Ухвала від 22.07.2025 по справі 402/1163/18

УХВАЛА

22 липня 2025 року

м. Київ

справа № 402/1163/18

провадження № 61-9101ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Приватного підприємства «ТРЕЙДСЕРВІС» - адвоката Барабаш Марини Юріївни на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТРЕЙДСЕРВІС» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та інших коштів за затримку розрахунку за оренду землі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Приватного підприємства «ТРЕЙДСЕРВІС» (далі - ПП «ТРЕЙДСЕРВІС»):

5 776,90 грн боргу за оренду земельної ділянки за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки;

44 352,99 грн пені за період з 01 січня 2017 року до 18 жовтня 2022 року за затримку розрахунку за оренду землі;

2 743,73 грн три проценти річних від простроченої суми за період з 01 січня 2017 року до 18 жовтня 2022 року за невиконання грошового зобов`язання;

10 743,46 грн інфляційних втрат за період з 01 січня 2017 року до 18 жовтня 2022 року;

500 грн на поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 квітня 2025 року рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позову задоволено частково.

Стягнено з ПП «ТРЕЙДСЕРВІС» на користь ОСОБА_1 15 776,90 грн боргу за оренду земельної ділянки за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, 30 994,72 грн пені за затримку розрахунку за оренду земельної ділянки за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, три проценти річних у розмірі 2 743,73 грн за період з 01 січня 2017 року до 18 жовтня 2022 року, 10 743,46 грн інфляційних збитків за період з 01 січня 2017 року до 18 жовтня 2022 року, 500,00 грн на поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року (провадження № 5957ск25) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «ТРЕЙДСЕРВІС» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.

ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2025 року заяву позивачки задоволено частково.

Стягнено з ПП «ТРЕЙДСЕРВІС» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У липні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ПП «ТРЕЙДСЕРВІС» - адвоката Барабаш М. Ю. на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване додаткове судове рішення апеляційного суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Верховний Суд у цій справі (провадження № 61-5957ск25) вже вказав, що ціна позову, станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, додаткова постанова Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2025 року, яка є невід`ємною частиною рішення, яким спір в справі вирішено по суті, що узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 753/18459/15-ц, не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для заявника.

Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з врахуванням, зокрема критеріїв пропорційності витрат, обґрунтованості та доведеності, на яку (практику) посилається заявник, ним не обґрунтовано.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.

Проте, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань виняткового значення для заявника вирішення цієї справи.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Приватного підприємства «ТРЕЙДСЕРВІС» - адвоката Барабаш Марини Юріївни на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТРЕЙДСЕРВІС» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та інших коштів за затримку розрахунку за оренду землі.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян