Рішення від 24.07.2025 по справі 560/19033/24

Справа № 560/19033/24

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, в якому просить:

- визнати протиправними дії Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, що виявились у ненаданні відкритою за режимом доступу публічної інформації, а саме: щомісячний розмір та структуру виплат (зарплата, премії, доплати тощо), які були отримані ректором та всіма проректорами Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка протягом 2023 та 2024 років;

- зобов`язати Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка надати позивачу запитувану ним інформацію, а саме: щомісячний розмір та структуру виплат (зарплата, премії, доплати тощо), які були отримані ректором та всіма проректорами Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка протягом 2023 та 2024 років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що запитувана інформація не є публічною.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що запитувана позивачем інформація не містить в собі ознак публічності. Також, оскільки Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації, то створена ним інформація, крім інформації, що стосується питань використання бюджетних коштів та пов`язаної з виконанням делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень з надання послуг, не є публічною, і останній є лише розпорядником наявної в нього інформації, яка створена суб`єктами владних повноважень.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про доступ о публічної інформації» інформація стосовно використання бюджетних коштів, яка знаходиться у юридичних осіб, що фінансуються з державного бюджету (яким є Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка за своєю організаційно-правовою формою) є відкритою і повинна надаватись на запити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію №029-2024В від 16.09.2024, в якому, з посиланням, зокрема, на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», просив надати таку інформацію: щомісячний розмір та структуру виплат (зарплата, премії, доплати тощо), які були отримані ректором та всіма проректорами Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка протягом 2023 та 2024 років.

За результатами розгляду запиту, відповідач листом від 17.09.2024 №25.00/26.00-900 повідомив позивача, що оскільки Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації, то створена ним інформація, крім інформації, що стосується питань використання бюджетних коштів та пов`язаної з виконанням делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень з надання послуг, не є публічною, і останній є лише розпорядником наявної в нього інформації, яка створена суб`єктами владних повноважень. Запитувана інформація до університету щодо місячного розміру та структури виплат (зарплата, премії, доплати тощо), що були отримані протягом 2023 і 2024 років ректором Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Копиловим С.А. та всіма проректорами, не є публічною, оскільки позивач просить надати інформацію, що створена (могла бути створена) саме Кам`янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Нормами статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частина 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Вказаний перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на отримання інформації є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що інформація про заробітну плату та інші виплати працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування є інформацією про фізичну особу. Згідно з рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 така інформація не є конфіденційною, оскільки стосується здійснення посадових чи службових обов`язків особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Суд зазначає. що відповідач є юридичною особою публічного права, яка утворена у формі державної організації (установи, закладу). Відповідно, заробітна плата та інші виплати посадовим та службовим особам відповідача є витратами з бюджету.

За таких обставин відповідач є розпорядником запитуваної інформації щодо використання бюджетних коштів, зокрема, щодо виплати заробітної плати та інших видів виплат (щомісячного розміру та структури виплат), його працівникам, зокрема, тим, про які зазначено у запиті позивача.

Крім того, згідно з статтею 31 Закону України «Про оплату праці» відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Отже, інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі та підлягає наданню у відповідь на запит.

Враховуючи наведене, протиправною є бездіяльність (а не дії, як зазначає позивач) відповідача щодо надання запитуваної інформації згідно з запитом позивача №029-2024В від 16.09.2024 про надання публічної інформації відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд дійшов висновку, що слід зобов`язати відповідача повторно розглянути запит позивача №029-2024В від 16.09.2024 про надання публічної інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка щодо надання запитуваної інформації згідно з запитом ОСОБА_1 №029-2024В від 16.09.2024 про надання публічної інформації відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації".

Зобов`язати Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка повторно розглянути запит ОСОБА_1 №029-2024В від 16.09.2024 про надання публічної інформації відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (вул. Огієнка 61, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300 , код ЄДРПОУ - 02125616) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк