Ухвала від 18.07.2025 по справі 915/204/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

18 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/204/25

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання К.Д. Савці

за участю представників:

від прокуратури - Левкович А.Є.,

від позивачів:

1) Південнівської міської ради Одеського району Одеської області - не з`явився,

2) Південного офісу Держаудитслужби - не з`явився,

від відповідачів:

1) КНП Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради - не з`явився,

2) ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія Білецька О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 174733,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 30.03.2023 до договору про постачання електричної енергії №100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП Южненська міська лікарня Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради) та ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 31.07.2023 до договору про постачання електричної енергії №100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП Южненська міська лікарня Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради) та ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 07.09.2023 до договору про постачання електричної енергії №100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП Южненська міська лікарня Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради) та ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 06.12.2023 до договору про постачання електричної енергії №100/76 від 30.01.2023, укладеного КНП Южненська міська лікарня Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради) та ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія;

- визнання недійсною додаткової угоди № 9 від 31.01.2024 до договору про постачання електричної енергії №100/76 від 30.01.2023, укладеного між КНП Южненська міська лікарня Южненської міської ради (в подальшому - Комунальне некомерційне підприємство Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради) та ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія;

- стягнення з ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 174733,43 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачами вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод від 30.03.2023 № 2, від 31.07.2023 № 3, від 07.09.2023 № 4, від 06.12.2023 № 5 та від 31.01.2024 № 9 до договору про постачання електричної енергії від 30.01.2023 № 100/76, оскільки вказані додаткові угоди укладені за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, при наявності зменшення середньо ринкової ціни за одиницю товару, а також перевищують 10% поріг, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, що свідчить про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, що передбачені законодавством про публічні закупівлі. За ствердженнями прокурора, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі вказаних додаткових угод позивачем було надмірно сплачено 174733,43 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку прокурора, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 174733,43 грн. поверненню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2025 р. вказану позовну заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/204/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 13.03.2025 о 10:30.

06.03.2025 р. від відповідача - ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3418/25). Так, відповідач-2 вказує, що єдиним органом державної влади, якому надано право на проведення перевірок щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель є Держаудитслужба, та її міжрегіональні територіальні органи; контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється Держаудитслужбою шляхом проведення моніторингу закупівлі, перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; в результаті виконання заходів контролю Держаудитслужба має повноваження на складення вичерпного переліку документів: висновку про результати моніторингу процедури закупівлі або акту перевірки закупівель, або звіту про фінансовий аудит (аудиторський звіт), або акту ревізії господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи. Відтак, відповідач вважає, що Доброславська окружна прокуратура, не маючи на це законних підстав та повноважень, в порушення положень ст. 19 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» здійснила перевірку додержання вимог законодавства про публічні закупівлі при виконанні умов Договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.01.2023 року № 100/76, укладеного між КНП «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та за результатами цієї безпідставної та незаконної перевірки позивач прийшов до суб`єктивних висновків про нібито порушення вимог законодавства під час виконання суб`єктами господарювання господарського договору.

На думку відповідача-2, матеріали справи не підтверджують, що прокурор повідомив Південний офіс Держаудитслужби, Південнівську міську раду Одеського району Одеської області, та КНП «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради про встановлені ним факти порушення законодавства, та надав можливість самостійно усунути встановлені факти порушення законодавства, не повідомив про намір звернутися з позовною заявою про захист інтересів держави. Отже, відповідач-2 вважає, що прокурор не встановив та не довів, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Також відповідач-2 не згодний з висновками прокурора стосовно того, що додаткова угода № 2 від 30.03.2023 р. укладена без належного обґрунтування та спричинила здорожчення товару та зменшення обсягів його поставки, оскільки умовами укладеного договору при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію передбачено врахування затвердженого тарифу на передачу електричної енергії. Як вказує відповідач-2, відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 на 2023 рік було встановлено наступні тарифи на послуги з передачі електричної енергії: 1) на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); 2) на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) - 430,25 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); 3) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість). Відповідач-2 зазначає, що іншої моделі поведінки, окрім як збільшувати складову тарифу на передачу з дати початку періоду дії нового тарифу, сторони договору не мали, та трактували умови «введені в дію» як початок застосування тарифу на новому рівні. Відповідач-2 зауважує, що застосування тарифу на передачу в іншому розмірі, ніж передбачено Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, сторони не мали підстав.

Відповідач-2 вказує, що зі змісту позовної заяви неможливо встановити у чому саме полягає порушення законодавства, на яке посилається прокурор, оскільки, укладаючи договір, сторони передбачали процедуру коригування ціни електричної енергії, у разі зміни регульованої складової ціни на електричну енергію, нормами ч. 7 п. 19 Особливостей також передбачена можливість внесення змін до умов договору у разі зміни регульованих тарифів.

За ствердженнями відповідача-2, перелік для визнання правочину недійсним, наведений у ст. 215 ЦК України, є вичерпним та не містить такої підстави як порушення сторонами принципу пропорційності, отже вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 31.07.2023 р., № 4 від 07.09.2023 р., № 5 від 06.12.2023 р., № 9 від 31.01.2024 р. не обґрунтовані нормами законодавства та є безпідставними. З огляду на вказане, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.03.2025 р. від Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив (вх. № 3652/25). Так, прокурор зазначає, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Південним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). На думку прокурора, укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. З урахуванням наведеного, наявні підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Південного офісу Держудитслужби, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

За ствердженнями прокурора, відповідач надав тендерну пропозицію та в подальшому уклав договір про постачання електричної енергії, достовірно знаючи про тарифи та ціну електричної енергії на ринку, оскільки постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1788 від 21.12.2022р., прийнята до оголошення тендера. На думку прокурора, відповідач виразив своє волевиявлення щодо постачання електричної енергії по вказаній ціні та не скористався правом відмовитись від укладення договору, маючи на меті подальше спонукання замовника до укладення незаконних додаткових угод, що порушує інтереси держави. Відтак, за ствердженням прокурора, зміна тарифів вже відбулася і була відома відповідачу до підписання договору №100/76 від 30.01.2023, з огляду на що це не може вважатися підставою для внесення змін до договору позаяк зміни тарифів з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди від 30.03.2023 № 2 не відбулися.

12.03.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 3837/25), в якому заявник просив провести судове засідання без участі представника позивача та зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

13.03.2025 р. від представника відповідача-2 ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія Компанійця О.М. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання по справі № 915/204/25 в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю представника (вх. № 3863/25).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 р. по справі № 915/204/25 підготовче засідання відкладено на 03.04.2025 р. о 13:40 з огляду на клопотання відповідача-2 і неявку представників сторін у підготовче засідання.

02.04.2025 р. від представника відповідача-2 ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія Компанійця О.М. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5062/25). Так, відповідач-2 вважає, що при розгляді справи неприпустимо застосовувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від15.04.2021р. по справі № 905/1529/20, на яку посилається прокурор в обґрунтування своєї правової позиції, оскільки у вказаній справі розглядалось питання про відмову прокурору у проведенні процедури моніторингу спірної закупівлі. При цьому у вказаній справі касаційний суд зазначає, що висновки про відсутність порушень законодавства у сфері публічних закупівель позивачем зроблено поза межами процедури моніторингу. Тобто, позивач фактично відмовив прокурору у проведенні процедури моніторингу спірної закупівлі. Як вказує відповідач-2, Південний офіс Держаудитслужби у своєму листі від 23.12.2024 року, на який посилається прокурор, зазначив, що викладені факти в межах повноважень будуть враховані Південним офісом Держаудитслужби під час проведення чергових заходів державного фінансового контролю. Відтак, відповідач вважає, що відповідь Південного офісу Держаудитслужби не є відмовою у проведенні процедури моніторингу закупівлі, як зазначає прокурор, тому висновки, викладені у постанові Верховного Суду по справі № 905/1529/20, не можуть бути застосовані про розгляді справи.

Також відповідач-2 зазначає, що позивачем не враховано, що порядок внесення змін до умов договорів укладених за результатами проведення публічних закупівель регулюється спеціальними нормами права, а саме Законом України «Про публічні закупівлі» та Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,передбачених Законом «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Отже, за ствердженням відповідача-2, спеціальними нормами права встановлено перелік підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, тому посилання прокурора на норми ст. 652 Цивільного Кодексу України є хибними. З огляду на вказане, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

02.04.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 5078/25), в якому заявник просив провести судове засідання без участі представника позивача та зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Так, у підготовчому засіданні 03 квітня 2025 року по справі №915/204/25 за участю прокурора та представниківвідповідача-2 судом було протокольно оголошено перерву до 17 квітня 2025 року о 16 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що ухвалою суду від 03.04.2025 р. повідомлено позивачів та відповідача-1 в порядку ст. 120 ГПК України.

11.04.2025 р. від Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшли пояснення по справі (вх. № 5553/25), в яких прокурор вказує, що про підготовку даного позову позивачів попередньо було повідомлено відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що, на думку прокурора, підтверджується повідомленням від 27.01.2025 р. № 58-437ВИХ-25, яке долучено до пояснень.

Прокурор зауважує, що внесення змін до договору є правомірним у разі, якщо зміна тарифу на передачу та розподіл електричної енергії відбулася вже після укладення договору про закупівлю електричної енергії. При цьому прокурор зазначає, що постанова НКРЕКП № 1788 була прийнята 21.12.2022 та набрала чинності з 01.01.2023 та оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 22.12.2022. Відтак, прокурор вважає, що на момент підписання відповідачами спірного договору (30.01.2023)постанова НКРЕКП № 1788 вже була прийнята та набрала чинності з 01.01.2023 і,зважаючи на визначений умовами договору період постачання електричної енергії(2023 рік), повинна була бути врахована відповідачами при визначенні базової ціни товару у договорі. За ствердженням прокурора, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідач 2 взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених ним умовах, в тому числі і в частині здійснення поставки за цінами,визначеними у договорі. Отже, на думку прокурора, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору по дату укладення додаткової угоди не відбулося.

Також прокурор вказує, що укладаючи додаткові угоди №№ 3, 4, 5 та 9, відповідачі керувались попередніми додатковими угодами, які, на думку прокурора, є недійсними, оскільки істотна умова угоди ціна ґрунтується на попередніх недійсних угодах. Кожна наступна додаткова угода підлягає визнанню недійсною, оскільки ціна на електричну енергію за додатковою угодою встановлювалась, виходячи з ціни, встановленої попередніми угодами, які підлягають визнанню недійсними.

За ствердженням прокурора, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, оскільки кожна така додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна,відображена у наступній, буде фактично перевищувати відсоток коливання на ринку на електричну енергію.

17.04.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 5877/25), в якому заявник просив провести судове засідання без участі представника позивача та зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

17.04.2025 р. від представника відповідача-2 ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія Компанійця О.М. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 5889/25), згідно з яким відповідач-2 зазначає, що на підтвердження надіслання сторонам повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор надав роздруківку англійською мовою без нотаріально засвідченого перекладу. На думку відповідача-2, додана роздруківка не містить інформації, який саме документ було відправлено, та кому він відправлявся, натомість надана роздруківка підтверджує отримання позивачем повідомлення невідомого змісту, відправленого з електронної адреси, яка не має жодного стосунку до будь-якого з учасників даної справи. Відтак, відповідач-2 вважає, що позивачем не було доведено виконання вимог ч.4. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Наразі відповідач зауважує, що погоджується з висновками, які були викладені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 року по справі №924/488/24, на яку посилається прокурор, та вважає можливим застосувати позицію, викладену у вказаній постанові, з огляду на те, що нею підтверджено правомірність внесення змін до умов договору у разі неодноразового збільшення розміру тарифу на послуги з передачі електричної енергії протягом року за однією підставою - постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788.

Під час підготовчого засідання 17.04.2025 р. судом з`ясовано неможливість вирішення всіх завдань підготовчого провадження з огляду на необхідність надання прокурором доказів щодо належного повідомлення позивачів про подання позову в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а також обґрунтування правомірності заявленої позовної вимоги про стягнення коштів до міського бюджету.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2025 р. по справі № 915/204/25 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 12.05.2025 р. о 09:30. Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Доброславську окружну прокуратуру Одеської області надати письмові обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача-2 коштів на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області з посиланням на норми чинного законодавства, а також докази направлення Південному офісу Держаудитслужби повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

08.05.2025 р. від Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшли пояснення по справі (вх. № 6998/25). Так, прокурор вказує, що про підготовку та пред`явлення даного позову позивачів та відповідача-1 КНП "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради попередньо повідомлено відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», копія повідомлення та докази направлення надані суду. За ствердженнями прокурора, повідомлення було зареєстровано в системі документообігу прокуратури та скеровано з офіційної електронної пошти прокуратури на домені gov.ua на офіційні електронні адреси отримувачів. Крім того, копія повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в межах пред`явлення позову направлялась та отримана сторонами через систему «Електронний суд», в тому числі позивачами, при цьому від останніх жодних заперечень з цього приводу до суду не надходило.

Щодо зазначення Південного офісу Держаудитслужби позивачем, яким не здійснювались заходи фінансового контролю, прокурор зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях (наприклад, № 916/4679/23 від 12.12.2024) притримується сталої позиції, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Відтак, прокурор вважає, що ним був дотриманий порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а також встановлено, що Держаудитслужба в даному випадку є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим прокурором правомірно визначено Південний офіс Держаудитслужби як позивача у даній справі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача-2 коштів на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району прокурор зазначає, що вказана закупівля здійснювалася за кошти місцевого бюджету, що підтверджується інформацією міської ради від 30.01.2025 та даними порталу PROZORRO: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2023-01-16-003033-b (розділ «Інформація про предмет закупівлі» п. 8 Джерело фінансування закупівлі Місцевий бюджет).

09.05.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 7043/25), в якому заявник просив провести судове засідання без участі представника позивача та зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Наразі під час підготовчого засідання 12.05.2025 р. судом з`ясовано, що прокурором не виконано вимоги ухвали суду від 17.04.2025 р., а саме не надано письмового обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача-2 коштів на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області з посиланням на норми чинного законодавства, а також не надано доказів направлення повідомлення позивачам в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2025 року позовну заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 174733,43 грн. залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України. При цьому вказаною ухвалою суду встановлено заявнику 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня отримання даної ухвали суду.

21.05.2025 р. від керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 7697/25), в якій прокурор вказує, що повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повторно скеровано позивачам, таке повідомлення зареєстровано в системі документообігу прокуратури, про що свідчить реєстраційна відмітка на ньому, та скеровано з офіційної електронної пошти прокуратури на домені gov.ua на офіційні електронні адреси отримувачів. Крім того, прокурор зазначає, що копія повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» додається до даної заяви про усунення недоліків та скеровується всім сторонам, через систему «Електронний суд», в тому числі позивачами Південнівській міській раді та Південному офісу Держаудитслужби. Також в заяві прокурор наводить пояснення щодо правових підстав позову в частині заявленої вимоги про стягнення з відповідача-2 коштів на користь бюджету Південнівської міської ради Одеського району Одеської області.

22.05.2025 р. від представника відповідача-1 КНП Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради Юдіна О.Ю. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення у справі (вх. № 7812/25), згідно з якими відповідач - 1 зазначив, що 20.05.2025 року ним було отримано повідомлення прокурора №58-2303вих25 про звернення до суду. Відповідач-1 з посиланням на ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що прокурор зобов`язаний попередньо до звернення до суду повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. На думку відповідача-1, законом однозначно передбачено, що прокурор має виконати свій обов`язок виключно до звернення до суду, а не після.

Відповідач-1 із посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. по справі № 912/2385/18, вважає, що оскільки прокурором визнано факт грубого порушення вимог закону, а саме незвернення до подачі позову до суду з пропозицією щодо усунення порушень, то єдиним наслідком має бути залишення позову без розгляду, незалежно від того, що прокурор вже після відкриття провадження у справі надіслав таке повідомлення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2025 р. у справі № 915/204/25 продовжено розгляд справи, та призначено підготовче засідання на 03.07.2025 р. об 11:30.

28.05.2025 р. від керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 8085/25), в яких прокурор у зв`язку з надходженням пояснень відповідача (КНП «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради) зазначає, що повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повторно скеровано адресатам. Як вказує прокурор, на його думку, закон вимагає направлення цього повідомлення лише особам, в інтересах яких прокурор заявляє позов. Закон не зобов`язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду, належним буде звернення хоча б одного з них. За ствердженням прокурора, навіть неотримання або невчасне отримання повідомлення одним з адресатів не тягне за собою залишення позову без розгляду. Відтак, прокурор просить долучити та врахувати дані додаткові пояснення.

02.07.2025 р. від представника відповідача-2 ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія Щербакова С.П. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 9874/25), згідно з яким відповідач-2 просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 03.07.2025 р. об 11:30, у зв`язку з перебуванням представників відповідача-2, які приймають участь по даній справі, у відпустці.

Також 02.07.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 9907/25), в якому заявник просить провести судове засідання без участі представника позивача та зазначає, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Наразі під час підготовчого засідання 03.07.2025 р. судом з`ясовано, що подані 12.03.2025, 02.04.2025, 17.04.2025 та 02.07.2025 р. від імені позивача Південнівської міської ради представником Воробко Т.Г. заяви (вх. №№ 3837/25, 5078/25, 5877/25 та 9874/25) підписані неповноважною особою, оскільки Воробко Т.Г. при поданні вказаних заяв діяла на підставі довіреності від 28.10.2024 у порядку передоручення, сформованій в підсистемі Електронний суд, тоді як інтереси позивача в даній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, може представляти особа виключно адвокат або особа у порядку самопредставництва, виходячи зі змісту положень ст.ст. 56, 58, 60 ГПК України. Однак, відповідних доказів наявності у Воробко Т.Г. повноважень представляти інтереси Південнівської міської ради у цій справі в порядку самопредставництва суду не надано. Таким чином, судом встановлено, що вказані заяви подані та підписані неповноважною особою, чим порушено приписи ч. 2 ст. 170 ГПК України, у зв`язку з чим судом залишено без розгляду зазначені заяви, подані від імені позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. Так, суд дійшов висновку про неявку представника позивача Південнівської міської ради у підготовче засідання без поважних причин.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2025 р. по справі № 915/204/25 підготовче засідання відкладено на 18.07.2025 р. о 13:00, з огляду на клопотання відповідача-2 та неявку сторін у підготовче засідання.

15.07.2025 р. від представника позивача Південнівської міської ради Воробко Т.Г. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання (вх. № 10476/25), в якому заявник просить провести судове засідання без участі представника позивача та зазначає, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. До заяви надані докази на підтвердження повноважень Воробко Т.Г. на представництво інтересів позивача, у т.ч. підписання вказаної заяви.

17.07.2025 р. від представника позивача Південного офісу Держаудитслужби Куслій Т.Є. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшли пояснення по справі (вх. № 10578/25). Так, позивач-2, із посиланням на норми Законів України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та «Про публічні закупівлі», зазначає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох підстав (ч. 2 ст. 8 Закону № 922- VIII). Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

Як вказує позивач-2, зверненню з цією позовною заявою передував направлений Доброславською окружною прокуратурою лист від № 58-4679ВИХ-24 (вх. від 13.12.2024 № 151519-17-8029-24) про проведення заходів державного фінансового контролю щодо законності укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.01.2023 №100/76, укладеного Комунальним некомерційним підприємством "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», за результатами відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено за номером ID: UA-2023- 01-16-008441-a), очікувальна вартість 1567574,00 з ПДВ. За ствердженням позивача-2, Південним офісом було надано відповідь на адресу Доброславської окружної прокуратури від 23.12.2024 № 151531-17/5803-2024, якою повідомлено, що у зв`язку з тим, що відповідно до інформації, яка оприлюднена в електронній системі закупівель, договір укладений за результатами процедури закупівель UA-2023-01-16- 008441-a, виконаний у повному обсязі, про що свідчить оприлюднений в системі Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю від 27.02.2024, та відповідно відсутні правові підстави для проведення моніторингу вищезазначеної процедури закупівель. Також позивач-2 зазначає, що викладені у листі Доброславської окружної прокуратури факти в межах повноважень будуть враховані Південним офісом Держаудитслужби під час проведення чергових заходів державного фінансового контроля в Комунальному некомерційному підприємстві "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради.

Позивач-2 зазначає, що ним заходи державного фінансового контролю у Комунальному некомерційному підприємстві «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, під час яких перевірялась вище згадані факти, не проводилися.

Наразі позивач-2 вказує, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Відповідно до статті 10 Закону № 2939-ХІІ його вимоги можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами виконання вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю. Водночас відносини Південного офісу Держаудитслужби та підконтрольних об`єктів під час реалізації заходів державного фінансового контролю, зокрема в частині, пов`язаній із наслідками належного чи неналежного дотримання ними господарського, цивільного та іншого законодавства під час укладення та виконання договорів, у цьому разі обмежено нормами пунктів 8, 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ.

Позивач-2 зауважує, що заходи, на які уповноважені органи державного фінансового контролю відповідно до пунктів 8, 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, здійснюються винятково за результатами проведених відповідних заходів державного фінансового контролю.

Відтак, позивач-2 вважає, що органу державного фінансового контролю не надано право на звернення до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договорів. Відносно вказаного, органи Держаудитслужби уповноважені лише порушувати таке питання перед відповідними державними органами за результатами проведення заходів державного фінансового контролю.

Як стверджує позивач-2, він не проводив жодних заходів державного фінансового контролю, під час яких досліджувалось законність укладення додаткових угод до договору від 30.01.2023 № 100/76 за ідентифікатором закупівлі № UA-2023-01-16-008441-a, а тому позбавлений можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Також 17.07.2025 р. від представника позивача Південного офісу Держаудитслужби Куслій Т.Є. до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшла заява (вх. № 10580/25), згідно з якою позивач-2 просить розгляд справи № 915/204/25 здійснити за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.

В підготовче засідання, призначене на 18.07.2025 р., представники позивачів та відповідача КНП Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради не з`явились.

Наразі в ході підготовчого провадження у справі судом з`ясовано недотримання прокурором вимог чинного законодавства при зверненні до суду із заявленим позовом, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В силу приписів ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, ст. 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, однак передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

У постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, в цій справі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 зазначив, що обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. А відсутність у такому випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18, від 03 і 17 квітня 2019 року у справах № 909/63/18 та № 916/641/18 відповідно, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.

Крім того, такі ж правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

У даній справі прокурор в позовній заяві зазначив, що оскільки Комунальним некомерційним підприємством "Південнівська міська лікарня"Південнівської міської ради та Південнівською міською радою Одеського району Одеської області визначено небажання вжиття реальних заходів до усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, даний позов пред`явлено Доброславською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області. Також прокурор зазначив, що Доброславською окружною прокуратурою виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва та з`ясування чи вживалися заходи до відновлення інтересів держави або ж про причини невжиття таких заходів, листом № 58-4679ВИХ-24 від12.12.2024 окружною прокуратурою повідомлено Південний офісу Держаудитслужби про виявлені порушення. Зі змісту відповіді Південного офісу Держаудитслужби від 23.12.2024 за № 151531-17/5803-2024 вбачається, що вищевказаним органом не проведено перевірку закупівлі, у 2024 році та на І квартал 2025 року проведення заходів державного фінансового контролю не заплановано.

Водночас у позові прокурор вказує, що про підготовку даного позову КНП "Південнівська міська лікарня", Південний офіс Держаудитслужби України та Південнівську міську раду Одеського району Одеської області попередньо повідомлено відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Однак, копію вказаного повідомлення прокурором до позову не було додано, що було з`ясовано судом в ході підготовчого провадження. Наразі 11.04.2025 р. від Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд надійшли пояснення по справі (вх. № 5553/25), до яких прокурором надано копію повідомлення позивачів від 27.01.2025 р. № 58-437ВИХ-25 про підготовку даного позову відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Між тим на підтвердження факту направлення вказаного повідомлення прокурором надано роздруківку англійською мовою, яка, за ствердженнями прокурора, створена в системі документообігу прокуратури, та свідчить про скерування з офіційної електронної пошти прокуратури на домені gov.ua на офіційні електронні адреси отримувачів. Проте, вказана роздруківка не містить інформації, який саме документ було відправлено, та кому він відправлявся, натомість надана роздруківка підтверджує отримання на електронну адресу саме прокуратури повідомлення невідомого змісту, відправленого з електронної адреси, яка не має жодного стосунку до будь-якого з учасників даної справи.

Як вказано в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/5367/20, у випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування про наявність цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків.

Так, враховуючи зазначене, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2025 року позовну заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 174733,43 грн. залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України. При цьому вказаною ухвалою суду прокурору було встановлено 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня отримання даної ухвали суду.

21.05.2025 р. від керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 7697/25), в якій прокурор вказує, що повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повторно скеровано позивачам, таке повідомлення зареєстровано в системі документообігу прокуратури, про що свідчить реєстраційна відмітка на ньому, та скеровано з офіційної електронної пошти прокуратури на домені gov.ua на офіційні електронні адреси отримувачів. Крім того, прокурор зазначає, що копія повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» додається до даної заяви про усунення недоліків та скеровується всім сторонам, через систему «Електронний суд», в тому числі позивачами Південнівській міській раді та Південному офісу Держаудитслужби.

Так, до заяви прокурором було надано повідомлення в порядку ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 20.05.2025 р. № 58-2303ВИХ-25. Також до заяви про усунення недоліків були надані докази направлення вказаного повідомлення учасникам справи через підсистему «Електронний суд» разом із заявою про усунення недоліків та скріншот з електронної пошти, з якого вбачається, що відправник з електронної адреси dobroslav@od.gp.gov.ua направив 25.05.2025 р. о 15:30 на електронну адресу office_ymr@od.gov.ua файл з назвою SCAN0036.pdf (75 Кб).

Разом з тим, суд вважає, що вищезазначений скріншот не є належним доказом повідомлення позивачів про намір прокурора звернутися з позовною заявою до суду, оскільки по-перше, з вказаного скріншоту неможливо встановити, який саме файл був направлений позивачам та яку інформацію він містив, а по-друге вказаний файл був направлений позивачам вже після відкриття провадження у справі № 915/204/25. Крім того, повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 20.05.2025 р. № 58-2303ВИХ-25 також направлено позивачам вже після звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Отже, суд вважає, що прокурором не надано належних і допустимих доказів направлення завчасного повідомлення позивачів про намір пред`явити даний позов до суду в інтересах держави від імені позивачів.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

В даному випадку прокурор при зверненні до Південнівської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби як компетентних органів до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», мав фактично надати їм можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації. Натомість прокурор не направив таке повідомлення позивачам, матеріали справи таких доказів не містять, в свою чергу неспроможними є доводи прокурора про невжиття компетентним органом жодних заходів, направлених на усунення можливих порушень законодавства протягом розумного строку. Наразі, як випливає з доводів Південного офісу Держаудитслужби, передумовою надання висновку про наявність порушень в діях відповідачів при укладенні спірних додаткових угод є саме проведення майбутньої перевірки спірної закупівлі, однак вищевказаним органом у 2024 році такі заходи не проводились, а у І кварталі 2025 року проведення заходів державного фінансового контролю ще не було заплановано. Також прокурор, не направивши повідомлення міській раді про подання позову, відповідно позбавив останню для вжиття відповідних заходів реагування на можливі порушення законодавства під час здійснення відповідачами спірної закупівлі.

Наразі суд не приймає до уваги посилання прокурора на те, що копія повідомлення відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в межах пред`явлення позову направлялась та отримана сторонами через систему «Електронний суд», в тому числі позивачами, при цьому від останніх жодних заперечень з цього приводу до суду не надходило. Як вже зазначалось судом вище, матеріали позову не містили вказаного повідомлення прокурора на адресу позивачів від 27.01.2025 р. № 58-437ВИХ-25.

З огляду на вказане, суд доходить висновку про неналежне обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Південнівської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом ч. 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє за результатами підготовчого засідання.

З огляду на викладене, позовна заява керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 174733,43 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Наразі суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 53, 183, п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства Південнівська міська лікарня Південнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 174733,43 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 23.07.2025 року.

Суддя Л.М. Ільєва