Постанова від 15.07.2025 по справі 593/1771/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/1771/23Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/694/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.,

апелянта - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 593/1771/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року (постановлену суддею Братасюком В.М., дата складення повного тексту не зазначено) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» про скасування рішення комісії, визнання недійсним акту та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернувся в суд із позовом до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (далі - ПрАТ «Тернопільгаз», відповідач) про скасування рішення комісії, визнання недійсним акту та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року вказаний позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не був належним чином повідомлений про призначений розгляд справи на 12 грудня 2024 року та 13 січня 2025 року, а також судом залишено поза увагою клопотання представника позивача про відкладення судового засідання. Крім того, судом не взято до уваги, що позивач з 23 жовтня 2024 року перебував за межами території України. Відповідно з моменту перетину кордону України позивач не мав можливості отримувати кореспонденцію від суду, у тому числі виклики та повістки.

На думку апелянта, судом також не враховано, що позивач є особою пенсійного віку, у нього відсутній електронний кабінет користувача в підсистемі «Електронний суд».

У зв`язку з викладеним просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що сторона позивача повторно не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, а також від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції є обґрунтований.

Судом встановлено наступні обставини.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 год. 20 хв. 22 січня 2024 року (а.с.27).

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем ОСОБА_1 21 грудня 2023 року, яку надіслано останньому на його адресу: АДРЕСА_1 (а.с.30).

22 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію місцевого суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і час, оскільки бажає скористатися професійною правничою допомогою (а.с.62).

Згідно протоколу судового засідання №2275458 від 22 січня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 , однак з урахування клопотання позивача, судове засідання відкладено на 14 год. 20 хв. 11 березня 2024 року (а.с.64).

Судову повістку про виклик до суду отримано позивачем ОСОБА_1 13 лютого 2024 року, яку надіслано останньому на його адресу: АДРЕСА_1 (а.с.63).

Згідно ордеру №1054966 від 23 листопада 2023 року на надання правничої (правової) допомоги слідує, що адвокат Лотоцька Н.В. представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року (а.с.70).

Згідно протоколу судового засідання №2275458 від 11 березня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_5 . В ході судового засідання оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 18 квітня 2024 року (а.с.75-76).

Згідно розписки позивач та його представник повідомлені про судове засідання, яке відбудеться 10 год. 00 хв. 18 квітня 2024 року (а.с.77).

Згідно протоколу судового засідання №2758018 від 18 квітня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_5 . Судове засідання відкладено до 15 год. 00 хв. 23 травня 2024 року (а.с.83-84).

Згідно розписки позивач та його представник повідомлені про судове засідання, яке відбудеться 15 год. 00 хв. 23 травня 2024 року (а.с.85).

23 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і час, оскільки бере участь в інших судових засіданнях (а.с.86-87).

Згідно протоколу судового засідання №2909785 від 23 травня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 , однак з урахування клопотання представника позивача судове засідання відкладено на 14 год. 20 хв. 25 червня 2024 року.

Судову повістку про виклик до суду отримано позивачем ОСОБА_1 11 червня 2024 року, яку надіслано останньому на його адресу: АДРЕСА_1 (а.с.91).

Згідно протоколу судового засідання №3048099 від 25 червня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_3 . Судове засідання відкладено до 14 год. 20 хв. 16 серпня 2024 року (а.с.92-93).

Згідно розписки позивач та його представник повідомлені про судове засідання, яке відбудеться 14 год. 20 хв. 16 серпня 2024 року (а.с.94).

Згідно протоколу судового засідання від 16 серпня 2024 року вбачається, що у судове засідання сторони не з`явився. Судове засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 05 вересня 2024 року (а.с.100).

Згідно протоколу судового засідання №3301678 від 05 вересня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_3 . Судове засідання відкладено до 15 год. 30 хв. 01 жовтня 2024 року (а.с.102).

Згідно розписки позивач та його представник повідомлені про судове засідання, яке відбудеться 15 год. 30 хв. 01 жовтня 2024 року (а.с.103).

Згідно довідки секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І. вбачається, що 01 жовтня 2024 року судове засідання не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні, а розгляд справи відкладено до 15 год. 30 хв. 13 листопада 2024 року (а.с.104).

Судову повістку про виклик до суду отримано позивачем ОСОБА_1 08 жовтня 2024 року, яку надіслано останньому на його адресу: АДРЕСА_1 (а.с.107).

Згідно протоколу судового засідання №3630965 від 13 листопада 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився: представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_3 . Судове засідання відкладено до 16 год. 00 хв. 12 грудня 2024 року (а.с.108-109).

Згідно розписки представник позивача повідомлена те, що наступне судове засідання відбудеться о 16 год. 00 хв. 12 грудня 2024 року (а.с.110).

Згідно протоколу судового засідання №3783362 від 12 грудня 2024 року вбачається, що у судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 , однак з урахування неявки позивача, судове засідання відкладено на 15 год. 40 хв. 13 січня 2025 року.

18 грудня 2024 року судову повістку про виклик до суду у відповідності до вимог чинного законодавства було надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний рекомендований лист з повідомленням про вручення повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (трек-номер 0610215809482) (а.с.114).

13 січня 2025 року представник позивача Лотоцька Н.В. через систему «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і час, оскільки остання бере участь в інших судових засіданнях (а.с.115-116).

Згідно протоколу судового засідання №3877565 від 13 січня 2025 року вбачається, що у судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 , який заперечив проти відкладення розгляду справи (а.с.118).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України (т.3 а.с.182-184).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наслідки неявки в судове засідання позивача обумовлені в ст.ст.223 та 257 ЦПК України.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18.

Згідно частини шостої статті 128 ЦПК України стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що інтереси позивача ОСОБА_1 представляла адвокат Лотоцька Н.В., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року та ордером серія АТ № 1054966.

Судові повістки і повідомлення про судові засідання сторонам по справі та представникам надсилались неодноразово. Крім того, адвокат Лотоцька Н.В. зареєстрована в системі ЄСІТС.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що представник позивача - адвокат Лотоцька Н.В. була належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року о 16 год. 00 хв., про що свідчить вручення судової повістки під розписку (а.с.110).

У відповідності до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Крім того, позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, призначеного на 13 січня 2025 року о 15 год 40 хв., що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», який направлявся на адресу позивача (а.с.114).

За таких обставин та в силу вимог статтей 128, 130 ЦПК України, сторона позивача у даній справі належним чином була повідомлена про судові засідання, які мали відбутися 12 грудня 2024 року та 13 січня 2025 року.

Колегія суддів звертає увагу, що на адресу суду першої інстанції від представника позивача - адвоката Лотоцької Н.В. надійшло клопотання про відкладення судове засідання на іншу дату та час, оскільки 13 січня 2025 року представник бере участь в іншому судовому засіданні у справі №909/471/24, яке призначено 13 січня 2025 року о 12 год. 00 хв. Вказана обставина підтверджує обізнаність представника позивача про судове засідання, яке було призначене на 13 січня 2025 року.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лотоцька Н.В. мала більш ніж достатньо часу (понад 3 години) між судовими засіданнями, щоб брати участь у судовому засіданні в Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, в тому числі реалізувавши право участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже встановивши, що сторона позивача, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явивилася в судове засідання місцевого суду, призначене на 13 січня 2025 року о 15 год. 40 хв., і від нього не надходило заяви про розгляд справи за відсутності позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Доводи апелянта про те, що в суду немає жодних доказів про повідомлення позивача про дату судового засідання, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК України). Крім того, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (ч.8 ст.128 ЦПК України).

Твердження апеляційної скарги про те, що представник позивача - адвокат Лотоцька Н.В. повідомляла про причини неявки 13 січня 2025 року, колегія суддів відхиляє, оскільки закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Посилання апелянта про те, що він перебував за межами України з 23 жовтня 2024 року, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки позивач та його представник не були позбавлені можливості приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції чи подати заяву про розгляд справи за їх відсутності. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах і не спростовують висновків суду першої інстанції в ухваленому судовому рішенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана у вказаній справі ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року постановлена в судовому засіданні з дотриманням ч.5 ст. 223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, а наведенні апелянтом доводи зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 25 липня 2025 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак