Ухвала від 24.07.2025 по справі 910/8511/24

УХВАЛА

24 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/8511/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Губенко Н.М., Мамалуя О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.»

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Андреїшиної І.О.

від 15.01.2025

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Євсікова О.О., Владимиренко С.В., Алданової С.О.

від 14.04.2025 (повний текст складено 28.04.2025)

у справі за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.»

до Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

2) Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»,

3) Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,

про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним рішення, оформленим протоколом № 2 дистанційних позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» від 09.05.2024, з першого питання порядку денного: «призначити Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОУ ЕРФОЛЬГ Україна» суб`єктом аудиторської діяльності для надання послуг з обов`язкового аудиту фінансової звітності Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, у задоволенні позову відмовлено.

19.05.2025 Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24.

Північний апеляційний господарський суд, разом із супровідним листом від 20.05.2025 № 09-19/309/25 скерував касаційну скаргу до Верховного Суду, яка 22.05.2025 надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24 повернуто на підставі пункту 2 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

16.06.2025 Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Губенко Н.М., Мамалуй О.О.).

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24 залишено без руху; надано Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» запропоновано надати суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

Ухвала Верховного Суду від 02.07.2025 доставлена в Електронний кабінет скаржника - 03.07.2025 о 19:15.

14.07.2025 від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

У вказаній заяві скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, зазначаючи, що з моменту повернення касаційної скарги і до її подання 16.06.2025, представник перебував (і станом на даний час перебуває) на довгостроковому лікуванні, тому з об`єктивних причин не зміг у даний період часу подати касаційну скаргу. Як тільки з`явилася об`єктивна можливість подати касаційну скаргу, Касатор невідкладно подав касаційну скаргу. Також вказує, що зв`язку з продовженням лікування, на даний час у розпорядженні представника Позивача відсутні відповідні підтверджуючі документи з медичного закладу та після завершення лікування і отримання у розпорядження представника Позивача виписки з історії хвороби та інших медичних документів, вони будуть надані для ознайомлення.

Розглянувши клопотання Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 14.04.2025, повний текст якої складено 28.04.2025, отримана представником скаржника 29.04.2025 о 16:19 і останнім днем на її касаційне оскарження було 19.05.2025.

Водночас Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24 лише 16.06.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Верховний Суд зазначає скаржнику, що посилання скаржника на те, що представник не зміг забезпечити підготовку касаційної скарги через стан здоров`я - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки наведене відноситься до внутрішньо-організаційних відносин між представником і скаржником та носить суб`єктивний характер та не змінює перебігу процесуальних строків встановлених законом.

Водночас внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, та залежать від волі керівника та працівників. Юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо дотримання вимог процесуального законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» на постанову на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «JKX Ukraїne B.V.» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/8511/24.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Мамалуй