постановленої в цивільній справі №2-3380/09 за позовом ВАТ "ВТБ Банк" в особі філії Дніпропетровської філії ВАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, було забезпечено позов в тому числі й шляхом накладення арешту на жиле приміщення домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , яке за правовстановлюючими документами належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Частиною 1статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1ст. 16 ЦК Українивстановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини першоїстатті 317 Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підставою для реєстрації припинення обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із положеннями статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин 3, 4 та 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України "Про виконавче провадження"). Так, частиною другою зазначеної статті передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду дає підстави для звільнення майна з під арешту.

У зв`язку з тим, що на майно позивача було накладено обтяження у вигляді арешту, останній не може реалізувати своє право власності щодо арештованого майна.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17.

Більше того, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021року у справі № 645/6694/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц зазначено, що: "кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Суд зауважує, що, як на момент постановлення ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2009 року про забезпечення позову в цивільній справі № 2-3380/09, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом розгляду в цій справі, так і на момент реєстрації обтяження 11 грудня 2009року, власником обтяженого нерухомого майна на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу був саме позивач ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 не була та не є власником такого нерухомого майна.

Разом з тим, відповідно до матеріалів цивільної справи № 2-3380/09, наданої на запит помічника судді, які оглянуті в судовому засіданні, судом установлено, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12лютого 2010 року було знято арешт з жилого приміщення домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 . Копія цієї ухвали направлялась на адресу відділу державної виконавчої служби, про що свідчить відповідний супровідний лист № 10345 від 09грудня 2009 року.

Водночас, суд ураховує, що власник обтяженого нерухомого майна ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження № 16356833, як і не є стороною у справі № 2-3380/09, а тому вирішити спір у позасудовому порядку останній не має можливості, у зв`язку із вищевикладеним, приймаючи до уваги відсутність підстав для накладення обтяження нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерного товариства "ВТБ Банк", Товариства з обмежено відповідальністю "Кредекс" про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , накладеного за ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2009року в цивільній справі № 2-3380/09, який 11 грудня 2009 року зареєстрований Дніпропетровською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № б/н від 11грудня 2009 року ВДВС Новомосковського МРУЮ, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 9338911.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34893684, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 7;

-відповідач:Акціонерне товариство"ВТББанк",код ЄДРПОУ14359319,місцезнаходження юридичноїособи заадресою:01004,м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26;

-відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю"Кредекс",код ЄДРПОУ36303270,місцезнаходження юридичноїособи заадресою:04112,м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 офіс 4.

Рішення суду складено і підписано 22 липня 2025 року.

Суддя Г.Є.Майна