Постанова від 23.07.2025 по справі 620/1333/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/1333/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ';'УТБ-Інжиніринг'' до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

31.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2024 №17741/ж10/25-01-07-00 та №17742/ж10/25-01-07-00.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення прийняти на підставі висновків про порушення контрагентами його контрагента ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» податкового законодавство, тобто третіми особами, проте як позивач підтверджує правомірність формування податкового кредиту на підставі належно складених та зареєстрованих податкових накладних,

Позивач наголошує, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно з огляду на те, що посадовими особами контролюючого органу не були взяті до уваги всі обставини перевірки, а висновки відповідача спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були надані позивачем.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.11.2024 №17741/ж10/25-01-07-00 та №17742/ж10/25-01-07-00.

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки спірні рішення не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимоги відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру здійснення операцій щодо поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача, оскільки податковий орган встановив про неможливість простеження ланцюгу придбання товару, підтвердження факту придбання товару та реальності здійснення господарських операцій по ланцюгу, і документування зроблено без фактичного здійснення операцій, а саме щодо перевезення, зберігання або власного виробництва, що свідчить, на думку апелянта, про недостовірність інформації, зазначеної в первинних документах.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після надходження справи ухвалою від 10.06.2025р. призначено у до слухання у порядку письмового провадження з 01.07.2025.

Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної заяви.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає за огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» зареєстроване як юридична особа 05.07.2016 та є платником ПДВ з 01.04.2017.

Основними видами діяльності ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ», є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 42.21 Будівництво трубопроводів.

Позивач для здійснення господарської діяльності із виконання будівельних робіт отримав ліцензію від 01.03.2017 №9-Л на право здійснення діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2), (СС3), ліцензія видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Відповідач у період з 24.09.2024 по 30.09.2024 провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УТБ- ІНЖИНІРИНГ» щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за період діяльності травень, липень, листопад, грудень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпровський проектно- будівельний центр» відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки та за результатами якої було складено акт від 07.10.2024 №13862/Ж5/25-01-07-02-01 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» (а.с.33).

В акті перевірки зазначено, що за травень, липень, листопад та грудень 2019 рік позивач задекларував суму податкового кредиту на додану р.17 - у сумі 20 542 418 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 1327352,21 грн., в т.ч. за травень 2019 року в розмірі 233 333,33 грн., за липень 2019р. - 350 000,00 грн., за листопад 2019 року - 370 234,67 грн., за грудень 2019 року - 373 784,21 грн (3.1.2. «Податковий кредит») . Встановлено, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ від ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» в загальній сумі 1 327 352,21 грн., в т.ч. за травень 2019 року в розмірі 233 333,33 грн., за липень 2019р. - 350 000,00 грн., за листопад 2019 року - 370 234,67 грн., за грудень 2019 року - 373 784,21 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що відповідно до баз даних ДПС, а саме відповідно до поданої звітності ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за формою 1ДФ (далі 1ДФ) чисельність працюючих у травні 2019 року, липні 2019 року - 1 особа, у листопаді 2019 року - 5 осіб, у грудні 2019 року - 1 особа. ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр», перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області; зареєстровано 03.04.2014; платник ПДВ з 01.07.2014. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2021 (22 - ненадання звітності протягом року); відомості про об`єкти оподаткування за формою 20 ОПП відсутні; не звітує до територіального податкового органу за місцем обліку за період 2020 - 2023 роки; платник податків за 2019 рік не подавав декларацію з податку на прибуток за 2019 рік та баланс за 2019 рік; основний вид діяльності - 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель; комісією регіонального рівня відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 по ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» прийнято рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 № 9493 (зустрічний транзит).

Крім того, в акті перевірки відповідач аналізую наступні обставини, що ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» у 2019 році сформував податковий кредит з ПДВ по послугам за номенклатурою «Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення. військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 » від: ТОВ «Будівельна компанія Лотус» (код ЄДРПОУ 42860742, 1307, не звітує 2020 - 2024 роки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.10.2021; кількість працюючих в липні 2019 року - 2 особи, у жовтні 2019 року - 4 особи. Відомості про об`єкти оподаткування: склад, офіс, автомобіль за адресою: УКРАЇНА, ЛЬВІВСЬКА ОБЛ., М. ЛЬВІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р- Н, вулиця ПЛАСТОВА, буд. 6); ТОВ «БУД-ТРАНС-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 42049656, 1013, не звітує 2020 - 2024 роки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.06.2022; кількість працюючих у грудні 2019 року - 4 особи. Відомості про об`єкти оподаткування: офіс, склад, театр, автомобіль, автопричіп). Тобто, по ланцюгу постачання ТОВ «Будівельна компанія Лотус» (код ЄДРПОУ 42860742) згідно АІС ЄРПН здійснено придбання послуг «Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення. Військова частина НОМЕР_1 (АДРЕСА_1» у: ТОВ «ПІРІАЛ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 42520730, 1553, не звітує 2020 - 2024 роки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.08.2021; не звітував про працівників та не подав звіти до контролюючого органу; відомості про об`єкти оподаткування: не подано; відомості про основні засоби відсутні; ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42342169, 1013, не звітує 2020 - 2024 роки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.07.2021 не звітував про працівників та не подав звіти до контролюючого органу; відомості про об`єкти оподаткування 20 ОПП: склад, кіоск; відомості про основні засоби відсутні; ТОВ «Спецрента» (код ЄДРПОУ 42190973, 2658, не звітує 2020 - 2024 роки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.02.2021; не звітував про працівників та не подав звіти до контролюючого органу; відомості про об`єкти оподаткування кіоск, морозильний склад; відомості про основні засоби відсутні.

Решта висновків акту перевірки стосується ланцюга походження виконання робіт з ТОВ «ПІРІАЛ ЛІМІТЕД», ТОВ «Спецрента», ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП», ТОВ «БУД-ТРАНС-СТРОЙ".

Крім того, податковий орган аналізує акти за формами КБ-3 та КБ-2, і робить висновок, що фактично не могли бути виконані силами та потужностями ТОВ «Дніпровський проектно- будівельний центр» та наступними підприємствами по ланцюгу постачання будівельних послуг: ТОВ «Будівельна компанія Лотус» (код ЄДРПОУ 42860742), ТОВ "БУД-ТРАНС-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 42049656), ТОВ "ПІРІАЛ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 42520730), ТОВ "ЛАЙТЕН ГРУП" (код ЄДРПОУ 42342169), ТОВ «Спецрента» (код ЄДРПОУ 42190973), «Альфакон Антикор», ТОВ "КОМПАНІЯ "ГРІВЕЛ" ( код ЄДРПОУ 39784709).

Отже, відповідач в акті перевірки робить остаточний висновок, що задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» (код ЄДРПОУ 39162250) будівельних робіт не відбулася в дійсності, рух активу від ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» до ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» не відбувся, надані ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» первинні документи, не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» з ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр», оскільки у ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» відсутні матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, будівельних операцій. Тобто, за вказаними будівельними операціями податковий кредит сформовано позивачем з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

У розділі «IV. Висновок» акту перевірки відповідачем зазначено, що позивач допустив порушення вимог податкового законодавства, а саме допущено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4. статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього на суму 744 019, 00 грн ПДВ, в т.ч. за листопад 2019 року - 370 235, 00 грн, грудень 2019 року - 373 784, 00 грн; - та завищено сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за травень 2019 року на -233 333, 00 грн, за липень 2019 року -350 000, 00 грн.

Позивач подав письмові заперечення до акту перевірки в частині виявлених порушень, однак за результатами розгляду заперечень висновки податкової перевірки в частині виявлених порушень залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівський області було прийнято повідомлення-рішення: від 12.11.2024 №17741/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму податкового зобов`язання із ПДВ з податку на додану вартість на суму 744 019 грн та застосовано штраф у розмірі 186 005,00 грн; та від 12.11.2024 року №17742/ж10/25-01-07-00, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 583 334,00 грн.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України встановлено, що податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

В силу пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В силу пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-XIV) що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно частини першої статті 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною другою статті 3 Закону №996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно вимог частин першої, другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду.

Таким чином, вищевказані норми закону дають підстави зробити висновок, що при розгляді справи по суті слід надати аналіз реальності господарської діяльності позивача з його контрагентами через подані сторонами документи податкової звітності та бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту, та визначитися чи мали ці господарські операції ознаки спричинення зміни майнового стану платника податків.

Так матеріалами справи підтверджено, що відповідач під час перевірки зробив висновок про нереальність господарський операцій позивача з якого контрагентом через аналіз податкової інформації відносно контрагентів контрагента позивача, тобто по ланцюгу походження виконання робіт з ТОВ «ПІРІАЛ ЛІМІТЕД», ТОВ «Спецрента», ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП», ТОВ «БУД-ТРАНС-СТРОЙ".

Проте, такий висновок відповідача спростовується наданими позивачем первинними документами, до оформлення яких у відповідача зауваження відсутні.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснює господарську діяльність із виконання будівельних робіт в якості генерального підрядника та субпідрядника за кошти замовників будівництва.

Між ТОВ «УТБ-Інжиніринг» та Корпорацією «Укртрансбуд» було укладено договір субпідряду на виконання робіт №15/01-19 від 15 січня 2019 року на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення. Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )».

Позивачем як підрядником було залучено субпідрядника для виконання окремих робіт за договором підряду від 15.01.2019 №15/01-19 та укладено договір субпідряду №278/19 на виконання робіт від20.05.2019 із ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР».

Враховуючи додаткову угоду від 02.12.2019 №1 до вказаного договору субпідряду №278/19 договірна ціна цього Договору є динамічною та становить 9 564 113,27 грн. в т. ч. ПДВ 1 594 018,88 грн., встановлена Сторонами під час проведення переговорів щодо ускладнення Договору і зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни.

Вартість робіт визначено відповідно до проектно - кошторисної документації, вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (зі змінами) Правила визначення вартості будівництва.

Згідно із пунктом 8 Договору субпідряду №278/19 на виконання робіт від 20.05.2019 може бути здійснена попередня оплата вартості робіт.

За період з 24.05.2019 по 28.11.2024 позивачем здійснено попередню оплату на користь ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» в сумі 7 321 408,00 грн з ПДВ.

19.12.2019 між позивачем та ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» підписано акти виконаних робіт за типовою формою КБ-2В, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт №1, Акт приймання виконаних будівельних робіт №2, всього на загальну суму 9 564 113,27 грн з ПДВ.

Вартість виконаних робіт також підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3 від 19.12.2019. Разом із актами складено підсумкові відомості ресурсів.

24.12.2019 позивач здійснив остаточний розрахунок із ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» на суму 2 242 705,27 грн з ПДВ. Всього оплачено робіт на суму 9 564 113,27 грн, в тому числі ПДВ 1 594 018,88 грн.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, найменування, печатки та підписи сторін, та зауважень з боку відповідача щодо їх оформлення відсутні.

Крім того, зазначені документи були надані позивачем відповідачу в ході перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач надав належні та допустими докази на підтвердження своєї позиці, і перелічені вище документи є належними доказами з огляду на положення ст.77 КАС України.

Проте, наполягаючи на безтоварності господарської операції відповідач посилався на те, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), протягом періоду, який охоплювався податковою перевіркою, контрагент позивача - ТОВ «Дніпровський проектно-будівельний центр» не могло придбати товари та послуги у своїх контрагентів ТОВ «Будівельна компанія Лотус», ТОВ «БУД-ТРАНС-СТРОЙ», ТОВ «ПІРІАЛ ЛІМІТЕД», ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП», ТОВ «Спецрента», оскільки по ланцюгу постачання ТОВ «Спецрента» придбаває товар/послуги відмінні від будівництва об`єктів і споруд, а саме: макаронні вироби, автошини, хлібобулочні вироби, приправи та спеції, легкові авто тощо. Основний вид діяльності ТОВ «Спецрента»: _73.11-рекламні агентства, що на думку відповідача свідчить про те, що контрагент позивача не здійснювало придбання будівельних та ремонтних робіт від сторонніх організацій, а також звертав увагу на відсутність належних трудових ресурсів, та відсутність власних виробничих потужностей.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що висновки податкового органу про нереальность господарських операцій позивача із зазначеними його контрагентами ґрунтуються лише на тому, що господарська діяльність зазначених товариств пов`язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків та має ознаки нереальності здійснення, проте надані позивачем первинні документи є належними, достатніми та допустимими доказами на спростування таких висновків податкового органу.

Крім того, колегія суддів наголошує, що суду не були надані докази того, що сторони зазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, щодо несплати податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Також, суд звертає увагу, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Стосовно доводів апелянта щодо відсутності у контрагента позивача необхідних трудових ресурсів, то суд зазначає, що факт відсутності основних засобів, сам по собі не може бути беззаперечним доказом нереальності операцій.

Колегія суддів зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ';'УТБ-Інжиніринг'' до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк