Рішення від 22.07.2025 по справі 904/1832/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1832/25

За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс", м. Дніпро

відповідача-2: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про припинення трудових відносин та зобов`язання виключити відомості про керівника юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Колісник О.М.

Представники:

Від позивача: Шилов С.О., ордер серія АЕ №1378153 від 15.04.2025, адвокат

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якому просить:

- визнати припиненими трудові відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" з 14 квітня 2025 року у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі протоколу №16/07-15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" від 16.07.2015 позивача обрано (призначено) на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс". Позивач зазначає, що 10.02.2025 написав учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" повідомлення про намір звільнитися із займаної посади директора з 14.04.2025 та направив останнім проект заяви про звільнення та повідомлення про порядок денний загальних зборів. Позивач стверджує, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс", а саме ОСОБА_2 та ТОВ "Технафтосервіс" направлені за їх місцезнаходженням листи-повідомлення не отримані та повернулися за зворотною адресою. Вказує, що загальні збори, на яких мало розглядатися питання про його звільнення не відбулися, у зв`язку з неявкою жодного з учасників чи їх представників, і, як наслідок, його заява про звільнення не була розглянута. Таким чином, позивач просить припинити трудові відносини у судовому порядку.

Відповідач-1 не скористався правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позов не подав.

Від відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому зазначає, що процедура виключення відомостей про керівника з Єдиного державного реєстру викладена у роз`ясненні Міністерства юстиції України №44324/8.4.3/32-24 від 21.03.2024. Відповідач-2 зауважує, що порушень з боку суб`єкта державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відносно позивача не було, а тому просить не покладати на департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради сплату судових витрат. Також відповідач-2 просить при розгляді справи врахувати зазначені пояснення та розглянути справу без участі представника.

Щодо підвідомчості даної справи господарському суду суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У пункті 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Даний спір стосується трудових відносин позивача з відповідачем, однак питання про звільнення позивача має бути розглянуте загальними зборами учасників товариства.

Суд звертає увагу, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як розглядає дану категорію справ по суті (постанова від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19), так і зазначає про те, що дана категорія спорів відноситься до юрисдикції господарських судів (постанова від 11.08.2021 у справі № 404/1255/21).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення наявності трудових відносин позивача з відповідачем, наявність підстав для його звільнення, порядок звільнення з посади директора позивача та наявність порушень прав позивача.

Так, судом встановлено, що п. 2 протоколу №16/07-15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" від 16.07.2015 обрано (призначено) на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 16.07.2015.

Відповідно до наказу №02/07 від 16.07.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс".

Згідно з п. 7.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства.

Відповідно до п. 8.1 Статуту виконавчим органом товариства є одноособовий орган директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передання частини прав, що їм належить, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Директор обирається (призначається) на посаду загальними зборами учасників товариства. Він може бути достроково відкликаний (звільнений) загальними зборами учасників з цієї посади (п. 8.2 Статуту).

Пунктом 7.8 Статуту передбачено, що загальні збори учасників товариства скликаються головою товариства. Чергові загальні збори учасників товариства скликаються не рідше ніж двічі на рік. Позачергові збори учасників скликаються, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому, в разі неплатоспроможності товариства, а також якщо виникає загроза значного зменшення статутного капіталу. Загальні збори учасників мають скликатися також за вимогою виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють в сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав цю вимогу, вони мають право на самостійне скликання загальних зборів учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, електронними засобами зв`язку (факс, електрона пошта) або особисто під розписку учасника (керівного органу учасника або повноважного представника учасника) із зазначенням часу і місця проведення, порядку денного Загальних зборів. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на загальних зборах.

Якщо всі сто відсотків учасників товариства не заперечують проти проведення загальних зборів учасників раніше ніж за 30 днів до дати скликання цих зборів, то такі збори можуть бути проведені раніше та будуть вважатись повноважними.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" є:

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Технафтосервіс" (Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд.3, корпус 1).

11.02.2025 позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Технафтосервіс" та ОСОБА_2 лист-повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс", призначених на 14.04.2025 о 10:00 год. Додатком до вказаного листа-повідомлення є проєкт заяви про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" ОСОБА_1 з 14.04.2025, а також Порядок денний загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс".

Відповідно до повідомлення збори мали відбутися з наступним порядком денним:

1) Розгляд питання про звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" ОСОБА_1 з займаної посади, припинення його повноважень та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про те, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс";

2) Розгляд питання про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс";

3) Розгляд питання про вжиття невідкладних заходів направлених на виплату заборгованості перед колишніми співробітниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" та покращення фінансового стану Товариства.

У повідомленні зазначено: дата проведення позачергових загальних зборів учасників - 14 квітня 2025 року об 10 годині 00 хвилин. Місце проведення загальних зборів: АДРЕСА_2 (місцезнаходження Товариства).

07.03.2025 позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Технафтосервіс" та ОСОБА_2 заяву від 06.03.2025 про звільнення його посади директора з 14.04.2025, а також повідомлення від 06.03.2025 про скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" 14.04.2025 о 10:00 год з аналогічним порядком денним, що і в повідомленні від 11.02.2025.

14.04.2025 позивачем складений Акт про неявку учасників (представників учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" на загальні збори учасників 14.04.2025 о 10:00 год. У акті зазначено, що у зв`язку з неявкою учасників загальні збори не відбулися.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників (представників учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" на загальні збори позивач позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

На підтвердження своїх доводів позивач надав наступні докази (копії):

- наказ від 16.07.2015 №02/07 Про призначення на посаду директора;

- протокол №16/07-15 від 16.07.2015 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс";

- лист-повідомлення про скликання загальних зборів від 10.02.2025 з додатками та доказами відправки засновникам;

- заява про звільнення від 06.03.2025 та повідомлення про скликання загальних зборів від 06.03.2025 з доказами відправлення засновникам;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс";

- Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс";

- акт про неявку учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" від 14.04.2025.

Вказане і стало причиною звернення до суду з позовом.

Згідно з частинами 1-4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку з неявкою учасників (представників учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" на загальні збори позивач позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Посилаючись на передбачену статтею 22 Кодексу законів про працю України заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, просив у судовому порядку припинити його трудові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У пункті 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У пункті 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Суд вважає, що оскільки положення Кодексу законів про працю України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення, цей строк слід обчислювати з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту її направлення, оскільки цей двотижневий строк є гарантією прав роботодавця мати час здійснити заміну працівника.

Разом з цим суд акцентує увагу на тому, що звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.

На переконання суду, у разі звільнення директора, який є одноосібним виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства, вчинення дій від його імені без довіреності, а звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду може призвести до блокування діяльності товариства. Відповідно, призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

Оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинне супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному статтею 32 Закону № 2275-VIII обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде розгляд заяви керівника про звільнення. Тобто для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства повинен не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України та подати / надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення, або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу / посадової особи товариства.

Суд звертає увагу, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому суд зазначає, що право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть відрізнятись від підстав звільнення за власним бажанням.

Ураховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, суд звертає увагу на те, що встановлений Кодексом законів про працю України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. На думку суду, такий строк має бути розумним, тобто таким, що надає обом сторонам реальну можливість вирішити спірне питання припинення трудових відносин без зловживання правом, а також акцентує увагу на помилковості підходу, за якого в усіх випадках констатується припинення трудових відносин через два тижні після подання / надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.

Оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом із вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Однак законодавством це питання не врегульоване.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення цієї заяви товариству, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Позивачем було дотримано порядок скликання загальних зборів та вчинення інших дій, необхідних для розгляду питання про звільнення з посади.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження наявності підстав для його звільнення з посади директора, зволікання відповідача щодо вчинення дій спрямованих для звільнення позивача є більш вірогідними. Позивачем у даній справі вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та статутом залежні від нього дії для звільнення з посади директора.

Трудові відносини позивача з відповідачем припиняються з дати набрання рішенням законної сили.

Враховуючи, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, скликав загальні збори учасників товариства, однак останній не вчинив жодних дій на припинення трудових відносин, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" та ОСОБА_1 з дати набрання законної сили рішенням суду у справі, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про керівника, суд зазначає наступне.

Державний реєстратор при здійсненні будь-яких реєстраційних дій керується Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який є спеціальним Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Заявлена позивачем вимога про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" є похідною від вимоги про визнання припиненими трудових відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" з 14 квітня 2025 року у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженої відповідальності "Контроль-Сервіс" порушує його права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру.

Позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника відповідача у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених в статті 17 Закону про реєстрацію, при цьому уповноважений на звільнення керівника орган підприємства не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язки, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем-1 та з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку про те, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" підлягає виключенню відомості про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс".

Водночас, частинами першої - третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц).

Зі змісту та характеру відносин між учасниками цієї справи вбачається, що позивач має спір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс".

Державний реєстратор здійснює реєстрацію змін відомостей щодо юридичної особи на підставі поданих йому документів.

Отже, позовні вимоги, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем. Адже Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не було порушено прав позивача.

Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс", за рішенням суду, є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії. Остання вчиняється будь-яким державним реєстратором/приватним нотаріусом, а не лише Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Із набранням законної сили відповідним судовим рішенням виникає юридичний факт, з яким законодавство пов`язує юридичні наслідки, зокрема, обов`язок реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.

Отже, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є належним відповідачем за вимогами позивача.

Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (п. 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20).

За викладеного, в задоволенні вимог до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради судом відмовлено.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 в розмірі 4 844,80 грн, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" про припинення трудових відносин та зобов`язання виключити відомості про керівника юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб задовольнити частково.

Припинити трудові відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Пастера, 10, кім. 24/2, ідентифікаційний код 33516912) у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, з дати набрання рішенням законної сили.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Пастера, 10, кім. 24/2, ідентифікаційний код 33516912).

У задоволенні решти позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" відмовити.

У задоволенні позову до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контроль-Сервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Пастера, 10, кім. 24/2, ідентифікаційний код 33516912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.07.2025

Суддя О.М. Крижний