Ухвала від 21.07.2025 по справі 910/3540/24

УХВАЛА

21 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3540/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Райдужне"

на рішення Господарського суду міста Києва (Бондарчук В.В.)

від 04.11.2024 (повний текст складено 14.11.2024)

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Іоннікова І.А., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)

від 26.03.2025 (повний текст складений 02.06.2025)

у справі за позовом Фермерського господарства "Райдужне"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський ХПП"

про вилучення майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Фермерське господарство "Райдужне" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський ХПП" (далі - Відповідач) про вилучення зерна: соняшник (не класне) вагою 141 240 кг.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 26.11.2021 №29 щодо повідомлення Позивача про закінчення терміну зберігання, узгодження строку витребування та передачу зерна Позивачу, яке йому належало та перебувало на зберіганні у Відповідача, строк зберігання якого закінчився 31.05.2022.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/3540/24 без змін.

5. 24 червня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24, у якій просить:

- поновити строк на касаційне оскарження;

- скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Скаржника у повному обсязі.

Щодо строку касаційного оскарження

6. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.

7. Оскільки повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24 складений 02 червня 2025 року, перебіг двадцятиденного строку, встановленого для оскарження судових рішень у касаційному порядку, розпочався (та обчислюється) з 02 червня 2025 року - дня складення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025.

8. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги було 23 червня 2025 року. Після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

9. Водночас, дослідивши матеріали касаційної скарги та наведені Скаржником доводи, Верховний Суд встановив, що постанова суду апеляційної інстанції надійшла до електронного кабінету Скаржника 04 червня 2025 року о 16:28 год., що підтверджується карткою руху документа.

10. Отже, вказане надає учаснику справи право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення судового рішення (частина друга статті 288 ГПК України).

11. Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 24 червня 2025 року, тобто в межах наведеного вище двадцятиденного строку, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

12. Зважаючи на викладене вище, керуючись статтею 119 ГПК України, частиною другою статті 288 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Скаржника та поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24.

13. Отже, Суд задовольняє клопотання Скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 288 ГПК України, оскільки касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025.

Щодо підстав касаційного оскарження

14. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 290 ГПК України, отже наявні підстави для залишення її без руху.

15. Скаржник зазначає, що касаційна скарга ним подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

16. Так, у касаційній скарзі Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та вказує на невідповідність оскаржених судових рішень висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме: частин першої та другої статті 86 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 - щодо того, що сертифікат торгово-промислової палати, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладено також Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21);

- постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №906/540/22 та від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 - стосовно того, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17);

- постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №686/16312/22 - щодо того, що на рівні норм Цивільного кодексу (далі - ЦК) України законодавцем не унормовано застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності, проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору;

- постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22 - щодо того, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме - від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору;

- у постанові Верховного Суду у справі №643/14079/17 - щодо розмежування підходів до відповідальності звичайного зберігача і професійного зберігача, згідно з якими останній здійснює зберігання систематично як підприємець і тому несе підвищений обсяг відповідальності перед поклажодавцем;

- у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22 - Верховний Суд виснував, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

17. Окрім наведеного, Скаржник у тексті касаційної скарги, посилаючись на викладене та відповідно до вимог частин першої, другої, сьомої статті 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України, частин першої, другої статті 86, статей 76, 78, 79, частини сьомої статті 193, частини п`ятої статті 236, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, статті 617, частини першої статті 526, частини першої статті 625, статті 610, пункту 4 статті 611, частини першої статті 626, статей 629, 936, 942, 949, частини першої статті 950, частини першої статті 951, статті 953, статті 957 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, пунктів 10, 24 статті 1, статті 7, пунктів 10, 24 частини першої статті 1, частини четвертої статті 24, частин першої, другої статті 31, частини першої статті 31, статті 32, частини першої статті 33, статей 34, 35 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", оскаржує ухвалені у справі судові рішення.

18. Отже, вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України були виконані лише в обсязі, визначеному в пункті 16 цієї ухвали, а відтак Скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги в цій частині необхідно уточнити обрані ним підстави касаційного оскарження з огляду на викладене в цій ухвалі.

Щодо сплати судового збору

19. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

20. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" (Закон №3674-VI).

21. Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

22. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону на момент звернення із касаційною скаргою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" було встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

24. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

25. Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

26. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

27. Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

28. Велика Палата Верховного Суду постановою від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 встановила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

29. Оскільки будь-який майновий спір має ціну, а різновидами майнових спорів є також спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-якої форми використання останнього, то відповідно, судовий збір з позовної заяви про витребування майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (що узгоджується з пунктом 55 вищевказаної постанови Великої Палати Верховного Суду).

30. Предметом позову у цій справі №910/3540/24 є витребування у Відповідача належного Скаржнику майна - зерна (соняшник) загальною вагою 141 240 кг, що знаходилось на зберіганні у Відповідача за договором складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 26.11.2021 №29, строк зберігання якого закінчився 31.05.2022.

31. Таким чином, позовні вимоги про витребування майна є майновою вимогою. Тому судовий збір у цій справі сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, майнові вимоги вираховуються виходячи з вартості спірного майна - зерна (соняшник) загальною вагою 141 240 кг, яка становить 1 864 368,00 грн.

32. Як убачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, зокрема платіжної інструкції про безготівковий переказ в національній валюті від 24.06.2025 №176, Скаржником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24 у розмірі 6 056,00 грн, що свідчить про сплату Скаржником судового збору за 1 вимогу немайнового характеру. Втім, ураховуючи майновий характер спору, сплачена Скаржником сума судового збору є недостатньою та повинна бути сплачена (доплачена) Скаржником з урахуванням ціни позову (вартості витребуваного майна).

33. З огляду на зазначене, враховуючи предмет касаційного оскарження, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 44 744,83 грн (1 864 368,00 х 1,5% х 200% х 0,8).

34. Отже, Скаржникові в цій частині необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документи про сплату (доплату) судового збору у розмірі 38 688,83 грн (44 744,83 - 6 056,00).

35. Для усунення недоліків касаційної скарги у цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 44 744,83 грн із зарахуванням вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

36. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код банку отримувача (МФО): 899998

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

37. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.

38. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

39. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

40. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Скаржника необхідно залишити без руху із наданням строку на усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

41. Для усунення недоліків касаційної скарги Скаржник повинен:

- уточнити обрані ним підстави касаційного оскарження;

- подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 38 688,83 грн із зарахуванням вказаної суми до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Фермерського господарства "Райдужне" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Фермерському господарству "Райдужне" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24.

3. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Райдужне" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/3540/24 залишити без руху.

4. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

5. Фермерському господарству "Райдужне" усунути виявлені недоліки у такий спосіб:

- зазначити (уточнити) підстави касаційного оскарження, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування;

- надати Суду докази сплати (доплати) судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 38 688,83 грн з урахуванням викладеного в цій ухвалі.

6. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №910/3540/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова