Постанова від 16.07.2025 по справі 922/535/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/535/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Москаль Р.Б. (в залі суду) - на підставі довіреності від 06.02.2025 (адвокат),

від відповідача - Оріщенко Н.С. (в залі суду) на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1275418 від 15.07.2025 (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" (вх.№1225 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 (повна ухвала складена 22.05.2025, суддя Трофімов І.В)

у справі №922/535/25,

за позовом Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна", с. Новоселівка, Самарський р-н, Дніпропетровська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "БОТІК", с. Веселе, Лозівський р-н, Харківська обл.,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2025 Господарським судом Харківської області ухвалено судове рішення у справі №922/535/25, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "БОТІК" на користь Приватного підприємства Агрофірма "Ясна поляна" заборгованість за договором підряду №04/04-2023 від 04.04.2023 в сумі 1 832 550 грн та судовий збір у розмірі 13 744,13 грн.

12.05.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява (вх.11510), в якій він просив суд розстрочити виконання вказаного рішення Господарського суду Харківської області на один рік до 23.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТІК" про розстрочення виконання рішення задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2025 у справі № 922/535/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" на користь Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" заборгованості в сумі 1'832'550 грн до 23.04.2026 включно з щомісячними платежами рівними частинами, а саме :

- до 23.05.2025 152 712,50 грн;

- до 23.06.2025 152 712,50 грн;

- до 23.07.2025 152 712,50 грн;

- до 23.08.2025 152 712,50 грн;

- до 23.09.2025 152 712,50 грн;

- до 23.10.2025 152 712,50 грн;

- до 23.11.2025 152 712,50 грн;

- до 23.12.2025 152 712,50 грн;

- до 23.01.2026 152 712,50 грн;

- до 23.02.2026 152 712,50 грн;

- до 23.03.2026 152 712,50 грн;

- до 23.04.2026 152 712,50 грн.

Місцевий господарський суд, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів стягувача та боржника, а також зважаючи на те, що заявник наразі позбавлений можливості одночасно виконати рішення суду у зв`язку з своїм незадовільним, скрутним матеріальним (фінансовим) станом, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви боржника та розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2025 у справі №922/535/25 на 1 рік терміном до 23.04.2026 шляхом здійснення платежів на розрахунковий рахунок стягувача у сумі 1 832 550,00 грн.

Приватне підприємство Агрофірма "Ясна поляна" не погодилось з ухвалою Господарського суду Харківської області та 27.05.2025 через канцелярію суду звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 і постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ компанія "Ботік" про розстрочення виконання судового рішення відмовити; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:

- позивача не було належно повідомлено про час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 922/535/25. У якості поштової адреси представником позивача зазначено адресу: 61050, м. Харків, вул. Сергіївська, б. 3-Б, кв. 9 на цю адресу суд будь-яких повідомлень про час та місце розгляду заяву відповідача не надсилав. У системі ЄСІТС суд представника позивача до матеріалів справи не підключав; посадові особи позивача зазвичай не мають можливості підключитися до системи ЄСІТС (якщо туди завантажилося повідомлення про час та місце розгляду заяви відповідача) з огляду на бойові дії, часте відключення світла, а також переміщення керівництва та співробітників позивача по території Донецької та Полтавської областях у зв`язку із господарською діяльністю підприємства;

- заяву відповідача про розстрочення рішення суд ухвалив без врахування визначених процесуальних законом підстав та без дотримання об`єктивності та балансу інтересів сторін у справі. Суд не взяв до уваги, що відповідач недобросовісно поводив себе як до виникнення спору, та і під час розгляду справ в суді: не сплачував заборгованість впродовж тривалого часу згідно умов договору, не відповідав не претензію, під час розгляду справи затягував її розгляд заперечуючи, що підписав документи, у зв`язку з чим, на відповідача має бути покладена вина у виникненні спору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у Господарського суду Харківської області витребувано матеріали справи № 922/535/25.

09.06.2025 матеріали справи № 922/535/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025, у зв`язку з відпусткою головуючого судді Радіонової О.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/535/25; призначено справу до розгляду на "16" липня 2025 р. о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

16.07.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю компанією "БОТІК" подано письмові пояснення у справі (вх.№ 8776), в яких надано обґрунтування щодо відсутності прострочення сплати чергових платежів відповідного до графіку розстрочення виконання судового рішення у справі.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025, у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити її в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі № 922/535/25 залишити без змін.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2ст. 273 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

04 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю компанією БОТІК" (далі - відповідач) та Приватним підприємством агрофірмою "Ясна поляна" (далі - позивач) було укладено договір підряду №04/04-2023 (далі - договір), згідно умов якого підрядник взяв на себе зобов`язання з використанням наявної у нього сільськогосподарської техніки надати замовникові послуги з культивації та посіву (п.1.1, 1.2 договору).

В порушення умов договору, послуги у строки, визначені договором, замовником оплачені не були. Водночас підрядник згідно умов договору виписав замовникові податкові накладні, а замовник - отримав із бюджету відшкодування відповідних сум ПДВ.

Таким чином, несплачена відповідачем заборгованість складає 1 832 550,00 грн, в т.ч. ПДВ 305 425,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

23.04.2025 Господарським судом Харківської області ухвалено судове рішення у справі №922/535/25, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "БОТІК" на користь Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" заборгованість за договором підряду №04/04-2023 від 04.04.2023 в сумі 1 832 550,00 грн та судовий збір у розмірі 13 744,13 грн.

12.05.2025 до Господарського суду Харківської області від боржника надійшла заява (вх. 11510), в якій він просив суд розстрочити виконання вказаного рішення Господарського суду Харківської області на один рік до 23.04.2026.

21.05.2025 постановлено оскаржувану ухвалу суду з підстав, викладених вище.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У відповідності до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача в виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

За ч.1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а в випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи в продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а в системному розумінні цієї норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання судового рішення може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу в контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого в статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Таким чином, з урахуванням наведених положень, слід дійти висновку, що законодавець в будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють або унеможливлюють вчасне виконання судового рішення боржником.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка в виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 року у справі №905/30/16.

За змістом ч.4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 року). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" (відповідач, боржник) є сільськогосподарським товаровиробником, діяльність якого є сезонною, який з початку створення був зареєстрований та веде свою господарську діяльність в Харківській області.

При цьому, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1387 від 03.03.2025 боржника віднесено до категорії підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Водночас, боржник перебуває в скрутному матеріальному становищі, не отримує прибутку. Так, у боржника:

- станом на 06.05.2025 наявна заборгованість з оплати податків та зборів у загальному розмірі 4 844 227,07 грн;

- станом на 06.05.2025 наявна заборгованість з виплати орендної плати за землю за 2022-2024 року рік у розмірі 2 126 766,23 грн;

- станом на 06.05.2025 наявна кредиторська заборгованість перед постачальниками товарів, робіт та послуг у загальному розмірі 177 350 550,95 грн, що підтверджується також актами звірки взаємних розрахунків із відповідними контрагентами, довідками про підтвердження кредиторської заборгованості.

Відтак, стягнення з боржника грошових коштів на суму 1 832 550,00 грн буде мати своїм наслідком настання додаткових надзвичайно негативних наслідків та може, в кінцевому результаті, слугувати причиною для ініціювання відносно боржника процедури банкрутства.

На сьогоднішній день у боржника недостатньо коштів для добровільного виконання судового рішення одним платежем. В свою чергу відкриття стягувачем виконавчого провадження заблокує господарську діяльність підприємства боржника та призведе до арешту рахунків боржника. Разом з тим накладені арешти призведуть до того, що боржник не матиме можливості нормально здійснювати свою господарську діяльність та отримувати прибуток, або ж поповнювати свої обігові кошти для виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з тим, що у даному випадку боржник, посилаючись на скрутний фінансовий стан, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем саме на час звернення з відповідною заявою та, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони даної справи.

В той же час, інтерес боржника полягає в можливості продовження господарської діяльності та збереженні платоспроможності. З урахуванням специфіки діяльності підприємства боржника, зокрема його сезонного характеру та залежності від циклів вирощування і збору врожаю, надання відстрочки дозволить ТОВ компанії "БОТІК" провести посівну кампанію, зібрати врожай та отримати доходи, що будуть достатніми не лише для погашення заборгованості перед стягувачем, але й для виконання інших зобов`язань (податкових, перед працівниками, контрагентами тощо).

На підтвердження вказаних обставин, заявником (боржником) подано:

- довідку за вих.№06/05/17-2025 від 06.05.2025, відповідно до якої на посівну компанію 2025 року ТОВ компанія "БОТІК" посіяно пшеницю озиму (2479,1 га), горох зимуючий (402,3 га);

- довідку про прогнозовані витрати на посівну компанія 2025 року за вих.№06/05/19-2025 від 06.05.2025, зокрема, на посів насіння соняшнику - 7 820 271,20 грн;

- інформацію про плановий збір врожаю 2025 року за умовами нормального розвитку: озима пшениця 2479,1 га (9916,4 т); озимий горох - 402,3 га (955,75 т); соняшник 3346 га (7361,2 т). Інформацію про отриманий дохід при середньоринковій вартості товару: озима пшениця 11000,00 грн/т (109080,4 тис. грн); озимий горох 12000,00 грн/т (11469,0 тис. грн); соняшник 30000,00 грн/т (220 836,0 тис. грн).

Суспільний інтерес полягає в збереженні діючого сільськогосподарського підприємства, яке сплачує податки, забезпечує робочими місцями працівників та робить внесок у продовольчу безпеку країни.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2025 ТОВ компанія "БОТІК" сплатило частину заборгованості на користь Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" у розмірі 152 712,50 грн (відповідно до платіжної інструкції № 0Б9557 від 16.05.2025) та компенсувало ПП Агрофірмі "Ясна поляна" судовий збір у розмірі 13744,13грн (відповідно до платіжної інструкції № 0Б9558 від 16.05.2025). Відповідні платіжні документи було надано до матеріалів справи станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду (а.с. 166, 167).

Таким чином, судом враховано поведінку боржника - сплату частини коштів у загальному розмірі 166 456,63 грн (судовий збір, частина основного боргу), що свідчить про бажання виконати рішення суду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що на момент розгляду апеляційної скарги на ухвалу про розстрочення рішення суду, відповідач також добровільно сплачує заборгованість згідно з графіком ним запропонованим та затвердженим судом оскаржуваною ухвалою.

Вказане свідчить про вчинення боржником активних дій на погашення заборгованості, тому сплата іншої частини суми боргу рівними частинами не призведе до порушення балансу інтересів сторін у даній справі.

Як вже було зазначено, вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.

Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.

У даному випадку, інтерес стягувача полягає в отриманні повної суми заборгованості в розумні строки. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваною ухвалою судом надана розстрочка до 23.04.2026, тобто не більше, ніж на один рік, що узгоджується з ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що розстрочення сплати заборгованості строком до 23.04.2026 року є обґрунтованим, забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.

З огляду на ці обставини, оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи їх фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку, що розстрочення виконання рішення не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

При цьому розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, який лише намагається через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем. У даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржників. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.

Таким чином, з огляду на фінансовий стан сторін, часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем та наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості, з огляду на те, що питання про розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень господарського суду першої інстанції, який у своєму рішенні надав належні та достатні підстави для обґрунтування розстрочки до 23.04.2026 у цій справі, і при цьому не встановлено порушень вимог чинного законодавства або недотримання "справедливого балансу" (дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора) інтересів сторін, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни ухвали місцевого суду щодо розстрочення виконання судового рішення немає.

Щодо посилань на неналежне повідомлення позивача (стягувача) щодо часу та місця розгляду справи, що позбавило сторону справи надавати свої пояснення щодо поданої у справі заяви про розстрочення судового рішення, судова колегія зазначає таке.

Так, вказані обставини обґрунтовано тим, що негативний вплив введення в Україні воєнного стану позначився на посадових осіб позивача, що ускладнює процес розгляду документів, які надходять в електронний кабінет відповідача.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 у справі №922/535/25, якою сторін у справі було повідомлено про час та місце розгляду заяви відповідача про розстрочення судового рішення у справі № 922/535/25, надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" у підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 15.05.2025 о 14:19 год., що підтверджується довідкою Господарського суду Харківської області про доставку електронного листа (а.с.161).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

А тому, тимчасова відсутність працівника, або своєчасне доведення до виконавців про отримання електронною поштою копій судових рішень або будь-які інші обставини, пов`язані із внутрішньою організацією роботи в юридичній особі, жодним чином не впливають на обов`язок сторони неухильно виконувати процесуальні обов`язки та користувавсь своїми правами у встановлені строки, отже недоліки в організації роботи підприємства не можуть вважатись обставинами, якими може підтверджуватися неналежне повідомлення судом сторони у справі щодо часу та місця розгляду справи.

Отже, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись з текстом названого процесуального документу у вказаній справі та скористатись правами учасника справи, визначеними ГПК України.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені Приватним підприємством Агрофірмою "Ясна поляна" у апеляційній скарзі підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду не можуть бути визнані обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв`язку із чим оскаржувана ухвала, яке переглядається в апеляційному порядку, є правомірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження і не спростовують наведені висновки суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/535/25 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми "Ясна поляна" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2025 у справі №922/535/25 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.07.2025.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Плахов