Ухвала від 22.07.2025 по справі 823/1520/15

У Х В А Л А

22 липня 2025 року Справа № 823/1520/15 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

секретаря судового засідання Бреус В.В.,

представника позивача Буджерака М.Р. (за ордером),

представника МВС України Щепанського А.М. (за довіреністю у порядку самопредставництва у режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому просить:

- скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 151 о/с від 03.06.2015 в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_3 , слідчого СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області;

- стягнути з УМВС України в Черкаській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.06.2015.

Ухвалою суду від 06.12.2018 зупинено провадження у цій справі №823/1520/15 за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування рішення до набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №712/2140/15-к по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання в судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, зокрема, замінено відповідача Управління МВС України в Черкаській на Головне Міністерство внутрішніх справ України.

Не погодившись із ухвалою суду в частині заміни відповідача, Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 823/1520/15 в частині заміни відповідача з Управління МВС України в Черкаській області на Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 08592537), посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №823/1520/15 та витребувано із Черкаського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 823/1520/15.

Враховуючи вищезазначене, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №823/1520/15 та повернення справи до суду першої інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 в частині заміни відповідача Управління МВС України в Черкаській на Міністерство внутрішніх справ України.

Усною ухвалою суду від 22.07.2025, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Судом на обговорення учасників процесу винесено питання про заміну первинного відповідача у справі на Міністерство внутрішніх справ України.

Представник позивачки та представник Міністерства внутрішніх справ України сторін в судовому засіданні не заперечили щодо заміни управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області на Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Представники третьої особи в судове засідання не прибули.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

14 квітня 2015 року МВС України було видано наказ №431 Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ.

16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, якою постановив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, у тому числі, ГУПН в Черкаській області, та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС, зокрема УМВС України в Черкаській області.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, УМВС України в Черкаській області припинено 20 січня 2022 року, про що свідчить запис 1000261110014010951 про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, на даний час Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області припинило свою діяльність як юридична особа.

У постановах від 20 лютого 2019 року в справі №826/16659/15 та від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17 Верховний Суд констатував, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновити порушені права до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки, метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншому/іншим державному/державним органу/органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таким чином, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року в справі №2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

З огляду на викладене, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року в справі №9901/348/19.

Згідно з пунктом 51 Рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих.

У постанові від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18 Верховний Суд, з-поміж іншого, констатував, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв`язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:

- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому/іншим суб`єкту/суб`єктам владних повноважень;

- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Матеріали справи свідчать, що спір у даній справі №823/1520/15 виник у відносинах публічної служби - у зв`язку з проходженням і припиненням ОСОБА_3 служби в органах внутрішніх справ.

Так, позовні вимоги у даній справі не стосується реалізації повноважень у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності. Тож, підстави для правонаступництва у цих правовідносинах виникли саме з моменту державної реєстрації припинення УМВС України в Черкаській області. Проте, це не змінює тієї обставини, що правонаступником ліквідованого УМВС України в Черкаській області, є саме той орган, до якого перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився.

За таких обставин, необхідно проаналізувати і співставити функції та завдання, які виконувала міліція і які наразі виконують МВС України та Національна поліція.

Так, нормами статей 1, 2 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII Про міліцію передбачалося, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції було, з-поміж іншого: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.

В свою чергу, приписами статей 1, 2 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Поряд із цим, згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

На підставі співставлення завдань та функцій цих трьох органів можна дійти висновку про те, що МВС України є органом влади, який формує державну політику у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Разом із тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього відповідні завдання та функції держави покладалися на міліцію.

Таким чином, правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Черкаській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є відповідний територіальний орган Національної поліції, а саме Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові 28 червня 2023 року у справі №823/1462/15.

Згідно частин 6, 7 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити розгляд справи спочатку.

Керуючись ст. 48, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача Управління МВС України в Черкаській області на Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57).

Здійснювати спочатку розгляд адміністративної справи №823/1520/15.

Підготовче судове засідання призначити на 05 серпня 2025 року о 09 год. 00 хв., що буде проводитись одноособово суддею Гайдаш В.А. в залі Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117, - із повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запропонувати Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області в разі не визнання адміністративного позову, надіслати у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали:

- до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини (зокрема належним чином завірену копію оскаржуваного рішення та документі на підставі яких воно прийняте);

- позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.

Попередити Головне управління Національної поліції в Черкаській області, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

СуддяВіталіна ГАЙДАШ