Рішення від 23.07.2025 по справі 909/744/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/744/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс"

про стягнення заборгованості в сумі 14 576,97 грн, з них: 11 200,00 грн - основний борг, 1814,40 грн - пеня, 784,00 грн - штраф, 629,44 грн інфляційні втрати, 149,13 грн - 3% річних

за участю:

від позивача: Ватульов Валентин Андрійович

установив: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Назарбест Транс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14 576,97 грн, з них: 11 200,00 грн - основний борг, 1814,40 грн - пеня, 784,00 грн - штраф, 629,44 грн - інфляційні, 149,13 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №Бн/2 від 20.12.2021 про закупівлю талонів на пальне, оскільки позивач не зміг отримати пальне за придбаними у відповідача талонами на пальне внаслідок відмови АЗС у відпуску пального . У зв`язку з чим, позивач просить стягнути cплачену вартість нафтопродуктів, що не були поставлені відповідачем по договору.

За невиконання умов договору здійснив нарахування пені, штрафу, 3% ріних та інфляційних втрат. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 525, 526, 610, 611, 625, 670 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд про їх задоволення.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином ухвалою суду від 24.06.2025, яка направлена на адресу відповідача,що вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Факт відповідності адреси на яку направлено судову кореспонденцію відповідачу- адресі зазначеній у ЄДРПОУта ГФ, підтверджується Витягом №1587744 від 21.07.2025 зробленому на запит суду.

При цьому, поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту положень ст. 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258,263,290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 21.07.2025, тому суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Правом на подання відзиву по справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст.178 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини у справі, вказують на те, що 28 вересня 2022 року між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (по договору замовник/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-7 Трейд» (в подальшому змінено найменування на ТОВ "Назарбест Транс") (по договору постачальник/по справі відповідач укладено договір № Бн/2 (далі - Договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі: ДК 021:2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Дизельне паливо, бензин А-95) (далі - товар) за відпускними обліковими старт-картками або скетч-картками (далі - картки-талони), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, оплатити та прийняти вказаний товар.

Відповідно до пункту 1.2 кількість товару - 52 970 л у тому числі: дизельне паливо - 5 620 літрів, бензин А-95 - 47 350 літрів. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна Товару визначаються сторонами у Специфікації (додаток № 1), який є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відпуск товару здійснюється за картками- талонами Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують картки-талони Постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті зазначених в талоні.

Відповідно до пункту 3.1. Договору сторонами погоджено, що ціна цього Договору становить: 2 909 500,00 грн (два мільйони дев`ятсот дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), з ПДВ у т.ч. (7%) - 190 341,12 грн (сто дев`яносто тисяч триста сорок одна гривня 12 копійок).

Пунктом 4.1 Договору, сторони погодили, що оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дати фактичного отримання Замовником товару у повному обсязі на підставі належним чином оформлених видаткової накладної та рахунку.

Згідно пункту 5.1 Договору, строк поставки товару: з моменту підписання Договору по 20 листопада 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Відповідно до пункту 5.2 Договору товар постачається у формі карток - талонів, згідно з номіналом та у кількості відповідно до Специфікації до Договору, шляхом доставки Замовнику карток - талонів на замовлену партію Товару.

Відповідно до пункту 5.3 Договору місце поставки: доставка карток-талонів замовнику відбувається за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А; Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; Україна, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, відповідно до наданої Замовником заявки.

Згідно п. 5.4 Договору, передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов`язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати.

Відповідно до пункту 5.5. Договору, відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 5.6. Договору, відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні за талонами постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження товару.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, постачання товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості зазначеній в талонах Постачальника.

Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред`явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.

Пунктом 5.10 Договору встановлено, що право власності на пальне вважається переданим замовнику у момент його фактичного відпуску на АЗС.

Відповідно до пункту 5.11. Договору, зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження Замовнику всієї партії товару на АЗС.

Пунктом 6.3 Договору, сторони узгодили, що постачальник зобов`язаний:

- забезпечити передачу Замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим Договором;

- забезпечити відпуск товару на АЗС, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом II цього Договору. Забезпечити відпуск товару по талонам на АЗС цілодобово у робочі та вихідні дні: Своєчасно за власний рахунок замінити неякісний товар у термін, визначений цим Договором, та відшкодувати Замовнику збитки, завдані такою заміною.

- виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені Договором, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, за порушення строків виконання зобов`язання Постачальних сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до умов договору відповідачем передано позивачу картки-талони на загальну суму 2 909 500,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № Р000002420 від 10 жовтня 2022 року, № Р000002526 від 18 жовтня 2022 року, №Р000002527 від 18 жовтня 2022 року, зокрема:

- видатковою накладною № Р000002420 від 10 жовтня 2022 року підтверджується отримання замовником карток-талонів за договором № Бн/2 від 28.09.2022 за 34 600 л бензину А-95 на суму 1 896 080,00 грн та дизельного пального за 2320 л на суму 129 920,00 грн, разом замовником сплачено 2 026 000,00 грн;

- видатковою накладною № Р000002526 від 18 жовтня 2022 року підтверджується отримання замовником карток-талонів за договором № Бн/2 від 28.09.2022 за 9000 л бензину А-95 на суму 493 200,00 грн та дизельного пального за 600 л на суму 33 600,00 грн, разом замовником сплачено 526 800,00 грн;

- видатковою накладною №Р000002527 від 18 жовтня 2022 року підтверджується отримання замовником карток-талонів за договором № Бн/2 від 28.09.2022 за 3750 л бензину А-95 на суму 205 500,00 грн та дизельного пального за 2700 л на суму 151 200,00 грн, разом замовником сплачено 356 700,00 грн.

На виконання умов договору , позивач сплатив на користь відповідача кошти в сумі 2 909 500,00 грн, що підтверджується випискою (витягом) по рахунках від 31.10.2022.

Згідно із пунктом 65 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 відзначає, що: «виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій».

Такий висновок зазначений і у постановах Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Водночас, позивач не отримав бензин та дизельне паливо за сплаченими талонами у повних обсягах, вказаних в них, внаслідок відмови представників автозаправних станцій постачальника у передачі товару, що підтверджується актами фіксації відсутності палива на АЗС від 06.01.2025, 16.01.2025, від 12.02.2025, від 14.02.2025, від 17.02.2025 та доповідними і службовими записками №101-09/30.2-25 від 21.03.2025, №33530/30.17-55 від 20.03.2025, №33529/30.7-04 від 20.03.2025, №33376/30.4-39 від 20.03.2025, №33718/30.14-25 від 20.03.2025, №33832/30.1-29 від 20.03.2025, №33799/30.11.38 від 30.03.2025, №33717/30.19-45 від 20.03.2025, №33374/30.9-42 від 20.03.2025.

Листом № 16319/15.4-11 від 11.04.2025 позивач звернувся до ТОВ М-7 Трейд за адресою: 69032, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Південне шосе, 57, оф.36 з проханням повернути грошові кошти за невикористані талони, що є еквівалентом 200 літрів дизельного палива (копія листа від 11.04.2025 № 16319/15.4-11 з доказом направлення засобами поштового зв 'язку надається). Факт направлення листа засвідчують долучені до матеріалів справи фіксальний чек від 11.04.2025 та повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вказана кореспонденція повернулась на адресу позивача із відміткою поштового зв`язку За закінченням терміну зберігання.

Листом №17963/15.4-11 від 23.04.2025, у зв`язку із зміною первісного найменування юридичної особи ТОВ ТОВ М-7 Трейд на ТОВ "Назарбест Транс" та встановлення іншого місця знаходження , позивач повторно звернувся до відповідача, в якому просив про повернення грошових коштів у сумі 11200,00 за 200 літрів дизельного палива за договором № Бн/2 від 28.09.2022, які замовник не зміг отоварити на АЗС за талонами "АВІАС".

Факт направлення листа підтверджує фіксальний чек від 23.04.2025 та рекомендоване повідомлення про вручення. Однак вказана кореспонденція повернута Укрпоштою з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами умов Договору №Бн/2 від 20.12.2021 про закупівлю талонів на пальне, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 662, ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, позивач (покупець) здійснив повну оплату товару на загальну суму 2 909 500,00 грн.

Оскільки оплата за товар позивачем здійснена у повному обсязі та відповідно до умов договору до покупця перейшло право власності на товар, у відповідача згідно з умовами договору виникло зобов`язання із забезпечення передачі відповідачу всього обсягу оплаченого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не отримав залишок товару загальним обсягом 200 літрів на загальну суму 11 200,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом, позивач Листом№17963/15.4-11 від 23.04.2025 звертався до відповідача про повернення грошових коштів у сумі 11200,00 за 200 літрів дизельного палива за № Бн/2 від 28.09.2022.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару, який був оплачений позивачем, є правомірними.

Відповідачем позовні вимоги не спростовані, доказів передачі позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати, або повернення позивачу перерахованої суми вартості за частину непереданого товару суду не надано.

За наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 11200,00 грн основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої, другої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 7.3. Договору сторонами узгоджено, що, за порушення строків виконання зобов`язання постачальних сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи відсотків) вказаної вартості.

З урахуванням наведеного, позивач заявив до стягнення 1814,40 грн пені та 784,00 грн штрафу за порушення строків повернення вартості оплаченого та недоотриманого товару відповідно до спірного договору.

Суд здійснивши перевірку нарахування зазначених суми пені та штрафу, встановив правомірність та арифметично вірне їх нарахування, а отже таких, що підлягають задоволенню у розмірах заявлених позивачем у позовній заяві до стягнення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивачем на суму заборгованості нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 149,13 грн та інфляційні втрати в розмірі 629,44 грн.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено правомірність та арифметично вірне їх нарахування, а тому позовна вимога і в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, слід зазначити , що Товариство з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (відповідач по справі) змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" та місцезнаходження (вул. С.Стрільців,18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018). Код ЄДРПОУ обох юридичних осіб однаковий.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Зміна назви юридичної особи не є реорганізацією цієї юридичної особи, зокрема перетворенням, якщо не змінюється організаційно-правова форма цієї юридичної особи. Цю правову позицію підтвердила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 914/3587/14, де зазначила, що зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, оскільки не має наслідком появу нового учасника цивільних відносин.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.Наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням результату розгляду спору (позов задоволено в повному обсязі) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Назарбест Транс" про стягнення заборгованості в сумі 14 576,97 грн, з них: 11 200,00 грн - основний борг, 1814,40 грн - пеня, 784,00 грн - штраф, 629,44 грн інфляційні втрати , 149,13 грн - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" (вул. С. Стрільців,18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код 44353937) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Дмитра Яворницького,21А, м. Дніпро, 49619, код 43315529) 14 576,97 грн, з них: 11 200,00 грн - основний борг, 1814,40 грн - пеня, 784,00 грн - штраф, 629,44 грн інфляційні втрати, 149,13 грн - 3% річних; та 3028,00 грн - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 25.07.2025.

Суддя С. М. Кобецька