Рішення від 03.07.2025 по справі 201/11564/24

Справа № 201/11564/24

Провадження № 2/932/3799/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Панчоха В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування вимог вказала, що 08.04.2016 року вони з відповідачем уклали шлюб. За час шлюбу подружжя придбало наступне майно:

-житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності було зареєстровано за відповідачем;

-земельну ділянку площею 0,0865га, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, право власності було зареєстровано за відповідачем;

-земельна ділянка площею 0,15га, місце розташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, право власності було зареєстровано за відповідачем;

-квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано за відповідачем;

-легковий автомобіль «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , право власності на який було також зареєстровано за відповідачем;

-паркувальне місце за №62, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України та ст.60 СК України це майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 372 ЦК України та статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, та у разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка с рівними.

Відповідно до ч.2,3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім?ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім?ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 .

3 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення рф в Україну сімейні стосунки стали напружені, почалися конфлікти, у зв?язку з чим з серпня 2022 року сторони перестали вести спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини. Після припинення фактичних шлюбних відносин позивачка з неповнолітнім сином ОСОБА_6 задля забезпечення дитині безпеки виїхала до штату Нью-Джерсі, США, а чоловік залишився проживати в м.Дніпро. Через деякий час позивачка дізналась, що вагітна від відповідача.

Вже перебуваючи за кордоном, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася друга дитина - син ОСОБА_7 .

Відповідач добровільно ніякої матеріальної допомоги на утримання позивача та їх спільних дітей не надавав. Враховуючи, що сторони за час шлюбу набули спільне майно, домовились, що вищевказане майно частково буде продано та кошти будуть поділені між подружжям, зокрема: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,15га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка, площею 0,0865 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; паркувальне місце за АДРЕСА_4 . На продаж нерухомого майна позивач надала відповідачу відповідну згоду, тому вартість проданого майна була визначена відповідачем на власний розсуд, про що їй відомо з його слів.

Наприкінці 2023 року позивачці стало відомо, що вищевказане майно було відчужено відповідачем, однак кошти за реалізоване майно відповідач з позивачем не розподілив.

Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, 27.06.2023 відповідачем було відчужено житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки, площею 0,15га, та 0,0865га на підставі договорів купівлі-продажу №466, 467, 468, посвідчених приватним нотаріусом ДМНО Павленко І.В.

06.07.2023р. на підставі договору купівлі-продажу № 892, посвідченого приватним нотаріусом Румянцевим А.В. відповідачем було відчужено паркувальне місце № 62.

Крім того, 20.05.23 відповідачем без згоди позивача ще було відчужено їх спільний з позивачем автомобіль, що підтверджується відповіддю ГСЦ МВС від 21.08.24.

Таким чином, відповідач розпорядився коштами, що належать їм з позивачем на праві спільної сумісної власності на власний розсуд і позивачці нічого не передавав.

Оскільки вищезазначене майно було відчужено, проте грошові кошти від реалізації якого позивач не отримала, то у останньої виникає права на звернення з вимогою про стягнення з відповідача розміру відповідної частки від проданого спільного майна.

Враховуючи, що з позивачкою проживає двоє дітей, яким не надається допомога з боку відповідача, то вона вважає, що з урахуванням інтересів їхніх синів і їх проживання з позивачем, частка компенсації позивача за продане спільне майно подружжя має становити 3/4 загальної вартості проданого спільного майна.

Щодо майна, яке наразі перебуває у власності відповідача, а саме квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , то позивач вважає за справедливе визнати вище вказане майно спільною сумісною власністю подружжя, відступити від засад рівності часток та здійснити поділ майна, визнавши за нею право власності на 3/4 частини нерухомого майна.

Після долучення до матеріалів справи документів щодо відчуження відповідачем спільного майна позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог та зазначила, що вартість відчуження відповідачем: паркувального місця АДРЕСА_4 , здійснено за 11100,0 грн, тому стягненню з відповідача підлягає сума 8325 грн. (11100,0 : 4 x 3 = 8325 грн.); житлового будинку АДРЕСА_5 грн, до стягнення 116547,75 грн. (155397,0 : 4 x 3 = 116547,75 грн.); земельної ділянки площею 0,15га за адресою: АДРЕСА_1 424785,0 грн., до стягнення 318588,75 грн. (424785,0 : 4 x 3 = 318588,75 грн.); земельної ділянки площею 0,0865га за адресою: АДРЕСА_1 126618,0 грн, до стягнення 94963,50 грн. (126618,0 : 4 x 3 = 94963,50 грн.).

На продаж автомобіля відповідачу згода позивачем не надавалась, тому в цій частині позивач визначає розмір позовних вимог відповідно до оціночної вартості майна. Згідно висновку про вартість майна, станом на 23.08.2024 ринкова вартість автомобіля «Subaru Forester» 2013 року випуску становить 547700,0 грн. Вартість 3/4 частки даного автомобіля становить 410775,0 грн. (547700,0 : 4 х 3 = 410775,0 грн.), тому ціна позову за даною вимогою становить 410775,0 грн.

Щодо вимоги про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на 3/4 частини квартири зазначає, що згідно висновку про вартість об?єкта оцінки ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 , становить 3485729,89 грн. Вартість 3/4 частки даної квартири становить 2614297,42 грн. (3485729,89 : 4 х 3 = 2614297,42 грн.). Тому, ціна позову за даною вимогою становить 2614297,42 грн.

Отже, ціна позову після збільшення позовних вимог становить 3563497,42 грн, що складається з: вартості 3/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка становить 2614297,42 грн.; вартості 3/4 частки автомобіля Subaru Forester», яка становить 410775,0 грн.; вартості 3/4 частки паркувального місця АДРЕСА_4 , а саме 8325 грн.; вартості 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме 116547,75 грн.; вартості 3/4 частки земельної ділянки площею 0,15га за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 318588,75 грн.; вартості 3/4 частки земельної ділянки площею 0,0865га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 94963,50 грн.

Просить суд:

1. Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за позивачкою право власності на 3/4 частину квартири АДРЕСА_6 .

2. Стягнути з відповідача на користь позивачки вартість 3/4 частини:

- паркувального місця №62, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2471002012200, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме 8325,0 грн.;

- житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме 116547,75 грн.;

- земельної ділянки площею 0,15га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 318588,75 грн.;

- земельної ділянки площею 0,0865га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 94963,50 грн,

- автомобіля «Subaru Forester», 2013 року випуску, VIN НОМЕР_2 , а саме 410775,0 грн.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідачанадав судувідзив,в якомузазначив,що 08квітня 2016року міжпозивачем тавідповідачем булоукладено шлюб.За часперебування позивачаі відповідачау шлюбіними булонабуто увласність напідставі договорукупівлі-продажувід 02.08.2021квартиру заадресою: АДРЕСА_2 . Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за відповідачем.

Оскільки, вищевказана квартира була придбана за час перебування сторін у шлюбі, то вона є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу шляхом визнання за ними права власності на дану квартиру по одній другій частині за кожним (статті 60, 61, 63, 69, 70 СК України).

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

В даному випадку, сторони не проживають разом з травня 2024 року.

Відповідач з липня 2024 року по день подання даного відзиву добровільно сплачує аліменти на утримання двох дітей в сумі приблизно 12-15 тисяч гривень на кожен місяць. При цьому Ленінським районним судом здійснюється розгляд цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини (справа № 205/11010/24), який частково визнає відповідач. Отже в даному випадку суд при вирішенні спору про поділ майна не може відступити від засад рівності часток подружжя.

Крім того, позивачка приховує факт набуття сторонами під час шлюбу квартири АДРЕСА_7 та не піднімає питання щодо поділу даного майна між колишнім подружжям. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачкою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Щодо збільшених позовних вимог про необхідність стягнути з відповідача на користь позивачки три четвертих частини вартості паркувального місця, житлового будинку, двох земельних ділянок, автомобіля, що загалом складає 949199,25 грн. зазначає наступне.

Позивачка в обґрунтування необхідності стягнути з відповідача на її користь три четвертих частини вартості паркувального місця, житлового будинку, двох земельних ділянок, автомобіля, зазначає, що починаючи з серпня 2022 року позивач з відповідачем перестали проживати разом, позивачка переїхала на постійне місце проживання до штату Нью-Джерсі, США, а відповідач залишився в м. Дніпро. Проживаючи за кордоном, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народився син, ОСОБА_8 , батьком якого є відповідач. Позивачка у позові вказує, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання позивача та дітей та стверджує, що з серпня 2022 року вона проживає на території США з дітьми без відповідача. У червні 2023 року відповідач за згодою позивачки відчужив житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки, які розташовані з тією ж адресою, що і житловий будинок, паркувальне місце АДРЕСА_4 та автомобіль марки Subaru Forester, 2013 р.в., VIN НОМЕР_2 без її згоди. Також у позові зазначено, що наприкінці 2023 року позивачці стало відомо, що вищевказане майно було відчужено відповідачем, однак кошти між ними він не розподілив.

Відповідач повністю не визнає позовні вимоги, щодо стягнення з нього на користь позивачки вартості трьох четвертих частини відчуженого нерухомого майна та автомобіля (з урахуванням збільшення позовних вимог), що загалом складає 949199,25 грн., та в обґрунтування заперечень наголошує на наступному.

Дійсно в серпні 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України, позивачка з неповнолітнім сином ОСОБА_6 виїхала до США. З того часу позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_8 . Там у квітні 2023 року у позивачки народився син ОСОБА_8 , батьком якого є відповідач.

20 травня 2023 року відповідач за згодою позивачки відчужив автомобіль Subaru Forester, 2013 р.в., VIN НОМЕР_2 за 200000,00 грн. Згідно офіційного курсу валют НБУ, станом на 20.05.2023, курс долара США по відношенню до гривні, складав 37,6000 грн. Отже відповідачем отримано грошові кошти від продажу автомобіля, що еквівалентно 5319 доларів США.

27 червня 2023 року відповідач за згодою позивачки відчужив дві земельні ділянки (кадастрові номери 1221455400:02:008:0651 та 1221455400:02:008:0635) та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 706800,00 гривень. Згідно офіційного валютного курсу НБУ станом на 27.06.2023 курс долара США по відношенню до гривні складав 36,5686 грн. Отже відповідачем отримано грошові кошти від продажу нерухомого майна, що еквівалентно 19328,05 доларів США.

06 липня 2023 року відповідач за згодою позивачки відчужив паркувальне місце № 62, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за що отримав 11000,00 грн. Згідно офіційного валютного курсу НБУ станом на 06.07.2023 курс долара США по відношенню до гривні складав 36,5686 грн. Отже відповідачем отримано грошові кошти від продажу паркувального місця, що еквівалентно 300,80 доларів США.

Згідно договорів купівлі продажу земельних ділянок та житлового будинку від 27.06.2023 № 468, № 466, 467, договору купівлі-продажу паркувального місця від 06.0.2023 № 892 грошові кошти отримані відповідачем від відчуження даних земельних ділянок житлового будинку та паркувального місця вважаються спільною сумісною власністю подружжя, так як отримані від продажу нерухомого майна під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Загальна сума від продажу даного нерухомого майна та автомобіля складає 24947, 85 доларів США.

Після продажу спільного нерухомого майна та автомобіля відповідач в період з 26.05.2023 по 28.07.2023 на свій валютний банківський рахунок АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 вніс кошти від відчуження нерухомого майна, яке належало подружжю в сумі 30037 доларів США.

Також після продажу спільного нерухомого майна та автомобіля відповідач в період часу з 16.06.2023 по 25.07.2023 зі свого валютного рахунку АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 на картку позивачки № НОМЕР_4 переказав 26000 доларів США.

Факт того, що відповідачем після продажу спільного з позивачкою майна останній переказав позивачці 26000 доларів США (сума більша за суму отриману від відчуження нерухомого майна та автомобіля) позивачка приховала від суду, так як і приховала, той факт, що вона з відповідачем з серпня 2023 по травень 2024 проживали разом за однією адресою на території США.

Дійсним є той факт, що відповідач після відчуження спільного майна перерахував на картку позивачки 26000 доларів США (дохід від відчуження майна) та в серпні 2023 року з метою спільного проживання з сім`єю переїхав до штату Нью-Джерсі, США, де проживала позивачка з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (докази про переліт Відповідача до США та факт проживання з Позивачкою за однією адресою: АДРЕСА_8 , в період з серпня 2023 по травень 2024 року надані разом з відзивом на позовну заяву).

Також під час сумісного проживання на території США відповідач приймав активну участь в утриманні позивачки та їх спільних дітей.

Даний факт, зокрема підтверджується випискою з АТ «Універсал банк» про рух коштів по категорії : ГОТІВКА від 25.09.2024, відповідачем у серпні та вересні 2023 року під час сумісного проживання з позивачкою на території США здійснювалось зняття готівки зі свого рахунку АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 на суму 4812,87 доларів США, яка витрачалась на потреби сім`ї.

Відповідно до виписки АТ «Універсал банк» по рахунку НОМЕР_3 про рух коштів по категорії : Витратні операції від 05.10.2024 відповідачем з 05 серпня по 05 травня 2023 року під час сумісного проживання з позивачкою на території США здійснювались втрати на купівлю товарів та продуктів в магазинах та супермаркетах США на загальну суму 12199,84 доларів США.

Відповідно до виписки по рахунку відповідача НОМЕР_3 АТ «Універсал банк» під час проживання відповідача та позивача на території США з серпня 2023 по травень 2024 рік відповідач також здійснював поповнення картки позивачки на загальну суму 776,5 доларів США.

Тобто відповідач після відчуження спільного сумісного майна, по-перше, переслав на картку позивачки грошові кошти в сумі 26000 доларів США, що свідчить про те, що позивачка отримала навіть більшу суму від відчуження нерухомого майна та автомобіля, яке було набуте під час шлюбу, по-друге, під час проживання з позивачкою однією сім`єю на території США (з серпня 2023 року по травень 2024 року) брав активну участь в фінансовому утриманні сім`ї, зокрема, знімав зі свого рахунку готівку в сумі 4812,87 доларів США для забезпечення сім`ї та витрачав зі свого рахунку кошти на купівлю товарів та продуктів в магазинах та супермаркетах США на загальну суму 12199,84 доларів США, тобто на потреби сім`ї.

Тому представниквідповідача проситьсуд позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за позивачкою права власності на три четвертих частини квартири АДРЕСА_9 , задовольнити частково, визнати за позивачкою право власності на одну другу частину квартири АДРЕСА_6 , в порядку поділу спільного майна подружжя та визнати за відповідачем право власності на одну другу частину квартири АДРЕСА_9 , в порядку поділу спільного майна подружжя.

Відмовити в задоволені позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості три четвертих частини: паркувального місця АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2471002012200, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме 8325 грн.; житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме 116547,75 грн.; земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 318588,75 грн.; земельної ділянки площею 0,0865 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 94 963,50 грн.; автомобіля Subaru Forester, 2013 р.в., VIN НОМЕР_2 , а саме: 410775,00 грн.

Представником позивача було надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відповідача щодо недопустимості відступу від засади рівності часток подружжя гуртуються на тому, що останнім нібито сплачуються аліменти на утримання двох дітей в сумі 12-15 тисяч на кожен місяць. Проте, дана обставина не підтверджується доказам, долученими відповідачем до відзиву на позовну заяву. Оскільки право позивача було порушене, остання була вимушена звернутись з відповідним позовом про стягнення аліментів на дітей, по якому відкрито провадження в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська, справа № 205/11010/24, про що зазначає і сам відповідач.

Зазначає, що ціна, за якою відповідач відчужив майно, визначалась останнім на власний розсуд. Проте, позивач надала свою згоду лише на продаж нерухомого майна, а на продаж автомобіля позивач згоди не надала. Відповідач також жодних доказів на спростування цього твердження не надає.

Отже, вартість автомобілю у розмірі еквіваленту 200000,0грн., за яку було відчужено автомобіль відповідачем, не може бути визнана позивачем, бо відповідач визначав, вочевидь, вартість без урахування поглядів іншого співвласника, який оцінює автомобіль з урахуванням ринку, а саме у розмірі 547700,0 грн. Тому, відповідач може посилатися на договір про відчуження майна лише того, в якому наявна згода позивача.

Також, відповідач не доводить факт виплати позивачу навіть 50% від його вартості, оскільки суми його перерахувань не містять зв`язку із виплатами від проданого майна, так як дати перерахувань в значній мірі відбуваються ще до його продажу, а призначення платежу також не містить інформації про мету перерахування коштів.

Тому позивач вважає, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими, законними та доведеними, у зв`язку із чим підлягають задоволенню у повному

обсязі.

Представником відповідача було надано заперечення на відповідь на відзив, в якій щодо підтвердження факту добровільної сплати аліментів на утримання дітей зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено: «Відповідач з липня 2024 року по день подання даного відзиву добровільно сплачує аліменти на утримання двох дітей в сумі приблизно 12-15 тисяч гривень на кожен місяць». Згідно додатку № 1 до відзиву на позовну заяву, а саме виписки по рахунку відповідача АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 , відповідач здійснював грошові перекази на банківську картку позивачки (АТ «Універсал банк» № НОМЕР_4 ). При цьому у призначенні платежу було зазначено «на детей», «для детей», «на обувь детям». Отже твердження представника позивача, що відповідачем не надано доказів, того, що відповідач добровільно сплачує аліменти на утримання дітей, є помилковими.

Щодо ціни продажу майна зазначає, що згідно п.3.1. договору купівлі- продажу земельної ділянки від 27.06.2023 № 468, ринкова вартість відчужуваної земельної ділянки складає 7559,00 грн. При цьому дана земельна ділянка відчужена за суму, яка в шістнадцять разів вища за ринкову вартість даної земельної ділянки, тобто не є заниженою.

Згідно п.3.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2023 № 466, ринкова вартість відчужуваної земельної ділянки складає 424785,00 грн. Відповідно до п. 3.3 договору саме за ринковою ціною дана земельна ділянка була відчужена. Тобто і в даному випадку майно відчужено не за заниженою ціною.

Згідно п.3.3. договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.06.2023 № 467 ринкова вартість відчужуваного будинку складає 155397,00 грн. Відповідно до п.3.1. договору саме за ринковою ціною даний житловий будинок був відчужений. Тобто і в даному випадку майно відчужено не за заниженою ціною.

Згідно п.2.2. договору купівлі продажу паркувального місця від 06.07.2023 № 892 ринкова вартість відчужуваного паркувального місця складає 11100,00 грн. Відповідно до п.2.1. договору саме за ринковою ціною дане паркувальне місце було відчужено. Тобто і в даному разі майно відчужено не за заниженою ціною, а за ринковою.

Автомобіль, придбаний у шлюбі дійсно був відчужений відповідачем за відсутності письмової згоди позивачки, так як даний правочин не потребує такої згоди іншого з подружжя. Але при цьому, під час продажу даного майна, від позивачки була надана усна згода на відчуження автомобіля саме за ціною 200000,00 грн.

При цьому, як було зазначено у відзиві на позовну заяву, усі кошти отримані відповідачем від відчуження рухомого та нерухомого майна були витрачені на потреби сім`ї, під час сумісного проживання позивачки та відповідача на території США в період з серпня 2023 по травень 2024, що підтверджується додатками до відзиву, які надані відповідачем разом із відзивом.

Щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивачки в період з червня по серпень 2023 року, що на думку позивачки не підтверджує той факт, що ці кошти переслані на картку позивачки, є коштами від відчуження рухомого та нерухомого майна, зазначає, що після продажу спільного нерухомого майна та автомобіля відповідач в період з 26.05.2023 по 28.07.2023 на свій валютний банківський рахунок АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 вніс кошти від відчуження нерухомого майна, яке належало подружжю, в сумі 30037 доларів США.

Сам факт продажу рухомого та нерухомого майна перед виїздом відповідача до позивачки на територію США з метою постійного проживання за кордоном спільно із сім`єю доводить, що згода на відчуження майна за цінами вказаних в договорах купівлі-продажу була погоджена з позивачкою і дізналась вона про продаж спільного майна не наприкінці 2023 року.

Відповідачем після продажу спільного з позивачкою майна переказано позивачці 26000 доларів США, тобто сума більша за суму отриману від відчуження нерухомого майна та автомобіля. До-речі, позивачка приховала від суду той факт, що вона з відповідачем з серпня 2023 по травень 2024 року проживали разом за однією адресою на території США.

Під час сумісного проживання на території США відповідач приймав активну участь в утриманні позивачки та їх спільних дітей. Даний факт, зокрема, підтверджується випискою з АТ «Універсал банк» про рух коштів по категорії : ГОТІВКА від 25.09.2024, відповідачем у серпні та вересні 2023 року під час сумісного проживання з позивачкою на території США здійснювалось зняття готівки зі свого рахунку АТ «Універсал банк» НОМЕР_3 на суму 4812,87 доларів США, яка витрачалась на потреби сім`ї.

Відповідно до виписки АТ «Універсал банк» по рахунку НОМЕР_3 про рух коштів по категорії : Витратні операції від 05.10.2024 відповідачем з 05 серпня по 05 травня 2023 року під час сумісного проживання з позивачкою на території США здійснювались витрати на купівлю товарів та продуктів в магазинах та супермаркетах США на загальну суму 12199,84 доларів.

Сам факт спільного проживання сторін на території США (що до-речі приховується позивачкою і у позові і у відповіді на відзив) після відчуження відповідачем нерухомого та рухомого майна, пересилання грошових коштів в цей період на рахунок позивачки та витрати відповідача на продукти харчування на території США є підтвердженням того, що кошти від відчуження спільного майна витрачені, по-перше, виключно на потреби сім`ї, а по-друге, левова частина грошових коштів перераховані на рахунок позивачки.

Просить задовольнити позов частково, а саме визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_6 , в порядку поділу спільного майна подружжя. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Представник відповідача також надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що дійсно з червня 2024 року позивач та відповідачка проживають окремо. Відповідач проживає на території України, а позивачка на території США. Починаючи з липня 2024 року, відповідач підтримує позивачку та спільних дітей шляхом надання їй матеріальної допомоги. Це підтверджується наступними доказами:

-відповідно до виписки по рахунку Відповідача НОМЕР_3 АТ «Універсал банк» від 25.09.2024, відповідачем в період з 10 липня 2024 по 24 вересня 2024 (під час окремого проживання відповідача та позивачки) перераховано на її картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_4 грошові кошти на загальну суму 1481,1 доларів США;

-відповідно до квитанції № 51E3-0MPP-KK30-4684 від 30.10.2024 ОСОБА_4 перерахував на картку позивачки 4000,00 грн у якості аліментів на дітей;

-відповідно до квитанції № 6НХВ-3006-4В96-38К8 від 28.11.2024 ОСОБА_4 перерахував на картку позивачки 4000,00 грн. у якості аліментів на дітей;

-відповідно до квитанції № Х2ТК-8Е81-НАТК-КМ 75 від 29.12.2024 ОСОБА_4 перерахував на картку позивачки 4000,00 грн у якості аліментів на дітей;

-відповідно до квитанції № CMX8-MEA5-KC99-9P1E від 28.01.2025 від 28.01.2025 ОСОБА_4 перерахував на картку позивачки 4000,00 гривень у якості аліментів на дітей.

Отже, позивач з липня 2024 року по сьогоднішній день сплатив на користь ОСОБА_3 грошові кошти на утримання дітей в сумі 1481 долар США, та 16000, 00 гривень. Загальна сума сплачена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за час проживання окремо, починаючи з червня 2024 по січень 2025 року, складає приблизно 76000,00 гривень (якщо взяти середній курс долара 40 гривень за один долар США). Таким чином в середньому ОСОБА_4 сплачує аліменти на утримання спільних з позивачкою дітей в сумі 9500,00 гривень на місяць, що перевищує мінімальний розмір аліментів в декілька разів.

Даний факт спростовує твердження позивачки про те, що ОСОБА_4 не забезпечує дітей матеріально.

Позовні вимоги у справі № 205/11010/24 відповідач з урахування вищевказаних обставин визнає частково, але станом на сьогодні дана справа Ленінським районним судом не розглянута.

Позовні вимоги у справі № 205/11972/24 відповідач не визнає з урахуванням вищевказаних обставин та інших обставин, які встановлюються у справі про стягнення додаткових витрат на утримання дітей. Дана справа до даного часу також не розглянута.

Також, відповідач наголошує, що у справах № 205/11010/24 та 205/11972/24 ОСОБА_3 не заперечує факту отримання від ОСОБА_4 грошових коштів, як під час сумісного проживання так і під час окремого проживання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, надавши пояснення відповідно до поданого відзиву, заперечень на відповідь на відзив та додаткових письмових пояснень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №179 (а.с.23 том 1).

В шлюбі у сторін народилися діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в США (а.с.18-21 том 1).

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.09.2024, яке набрало законної сили 22.10.2024, шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 181-183 том 2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 09.12.2024 року по справі № 205/12774/24 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_4 погодився з визначенням місця проживання спільних дітей сторін: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю, ОСОБА_3 (а.с.87-88 том 2).

14.06.2021 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 було придбано земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0635, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-26 том 1).

14.06.2021 року згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_4 було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.27-29 том 1).

14.06.2021 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 було придбано земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30-32 том 1).

Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 23.08.2024 року, станом на 21.08.2024 року транспортний засіб марки Subaru Forester, 2013 року випуску, об`єм двигуна 1995 см.куб., VIN-код НОМЕР_2 , 16.09.2016 року зареєстровано за ОСОБА_4 20.05.2023 року транспортний засіб перереєстровано на нового власника та видано новий номерний знак (а.с.36 том 1).

Згідно висновку ТОВ «ОК ПРАЙМ-ЕКСПЕРТ» про вартість об`єкта оцінки від 27.08.2024 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_9 , становить 3485729,89 грн., без урахування ПДВ (а.с.40-83 том 1).

Згідно Звіту ПП «Аріадна» від 06.09.2024 року про незалежну оцінку об`єкта, ринкова вартість транспортного засобу Subaru Forester, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , становить 547700,00 грн., без ПДВ (а.с.84-105 том 1).

Згідно інформаціїз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта ОСОБА_3 за договоромкупівлі-продажуквартири від02.08.2021року набула права власностіна квартиру,розташовану заадресою: АДРЕСА_11 (а.с.143том 1, а.с.29 том 2).

Відповідно до квитанцій АТ «Універсал Банк» ОСОБА_4 періодично переводив кошти на картку VISA № НОМЕР_4 , яка згідно довідки АТ «Універсал Банк від 06.03.2025 належить позивачці ОСОБА_3 (а.с.163 том 2), а саме:

-10.07.2024 у розмірі 300,00 доларів США, з коментарем відправника «на обувь детям»;

-22.07.2024 у розмірі 150,00 доларів США, з коментарем відправника «на обувь детям»;

-06.08.2024 у розмірі 350,00 доларів США, з коментарем відправника «для детей»;

-22.08.2024 у розмірі 200,00 доларів США, з коментарем відправника «для детей»;

-11.09.2024 у розмірі 200,00 доларів США, з коментарем відправника «для детей»;

-23.09.2024 у розмірі 66,00 доларів США, з коментарем відправника «на детей»;

-24.09.2024 у розмірі 215,00 доларів США, з коментарем відправника «для детей» (а.с.136-142 том 1, а.с. 25-28, 150-153 том 2).

Також відповідно до квитанцій АТ «Універсал Банк» ОСОБА_4 періодично переводив кошти на картку VISA № НОМЕР_5 , яка згідно довідки АТ «Універсал Банк від 06.03.2025 належить позивачці ОСОБА_3 (а.с.163 том 2), а саме:

-30.10.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за октябрь 2024»;

-28.11.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за ноябрь 2024»;

-29.12.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за декабрь 2024»;

-28.01.2025 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за январь 2025» (а.с. 154-157 том 2).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №1241/2023/3834147 від 20.05.2023 року ОСОБА_4 продав транспортний засіб марки Subaru Forester за 200000,00 грн. (а.с.145-146 том 1, а.с.31 том 2).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2023 року ОСОБА_4 продав земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер 1221455400:02:008:0651, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за 126618,00 грн. Продаж здійснено за згодою дружини продавця ОСОБА_3 (а.с.147-150 том 1, а.с.32-33 том 2).

Згідно договорукупівлі-продажуземельної ділянкивід 27.06.2023року ОСОБА_4 продав земельнуділянку площею0,15га,кадастровий номер1221455400:02:008:0635,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 ,за 424785,00грн. Продаж здійснено за згодою дружини продавця ОСОБА_3 (а.с.151-154 том 1, а.с.34-35 том 2).

Згідно договорукупівлі-продажужитлового будинкувід 27.06.2023року ОСОБА_4 продав житловийбудинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,за 155397,00грн. Продаж здійснено за згодою дружини продавця ОСОБА_3 (а.с.155-158 том 1, а.с.36-37 том 2).

Згідно договору купівлі-продажу паркувального місця від 06.07.2023 року ОСОБА_4 продав паркувальне місце №62, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2471002012200, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за 11100,00 грн. Продаж здійснено за згодою дружини продавця ОСОБА_3 (а.с.159-171 том 1, а.с.38-39 том 2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 09.12.2024 року по справі № 205/12774/24 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_4 погодився з визначенням місця проживання спільних дітей сторін: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю, ОСОБА_3 (а.с.87-88 том 2).

Згідно виписки по картці АТ «Універсал Банк» клієнта ОСОБА_4 від 25.09.2024 року за період 01.08.2022 - 26.09.2024 ОСОБА_4 періодично поповнював картку № НОМЕР_6 (рахунок № НОМЕР_3 ), зокрема, в період з 26.05.2023 по 28.07.2023 внес кошти на загальну суму 30037 доларів США (а.с.172-180 том 1, а.с.40-43 том 2).

Згідно виписки АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці від 25.09.2024 року клієнта ОСОБА_4 за період 01.08.2022 - 25.09.2024 ОСОБА_4 періодично здійснював переказ з картки № НОМЕР_6 на картку № НОМЕР_4 , яка згідно довідки АТ «Універсал Банк від 06.03.2025 належить позивачці ОСОБА_3 (а.с.163 том 2), на загальну суму 28488,5 доларів США, в тому числі за період з 15.06.2023 по 25.07.2023 на суму 26030,00 доларів США (а.с.181-183 том 1).

Згідно електронних квитків ОСОБА_4 07.08.2023 року вилетів з аеропорту Ряшів-Ясенка (Польща) до Міжнародного аеропорту Нью-Йорка Ньюарк Ліберті та 13.05.2024 року вилетів з Міжнародного аеропорту Нью-Йорка Ньюарк Ліберті до аеропорту Ряшів-Ясенка (Польща) (а.с.184-194 том 1).

ОСОБА_11 10.12.2023 було отримано картку соціального страхування в США, 14.10.2023 отримано картку для ідентифікації особи в США, також в нього в наявності була віза в США з 07.08.2023 до 05.08.2025 (а.с.195-200 том 1).

Згідно виписки АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці від 25.09.2024 року клієнта ОСОБА_4 за період 15.08.2023 - 19.09.2023 ОСОБА_4 знімав готівку на загальну суму 4812,87 доларів США (а.с.201 том 1).

Згідно виписки АТ «Універсал Банк» про рух коштів по картці від 05.10.2024 року клієнта ОСОБА_4 за період 15.08.2023 - 05.05.2024 ОСОБА_4 здійснював оплати, перекази коштів на загальну суму 12199,84 доларів США (а.с.202-208 том 1).

Згідно копій квитанцій та рахунків щодо витрат ОСОБА_3 на дітей в США:

-22.03.2024 року членські внески 45,00 доларів США;

-27.12.2023 року придбані товари на суму 272,81 доларів США;

-23.05.2024 року футбол рахунок за осінь 2024р. ОСОБА_12 160,00 доларів США;

-02.11.2023 року членські внески 70,00 доларів США;

-02.11.2023 року академія плавання Ярослав 145,00 доларів США;

-30.11.2023 року академія плавання ОСОБА_12 145,00 доларів США;

-11.12.2023 року академія плавання Ярослав 145,00 доларів США;

-Березень 2024 року Ярослав заняття та плата за користування приміщенням 575,00 доларів США;

-Березень 2024 року Ярослав заняття 550,00 доларів США;

-25.01.2024 року ОСОБА_12 весняний бейсбол 195,00 доларів США;

-18.09.2023 року ОСОБА_12 осінні баскетбольні курси 135,00 доларів США;

-16.10.2023 року ОСОБА_12 зимовий баскетбол 195,00 доларів США;

-10.01.2024 ОСОБА_8 центр раннього розвитку та дитячий садок 4720,00 доларів США;

-22.08.2024 року ОСОБА_12 заняття з шахів 250,00 доларів США;

-вересень-жовтень 2024 року ОСОБА_12 За заняття з гімнастики 445,00 доларів США;

-25.05.2024 ОСОБА_12 літній бейсбол для дітей 7 років і молодше 325,00 доларів США;

-12.08.2024 ОСОБА_12 літній бейсбол для дітей 8 років і молодше 150,00 доларів США;

-03.10.2024 ОСОБА_12 у зимовому сезоні 2024-25 року для дітей у віці від дитячого садка до 8-го класу 195,00 доларів США;

-29.08.2024 ОСОБА_12 юнаків до бойскаутів-вовченят у 2023 році 220,00 доларів США (а.с.48-86, 97-134 том 2).

Відповідно доквитанцій АТ«Універсал Банк» ОСОБА_4 переводив кошти на картку № НОМЕР_5 , яка згідно довідки АТ «Універсал Банк від 06.03.2025 належить позивачці ОСОБА_3 :

-30.10.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за октябрь 2024»;

-28.11.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за ноябрь 2024»;

-29.12.2024 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за декабрь 2024»;

-28.01.2025 у розмірі 4000,00 грн., з коментарем відправника «Алименты на детей за январь 2025» (а.с. 154-157, том 2).

Згідно інформації АТ «Універсал Банк» від 06.03.2025 про відкриті рахунки (карткові, поточні, депозитні) на ім`я ОСОБА_3 та розмір надходження на них грошових коштів за період з 16.06.2023 по 06.03.2025, ОСОБА_3 належать картки VISA № НОМЕР_4 та VISA № НОМЕР_5 , ОСОБА_4 регулярно перераховував у вказаний період грошові кошти на карткові рахунки ОСОБА_3 (а.с.163-176 том 2).

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено,що підчас шлюбусторонами булонабуто наступнемайно,яке відповіднодо ст.60,61СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,0865га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:008:0635;

-земельна ділянка площею 0,15га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:008:0635;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-паркувальне місце № НОМЕР_7 , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-легковий автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

27червня 2023року та06липня 2023року відповідачемзі згодипозивачки булопродано майно,що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя: житловий будинок та дві земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , паркувальне місце № НОМЕР_7 , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Також 20 травня 2023 року відповідачем було продано автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому позивачка стверджує, що не надавала згоди на відчуження автомобіля, а відповідач стверджує що автомобіль було ним продано також зі згоди позивачки.

Загальна сума грошових коштів, отриманих відповідачем від продажу вищевказаного майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, становить 917900 грн.

Згідно наведеного у відзиві розрахунку, з яким погоджується суд, сума грошових коштів отриманих за продаж вказаного майна, а саме 917900 грн., станом на час продажу дорівнювала 24947,85 доларам США.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в наявності у сторін є майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке підлягає поділу.

Позивачкою заявлені вимоги про поділ цієї квартири з відступленням від засади рівності часток подружжя при поділі майна через ті обставини, що, як зазначає позивачка, з нею проживає двоє дітей, яким відповідачем не надається допомога на утримання, тому вона просить суд з урахуванням інтересів їхніх дітей і їх проживання з нею відступити від засад рівності часток та здійснити поділ майна, визнавши за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 3/4 частини вищевказаної квартири.

Суд вважає, що нерухоме майно, а саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , і яка є спільною сумісною власністю подружжя, підлягає поділу між сторонами.

При цьому суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.70 СК України частки сторін у цьому майні мають бути визнані рівними, оскільки судом не встановлено підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя, визначених ч.2 та ч.3 ст.70 СК України.

Зокрема, позивачкою суду не надано і судом не встановлено доказів того, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Так, згідно матеріалів справи та пояснень учасників справи судом встановлено, що відповідач в період з 07.08.2023 по 13.05.2024 мешкав в США в штаті Нью-Джерсі разом з дружиною і дітьми.

Під час перебування в США відповідач знімав готівкові грошові кошти з власного рахунку в період з 15.08.2023 року по 19.09.2023 року в сумі 4812,87 доларів США, за період з 15.08.2023 по 05.05.2024 з власного рахунку здійснював оплати, перекази коштів на загальну суму 12199,84 доларів США. Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, вказані грошові кошти та витрати використовувалися на потреби усієї сім`ї.

Також згідно виписки АТ «Універсал Банк» позивач за період з 15.06.2023 по 24.09.2024 перерахував відповідачці грошові кошти на загальну суму 28287,5 доларів США, в тому числі за період з 15.06.2023 по 25.07.2023 перерахував 26030,00 доларів США.

Після повернення в Україну відповідач регулярно перераховує позивачці грошові кошти на утримання дітей, зокрема, за період з 10.07.2024 по 28.01.2025 ним було перераховано 1481 доларів США та 16000 грн.

Також відсутня умова, визначена ч.3 ст.70 СК України для можливого відступлення від рівності часток при поділі майна, а саме недостатність розміру аліментів, які одержують діти, для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Так, згідно з ч.3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду. Станом на час розгляду даної справи аліменти за рішенням суду з відповідача не стягуються, тому взагалі немає підстав стверджувати про недостатність розміру аліментів, які одержують діти. Крім того, як зазначено вище, судом встановлено, що відповідач добровільно перераховує грошові кошти відповідачці на утримання дітей.

Тому судвважає,що часткисторін приподілі спільноїсумісної власностісторін маютьбути визнанірівними,тобто по1/2частці зазначеноїквартири,та вмежах заявленихпозовних вимогза позивачкоюнеобхідно визнатив порядкуподілу спільногомайна подружжяправо власностіна 1/2частку квартири,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 .

При цьому суд зазначає, що позивачкою в позові не заявлялися вимоги про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на іншу частку квартири за відповідачем. Також і відповідачем такі позовні вимоги, зокрема, шляхом подання зустрічного позову, суду не заявлялися. Відповідач у відзиві заявляв таке прохання, просив суд поділити вказану квартиру в рівних частках, з визнанням права власності на квартиру по 1/2 частці за кожною із сторін, але відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Тобто для визнання судом права власності в порядку поділу спільного майна подружжя на частку за іншим із подружжя (відповідачем) в справі мали бути заявлені саме такі позовні вимоги.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки вартості 3/4 частини житлового будинку, двох земельних ділянок, паркувального місця та автомобіля, які були продані відповідачем, суд зазначає наступне.

Позивачка в заявлених позовних вимогах стверджує, що відповідач, продавши вищевказане майно, розпорядився коштами, що належать їм з відповідачем на праві спільної сумісної власності, на власний розсуд і позивачці нічого не передавав. Тому вона просить стягнути з відповідача на свою костить з відступленням від засади рівності часток подружжя при поділі майна через вищевказані обставини вартість 3/4 частини цього майна.

Як вище зазначено, судом не встановлено підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя відповідно до ч.2 та ч.3 ст.70 СК України.

Також судом встановлено, що позивачем в період травень-липень 2023 року було продано майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, на загальну суму 917900 грн., що дорівнює 24947,85 доларам США, при цьому за період з 15.06.2023 по 25.07.2023, тобто відразу після продажу спільного майна, відповідач перерахував на банківську картку позивачки грошові кошти на суму 26030 доларів США (а.с.181-183 том 1), що перевищує загальну суму грошових коштів, які були отримані ним від відчуження зазначеного спільного майна.

У зв`язку з цим суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі вартості 3/4 частин житлового будинку, двох земельних ділянок, паркувального місця та автомобіля, які були продані відповідачем, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Після подання заяви про збільшення позовних вимог ціна позову складає 3563497,42 грн. та позивачкою сплачений судовий збір в розмірі 15140 грн., позовні вимоги задоволені частково на суму 1742864,95 грн. (це вартість 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 ), тому витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню на користь позивачки, становлять: 1742864,95 грн. х 15140 грн. : 3563497,42 грн. = 7404,80 грн.

На підставі ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_8 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_13 , до ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_9 , про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_15 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2402388712101, розташованої за адресою: АДРЕСА_16 .

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 7404 (сім тисяч чотириста чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.07.2025.

Суддя О.А. Рибкін