Рішення від 25.07.2025 по справі 160/7522/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 рокуСправа №160/7522/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт від 29.01.2025 щодо необхідності направлення на ВЛК ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 29.01.2025 та надати відповідь ОСОБА_1 щодо прийнятого рішення про направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 щодо надання інформації, за якою була здійснена мобілізація;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відповідь ОСОБА_1 щодо направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач мобілізований до лав ЗСУ з порушенням процедури мобілізації. Позивач вказує, що він за станом здоров`я неспроможний нести військову службу, проте, висновком ВЛК позивача було визнано придатним до військової служби. Позивач зазначає, що йому було проведено операцію по видаленню міжпахової грижі, тому він не може отримувати навантаження для осіб, які визнані придатними до військової служби. Позивач неодноразово звертався з рапортами про повторне направлення на ВЛК, проте відповіді на рапорти він не отримав, що зумовило звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

11.06.2025 військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції вказано, що як зазначає позивач, він 29.01.2025 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення його з військової частини, який не було отримано Військовою частиною НОМЕР_1 . На підтвердження направлення вказаного рапорту позивач надав фіскальний чек Укрпошти із номером відправлення 215600426655. На запит про перевірку трекінгу по вказаному номеру Укрпошти повідомляється, що «Дані про відправлення за номером 215600426655 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі». Крім того, із наданого позивачем фіскального чеку неможливо встановити, який вміст мало вказане відправлення, оскільки відсутній опис-вкладення до цінного листа. Як видно з долученого до матеріалів справи позивачем рапорту, він скерований одразу на командира Військової частини НОМЕР_1 , пропускаючи визначений порядок звернення до його прямого командира. З огляду на викладене, позивач не звертався до свого прямого командира із рапортами про звільнення, а отже в розрізі даних правовідносин посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 не було вчинено протиправної бездіяльності ненадання відповіді на рапорт від 29.01.2025 щодо необхідності направлення на ВЛК ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.03.2025 відповідачу-2 було надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 24.03.2025 отримані відповідачем-2 в системі «Електронний суд» 12.03.2025 та 24.03.2025 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленими про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем-2, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем-1, позивача призвано на військову службу.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №659 від 20.01.2025 стосовно ОСОБА_1 проведено медичний огляд.

Відповідно до долученої відповідачем-1 до відзиву копії довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №659 від 20.01.2025, суд не має можливості встановити діагноз та висновки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 через надання довідки неналежної якості.

30.01.2025 (датовано 29.01.2025, фактичне направлення 30.01.2025) ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати направлення на ВЛК згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 для реального обстеження (переобстеження), визначення лікування і встановлення рівня придатності до військової служби.

На підтвердження направлення рапорту позивачем додано до позовної заяви квитанцію АТ «Укрпошта» від 30.01.2025.

30.01.2025 (датовано 29.01.2025, фактичне направлення 30.01.2025) ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив направити його до Регіональної або Центральної військово-лікарської комісії експертної комісії для перегляду і встановлення стану і рівня придатності до військової служби.

На підтвердження направлення рапорту позивачем додано до позовної заяви квитанцію АТ «Укрпошта» від 30.01.2025.

Доказів надання відповіді на звернення позивача, матеріали справи не містять.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт від 29.01.2025 щодо необхідності направлення на ВЛК ОСОБА_1 та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 щодо надання інформації, за якої була здійснена мобілізація, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

При вирішені спору суд виходить із того, що Закон України "Про військову службу і військовий обов`язок" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 6 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Як зазначалось, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією.

08.08.2024 набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531, яким був затверджений Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі- Порядок).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку, з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).

Розділом ІІІ Порядку встановлено таке.

У паперовому рапорті військовослужбовець вказує:

найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;

заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

суть порушеного питання;

перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

найменування займаної посади;

військове звання, власне ім`я та прізвище;

дату;

особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені удодатку 1до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Відповідач-1 вказує, що військовою частиною НОМЕР_1 не було отримано рапорту позивача від 30.01.2025 (датовано 29.01.2025).

Судом проаналізовано подану квитанцію АТ «Укрпошта» на підтвердження направлення рапорту від 29.01.2025, та встановлено, що позивачем додано до позовної заяви копію квитанції, з якої неможливо встановити трекінг-номер поштового відправлення для відстеження, оскільки ксерокопія квитанції зроблена неякісно.

Також суду не надано опису вкладення, зі змісту якого суд має можливість за наявності заперечень відповідача-1, встановити вміст поштового відправлення від 30.01.2025.

Відтак, належного доказу направлення рапорту від 29.01.2025 матеріали справи не містять, а тому суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт від 29.01.2025 щодо необхідності направлення на ВЛК ОСОБА_1 .

Проте, суд звертає увагу на те, що рапорт ОСОБА_1 від 29.01.2025 був отриманий військовою частиною НОМЕР_1 разом з позовною заявою, що підтверджується наданням відповідачем-1 відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене, з метою дотримання прав позивача як діючого військовослужбовця, суд зобов`язує Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 29.01.2025 та надати відповідь ОСОБА_1 щодо прийнятого рішення про направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби.

Щодо вимог позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

30.01.2025 (датовано 29.01.2025, фактичне направлення 30.01.2025) ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив направити його до Регіональної або Центральної військово-лікарської комісії експертної комісії для перегляду і встановлення стану і рівня придатності до військової служби.

Також позивач просив звільнити його від проходження військової служби на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

З аналізу наведеної норми судом встановлено, що Законом України «Про звернення громадян» встановлено інший порядок розгляду звернень військовослужбовців, що стосуються питання проходження служби.

Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), визначено Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов`язковій класифікації за встановленимистаттею 3Закону України Про звернення громадян їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14,15та16зазначеного Закону.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ Інструкції звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Матеріали справи не містять доказів надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 29.01.2025.

Відзиву або заперечень щодо отримання звернення чи інших обґрунтованих пояснень щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 29.01.2025 від відповідача-2 не надходило.

Відтак, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 щодо надання інформації, за якою була здійснена мобілізація та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відповідь ОСОБА_1 щодо направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд робить висновок про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246,250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 29.01.2025 та надати відповідь ОСОБА_1 щодо прийнятого рішення про направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 щодо надання інформації, за якою була здійснена мобілізація.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 29.01.2025 щодо направлення ОСОБА_1 на експертне обстеження ВЛК і визначення його стану здоров`я і рівня придатності до військової служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський