Рішення від 02.07.2025 по справі 910/5234/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2025Справа № 910/5234/25

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного закладу освіти Ліцей "Прем`єр"

(04128, м. Київ, вул. Мрії, буд. 3;

ідентифікаційний код: 31991822)

до Акціонерного товариства "АНТОНОВ"

(03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1;

ідентифікаційний код: 14307529)

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватний заклад освіти Ліцей "Прем`єр" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "АНТОНОВ" (далі-відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Звертаючись до суду з позовною заявою від 25.04.2025 Приватний заклад освіти Ліцей "Прем`єр" просить суд:

1) Визнати продовженим договір оренди нерухомого майна №4421 від 07.08.2009 (зі змінами та доповненнями), укладений між Державним підприємством "Антонов" та Приватним закладом освіти Ліцей "Прем?єр" на строк воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, на період дії воєнного стану (та три місяці після його завершення).

2) Зобов`язати Акціонерне товариство "Антонов" починаючи з лютого 2025 до набрання судового рішення законної сили, здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди №4421 від 07.08.2009 (зі змінами та доповненнями), із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, на період дії воєнного стану (та три місяці після його завершення) і надміру сплачену орендну плату зарахувати в рахунок майбутніх платежів з орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 позовну заяву Приватного закладу освіти Ліцей "Прем`єр" залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою зазначені в ухвалі суду від 01.05.2025 недоліки були усунуті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2025.

28.05.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю та стверджує, що договір оренди № 4421 від 07.08.2009 нібито не підлягає продовженню на пільгових умовах (ставка 50% орендної плати) через зміну форми власності майна - перетворення ДП «Антонов» у АТ «Антонов»; вказує, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №269 ДП »АНТОНОВ» включено до складу ДК «Укроборонпром» та передано цілісний майновий комплекс ДП »АНТОНОВ» із сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі в управління ДК «Укроборонпром», з огляду на що об`єкт оренди змінив правовий статус з об`єкту державної власності на об`єкт приватної власності, дія постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» не розповсюджується на правовідносини сторін за вказаним договором оренди.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2025 у розгляді справи оголошено перерву до 11.06.2025.

02.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив із спростування аргументів відповідача. Позивач у відповіді на відзив стверджує, що у відзиві АТ «Антонов» посилається на нові вимоги законодавства та правила, які регулюють орендні правовідносини, що виникають після укладення та продовження спірного договору оренди. На переконання позивача, такі доводи не мають відношення до предмету спору, оскільки правовідносини сторін ґрунтуються на договорі, укладеному ще у 2009 році, та неодноразово продовженому за чинним на той час законодавством.

06.06.2025 від АТ «Антонов» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.06.2025 надійшло клопотання відповідача про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

10.06.2025 позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення по суті спору та заперечення на заяву відповідача про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2025 судом залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» та відкладено розгляд справи на 25.06.2025.

23.06.2025 до суду надійшли пояснення Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» щодо предмета спору, в яких проти задоволення позову заперечує.

25.06.2025 позивачем подано заперечення на письмові пояснення Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та ухвалено перейти до розгляду судової справи по суті на 02.07.2025.

У судовому засіданні 02.07.2025 судом заслухано вступне слово учасників справи, здійснено з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, в яких представники сторін виступили з промовами (заключним словом).

У судовому засіданні 02.07.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.08.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-г (далі - Орендодавець), в особі начальника Збуржинського Владислава Францовича, який діє на підставі Положення про регіональне відділення, затвердженого Фондом державного майна України від 23.01.2006 р. та зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією № 10741050001027343 від 19.10.2007, з одного боку та Навчальний заклад освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» у формі підприємства об`єднання громадян, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31991822, місцезнаходження якого: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16, кв.4 (далі - Орендар) в особі генерального директора Соловова Андрія Олексійовича, який діє на підставі Статуту, зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією від 17.04.2002 № 32895, було укладено договір оренди № 4421 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно) загальною площею 2939,7 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Туполева, 3 (в тому числі: нежитлові приміщення будівлі (літ. Б) площею 1574,3 кв.м.; нежитлові приміщення будівлі (літ. В) площю 1365,4 кв.м.), що перебуває на балансі Державного підприємства Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова.

Згідно п. 1.2. Договору оренди Майно передається в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу.

Актом приймання-передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Туполева, З від 07.08.2009, передано Навчальному закладу освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» державне нерухоме майно загальною площею 2939,7 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Туполева, 3 (в тому числі: нежитлові приміщення будівлі (літ. Б) площею 1574,3 кв.м.; нежитлові приміщення будівлі (літ. В) площю 1365,4 кв.м.).

Далі, 16.02.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого: бульвар Тараса Шевченка, будинок 50- Г, м. Київ, 01032, в особі в. о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву Матієвої Яни Сергіївни, яка діє на підставі положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 02.10.2012 № 3607 «Про затвердження положень про регіональні відділення та положень про представництва Фонду державного майна України» (зі змінами), та наказу Фонду державного майна України від 24.02.2020 № 39-р, з однієї сторони та Навчальний заклад освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» у формі підприємства об`єднання громадян, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31991822, місцезнаходження якого: 01021, м. Київ, вулиця Інститутська, 16, кв. 4 (далі - "Орендар") в особі генерального директора Соловова Андрія Олексійовича, який діє на підставі Статуту, зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією від 01.02.2017 №10701050012009073, з другої сторони, та Державне підприємство «АНТОНОВ», код ЄДРПОУ 14307529, місцезнаходження якого: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 1 (надалі-Орендодавець), в особі заступника директора з інфраструктури (з соціальних питань і будівництва) Педоса Олександра Івановича, який діє на підставі Довіреності підприємства №408/272-д від 07.12.2020р., з третьої сторони (далі - Сторони), враховуючи норми Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств обороно - промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» та листи Державного підприємства «АНТОНОВ» від 28.10.2020 № 462/9180-20, укладено договір № 4421/04 від 16.02.2021 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № № 4421 від 07.08.2009.

Відповідно до п. 1. Договору № 4421/04 від 16.02.2021, преамбулу договору оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009р. викладено у наступній редакції: «Ми, що нижче підписалися, Державне підприємство «АНТОНОВ», код ЄДРПОУ 14307529, місцезнаходження якого: 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 1 (надалі - Орендодавець), в особі заступника директора з інфраструктури (з соціальних питань і будівництва) Педоса Олександра Івановича, який діє на підставі Довіреності підприємства № 408/272-д. від 07.12.2020р., з однієї сторони та Навчальний заклад освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» у формі підприємства об`єднання громадян, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31991822, місцезнаходження якого: 01021, м. Київ, вулиця Інститутська, 16, кв. 4 (далі - "Орендар") в особі генерального директора Соловова Андрія Олексійовича, який діє на підставі Статуту, зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією від 01.02.2017 №10701050012009073, з другої сторони, уклали цей Договір про наведене нижче:». Таким чином, відбулась заміна орендодавця за Договором оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву на його правонаступника - Державне підприємство «АНТОНОВ».

08.04.2021 між Державним підприємством «Антонов» та Навчальним закладом освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» було укладено Договір № 4421/05 від 08.04.2021 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009.

Відповідно до п. 9.1. договору № 4421/05 від 08.04.2021, місячна орендна плата, визначена на підставі абзацу четвертого частини сьомої статі 12 Закону, склала 316 203,93 (крім того ПДВ 20% - 63 240, 79) з врахуванням індексу інфляції.

Згідно п.п. 12-12.1 договору № 4421/05 від 08.04.2021, договір оренди діє до 07 березня 2024 року.

19.10.2021 між Державним підприємством «Антонов» та Приватним закладом освіти Ліцей «Прем`єр» було укладено договір № 4421/06 від 08.04.2021 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009, яким змінено Навчальний заклад освіти «Гімназія «Прем`єр» Київської Академії наук» та його правонаступника Приватний заклад освіти Ліцей «Прем`єр».

Відповідно до п. 12.5. договору № 4421/05 від 08.04.2021, якщо інше не передбачено цим договором, перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цим договором, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.

Таким чином, на переконання позивача, АТ «Антонов» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП «Антонов», отже для АТ «Антонов» зберігає свою чинність дія договору оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009.

При цьому, під час укладення договору оренди сторони керувалися Законом України від 10.04,1992 № 2269-ХП "Про оренду державного та комунального майна".

27.12.2019 набрав чинності Закон України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", який введено в дію 01.02.2020, та відповідно до пункту 2 Перехідних положень якого на правовідносини щодо продовження договору оренди після 01.07.2020 поширюється дія саме цього Закону.

Враховуючи те, що Договір оренди укладено 07 серпня 2009 року та згодом продовжено сторонами до 07 березня 2024 року, тому до спірних правовідносин при вирішенні питання продовження договору оренди підлягають застосуванню норми Закону № 157-ІХ.

Приватний заклад освіти Ліцей «Прем`єр» обґрунтовує свою позицію тим, що перетворення ДП »АНТОНОВ» в акціонерне товариство відбулось в порядку універсального правонаступництва.

Так, Ліцей «Прем`єр» зазначає, що при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті.

При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. Тобто, АТ «АНТОНОВ» є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП «АНТОНОВ», отже для товариства зберігає свою чинність дія договору оренди нерухомого майна №4421 від 07.08.2009.

При цьому, Ліцей «Прем`єр» зазначає, що до спірних правовідносин при вирішенні питання продовження договору оренди підлягає застосування норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (надалі - Постанова №634), оскільки після передання державою під час реорганізації об`єкту оренди у власність Товариства, як вклад до його статутного капіталу, воно не втратило статус державного майна та є державною власністю.

Позивач зазначає, що відповідно до пп. 4 п. 1 Постанови №634 встановлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням індексації).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немай нової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 284 ГК України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Чинним законодавством України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті З ПІК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон регулює: організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. і ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об`єктами оренди за цим Законом є зокрема цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

За правилами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди: орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно п.п. 12-12.1 договору № 4421/05 від 08.04.2021, договір оренди діє до 07 березня 2024 року.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від24.02.2022№64/2022,який затверджено Законом України від 24.02.2022№2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 15.03.2022 № 2119- IX, з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на ЗО діб, який продовжено Указом Президента України від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 07.11.2022№ 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 з 05 години ЗО хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 06.02.2023№ 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2915-І X від 07.02.2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 01.05.2023№ 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023 з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 26.07.2023№ 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3275 - IX від 27.07.2023 з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, який продовженого Указом Президента України від 06.11.2023№ 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 3429 - IX від 08.11.2023 з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, який продовжено Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564 -IX від 06.02.2024, з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 року строком на 90 діб, який продовжено Указом Президента України №271/2024від 06.05.2024,затвердженим Законом України №3684-ІХ від05.05.2024,з 05години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90діб, який продовжено Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, затвердженим Законом України № 3891 - IX від 23.07.2024, з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, який наразі триває про продовжений до 06 серпня 2025.

Отже, закінчення строку Договору оренди (07.04.2024) припало на час дії воєнного стану в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 763, ст. 764 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За правилами ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В силу положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.05.2020 № 910/719/19, відсутність такого заперечення як в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону № 2269-Х1І, може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону № 2269-ХІІ) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору. Разом з тим, орендуючи спірне майно, відповідач діє як суб`єкт господарювання в межах господарських правовідносин, забезпечуючи себе необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону № 2269-ХІІ, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Відступаючи від висновку Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/2997/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Тобто, можливість припинення договору оренди в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" беззаперечно ставиться в залежність від таких обставин в їх сукупності:

- наявність повідомлення орендодавця про припинення договору, висловленого як протягом строку дії договору, так і протягом одного місяця після його закінчення;

- його реальне направлення на належну адресу орендаря;

- повідомлення повинно бути здійснене добросовісно і розумно.

При цьому, слід також взяти до уваги правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/3324/16, згідно з якою судам слід достеменно встановлювати, чи є заява, якою констатовано факт припинення орендних відносин, заявою про відмову від договору в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Водночас, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом від 01.04.2022 № 2181-ІХ внесено зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 27.05.2022 № 634 ''Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану'', яка набрала законної сили 01.06.2022.

У пункті 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної Постанови дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов:

строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану;

відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157- IX.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 917/565/22.

З матеріалів справи судом встановлено, Відповідач рішення про відмову у продовженні договору оренди до закінчення строку дії договору не приймав, Відповідачем така не надсилалась на адресу Позивача. Матеріали справи доказів зворотного не містять.

Таким чином, суд погоджується із твердженням Позивача, що Ліцей «Прем`єр», як орендар за договором оренди, не отримавши повідомлення орендодавця про непродовження договору оренди, отримало легітимні сподівання та правомірні очікування на продовження користування орендованим майном на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Більш того, у даному випадку поведінка Відповідача у спірних правовідносинах порушує доктрину заборони суперечливої поведінки та право Позивача на правомірні очікування, адже Відповідач з квітня 2024 року (строк закінчення договору оренди), продовжив надсилати на адресу Ліцей «Прем`єр» рахунки на оплату орендної плати по Договору оренди та підписував Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) після їх оплати, однак у подальшому зайняв протилежну позицію, яка не відповідає Постанові №634 стверджуючи, що Договір оренди втратив свою чинність.

Таким чином, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4421 від 07.08.2009 (зі змінами та доповненнями) автоматично продовжив свою дію на строк воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування воєнного стану (абзац 6 пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022).

Постанова № 634 запровадила спеціальний правовий режим орендних відносин під час воєнного стану, що включає як продовження дії договорів, так і зниження орендної плати для підтримки орендарів. Згідно з пунктами цієї постанови, всі договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується у період воєнного стану, автоматично продовжуються на період воєнного стану без вимоги подання заяви орендаря чи ухвалення окремого рішення орендодавця.

Тобто законодавець прямо встановив, що навіть якщо строк дії договору формально сплив, договір вважається продовженим на особливих умовах воєнного стану. Таким чином, якщо строк договору № 4421 спливав під час воєнного стану, він продовжується автоматично в силу Закону.

Суд погоджується із твердження Позивача, що Відповідач не мав права в односторонньому порядку відмовитися від продовження такого договору. Договір залишається діючим, а Позивач має законні підстави користуватися майном на умовах, визначених договором з урахуванням змін, внесених Постановою № 634.

Окрім того, суд враховує, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ятрідіс проти Греції", заява № 311107/96, п. 54).

Крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов`язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність, тощо), власність у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є оренда майна. Так, у справі "Меллахер та Інші проти Австрії (1989 року)", ЄСПЛ вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування), і тому дане право є одним із аспектів права власності.

Зокрема, у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", ЄСПЛ дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Аналогічні правові позиції викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04,2016 у справі № 909/794/15, від 22.02.2017 у справі № 920/132/16, від 17.05.2017 у справі № 914/433/16, у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 925/1223/17, від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 02.05.2018 у справі № 920/3633/16, від 18.01.2018 у справі № 910/12017/17.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову помилково ототожнює завершення формального строку договору із припиненням договірних правовідносин. Оскільки за законом договір продовжує діяти на тих самих умовах, з урахуванням постанови КМУ, що є імперативним актом. Ні зміна статусу Відповідача, ні його заперечення проти пільгового продовження не скасовують дії Постанови № 634. Отже, твердження Відповідача про «непідлягання договору продовженню» є юридично неспроможним.

Щодо пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої за договором оренди № 4421 від 07.08.2009, передбаченої пп. 4 п. 1 Постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022 року, на період дії воєнного етану (та три місяці після його завершення), суд зазначає наступне.

Листом № 454/893/-25 від 17.01.2025 АТ «АНТОНОВ» повідомляє, що 12.04.2024 ДП «АНТОНОВ» припинено шляхом реорганізації у порядку перетворення в АТ «АНТОНОВ».

При цьому пунктом 1.3. Статуту Товариства визначено, що АТ «АНТОНОВ» є приватним акціонерним товариством. Пунктом 6.1 .Статуту АТ «АНТОНОВ» також зазначено, що Товариство є власником всього майна, внесеного до його статутного капіталу та набутого товариством відповідно до законодавства, вартість якого відображається в балансі товариства, крім об`єктів права державної власності, в тому числі тих, на які до статутного капіталу товариства було передано право господарського відання.

Відповідач повідомляє, що відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав від 02.12.2024 № 406239988 за АТ «АНТОНОВ» зареєстровано право власності на Об`єкт оренди. Тобто, Об`єкт оренди змінює свій правовий статус - з об`єкту державної власності на об`єкт приватної власності (АТ «АНТОНОВ»).

Як наслідок, АТ «АНТОНОВ» прийняло одноособове рішення, що дія Постанови № 634 не розповсюджується на правовідносини між АТ «АНТОНОВ» та Ліцеєм «Прем`єр» в частині Об`єкта оренди та повідомляє, що Договір оренди вважається таким, що втратив чинність.

Крім того, листом № 454/3857-25 від 11.03.2025 АТ «Антонов» додатково повідомляє, що Об`єкт оренди, що передано державою під час реорганізації у власність АТ «АНТОНОВ» як вклад до його статутного капіталу, втрачає статус державного, належить Товариству на праві приватної власності, і АТ «АНТОНОВ» поряд із правами власника на це майно, належить право розпорядження ним, зокрема право виступати орендодавцем такого майна, в тому числі і за Договором оренди.

Зазначеним листом АТ «АНТОНОВ» додатково повідомляє, що відсутні підстави для зменшення розміру орендної плати для ПЗО Ліцей «Прем`єр» за договором оренди, зауважує про необхідність сплати 100% від загального розміру орендної плати.

Однак вважаємо, що Об`єкт оренди не втратив статус державного майна та на нього розповсюджується дія Постанови № 634, саме на правовідносини між АТ «АНТОНОВ» та Ліцеєм «Прем`єр» в частині Об`єкта оренди по Договору оренди, виходячи з наступного.

АТ «АНТОНОВ» зареєстровано право власності на Об`єкт оренди, саме на нерухоме майно загальною площею 2939,7 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Туполева, 3 (в тому числі: нежитлові приміщення будівлі (літ. Б) площею 1574,3 кв.м.; нежитлові приміщення будівлі (літ. В) площю 1365,4 кв.м.).

При цьому, приватизації вищезазначеного майна АТ «АНТОНОВ» не відбулось.

У постанові від 03 квітня 2024 року у справі № 917/1212/21, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що державне майно, яке передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належимо державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.

Таким чином, після передання державою під час реорганізації Об`єкту оренди у власність АТ «АНТОНОВ», як вклад до його статутного капіталу, воно не втратило статус державного майна та є державною власністю, отже Договір оренди продовжений та на нього розповсюджується дія Постанови № 634.

В свою чергу, пп. 4 п. 1 Постанови № 634 установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Згідно підпунктом 5 пункту 1 Постанови №634 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Відповідно до пункту 16 Постанови № 634 від 27.05.2022 орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.

З матеріалів справи судом встановлено та не спростовано сторонами, що до лютого 2025 року АТ «АНТОНОВ» визнавав та надсилав Ліцею «Прем`єр» рахунки на оплату орендної плати по Договору оренди з врахуванням 50 % розміру орендної плати, відповідно до Постанови № 634. Відповідно Ліцей «Прем`єр» здійснював оплату таких рахунків, що підтверджується платіжними інструкціями та Актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

АТ «АНТОНОВ» надіслав рахунок на оплату орендної плати по Договору оренди за лютий 2025року та згодом за березень 2025року, де нараховано орендну плату в розмірі 100% по Договору оренди та Акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

В свою чергу, Ліцей «Прем`єр» здійснив оплату рахунків на оплату орендної плати по Договору оренди за лютий 2025 та за березень 2025, із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, передбаченої пп. 4 п. 1 Постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022 року, що підтверджується платіжними інструкціями.

Листом № 454/6276/-25 від 21.04.2025 АТ «АНТОНОВ» додатково повідомляє, що нарахування відсотку від загального розміру орендної плати за користування Об`єктом оренди, окрім як 100 %, не відповідатиме нормам чинного законодавства України, просить з метою недопущення утворення заборгованості оплатити надані рахунки відповідно до п.3.4. Розділу II Договору оренди та п.3.7. відповідного Договору про відшкодування витрат.

Відповідно до п. 12.7.1. Договору № 4421/05 від 08.04.2021 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009, договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Згідно п. 12.8. Договору № 4421/05 від 08.04.2021, про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.

Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Таким чином, на вимогу АТ «АНТОНОВ», оформленої листом № 454/6276/-25 від 21.04.2025, з метою уникнення дострокового розірвання Договору оренди та уникнення незворотних, негативних наслідків у вигляді зупинення навчального процесу, НЗО Ліцей «Прем`єр» здійснено доплату Рахунку на оплату № 82 від 28.02.2025 (оренда за лютий 2025) та Рахунку на оплату № 110 від 31.03.2025 (оренда за березень 2025), загальна сума якої складає 663 128 гривень 58 копійок.

Отже, здійснено доплату Рахунку на оплату № 82 від 28.02.2025 в розмірі 329 096 гривень 07 коп., з врахуванням попередньої оплати, загальна сума оплати складає 658 192 гривні 14 коп., яка відповідає 100 % орендної плати за користування Об`єктом оренди по Договору оренди.

Також, здійснено доплату Рахунку на оплату № 110 від 31.03.2025 в розмірі 334 032 гривні 51 коп. з врахуванням попередньої оплати, загальна сума оплати складає 668 065 гривні 02 коп., яка відповідає 100 % орендної плати за користування Об`єктом оренди по Договору оренди.

Вищезазначене підтверджується Платіжною інструкцією № 198 від 25.04.2025.

Таким чином, похідною є майнова вимога у вигляді зобов`язання Акціонерного товариства «Антонов» починаючи з лютого 2025 здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди № 4421 від 07.08.2009, із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, передбаченої пп. 4 п. 1 Постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022 року, на період дії воєнного стану (та три місяці після його завершення).

Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені з огляду на наступне:

- Договір оренди № 4421 від 07.08.2009 є чинним і продовженим автоматично на період воєнного стану та визначений післявоєнний строк згідно з Постановою КМУ № 634.

- Реорганізація ДП «Антонов» у АТ «Антонов» не впливає на чинність та зміст договору, оскільки АТ «Антонов» стало правонаступником з усіма правами і обов`язками попередника, включно з зобов`язаннями орендодавця за договором № 4421.

- АТ «Антонов» залишається 100% державним підприємством, акції якого належать державі, тому майно, що надається в оренду, зберігає статус державного.

Таким чином, за висновками суду Позивач належними засобами доказування довів, що його право на продовження договору оренди № 4421 на період воєнного стану зі зниженою орендною платою (50%) ґрунтується на чинному законодавстві і належним чином захищається законом. Відмова Відповідача виконувати ці умови є протиправною. Отже, право Ліцею «Прем`єр» на 50% орендної плати, встановленої Постановою КМУ № 634, зберігається попри реорганізацію орендодавця. Договір оренди продовжує діяти на умовах, що включають пільгову оплату на час воєнного стану. АТ «Антонов» як правонаступник ДП «Антонов» зобов`язане виконувати умови договору і застосовувати пільги, передбачені законом на користь Ліцею «Прем`єр». Зміна форми власності майна (з державної на корпоративну) за відсутності зміни контролю держави не скасовує нормативно встановлених пільг і не може погіршити становище орендаря без його згоди або прямої законної підстави.\

З огляду на наведене вище, аргументи та заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог судом розглянуто та відхилено, як такі що не спростовують правомірності позовних вимог.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Суд зазначає, що відповідач не спростував у встановленому законом порядку та належними засобами доказування викладені позивачем у позові аргументи та надані ним докази.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом, проте висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позову Ліцею «Прем`єр» не спростовує.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати продовженим договір оренди нерухомого майна № 4421 від 07.08.2009 (зі змінами та доповненнями), укладений між Державним підприємством «Антонов» та Приватним закладом освіти Ліцей «Прем`єр» на строк воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, на період дії воєнного стану (та три місяці після його завершення).

3. Зобов`язати Акціонерне товариство «Антонов» починаючи з лютого 2025 до набрання судового рішення законної сили, здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди № 4421 від 07.08.2009 (зі змінами та доповненнями), із застосуванням пільгової орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати встановленої договором, на період дії воєнного стану (та три місяці після його завершення) і надміру сплачену орендну плату зарахувати в рахунок майбутніх платежів з орендної плати.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь Приватного закладу освіти Ліцей «Прем`єр» (04128, м. Київ, вул. Мрії, 3, код ЄДРПОУ 31991822) 6056,00 грн. - судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2025

Суддя М.О. Лиськов