Постанова від 24.07.2025 по справі 140/10525/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 рокуСправа № 140/10525/24 пров. № А/857/16145/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (суддя Мачульський В.В., м. Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Головне управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) звернулось до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (далі Підприємство), в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства в сумі 5451478,31 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем до позовної заяви додано копії документів, засвідчені неналежним чином. Також зазначає, що позивачем не доведено, що після 31.05.2024 і до 26.09.2024 (дата звернення до суду із позовом) ним здійснювались спроби стягнути грошові кошти з банківських рахунків відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, наявні підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 5451478,31 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що станом на 17.09.2024 за Підприємством обліковується податковий борг в загальній сумі 6279550,23 грн згідно з довідкою про наявність боргу по платежам до бюджету б/д б/н.

З метою погашення податкового боргу Підприємства було сформовано та надіслано податкову вимогу від 29.03.2023 №0000012-1304-0320, яку отримано боржником 07.04.2023.

У зв`язку з виникненням права податкової застави, на виконання статті 89 Податкового кодексу України (далі ПК) податковим органом було прийнято рішення №4195/6/03-20-13-04-06 від 30.03.2023 про опис майна боржника в податкову заставу.

На виконання вищезазначених норм було складено акти опису майна:

- від 07.06.2023 № 20, яким в податкову заставу було описано майно відповідача на загальну суму 1 975 562,74 грн. Дана застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.06.2023 за № 30588365;

- від 10.10.2023 № 38, яким в податкову заставу було описано манно відповідача на загальну суму 33 320 233,06 грн. Дана застава зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 30.11.2023 за №52757073.

Крім того, податковим керуючим Головного управління проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, про що складено акти №54 від 15.09.2023, №8 від 30.01.2024, №27 від 14.05.2024 та №46 від 29.08.2024.

04.01.2024 Головним управлінням прийнято рішення №1/4-0320 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу в сумі 3 386 984,04 грн. з них по податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства в сумі 3 296 420,00 грн, шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ПОСП ім. Івана Франка, а також рішення №34/4 0320 від 17.09.2024 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей електронних грошей Підприємства.

На виконання вказаних рішень, контролюючим органом були виставлені платіжні інструкції, які були повернуті банківськими установами без виконання із зазначенням причини повернення «на рахунках відсутні кошти».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Відповідно до статті 89 ПК право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до підпункту 89.3 статті 89 ПК майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Відповідно до статті 95 ПК вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Виходячи з аналізу наведених праових норм, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

При цьому, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу.

Таким чином, ПК встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Як встановлено вище, станом на 17.09.2024 за Підприємством обліковувався податковий борг в загальній сумі 6279550,23 грн згідно з довідкою про наявність боргу по платежам до бюджету б/д б/н.

Контролюючим органом з метою погашення податкового боргу Підприємства було сформовано та надіслано податкову вимогу від 29.03.2023 №0000012-1304-0320, яку отримано боржником 07.04.2023.

У зв`язку з виникненням права податкової застави, на виконання статті 89 ПК податковим органом 30.03.2023 було прийнято рішення №4195/6/03-20-13-04-06 про опис майна боржника в податкову заставу та складено акти опису майна.

На підставі вказаного рішення, Головним управлінням неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались платіжні інструкції, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

Для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, контролюючий орган надав суду відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів, які були повернуті банківськими установами без виконання із зазначенням причини повернення «на рахунках відсутні кошти».

Вказане свідчить про те, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні. Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі. При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Враховуючі надані докази, а саме платіжні інструкції, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем підтверджено відсутність грошових коштів на рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актами опису майна від 07.06.2023 № 20 та від 10.10.2023 № 38. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалась, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не є скасовані.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що контролюючим органом здійснені всі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених ПК.

Скаржником в обґрунтування своїх доводів не надано доказів того, що контролюючим орган при зверненні до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не було дотримано вимог податкового законодавства України.

Таким чином, з урахуванням наявності несплаченого Підприємством податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до банківських установ, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність наявність правових підстав для надання дозволу позивачу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що контролюючим органом здійснені всі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених ПК.

23.07.2025 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Підприємства, у якому останнє повідомило про те, що з моменту подання позовної заяви 26.09.2024 відповідач погасив податковий борг на загальну суму 2004215,73 грн, що підтверджується доданими платіжними інструкціями. Зазначає, що станом на дату подання даної заяви сума податкового боргу зменшилась на 2004215,73 грн до 3447262,58 грн.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що докази часткового погашення податкового боргу не подавались відповідачем в суді першої інстанції. Докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, відсутні. До того ж, значна частина платіжних інструкцій, доданих до клопотання відповідача від 23.07.2025, сформована після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Разом з тим, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції оцінював виключно ті докази, які були подані сторонами в ході розгляду справи, зокрема, з урахуванням відсутності будь-яких підтверджень вжиття відповідачем заходів щодо часткового чи повного погашення податкового боргу станом на момент подання позову. Відтак, зважаючи на встановлені обставини справи та докази, наявні в розпорядженні суду першої інстанції, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду, про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ПК.

Водночас факт часткового погашення податкового боргу відповідачем після подання позову, а також після ухвалення оскаржуваного судового рішення, підлягає обов`язковому врахуванню контролюючим органом при виконанні судового рішення та здійсненні подальших заходів з примусового стягнення.

Інші зазначені скаржником в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим О. І. Довга Повне судове рішення складено 25.07.2025.