Рішення від 25.07.2025 по справі 394/478/25

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

25.07.2025 2/394/257/25

394/478/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок кримінального правопорушення посилаючись на те, що Голованівською окружною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження за №12020120130000073 року, за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Покотилівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №2 від 17 листопада 2015 року ОСОБА_1 обраний депутатом вказаної місцевої ради.

Відповідач в лютому місяці 2020 року, точної дати слідством не встановлено, перебуваючи на території заповідного урочища «Лещівка», площею 28 га, розташованого у східній частині території Лебединської сільської ради біля с. Лещівка Голованівського району Кіровоградської області і є територією природо-заповідного фонду, виявив незаконно зрубані невстановленою особою, дерева породи «Дуб» у кількості 5 (п`яти) штук. В цей час у нього виник злочинний умисел направлений на перевезення вказаних незаконно зрубаних дерев породи «Дуб» у кількості 5 (п`яти) штук, до місця свого проживання та подальшого використання у власних цілях.

У подальшому, 25.02.2020 року в обідній час, точного часу слідством не встановлено, відповідач діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення перевезення незаконно зрубаних дерев, на тракторі марки «МТЗ-80», синього кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який перебуває у нього в користуванні та належить ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 , якого залучив до виконання свого злочинного плану необізнаного у його протиправних діях, приїхав на територію заповідного урочища «Лещівка», площею 28 га, розташованого у східній частині території Лебединської сільської ради біля с. Лещівка Голованівського району Кіровоградської області і відповідно до інформації відділу в Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 65/109-20 від 08.04.2020 є землями природо-заповідного фонду згідно рішення Кіровоградської обласної ради №198 від 17.11.2000 року. Після цього відповідач діючи всупереч: ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара; п. 2 п. 3 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року №733, яким встановлено, що до лісів відносить також захисні ліси; п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; ч. 1 ст.69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно; п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, відповідно до якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати заготівлю деревини, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, а також без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, діючи незаконно, умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення очищення свіжозрізаних стовбурів дерев від гілок, за допомогою невстановленої під час досудового розслідування бензопили, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого використання лісових ресурсів у власних цілях, здійснив очищення свіжозрізаних стовбурів від гілок залишаючи деревину, довжиною близько 10 м. кожна в кількості 5 (п`яти) штук, незаконну порубку яких вчинила невідома особа.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, 25.02.2020 в денний час доби відповідач, за допомогою трактора марки «МТЗ-80», синього кольору, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який перебуває у нього в користуванні та належить ОСОБА_2 , по черзі, шляхом прикріплення ОСОБА_3 одного краю деревини до задньої частини трактора, перевіз 3 (три) деревини породи «Дуб», довжиною близько 10 м. кожна, у невстановлене органом досудового розслідування місце. Після цього відповідач перебуваючи на території заповідного урочища «Лещівка», площею 28 га, розташованого у східній частині території Лебединської сільської ради біля с. Лещівка Голованівського району Кіровоградської області і є територією природо-заповідного фонду намагався перевезти в с. Орлове Новоархангельського району Кіровоградської області, таким же чином, 2 (дві) деревини породи «Дуб». Однак, під час перевезення даної деревини відповідач та ОСОБА_3 були затримані працівниками Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області на території заповідного урочища «Лещівка».

Своїми протиправними діями, а саме, внаслідок перевезення незаконно зрубаних дерев породи «Дуб» у кількості 5 (п`яти) штук, відповідач спричинив державі в особі Голованівської районної державної адміністрації шкоду, яка згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1673/2063/20-27 від 06.05.2020 підтверджується на суму 30409 грн., яка є істотною.

За вказаних обставин кримінальне провадження №12020120130000073 від 25.02.2020 року відносно відповідача, за ч. 3 ст. 246, ч. 2 ст.345, ч. І ст.347 Кримінального кодексу України скеровано до суду з обвинувальним актом.

В подальшому, ухвалою Новоархангельського районного суду від 03.03.2024 (судова справа №386/565/20) відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 347 КК України та на підставі ст. п.п.2.3 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Вищевказана ухвала Новоархангельського районного суду від 03.03.2025 року в апеляційному порядку не оскаржувався та набрала законної сили 15.04.2025 року.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою закриття провадження, це підтверджується тим, що особа, яка підозрювалася чи обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, не має права на відшкодування шкоди, яка була їй завдана у процесі притягнення її до кримінальної відповідальності.

Встановлено, що відповідач в ході судового розгляду кримінального провадження також беззаперечно визнав фактичні обставини кримінального правопорушення та свою вину у його вчиненні, ухвалу Новоархангельського районного суду від 03.03.2025 року в апеляційному порядку не оскаржував (підтверджується відміткою суду про набрання судовим рішенням законної сили).

Вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди державі повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження №12020120130000073 від 25.02.2020 року, що знайшло своє відображення в ухвалі Новоархангельського районного суду від 03.03.2025 року.

Під час розгляду кримінального провадження позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок кримінального правопорушення залишено без розгляду з роз`яснення права звернення в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ухвала Новоархангельського районного суду від 03.03.2025 у справі №386/565/20 відносно ОСОБА_1 , є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, зокрема, позову про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Указом Президента України №68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Враховуючи те, що місцем заподіяння шкоди є територія заповідного урочища «Лещівка» розташованого поряд з с. Лещівка Перегонівської територіальної громади (колишня територія Лебединської сільської ради), Голованівського району, Кіровоградської області, саме Перегонівська селищна рада є особою якій заподіяно шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок протиправних дій відповідача державі в особі Перегонівської сільської ради завдано майнової шкоди в розмірі 30409 гривень, яку на даний час не відшкодовано.

Вчинена відповідачем незаконна порубка лісових насаджень завдає шкоди довкіллю, порушує встановлений законодавством порядок охорони навколишнього природного середовища та порушує інтереси держави.

Відповідачем кошти в сумі 30409 гривень добровільно не відшкодовані.

Оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача завдано істотної шкоди державі, перший заступник Голованівської окружної прокуратури звертається до Новоархангельського районного суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Перегонівської сільської ради в порядку представництва інтересів держави з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області шкоду завдану злочином незаконною порубкою дерев, у розмірі 30409 грн.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. На погляд суду, його неявка не є перепоною для розгляду позову по суті.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але разом з тим надав суду заяву, в якій справу просив слухати за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність учасників, що не з`явилися на підставі наявних в цивільній справі доказах.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ч. 2 ст. 4 ЦПК України вказує, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За таких обставин, суд вважає, що прокурор належним чином звернувся в інтересах держави до компетентного суду.

Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, ч. 3 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2025 року постановлено кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120130000073 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 246, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 347 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності передбачених пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 49 КК України /а.с.15-28/.

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зазначеною ухвалою встановлено, що неправомірними протиправними кримінальними діями відповідача було заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 30409 грн., а тому зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Вирішуючи даний цивільний позов, суд застосовує наступні норми матеріального права.

Ч. 1 ст. 1 ЦК України вказує, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно частин 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У частинах 1 та 2 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

П. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України вказує, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно частин 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки ст. 66 Конституції України.

Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання ст. 65 Лісового Кодексу України.

Стаття 66 Лісового Кодексу України передбачає загальне використання лісових ресурсів, так, громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

З огляду на вмотивоване, враховуючи визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, встановлення у вироку суду обставин заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з останнього заподіяної шкоди в грошовому виразі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 66 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 65, 66, 69 Лісового Кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 13, 27, 28, 82, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов першого заступникакерівника Голованівськоїокружної прокуратуриКіровоградської області в інтересах держави в особі Перегонівської сільськоїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Перегонівської сільської ради ГолованівськогорайонуКіровоградськоїобласті на розрахунковийрахунок UA208999980314050542000011521, ГУК у Кіровоградській області, код одержувача (ЄДРПОУ) 37918230 - 30409 /тридцятьтисяч чотиристадев`ять/ грн. шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу.

Ідентифікаційні дані учасників:

Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області, місце розташування вул. Паркова, 13 смт Голованівськ Кіровоградська область.

Перегонівська сільськарада Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті, місце знаходження вул. Ятранівська, 25 с. Перегонівка Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04365879.

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення не пізніше наступного дня після проголошення надіслати учасникам поштою.

Суддя: