Постанова від 15.07.2025 по справі 902/479/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 902/479/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Колодяжної А. В. (прокурор за посвідченням),

позивача - Паничука Б. М. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу Агрономічної сільської ради

на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 (суддя Міліціанов Р. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 (судді: Бучинська Г. Б. - головуючий, Філіпова Т. Л., Василишин А. Р.) у справі

за позовом Агрономічної сільської ради

до: 1) Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", 2) державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницький національний аграрний університет,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

за участю першого заступника Вінницької обласної прокуратури

про скасування державної реєстрації та скасування записів про право на постійне землекористування.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2024 року Агрономічна сільська рада (далі - Сільрада) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (далі - Підприємство) та до державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича про:

1) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 22.02.2024, номер запису про право № 71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно-технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";

2) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою, площею 44,5268 га, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада) від 22.02.2024 № 53822842, здійсненого державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області Костаревичем Андрієм Валентиновичем.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що з моменту набрання чинності пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) сільрада як орган місцевого самоврядування, який представляє права та інтереси територіальної громади, є розпорядником спірної земельної ділянки. 26.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що 22.02.2024 державний реєстратор Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право № 71724630 щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку (права постійного користування), кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 44,5268 га, за "Науковим інноваційно-технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Однак, у зазначеного підприємства відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, підставами для реєстрації речового права стали лист Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 26.10.2023 № 1407 та Державний акт на право постійного користування землею від 05.04.1996 серії І-ВН № 001263, виданий Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції.

Враховуючи положення статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", лист Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 26.10.2023 № 1407 не є тим документом, на підставі якого можливо провести державну реєстрацію права постійного користування.

Щодо Державного акта на право постійного користування землею від 05.04.1996 серії І-ВН № 001263, то за відсутності технічної документації не видається за можливе перевірити правомірність набуття та використання Підприємством спірної земельної ділянки.

Позивач наголошує на тому, що державний реєстратор не перевірив відповідність документів вимогам законодавства та провів державну реєстрацію речових прав з порушенням закону.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.03.2024 № 0-2-0.3-2552/2-24 спірна земельна ділянка не передавалась у постійне користування Підприємства, документація із землеустрою державним підприємство не розроблялась.

З відповідного державного акта проводилося вилучення земельних ділянок, тому відповідач не мав права постійного користування на відповідну земельну ділянку.

Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про власника - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та заборону вчинення реєстраційних дій відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2019 у справі № 127/27528/19, тому вчинення реєстраційних дій відносно земельної ділянки було заборонено.

Позивач також зазначив, що відсутні акти приймання-передачі земель Вінницької обласної державній сільськогосподарській дослідній станції до Підприємства у процесі реорганізації.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025, у позові відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовано тим, що Підприємство є належним володільцем та постійним користувачем спірних земельних ділянок відповідно до державного акта про право постійного користування землею площею 1229,6 га. Часткове вилучення земельних ділянок зі складу відповідного державного акта не припиняє його чинності в цілому та право постійного користування Підприємства на решту не вилучених земельних ділянок. Суди попередніх інстанцій виснували, що позивач не довів виникнення права комунальної власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до долучених до матеріалів справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено відображення відомостей про державну власність спірної земельної ділянки (розпорядник - ГУ Держгеокадастр).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Сільрада просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

1) неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій:

- пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" в редакції від 03.08.2009;

- пункту 115 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру";

- підпункту а пункту 24 розділі X "Перехідні положення" ЗК України;

2) незастосування:

- пункту 4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325 (чинної на момент проведення вилучень та виникнення спірних правовідносин);

- пункту 24 розділі X "Перехідні положення" ЗК України.

Скаржник наголошує, що зважаючи на те, що державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 не може бути правовстановлюючим документом, суд повинен був застосувати пункт 24 Перехідних положень ЗК України, де зазначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, так як спірна земельна ділянка ніколи не перебувала у постійному користування Підприємства.

Розгляд справи Верховним Судом

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сільради на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 902/479/24, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10.06.2025.

10.06.2025 розгляд справи за касаційною скаргою Сільради на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 902/479/24 не відбувся, оскільки в зв`язку з технічним збоєм було призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, як наслідок, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2025 постановлено здійснювати розгляд цієї справи в судовому засіданні 15.07.2025.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. На підставі рішення Сільради від 05.04.1996 Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції видано державний акт серії І-ВН № 001263 на право постійного користування землею площею 1229,6 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 2.

9. Наказом Української академії аграрних наук від 01.12.1994 № 160 підтверджено право юридичної особи - Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, підпорядкувавши їй дослідні господарства згідно з додатком до наказу - "Поділля", "Олександрівське" та "Нива".

10. Відповідно до пунктів 1.5, 3.5 та 4.9 статуту станції вона підпорядкована Українській академії аграрних наук (далі - УААН). До складу станції входять: дослідне господарство як структурний підрозділ (без права юридичної особи), а також підпорядковані їй самостійні дослідні господарства як юридичні особи: "Поділля" (Мурованокуриловецького району Вінницької області) та "Олександрівське" (Тростянецького району Вінницької області).

11. Економічною основою діяльності дослідної станції є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене УААН за дослідною станцією, а також землі УААН, надані дослідній станції згідно з державним актом на право користування землею. Землі, надані дослідній станції для виконання її статутних цілей і завдань, є загальнодержавною власністю. Вони не передаються в іншу форму власності, на них не створюються сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, вилучення земель без згоди президії УААН не допускається. Дослідна станція здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

12. Відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.01.2024 № ВН /0520680200:01:010/00002201 та від 12.04.2017 № 2-4657/15-17-СГ та № 2-4660/15-17-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" підготовлено дані для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 45,9268 га.

13. 11.10.2017 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Сільради.

14. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначеної земельної ділянки є держава в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

15. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2019 у справі № 127/27258/19 за клопотанням прокурора Прокуратури Вінницької області молодшого радника юстиції Вознюка Дмитра Васильовича накладено арешт на об`єкт нерухомості, що перебуває у державній власності ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Сільради із забороною вчинення суб`єктами державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації договорів оренди землі, договорів купівлі-продажу та інших правочинів щодо зазначеної земельної ділянки.

16. Відомості про арешт нерухомого майна внесено до державного реєстру 01.11.2019.

17. 22.02.2024 із заявою на реєстрацію іншого речового права, права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, звернулося Підприємство (00729267).

18. 22.02.2024 державним реєстратором Томашпільської селищної ради Костаревичем А. В. зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, за Підприємством (00729267).

19. Підставою для проведення державної реєстрації речового права стали: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності від 26.10.2023 № 1407, виданий Фондом державного майна України (лист Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 26.10.2023 № 1407 "Щодо розробки проекту землеустрою" та відомостей з Державного земельного кадастру від 22.02.2024 № 70750025); Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263, виданого Агрономічною сільською Радою народних депутатів 05.04.1996, виданий Агрономічною сільською радою для Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.

20. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.03.2024 № 0-2-0.3-2552/2-24 рішення про передачу земельної ділянки площею 44,5268 га, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, в постійне користування Підприємству чи Вінницькому національному аграрному університету Головним управлінням не приймалось. Земельну ділянку сформовано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Вінницькому національному університету для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства із земель державної власності с/г призначення на території Сільради.

21. Сільрада стверджує, що 26.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що 22.02.2024 державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право № 71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку (права постійного користування), кадастровий номер 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно-технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

22. За доводами Сільради у Підприємства відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

23. Наказом Міністерства юстиції України залишено без розгляду скаргу Вінницького національного аграрного університету від 10.04.2024 № 01.1-33-415, надіслану за належністю листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.04.2024 № 19207/8.13-24/вих.23293/8-24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2024 за № СК-2266-24, на рішення від 22.02.2024 № 71724630 (далі - оскаржуване рішення) державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницької області Костаревича Андрія Валентиновича щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

26. Відмовляючи у задоволені позову, суди обох інстанцій встановили, що 11.10.2017 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Сільради.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначеної земельної ділянки є держава в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

З досліджених матеріалів справи суди попередніх інстанцій не вбачається наявності наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Агрономічної сільської ради та відповідно актів, за якими таку ділянки було передано у комунальну власність.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 0520680200:01:010:0041) не зареєстрована в Державному реєстрі нерухомого майна за Сільрадою на праві комунальної власності.

27. Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", що набрав чинності з 27.05.2021, внесені зміни до законодавчих актів України. ЗК України у розділі X "Перехідні положення" доповнено пунктом 24, про неправильне застосування якого посилається скаржник у касаційній скарзі, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім перерахованих у цьому пункті земель. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

28. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

29. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" в редакції від 03.08.2009, пункту 115 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", підпункту а пункту 24 ЗК України та не застосували пункт 4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325 (чинної на момент проведення вилучень та виникнення спірних правовідносин), пункт 24 розділі X "Перехідні положення" ЗК України.

30. Надавши оцінку наявним у справі доказам відповідно до вимог статті 86 ГПК України, встановивши, що позивач не довів належності спірної земельної ділянки до комунальної власності, що свідчить про відсутність порушення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, та зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

31. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника (пункт 6 цієї постанови) щодо необхідності формування у спірних правовідносинах окремого правового висновку з питання застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки практика Верховного Суду щодо необхідності першочергового встановлення порушеного права позивача є усталеною. Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

32. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, дослідили та оцінили за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, застосувавши статті 76- 79 ГПК України, та з урахуванням встановлених конкретних обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність порушеного права позивача.

33. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

34. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

35. Верховний Суд зазначає, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

36. Здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраних скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що ним не аргументовано необхідності забезпечити сталість і єдність судової практики. Перегляд остаточного й обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у касаційній скарзі не зазначено і не обґрунтовано.

37. Враховуючи викладене, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

38. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

42. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Агрономічної сільської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.12.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 902/479/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай