Ухвала від 25.07.2025 по справі 140/8102/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8102/25 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2024 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2024 включно у розмірі 4070,94 грн на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.10.2024 по 07.02.2025 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 26.10.2024 по 07.02.2025 включно у розмірі 4070,94 грн на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позов в частині позовних вимог подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, а позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, з огляду на таке.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Однак положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон №2352-ІХ), частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.

Так частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

З урахуванням пункту 1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, за змістом якого якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX).

Отже, у цій справі до вимоги щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. До вимог щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2025 року №126-ОС майстер-сержанка ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), звільнено з військової служби наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Nє17-OC від 09.01.2025 за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини п?ятої із врахуванням абзацу 11 (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону в запас, без права носіння військової форми одягу, з 07 лютого 2025 року.

Проте адміністративний позов направлено до суду лише 22.07.2025, тобто із значним пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України (строк звернення до суду пропущений в частині вимог щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 18.07.2022 по 25.10.2024 та щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 26.10.2024 по 07.02.2025; стосовно вимог щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 вказаний строк застосуванню не підлягає).

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об`єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача просила поновити позивачу цей строк, при цьому стверджувала, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає редакція частини другої статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд визнає неповажними підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду, з огляду на те, що у ній не вказано, з яких саме причин був пропущений позивачем строк звернення до суду. Зазначена заява подана формально, її зміст є шаблонним та не відображає конкретних обставин (із зазначенням дати звільнення з військової служби, ознайомлення із сумами, що належали позивачу при звільненні) щодо дотримання/пропущення строку звернення до суду позивачем.

Дата отримання позивачем (його представником) листа відповідача, у відповідь на її заяву, лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.

При цьому позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися з таким запитом та отримати відповідь раніше.

Оскільки в доданій до позову заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об`єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на своєчасне звернення до суду протягом тримісячного строку, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із позовом після закінчення встановленого строку, а заява про поновлення строку звернення до суду подана формально і не містить обставин, які вказують на поважність причин пропуску такого строку, то відповідно до частини першої статті 123 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЮ.Ю. Сорока