Постанова від 24.07.2025 по справі 488/1349/24

24.07.25

22-ц/812/1107/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року м. Миколаїв

справа №488/1349/24

провадження №22-ц/812/1107/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Чистою В. В.,

за участі представника позивача Легкої О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК Викеркаар» на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чулупа О. С. у приміщенні судуу м.Миколаєві, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕК Викеркаар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМА Лоджистик» та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ТОВ «ЕК Викеркаар» звернулося до суду із вказаним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.

Позивач вказував, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «ЕК Викеркаар» (продавець) та ТОВ «СМА Лоджистик» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1008/21, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність покупця матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язався оплатити і прийняти товар на умовах цього договору.

ТОВ «СМА Лоджистик» зобов`язань за договором не виконало, що сталою підставою для звернення ТОВ «ЕК Викеркаар» до суду. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 року по справі №916/1442/22, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 року, стягнуто з ТОВ «СМА Лоджистик» на користь ТОВ «ЕК Викеркаар» заборгованість у розмірі 1 492093,70 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 22381,40 грн.

Позивач вказував, що в ході здійснення виконавчих дій стало відомо про укладений між ТОВ «СМА Лоджистик» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу №8047/2022/3484659 від 29.10.2022 року транспортного засобу марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

Позивач зазначав, що станом на дату подання позовної заяви у ТОВ «СМА Лоджистик» відсутні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги позивача.

Позивач вважав,що договір купівлі-продажу №8047/2022/3484659 від 29.10.2022 року спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, тобто є фраудаторним, а тому в силу вимог ст.203, 215, 234 ЦК України є недійсним.

Посилаючись навикладене,позивач просиввизнати недійснимдоговір купівлі-продажу№8047/2022/3484659від 29.10.2022року транспортного засобу марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2017 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_1 , який був укладений між ТОВ «СМА Лоджистик» та ОСОБА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2025 року ТОВ «ЕК Викеркаар» відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів заявлених позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішеннями суду, ТОВ «ЕК Викеркаар» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначав, що суд першої інстанції припустився таких помилок: 1) у порушення вимог ст.126 та 178 ЦПК України прийняв до розгляду відзив на позовну заяву, який був поданий з пропуском процесуального строку; 2) розглянув справу 24.04.2025 за відсутності представника позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду; 3) не дослідив у повній мірі всіх обставин справи та наданих до суду доказів.

Позивач наголошував на тому, що спірний договір купівлі-продажу було укладено в період наявності у ТОВ «СМА Лоджистик» заборгованості перед ТОВ «ЕК Викеркаар», яка виникла з 17 вересня 2021 року, що свідчить про умисні дії ТОВ «СМА Лоджистик», направленні на зменшення активів з метою ухилення від виконання зобов`язань перед позивачем.

Позивач зазначав,що хочапід часрозгляду справи,яка переглядається,виконавче провадження№71113644з примусовоговиконання наказу№916/1442/22,виданого 08.02.2023року Господарськимсудом Одеськоїобласті простягнення зТОВ «СМАЛоджистик» накористь ТОВ «ЕКВикеркаар» заборгованостів розмірі1492093,70грн тасудового зборув розмірі22381,40грн,було завершене,оскільки булостягнуто залишокзаборгованості,проте,у ТОВ «СМА Лоджистик» виник новий борг перед позивачем згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2024 (справа №915/437/24) у сумі 242910,59 грн, який складається з 177024,69 грн інфляційних втрат, 63005,54 грн 3% річних та 2880,36 грн судового збору. 12 грудня 2024 року було відкрито виконавче провадження №76779474.

Фактичні обставини справи

10 серпня 2021 року між ТОВ «ЕК Викеркаар» (продавець) та ТОВ «СМА Лоджистик» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1008/21, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність покупця матеріальні цінності (товар), а покупець зобов`язався оплатити і прийняти товар на умовах цього договору. Договір набирав чинності з дня підписання сторонами і діяв до 31 грудня 2021 року. На виконання умов договору продавець 30 серпня 2021 року поставив товар вартістю 1356724,67 грн з ПДВ. Однак покупець товар оплатив частково 16 вересня 2021 року на суму 101754,35 грн.

Вказані дії ТОВ «СМА Лоджистик» призвели до звернення ТОВ «ЕК Викеркаар» до Господарського суду Одеської області у липні 2022 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 року (справа №916/1442/22), залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 року, стягнуто з ТОВ «СМА Лоджистик» на користь ТОВ «ЕК Викеркаар» заборгованість у розмірі 1 492 093,70 грн, з яких 1254970,32 грн сума боргу, 207313,54 грн інфляційні втрати, 29809,84 грн 3% річних, а також судовий збір у сумі 22 381,40 грн. Інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 17 вересня 2021 року (наступний день після часткової оплати товару) по 02 липня 2022 року (день здійснення розрахунку до звернення з позовом до суду).

22 лютого 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. відкрито виконавче провадження №71113644 з примусового виконання наказу №916/1442/22, виданого 08.02.2023 року Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «СМА Лоджистик» на користь ТОВ «ЕК Викеркаар» заборгованості в розмірі 1492 093,70 грн та судового збору в розмірі 22 381,40 грн.

Згідно з листом приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. від 04.04.2024 року станом на дату надання вказаної відповіді стягненню з боржника ТОВ «СМА Лоджистик» по виконавчому провадженню №71113644 на користь ТОВ «ЕК Викеркаар» підлягало 90 871,62 грн.

З відповіді Державної фіскальної служби України на запит від 01.03.2024 вбачається що у ТОВ «СМА Лоджистик» (код ЄДРПОУ 36486336) наявні рахунки в АТ «Сенс Банк», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «КБ ГЛОБУС».

Згідно з постановою приватного виконавця Булахевіча С. В. від 22 лютого 2023 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

З відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит від 05.01.2024 року випливає, що за ТОВ «СМА Лоджистик» зареєстровані наступні транспортні засоби: КАМАЗ модель 5320 номерний знак НОМЕР_2 ; ГКБ модель 8352 причіп номерний знак НОМЕР_3 ; ACKERMANN модель I-EAF 18, причіп, номерний знак НОМЕР_4 ; КАМАЗ модель 53212, номерний знак НОМЕР_5 .

Згідно з постановою приватного виконавця Булахевіча С. В. від 10 березня 2023 року вказані транспортні засоби перебувають у розшуку.

Відповідно до договору купівлі-продажу №8047/2022/3484659 від 29.10.2022 року ТОВ «СМА Лоджистик» продало, а ОСОБА_1 придбала транспортний засіб Mitsubishi Outlander 2017 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований за продавцем 27.01.2018 підрозділом МВС ТСЦ 4841. Згідно з п. 3.1. Договору ціна транспортного засобу склала 100 000 грн. Цей договір був оформлений і підписаний сторонами у РСЦ ГСЦ МВС в м.Київ 8047. Після укладення договору купівлі-продажу автомобіль отримав реєстраційний номер НОМЕР_7 .

З акту звіряння розрахунків від 29.10.2022 року між ТОВ «СМА Лоджистік» та ОСОБА_1 випливає, що оплата вартості автомобіля була здійснена у готівковій формі.

На підставівказаного договорукупівлі-продажу ОСОБА_1 отримала свідоцтвопро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_8 ,де вонавказана власникомавтомобіля MITSUBISHI,модель OUTLANDER,2017року випуску,ідентифікаційний номертранспортного засобу НОМЕР_1 .

Згідно з письмовими поясненнями позивача, викладеними у апеляційній скарзі, під час розгляду справи, яка переглядається, виконавче провадження №71113644 з примусового виконання наказу №916/1442/22, виданого 08.02.2023 року Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «СМА Лоджистик» на користь ТОВ «ЕК Викеркаар» заборгованості в розмірі 1 492 093,70 грн та судового збору в розмірі 22 381,40 грн, було завершене, оскільки було стягнуто залишок заборгованості.

Викладене свідчить,що заборгованістьТОВ «СМАЛоджистик» передТОВ «ЕКВикеркаар» у сумі 1254970,32грн задоговором від10.08.2021виникла з17вересня 2021року.У липні2022року ТОВ«ЕК Викеркаар»звернулося зпозовом досуду простягнення цієїзаборгованості.29жовтня 2022року булоукладено спірнийдоговір купівлі-продажуавтомобіля між ТОВ «СМАЛоджистик» та ОСОБА_1 12січня 2023року Господарськимсудом Одеськоїобласті ухваленорішення простягнення з ТОВ «СМАЛоджистик» накористь ТОВ«ЕК Викеркаар» боргу у сумі 1 254 970,32 грн, інфляційних втрат у сумі 207 313,54 грн, 3% річних у сумі 29 809,84 грн, а також судового збору у сумі 22 381,40 грн. Станом на 04 квітня 2024 року заборгованість ТОВ «СМА Лоджистик» перед ТОВ «ЕК Викеркаар» становила вже 90871,62 грн. Під час розгляду справи, яка переглядається, у суді першої інстанції заборгованість була повністю погашена.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогамистатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3ст.376 ЦПК Україниобов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд судом справи (питання) за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Частина 1статті 8 ЦПК Українипередбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивача не було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції 24 квітня 2025 року, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.

Вирішуючи зазначене питання, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідноз ст.202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом ч.5ст.203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змістуст.234 ЦК Українифіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним треба встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Тобто, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.1, 5ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 ЦК Україниє підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.

За положеннямист.655 ЦК Українидоговір купівлі-продажу це угода, за якою продавець (одна сторона) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність покупцеві (другій стороні), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228ЦК України».

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (постанова Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17).

Договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання та завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі №755/17944/18 зроблено висновок, що «договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)».

Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину; в практиці касаційного суду допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) чи такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України). Одна й інша підстави для кваліфікації правочину як фраудаторного побудовані законодавцем за моделлю оспорюваного правочину. Тобто оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред`явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов); кваліфікація правочину як фіктивного виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав; натомість для кваліфікації фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не має значення, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав. Важливим для кваліфікації такого правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення відбувається, зокрема, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна; очевидно, що одночасна кваліфікація оспорюваного фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) і такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не допускається (постанова Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №761/40240/21).

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17 зазначено: «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист та звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01 червня 2016 у справі № 920/1771/14, від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину потрібно застосовувати загальні положення статей3,15,16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду».

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної заяви ТОВ «ЕК Викеркаар», оскільки позивачем не було доведено, що спірний договір купівлі-продажу є фраудаторним.

Досліджені доказисвідчать,що хочаспірний договірміж відповідачамиТОВ «СМАЛоджистик» та ОСОБА_1 було укладенопід часперебування позовуТОВ «ЕКВикеркаар» доТОВ «СМАЛоджистик» простягнення заборгованостіза договоромкупівлі-продажувід 10.08.2021у суді,однак, у відповідачаТОВ «СМАЛоджистик» після відчуження автомобіля Mitsubishi Outlander 2017 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_1 у власності перебувало інше майно, за рахунок якого було погашено борг перед позивачем.

Отже, не можна стверджувати, що відповідач ТОВ «СМА Лоджистик» при укладенні спірного договору купівлі-продажу діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам ТОВ «ЕК Викеркаар».

Посилання позивачана те,що відповідач ТОВ «СМАЛоджистик» надень поданняапеляційної скаргизнову єйого боржникомна підставірішення Господарськогосуду Миколаївськоїобласті від01.11.2024року (справа№915/437/24),не впливаєна результатвирішення справина користьпозивача,оскільки зпозовними вимогамидо судуу вказанійсправі вінзвернувся уквітні 2024року іобставини,встановлені уцьому рішенні, не були підставами позову, який розглядається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ТОВ «ЕК Викеркаар».

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕК Викеркаар».

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК Викеркаар» задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК Викеркаар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМА Лоджистик» та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.