Рішення від 24.07.2025 по справі 640/4976/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року Справа№640/4976/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас» доДержавного агентства меліорації та рибного господарства Українипро зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом доДержавного агентства меліорації та рибного господарства Українипро зобов`язаннязадовільнити заявки про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей за рахунок нерозподіленого ліміту квот для спеціального використання водних біоресурсів на водних об`єктах загальнодержавного значення та резерву по Київському водосховищу, Канівському водосховищу, Кременчуцькому водосховищу, Чорному морю із затоками, лиманами, протоками та у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лиману на 2022-2026 роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від27 квітня 2022 рокувідкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27 травня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзивна позовну заяву від відповідача Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року суд прийняв справу до провадження, призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про розгляд справи були повідомлені судом належним чином.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що підприємство у встановлені строки подало заявки про виділення частки добування (вилову)водних біоресурсів для промислових цілей у 2022-2026 роках, а саме у Київському водосховищу, Канівському водосховищу, Кременчуцькому водосховищу, Чорному морю із затоками, лиманами, протоками та у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лиману. За результатами розгляду заявок рішеннями комісії Держрибагентства рекомендовано ТОВ «Заміокулькас» у виділенні частки добування (вилову) і з незрозумілих причин відсутність підприємства у Наказі Державного агентства меліорації та рибного господарства України 568 від 15.12.2021 і Наказі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.12.2022 474 «Про затвердження квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) у 2022 році.

Відповідно до протоколу 2 від 30.12.2021 Комісії Держрибагентства рекомендовано ТОВ «Заміокулькас» у виділенні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у 2022-2026 роках у Київському водосховищу, Канівському водосховищу, Кременчуцькому водосховищу, Чорному морю із затоками, лиманами, протоками та у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лиману і з незрозумілих причин відсутність підприємства в Наказі Державного агентства меліорації та рибного господарства України 13 від 24.01.2022, який було прийнято без урахування засідання Комісії від 30.12.2021, що свідчить про грубе порушення вимог законодавства та є протиправним втручанням та перешкоджанням господарській діяльності заявника з боку органів державної влади і порушенням права позивача , закріпленого у ст.42 Конституції України та вимоги постанови КМУ №992 від 25.11.2015 року.Просили задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначили, що Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 №992. Вказаним положеннями Порядку не передбачено встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів терміном на п`ять років. Наказом Держрибагентства від 15.12.2021 №568 затверджено Перелік користувачів біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових і не промислових цілей у 2022 році. Ураховуючи рекомендації Комісії та те, що до повноважень саме Держрибагентства належить затвердження переліку користувачів водних біоресурсів, Держрибагентством видано наказ від 24.01.2022 №13. Відповідно до вимог нормативно-правових актів, з урахуванням рекомендацій Комісії позивача не включено до переліку користувачів у 2022 році ( відповідно до наказу від 15.12.2021 №568) з відповідних підстав:

·У пониззі Дністра з озерами та Дністровському лимані: відповідно до п.11 Порядку, використання обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів протягом попередніх трьох років становить менше 75% (відсоток використання ТОВ «Заміокулькас»- 5,38%)

·У Київському водосховищі: відповідно до п.11 Порядку, зокрема на дату подання заяви про встановлення частки добутку (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству під час здійснення промислу на Київському водосховищі

·У Канівському водосховищі: відповідно до п.11 Порядку, зокрема на дату подання заяви про встановлення частки добутку (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству під час здійснення промислу на Київському водосховищі

·У Кременчуцькому водосховищі: відповідно до п.11 Порядку, зокрема використання обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів протягом попередніх трьох років становить менш 75% ( відсоток використання ТОВ «Заміокулькас» -72.84%), на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству під час здійснення промислу на Київському водосховищі

Заява про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі с затоками від позивача до Держрибагентства не надходила.

Таким чином, Комісією Держрибагентства з розгляду заявок на виділення частки добування (вилову) поданих біоресурсів для промислових цілей у 2022-2026 роках прийнято законні та обґрунтовані рішення, підстав для задоволення заявок позивача немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю«Заміокулькас»(код ЄДРПОУ37961641), зареєстровано в якості юридичної особи 15.11.2011, за основним видом діяльності - 03.12 прісноводне рибальство (основний), місцезнаходження: 02068, м. Київ, вулиця Драгоманова, буд. 31Б, кв. 134, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, Дарницькій район.

Відповідач - Державне агентство меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282, далі - Держрибагенство) - є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

20.07.2021 позивачемподано заявипро встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсівдля промислових цілей у рибогосподарському водному об`єкті (його частині), заяви зареєстрованіДержрибагенством за вх. К/324.

Відповідно до поданих заяв просили встановити частку добування (вилову) водних біоресурсів у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лимані, Канівському водосховище, Київському водосховище, Кременчуцькому водосховище, Чорному морі із затоками, лиманами , протоками у період 2022-2026 року.

На виконання доручення Держрибагенства від 19.08.2021 48 управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області (Київський рибоохоронний патруль) надано інформацію щодо порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів:

·Користувачів Київського водосховища: під 19 вказано ТОВ «Заміокулькас», не сплачені штрафи на суму 3145 грн, не відшкодовані збитки на суму 938648,51 грн (541466,29-суд передав справу до правоохоронних органів; 36544,88-збитки судом присуджено, але не сплачено, 68154,95 грн-збитки було нараховано, постанова суду не надходила, відомостей на сайте Судова влада немає, 4084,10 грн - судом визнано винним, але збитки не присуджено, питання щодо сплати збитків вирішується у порядку цивільного судочинства, 288398, 29 грн - за ч.3 ст.85 КУпАП питання щодо сплати збитків вирішується у порядку цивільного судочинства), систематичні (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року - 0. Зазначена інформація підтверджується листами Київського рибоохоронного патруля від 16.09.2021 1-3-01/3753-21, від 28.10.2021 1-3-01/4465-21, від 29.10.2021 1-3-01/4486-21.

·Користувачів Канівського водосховища: під 21 вказано ТОВ «Заміокулькас», не сплачені штрафи на суму 0 грн, систематичні (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року - 0. Інформація про не сплачені штрафи та не відшкодовані збитки, завдані рибному господарству під час здійснення промислу на Київському водосховищі підтверджується листами Київського рибоохоронного патруля від 16.09.2021 1-3-01/3753-21, від 28.10.2021 1-3-01/4465-21, від 29.10.2021 1-3-01/4486-21.

·Користувачів Кременчуцького водосховища: під 61 вказано ТОВ «Заміокулькас», не сплачені штрафи на суму 0 грн, систематичні (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року - 0. Використання обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів протягом попередніх трьох років становить менш 75% (відсоток використання ТОВ «Заміокулькас» - 72,74%. Зазначена інформація про обсяги спеціального використання водних біоресурсів користувачами у Кременчуцькому водосховищі за 2018-2020 роки підтверджується листами Київського рибоохоронного патруля від 16.09.2021 №1-3-01/3753-21, від 28.10.2021 №1-3-01/4465-21, від 29.10.2021 №1-3-01/4486-21.

·Користувачів пониззя Дністра з озерами та Дністровського лимана: під 16 вказано ТОВ «Заміокулькас», не сплачені штрафи на суму 0 грн, систематичні (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року - 0. Використання обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів протягом попередніх трьох років становить менш 75% (відсоток використання ТОВ «Заміокулькас» - 5,38%. Зазначена інформація про обсяги спеціального використання водних біоресурсів користувачами у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лимані за 2018-2020 роки підтверджується територіальними органами рибоохорони.

В додаток до листа Київського рибоохоронного патруля від 16.09.2021 за №1-3-01/3753-21, від 28.10.2021 за №1-3-01/4465-21 управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Києві та Київській області направило уточнюючу інформацію до листа від 16.09.2021 щодо штрафів та збитків завданих рибному господарству України користувачами та їх ланковими рибалками, де під номером 14 зазначено ТОВ «Заміокулькас», зазначено інформацію по періодам скоєння правопорушення з 08.09.2016 по 18.06.2020 р.р., зміст правопорушення, сума несплачених штрафів та не відшкодованих збитків.

Протоколом 1 засідання Комісії з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів від 25.10.2021-22.11.2021прийнято рішення Комісії рекомендувати керівництвуДержрибагенствапро встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2022 рік, а саме вДодатку 2 Переліку суб`єктів господарювання, яким прийнято рішення Комісії рекомендувати керівництву Держрибагенства про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2022 рік зазначено:Київське водосховище - під номер 10 ТОВ «Заміокулькас», Канівське водосховище - під номером 21 ТОВ «Заміокулькас», Кременчуцьке водосховище - під номером 56 ТОВ «Заміокулькас».

В Додатку 3 Перелік суб`єктів господарювання, яким прийнято рішення Комісії рекомендувати керівництву Держрибагенства про відмову у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2022 рік зазначено: пониззя річки Дністер та Дністровський лиман - під номер 10 зазначено ТОВ «Заміокулькас», підстава: використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 % обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин.

Відповідно до Протоколу наради щодо підготовки проекту наказу Держрибагенства «Про затвердження Переліку користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів у 2022 році» від 14.12.2021-15.12.2021 додаткового опрацювання повного пакету документів потребують: по Київському водосховищу- під номером 5 ТОВ «Заміокулькас», по Канівському водосховищу - під номером 4 ТОВ «Заміокулькас», по Кременчуцькому водосховищу - під номером 2 ТОВ «Заміокулькас».

Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 15 грудня 2021 року №568 затверджено ПЕРЕЛІК користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову)водних біоресурсів для промислових і непромислових цілей у 2022 році. У вказаному переліку користувачів ТОВ «Заміокулькас» не вказано. .

Протоколом 2 засідання КомісіїДержавного агентства меліорації та рибного господарства України з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів від 30.12.2021 вирішено рекомендувати керівництву Держрибагенства встановити частку для промислових цілей на 2022 рік: суб`єкт господарювання ТОВ «Заміокулькас» - Київське, Канівське, Кременчуцьке водосховища.

До протоколу додано лист ТОВ «Заміокулькас» від 20.12.2021 №1220/1 про відсутність несплачених штрафів та/або не відшкодованих в установленому законодавством порядку збитків, завданих рибному господарству (Київське, Канівське, Кременчуцьке водосховища), який враховано Комісією для рекомендування керівництву Держрибагентства встановлення частки для промислових цілей на 2022 рік.

Протоколом наради комісії щодо підготовки проекту наказу Держрибагенства «Про внесення змін до Переліку користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у 2022 році від 20.01.2022, враховуючи надані документи від територіальних органів Держрибагенства та користувачів водних біоресурсів на порядок денний п.2 постановлено: рекомендувати керівництву Держрибагенства встановити частку для промислових цілей на 2022 рік: ТОВ «Заміокулькас» - Київське, Канівське, Кременчуцьке водосховища.

За результатами розгляду документів, Протоколу 1, 2 Комісії Держрибагенства з розгляду заяв про встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсіввирішили: погодитися з рекомендаціями Комісії Держрибагенства з розгляду заяв про встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, яке оформлене Протоколу 1 та Протоколу 2,окрім рекомендації щодо встановлення часткидобування (вилову) водних біоресурсів користувачам водних біоресурсів: Київське, Канівське, водосховища: ТОВ «Заміокулькас» - відмовити у зв`язку з тим, що на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; Кременчуцьке водосховище: ТОВ «Заміокулькас» - відмовити у зв`язку з тим, що на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку, збитки, завдані рибному господарству, а також використанням протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 грудня 2021 року №474 затверджено квотидобування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення в рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) у 2022 році (Наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.12.2021 р. за 1695/37317).

Після повторного розгляду комісією заяв та додаткових документів, ураховуючи рекомендації Комісії, виходячи зі своїх повноважень, 24 січня 2022 року Державним агентством меліорації та рибного господарства України прийнято наказ №13 «Про внесення змін до ПЕРЕЛІКУ користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових і непромислових цілей у 2022 році», затвердженого наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства від 15 грудня 2021 року № 568.

До вказаного ПЕРЕЛІКУ користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових і непромислових цілей у 2022 році позивача не було включено .

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не задоволення заявки про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей за рахунок нерозподіленого ліміту квот для спеціального використанню водних біоресурсів на об`єктах загальнодержавного значення та резерву по Київському водосховищу, Канівському водосховищу, Кременчуцькому водосховищу, Чорному морю із затоками, лиманами, протоками та у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лиману, позивач звернувся до суду.

Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 8 липня 2011 року №3677-VI визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі (далі - Закон України №3677-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно достатті 8 Закону України№3677-VIдо повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, відноситься затвердження правил та режимів рибальства добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

Відповідно достатті 9 Закону України№3677-VIдо повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до покладених на нього завдань належать: розподіл між користувачами водних біоресурсів квот добування.

Відповідно достатті 12 Закону України№3677-VIдо водних біоресурсів належать: водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), розташованих на території більш як однієї області та у водах за межами юрисдикції України;

водні біоресурси, які перебувають у водних об`єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, занесені до Червоної книги України.

Відповідно достатті 16 Закону України№3677-VIохорона водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення визначаються відповідно до цього Закону, законів України"Про тваринний світ","Про охорону навколишнього природного середовища"та інших нормативно-правових актів.

Відповідно достатті 21 Закону України№3677-VIдержавний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою забезпечення:

реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони, відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури;

підтримання балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом;

виконання зобов`язань за міжнародними договорами України щодо збереження та раціонального використання водних біоресурсів під час провадження рибогосподарської діяльності у водах за межами юрисдикції України;

запобігання виснаженню рибогосподарських водних об`єктів (їх частин);

державного контролю за якістю імпортованої в Україну продукції водних біоресурсів;

захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, що одержали квоти на вилов водних біоресурсів, шляхом регулювання імпорту в Україну тих видів водних біоресурсів, які використовуються у водних об`єктах України вітчизняними користувачами.

Відповідно достатті 23 Закону України№3677-VIзазначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає такі документи дозвільного характеру:

дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах);

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України.

Відповідно достатті 24 Закону України№3677-VIстрок дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) становить п`ять років.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно з установленим Кабінетом Міністрів України переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

відсутність науково обґрунтованої інформації щодо спеціального використання водних біоресурсів (рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства);

відсутність частки нерозподіленого ліміту водних біоресурсів;

систематичні (три і більше) грубі порушення протягом року законодавства з охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

несплата на час розгляду питання про видачу дозволу штрафних санкцій або наявність невідшкодованої шкоди, завданої рибному господарству;

наявність простроченої заборгованості перед державним або місцевим бюджетом;

використання виділеної кількості водних біоресурсів менш як на 75 відсотків протягом попередніх чотирьох років.

Згідно зі статею 27 визначено, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає: промислове рибальство; вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов); контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу; вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури; любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Законодавством можуть визначатися й інші види спеціального використання водних біоресурсів.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав.

Відповідно достатті 29 Закону України№3677-VIліміти встановлюються на види (групи видів) водних біоресурсів, щодо яких здійснюється промисел на відповідних водних об`єктах, крім ізольованих об`єктів (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об`єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об`єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення водних біоресурсів.

Згідно з Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 року №992(далі- Порядок №992),визначено механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об`єкти (їх частини).

Пунктом 4 Порядку №992 передбачено, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

Пунктом 6 Порядку №992 передбачено, щоДержрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів, крім тогочастка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років.

Згідно з п. 7 Порядку №992 користувачі водних біоресурсів до 1 серпня року, що передує розрахунковому, подають особисто або надсилають поштовим відправленням Держрибагентству заяву про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу.

У заяві зазначається: найменування рибогосподарського водного об`єкта (його частини), на якому планується здійснювати добування (вилов); перелік видів та обсяги вилову водних біоресурсів, що планується вилучити; перелік суден (плавзасобів) із зазначенням їх бортових номерів; повне і скорочене найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код, контактний телефон - для юридичних осіб; ім`я, місце проживання, документи, що засвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів, контактний телефон - для фізичних осіб - підприємців; згода на обробку (публікацію) персональних даних.

Як вже було зазначено судом, 20 липня 2021 рокуТОВ«Заміокулькас» було подано ЗАЯВИ про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у рибогосподарському водному об`єкті (його частині), відповідно до яких просили встановити частку добування (вилову) водних біоресурсів у пониззі Дністра з озерами та Дністровському лимані, Канівське водосховище, Київське водосховище, Кременчуцьке водосховище у період 2022-2026 року, які зареєстрованіДержрибагенствомза вх. К/324.

Відповідно до інформації Держрибагенства заявапро встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів в Чорному морі із затоками, лиманами, протоками не зареєстрованаДержрибагенством, в зв`язку з фактичною не надходженням від заявника такої заяви.

Крім того, докази подання позивачем особисто (з доказами вхідної реєстрації) або надсилання поштовим відправленням (з доказами відправки поштовим зв`язком)заявипро встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів в Чорному морі із затоками, лиманами, протоками в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 10 Порядку №992 передбачено, що Держрибагентство для розгляду поданих документів утворює комісію, до складу якої входять представники Мінагрополітики, органів рибоохорони, користувачів водних біоресурсів, громадських об`єднань та асоціацій, обласних держадміністрацій, науковці. Склад комісії з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів затверджується Держрибагентством.

Згідно з п. 13 Порядку №992 Держрибагентство протягом 90 днів з дати закінчення прийому заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів затверджує перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів, і протягом п`яти робочих днів з дати затвердження розміщує його на власному офіційному веб-сайті.

Наказом Держрибагентства від 29.06.2021 року №283 затверджено Положення про Комісію з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, відповідно до п. 2 якого Комісія є постійно діючим колегіальним, консультативно-дорадчим органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України, яка створена для проведення фахових консультацій та надання рекомендацій щодо встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів суб`єктам господарювання та розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів на квоти добування водних біоресурсів загальнодержавного значення.

Наказом Держрибагентства від 13.10.2021 року №442 було утворено та затверджено склад Комісії з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів (далі - Комісія).

Як вже встановлено судом засідання Комісії проводилося в період з 25.10.2021 року по 22.11.2021 року.

З протоколу 1 Комісії вбачається, що за результатом розгляду заяв позивача було вирішено рекомендувати керівництву Держрибагентства встановити частку добування (вилову) водних біоресурсів на 2022 рік ТОВ «Заміокулькас» в Київському водосховище, в Канівському водосховище, в Кременчуцькому водосховище. ТОВ «Заміокулькас» відмовлено у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2022 рік у пониззі річки Дністер та Дністровський лиман з підстав використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 % обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин.

Крім того, відповідно до протоколу наради щодо підготовки проекту наказу Держрибагентства «Про затвердження Переліку користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів у 2022 році», вирішено, що додаткового опрацювання потребують пакет документівТОВ «Заміокулькас» та вирішено рекомендувативстановити частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на 2022 рік.

Відповідно до рішення комісії, викладеному у протоколі 2 від 30.12.2021 вирішено рекомендувати керівництву Держрибагенства встановити частку для промислових цілей на 2022 рік для суб`єкта господарювання ТОВ «Заміокулькас» - Київське, Канівське, Кременчуцьке водосховищах.

Аналогічне рішення викладено і в протоколі наради комісії щодо підготовки проекту наказу Держрибагенства «Про внесення змін до Переліку користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у 2022 році від 20.01.2022, враховуючи надані документи від територіальних органів Держрибагенства та користувачів водних біоресурсів на порядок денний п.2 постановлено: рекомендувати керівництву Держрибагенства встановити частку для промислових цілей на 2022 рік: ТОВ «Заміокулькас» - Київське, Канівське, Кременчуцьке водосховища.

Держрибагенство за результатами розгляду всіх документів, протоколу 1, протоколу 2 Комісії з розгляду заяв про встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсіввирішилиТОВ «Заміокулькас» відмовити у зв`язку з тим, що на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу наявні не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; Кременчуцьке водосховище: ТОВ «Заміокулькас» - відмовити у зв`язку з тим, що на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку, збитки, завдані рибному господарству, а також використанням протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів.

Зробивши аналіз норм діючого законодавства України вбачається, що саме Комісія з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів не наділена повноваженнями приймати рішення саме щодо не розгляду заяв користувачів водних біоресурсів.

Відповідно до п.11 Порядку 992 саме Держрибагентство приймає остаточне рішення і відмовляє у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, зокрема, у разіколи на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року; відсутності обсягу нерозподіленого ліміту; використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин.

Зазначений перелік підстав для відмови у встановленні користувачу частки добування (вилову) водних біоресурсів Державним агентством рибного господарства України є вичерпним.

З вищезазначених норм та протоколу Комісії вбачається, що комісією правомірно вирішено відмовити позивачу у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, оскільки така підстава якне сплачені штрафи та не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству та використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсівпрямо передбачена у Порядку.

Документів, які б спростовували підстави відмови суду надано позивачем не було і матеріали справи не містять.

Щодо посилання відповідача на рішення комісії про рекомендування керівництву Держрибагентства встановити частку добування (вилову) водних біоресурсів дляТОВ «Заміокулькас»у Київському водосховищі, Канівському водосховищі, Кременчуцькому водосховищі у 2022 році суд зазначає, що пропозиції Комісії мають суто рекомендаційний, а не імперативний характер, з огляду на що законодавцем не передбачено обов`язковість зобов`язання Держрибагентства приймати рішення на виконання саме рекомендацій та/або пропозицій Комісії.

Проте, з аналізу норм діючого законодавства України вбачається, що Комісія з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів не наділена повноваженнями приймати рішення саме щодо не розгляду заяв користувачів водних біоресурсів.

Натомість, Порядком №992 визначено, що за результатом поданих заяв, Держрибагентство має прийняти рішення або про задоволення або про відмову у задоволенні заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів виключно з підстав, визначених пунктом 11 Порядку № 992.

Отже, в ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо невнесення позивача до Переліку користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових та непромислових цілей у 2022 році та не задоволення заявки позивача про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей.

Щодозадоволення заявки про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей за рахунок нерозподіленого ліміту квот для спеціального використання водних біоресурсів на водних об`єктах загальнодержавного значення та резерву на 2022-2026 роки суд зазначає, що пунктом 6 Порядку №992 передбачено, щоДержрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів. Частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що видається строком на п`ять років.

Отже строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) не може бути тотожнім зі строком задоволення заявки про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей за рахунок нерозподіленого ліміту квот для спеціального використання водних біоресурсів на водних об`єктах загальнодержавного значення та резерву, та відповідно не може подана заявка бути задоволена на строк 2022-2026 роки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат на підставіст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українине здійснюється.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позовуТовариства з обмеженою відповідальністю«Заміокулькас» (02068, м. Київ, вулиця Драгоманова, буд. 31Б, кв. 134,код ЄДРПОУ 37961641) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45а, код ЄДРПОУ 37472282) про зобов`язання вчинити певні дії.

Повний текст рішення складено та підписано 24 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова