Рішення від 28.07.2025 по справі 905/518/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.2025р. Справа №905/518/25

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача Комунального підприємства «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради, с.Добропілля Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 110285,11 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90601,76 грн., 3% річних в сумі 3451,93 грн. та інфляційне збільшення в сумі 16231,42 грн.

Суддя Левшина Г.В.

ВСТАНОВИВ:

без виклику сторін

1. Стислий зміст позовних вимог:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради, с.Добропілля Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 110285,11 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90601,76 грн., 3% річних в сумі 3451,93 грн. та інфляційне збільшення в сумі 16231,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №311 від 01.06.2024р. в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії за розрахунковий період липень - серпень 2024 року.

2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 26.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/518/25; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.

Поряд із цим, судом встановлено, що згідно бази даних Автоматизованої системи Діловодства спеціалізованого суду у КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі (підсистема Електронний суд).

Відповідно до ч.5 ст.6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч.7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За таких обставин, направлення ухвал суду здійснювалось до електронного кабінету КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі.

Зі змісту довідки про доставку електронного листа вбачається, що відповідачу доставлено ухвалу суду від 26.05.2025р. про відкриття провадження у справі до електронного кабінету 27.05.2025р. о 03:39 год.

Враховуючи вищенаведені обставини, відповідача було належним чином повідомлено відкриття провадження у справі №905/518/25.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

3. Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018р. №429 ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради (далі - відповідач, споживач) укладено договір №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції «Маркет з РК» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток №2 до договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1.1 договору).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.2024р. (п.2.1. договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п.1.3 цього договору, та становить: 83250,00 грн., крім того ПДВ 16650,00 грн., всього з ПДВ 9*9900,00 грн. Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,75950 грн. без ПДВ, ПДВ 1,35190 грн., разом з ПДВ 8,11140 грн.

Пункт 4.3 договору визначає, що розрахунковим періодом за договором є 1 календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.4.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.12.1 договору).

За умовами п.4.2 комерційної пропозиції, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п.5.1 комерційної пропозиції, споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий документ» не пізніше 5 днів після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на виконання вищенаведених умов договору та комерційної пропозиції поставив КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради електричну енергію у:

- у липні 2024р. в обсязі 16364 кВт*год,

- у серпні 2024р. в обсязі 2956 кВт*год,

що підтверджується інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, які надані оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - ОСР), у відповідності до вимог п.4.3, 4.12, пп.31 п.5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п.12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №311.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, позивач сформував відповідні рахунки та акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за розрахунковий період липень-серпень 2024 року, на загальну суму 196362,16 грн., а саме:

- за липень 2024р. на суму 167004,90 грн.,

- за серпень 2024р. на суму 29357,26 грн.

Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за розрахункові періоди липень-серпень 2024 року отримані та підписані директором відповідача Лукашенко Галиною Миколаївною в сервісі «Особовий кабінет» електронним цифровим підписом, що відображається в документах двома зеленими «галочками» в лівому нижньому куті.

Окрім того, 15.11.2024р. між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.06.2024р., за умовами п.1.1 якого кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2024р. по 31.08.2024р. в сумі 195203,53 грн., що підтверджується Актом звірки, що додається та є невід?ємною частиною цього договору, шляхом розстрочення на 6 календарних місяців.

Пунктами 2.1, 2.2 договору про реструктуризацію сторони погодили, що боржник зобов?язується виплатити у повному обсязі визначені пунктами 1.1 суми, шляхом перерахування щомісяця коштів на рахунок кредитора рівними частинами відповідно до графіка погашення заборгованості який додається, та є невід?ємною частиною цього договору. Зобов?язання боржника зі сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора коштів у строк та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості на відповідний місяць.

Боржник повністю визнає заборгованість вказану у п. 1.1. цього договору в сумі 195203,53 грн. за спожиту електричну енергію, період з 01.07.2024р. по 31.08 2024р. (п.2.5 договору про реструктуризацію).

Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 30.04.2025 року. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення дії цього договору залишаються невиконані взаємні зобов?язання та незадоволені законні вимоги, дія цього договору в частині таких зобов?язань та законних вимог подовжується до повного виконання взаємних зобов?язань або до повного задоволення законних вимог (п.7.9 договору про реструктуризацію).

У графіку погашення заборгованості до договору про реструктуризацію заборгованості від 15.11.2024р., сторони погодили такі терміни та суми оплати:

- до 30.11.2024р. 32533,93 грн.;

- до 31.12.2024р. 32533,92 грн.;

- до 31.01.2025р. 32533,92 грн.;

- до 28.02.2025р. 32533,92 грн.;

- до 31.03.2025р. 32533,92 грн.;

- до 30.04.2025р. 32533,92 грн.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був здійснити повне погашення заборгованості за договором до 30.04.2025р.

Втім, згідно долучених позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що останнім були здійснені наступні оплати: 11.07.2024р. у сумі 2302,62 грн., з призначенням платежу: «Дплата зг. рах. за електроенергiю №311 за червень 2024р. Пров.проц.держзак.не передбач.»; 15,45 грн. було зараховано у період «липень 2024» як переплату; 16.09.2024р. у сумі 143,18 грн.; 18.10.2024р. у сумі 1000,00 грн.; 29.11.2024р. у сумі 32533,93 грн.; 31.12.2024р. у сумі 21500,00 грн.; 14.01.2025р. у сумі 11033,92 грн.; 31.01.2025р. у сумі 15033,92 грн.; 27.02.2025р. у сумі 8500,00 грн.; 30.03.2025р. у сумі 9000,00 грн.; 31.03.2025р. у сумі 2000,00 грн.; 25.04.2025р. у сумі 2000,00 грн.; 30.04.2025р. у сумі 3000,00 грн., які було зараховано у період «липень 2024» .

З урахуванням наведеного позивач наполягає на тому, що за розрахунковий період липень 2024р. позивачем було нараховано 167004,90 грн., а відповідачем сплачено 105760,40 грн. Залишок заборгованості за липень 2024р. складає 61244,50 грн. Натомість заборгованість за розрахунковий період серпень 2024р. на суму 29357,26 грн. залишилась несплаченою відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, заборгованість КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради перед ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за договором про реструктуризацію заборгованості за договором №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.06.2024р. складає 90601,76 грн.

За вказаних обставин, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості за договором №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.06.2024р., позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення із КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради заборгованості у розмірі 90601,76 грн., а також нараховує 3% річних у сумі 3451,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 16231,42 грн.

4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором поставки.

Так, відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Судом вище встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №311 від 01.06.2024р., між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 15.11.2024р.

Так, згідно з погодженими сторонами умовами договору про реструктуризацію, відповідач визнав, підтвердив та зобов`язався сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №311 від 01.06.2024р., у розмірі 195203,53 грн., за період з 01.07.2024р. по 31.08 2024р., відповідно до графіка погашення заборгованості, який є додатком 1 до договору про реструктуризацію.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що в період з 11.07.2024р. по 30.04.2025р. відповідачем здійснено оплату в рахунок погашення заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 105760,40 грн.

Таким чином, заборгованість КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради перед ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за договором про реструктуризацію заборгованості за договором №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.06.2024р. складає 90601,76 грн., що підтверджується матеріалами справи, при цьому, відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів на спростування доводів позивача.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо здійснення оплати за договором про реструктуризацію заборгованості за договором №311 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.06.2024р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до КП «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради про стягнення заборгованості у сумі 90601,76 грн. є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 16231,42 грн. та 3% річних у сумі 3451,93 грн., суд виходить з такого.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок 3% річних за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у липні - серпні 2024 року на суму заборгованості з урахуванням здійснення часткових оплат, суд встановив його арифметично вірним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3451,93 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок інфляційних втрат за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у липні - серпні 2024 року, судом встановлено, що позивачем правильно визначені періоди нарахувань з огляду на здійснення часткових оплат та наданий розрахунок є арифметично правильним.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині інфляційних втрат у сумі 16231,42 грн. та 3% річних у сумі 3451,93 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Комунального підприємства «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради, с.Добропілля Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 110285,11 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90601,76 грн., 3% річних в сумі 3451,93 грн. та інфляційне збільшення в сумі 16231,42 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Агрокомсервіс» Криворізької сільської ради (85032, Донецька обл., Добропільський р-н, село Добропілля, вул. Вані Бабенко, буд. 53А, код ЄДРПОУ 35853071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4-Д; код ЄДРПОУ 42086719) основну заборгованість в сумі 90601,76 грн., 3% річних у сумі 3451,93 грн., інфляційне збільшення у сумі 16231,42 грн., всього заборгованість в сумі 110285,11 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2025р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина