Постанова від 23.07.2025 по справі 620/17188/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17188/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «ПС» від 07.08.2023 № 1577/Ж10/31-00-23-02, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 145280,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на момент подання ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» уточнюючого Звіту про контрольовані операції за 2021 рік - 03.12.2022, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначала, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. При цьому, постановою від 27 червня 2023 року № 651 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

Також апелянт зазначає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення 07.08.2023 у ДПС були відсутні законні підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу Звіту про контрольовані операції в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), оскільки норма передбачена останнім абзацом пункту 69.2, внесена Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ , щодо не застосування мораторію на період карантину (СОVID-19), не діяла на підставі Законом України від 30 червня 2023 року № 3219 -ІX, який набув чинності 01.08.2023. Натомість, Звіт про контрольовані операції та Уточнюючий Звіт про контрольовані операції за 2021 рік зареєстровані ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» в період дії карантину (СОVID-19) з 01 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.

На думку апелянта, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, оскільки Законом № 2260 скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві відповідач зазначає, що уточнюючий Звіт про контрольовані операції за 2021 рік, до якого додатково включено контрольовані операції з нерезидентом Corn Trans Sp.z o.o. Sp.K., Республіка Польща на суму 25 865 896 грн., подано 03.12.2022, тобто здійснено вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків подання Звіту про контрольовані операції.

При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто, починаючи з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо незастосування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Отже, на думку відповідача, платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за порушення строків поданні звітності з контрольованих операцій (п. 120.6 ст.120 ПК України).

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 липня 2025 року.

23 липня 2025 року у судовому засіданні представник позивача Зубенко Володимир Миколайович підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. У своїх поясненнях представник позивача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.

У свою чергу, представник відповідача - Норець Вячеслав Миколайович просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача повідомив, що аргументи про безпідставність апеляційної скарги позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат" є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00373942, як платник податків зареєстровано в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (а.с. 42-44).

ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» 29.02.2022 подало до відповідача звіт про контрольовані операції за 2021 рік реєстраційний номер 9434352869 від 29.02.2022) з ООО «Агротех» (Киргизька Республіка) на загальну суму 10742815,00 грн.

Позивачем 24.10.2022 отримано лист Головного управління ДПС у Чернігівській області (№1614/Ж12/25-01-23-13 від 21.10.2022), в якому зазначено, що у поданому звіті про контрольовані операції за 2021 рік не відображені операції з Покупцем Corn Trans Sp.z o.o.Sp.K (Республіка Польща) на загальну суму 25 871 484,00 грн.

Позивачем 03.12.2022 подано уточнений звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434566931 від 03.12.2022) на загальну суму 36608711 грн та додатково включено до поданого уточненого звіту про контрольовані операції за 2021 рік з нерезидентом Corn Trans Sp.z o.o.Sp.K (Республіка Польща) на суму 25 871 484,00 грн.

На підставі наказу від 09.05.2023 № 182/Ж1, виданого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 00373942) з питань дотримання платником податків вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині своєчасності декларування всіх контрольованих операцій у поданому звіті за 2021 рік (а.с. 57).

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» складено акт від 23.06.2023 № 1344/Ж5/31-00-23-02/00373942 (а.с. 59-63).

Відповідно до висновків Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, що викладені в розділі 4 акта документальної перевірки від 23.06.2023 № 1344/Ж5/31-00-23-02/00373942, встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасного декларування в звіті всіх контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2021 році з порушенням встановлених термінів на 64 календарних дні.

ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» подано заперечення від 12.07.2023 №405 (вхідний від 17.07.2023 № 8054/6) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.06.2023 № 1344/Ж5/31-00-23-02/00373942 (а.с. 67-70).

Матеріали перевірки були розглянуті комісією та з урахуванням заперечень, результати проведеної перевірки залишено без змін, що підтверджується висновком від 31.07.2023 №577/Ж12/31-00-23-02 (а.с. 71-75).

За результатами вказаної перевірки та з врахуванням висновку на заперечення контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 1577/Ж10/31-00-23-02 за несвоєчасне декларування в звіті всіх контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2021 році з порушенням встановлених термінів на 64 календарних дні та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і абз. 4 пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 145280,00 грн.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що у зв`язку з прийняттям Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо мораторію (зупинення) штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (у тому числі щодо подання звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. Тому, починаючи з 27.05.2022, до платників податків за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу застосовуються штрафи, передбачені пунктами 120.3 - 120.6 статті 120 Податкового кодексу.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки за обставинами справи позивачем порушено строки своєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, то у податкового органу наявні законні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених абз. 4 пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Засади визначення операцій контрольованими передбачені у підпункті 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Відповідно до пункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Згідно з пунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Невиключний перелік таких операцій наведений у цьому пункті.

Приписами пункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В свою чергу порядок складення та подання звітності для податкового контролю визначено пунктом 39.4 статті 39 ПК України.

Відповідно до підпунктів 39.4.1, 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

Отже, положення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України зобов`язують платників податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Підпунктом 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України передбачено, що у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, платник податків, який у звітному 2021 році здійснював контрольовані операції, зобов`язаний подати звіт про всі контрольовані операції за 2021 рік до 01 жовтня 2022 року, останнім днем строку подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік є 30.09.2022.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 29.02.2022 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» подав до відповідача звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434352869 від 29.02.2022) з ООО «Агротех» (Киргизька Республіка) на загальну суму 10742815,00 грн.

У подальшому, позивачем 24.10.2022 отримано лист Головного управління ДПС у Чернігівській області (№1614/Ж12/25-01-23-13 від 21.10.2022), в якому зазначалося, що у поданому звіті про контрольовані операції за 2021 рік не відображені операції з Покупцем Corn Trans Sp.z o.o.Sp.K (Республіка Польща) на загальну суму 25 871 484,00 грн.

У свою чергу, 03.12.2022 позивачем подано уточнений звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434566931 від 03.12.2022) на загальну суму 36608711 грн та додатково включено до поданого уточненого звіту про контрольовані операції за 2021 рік з нерезидентом Corn Trans Sp.z o.o.Sp.K (Республіка Польща) на суму 25 871 484,00 грн (а.с. 76, 77).

Отже, ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України не подано своєчасно звіт про контрольовані операції за 2021 рік із граничним терміном подання - 30.09.2022 (на 64 календарних дні).

Згідно пункту 120.6 статті 120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Враховуючи виявлені в результаті проведення перевірки порушення, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Водночас, на переконання позивача, упродовж, зокрема, 2022 року штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності у вигляді звіту про контрольовані операції, не підлягали застосуванню, оскільки у період дії карантину (COVID-19) платників податків було звільнено від відповідальності за несвоєчасне подання такої звітності.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 07 березня 2022 року) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року.

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено, закрема, у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків визначених обов`язків.

У подальшому, Міністерством фінансів України прийнято Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження, затверджений наказом від 29.07.2022 № 225, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), що діє з 06.09.2022.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з 27 травня 2022 року законодавцем поновлено для платників податків, які мають можливість виконати свої зобов`язання, перебіг строку для подання звітності, передбаченої ПК України та передбачено можливість застосування контролюючим органом до платників податків, які не виконали такого обов`язку, штрафних санкцій.

Колегія суддів зауважує, що Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (далі - Закон № 2719-IX), який набрав чинності 24.11.2022, внесено зміни до Податкового кодексу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в редакції Закону № 2719-IX визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/ або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Податкового кодексу в редакції Закону № 2719-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (абзац 18 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Податкового кодексу).

Отже, враховуючи зміни до Податкового кодексу, внесені Законами № 2260-IX, № 2719-IX, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу.

Колегія суддів вважає доречним зауважити, що в цьому випадку граничний термін подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2021 рік, припадав на 30 вересня 2022 року, тоді як уточнюючий звіт про контролюванні операції поданий позивачем до контролюючого органу 03 грудня 2022 року, а тому відсутні підстави для звільнення платника податків від відповідальності за неподання звітності у визначений ПК України строк.

Тож, обґрунтованим є висновок контролюючого органу про порушення платником податків строку подання звітності у вигляді звіту про контрольовані операції за 2021 рік, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.6 статті 120 ПК України у вигляді штрафу.

Колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на наявність підстав для звільнення його від відповідальності з огляду на наявність колізії законодавчих норм, які врегульовують спірні правовідносини.

Так, положення підпункту 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є чіткими, не допускають множинного трактування прав і обов`язків платника податків або контролюючого органу, щоб могло вплинути на правильність прийнятих контролюючим органом рішень. Зміни до вказаних норм будь-якої невизначеності для товариства не створюють.

До того ж слід зазначити, що зміни, які були внесені до підпункту 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України набрали чинності 27 травня 2022 року, тоді як граничний строк подання платником податків звітності припадав на 30 вересня 2022 року, що свідчить про наявність у товариства достатнього часу для виконання свого податкового обов`язку, однак незважаючи на зазначене вказаний обов`язок позивачем у визначений ПК України строк не виконаний, що тягне за совою відповідальність, передбачену ПК України.

При цьому, враховуючи зміст абзацу 1 пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд зазначає, що як до внесення до нього змін згідно із Законом № 2719-IX від 03 листопада 2022 року, так і після їх внесення перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не зупиняється щодо дотримання строків подання звітності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про відсутність підстав застосування до нього штрафних санкцій та про звільнення від відповідальності на підставі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічного висновку щодо правозастосування правових норм у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 12.05.2025 у справі № 420/13322/23.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 24.07.2025.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма