Рішення від 25.07.2025 по справі 910/3179/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2025Справа № 910/3179/25

За позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

до Приватного підприємства «Полі»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва від Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго", позивач) надійшла позовна заява до Приватного підприємства "Полі" (далі - ПП "Полі", відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 143 979,48 грн., пені у сумі 13 688,07 грн., інфляційних втрат у сумі 7 779,29 грн., 3 % річних у сумі 1 489,30 грн., що разом становить 166 936,14 грн., за договором № 06/214 від 11.09.2023 про відшкодування вартості понесених витрат за спожиту електричну енергію.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 06/214 від 11.09.2023 про відшкодування вартості понесених витрат за спожиту електричну енергію не відшкодував позивачу вартість отриманих послуг у грудні 2023 року, лютому та березні 2024 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 143 979,48 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 13 688,07 грн пені, 1 489,30 грн 3% річних та 7 779,29 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/3179/25, постановлено здійснювати розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9.

Разом з тим, від відповідача повернувся конверт № 0610244169794 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 між ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (балансоутримувач) та ПП "Полі" (споживач) був укладений договір № 06/214 про відшкодування вартості понесених витрат за спожиту електричну енергію (далі - Договір), відповідно до умов якого балансоутримувач зобов`язується у порядку та на умовах передбачених цим Договором забезпечити можливість користування споживачем електричною енергією для своєчасного виконання заходів з будівельно-монтажних робіт, відповідно до укладеного між Приватним підприємством «Полі» та Департаментом житлово комунального господарства Донецької облдержадміністрації Договору № 08-23 від 27.06.2023 на виконання заходу «Відновлення теплопостачання у місті Селидове шляхом придбання та підключення модульних котелень до існуючих інженерних мереж для забезпечення послугою теплопостачання мешканців та для проходження опалювального періоду 2023-2024 років».

Відповідно до п. 2.1 Договору для виконання споживачем будівельно-монтажних робіт балансоутримувач надає згоду споживачеві щодо використання електричної енергії шляхом приєднання до об`єктів викладених у п. 2.4 цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору сторони домовились, що відшкодуванню підлягають витрати балансоутримувача, що були понесені ним в рахунок сплати: - електропостачальній організації за фактично спожиту споживачем електричну енергію, - Операторам системи розподілу за послуги з розподілу електричної енергії під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 2.3 Договору обсяги використаної споживачем електричної енергії у розрахунковому періоді під час виконання з будівельно-монтажних робіт визначаються на початок розрахункового періоду, але не пізніше 05 числа розрахункового періоду шляхом надання до ОКП «ДТКЕ» прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за кожним об`єктом, викладеним у п. 2.4 цього Договору.

Відшкодування вартості понесених балансоутримувачем витрат по сплаті спожитої електричної енергії здійснюється споживачем до 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому балансоутримувачем були понесені такі витрати (п. 2.5 Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту досягнення домовленості сторонами з усіх істотних умов, підписання сторонами цього Договору і діє до 31.12.2023 (п. 6.1 Договору).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору № 06/214 про відшкодування вартості понесених витрат за спожиту електричну енергію від 11.09.2023, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору № 06/214 позивач надав послуги у грудні 2023 року та лютому-березні 2024 року на загальну суму 143 979,48 грн., що підтверджується актами надання послуг № 0000001511 від 31.12.2023, № 203 від 29.02.2024, № 316 від 31.03.2024 та рахунками на оплату № 1511 від 31.12.2023, № 14 від 29.02.2024, № 27 від 31.03.2024.

Вказані акти не підписані відповідачем. Втім, вони разом з претензією вих. № 1527/26 від 31.10.2024 надсилались на адресу відповідача, а оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від їх підписання, суд дійшов висновку, що обсяги та розмір наданих позивачем послуг, вказані в актах за грудень 2023, лютий та березень 2024 року, є відповідачем погодженими та останній повинен їх оплатити у встановлені договором строки.

Проте, відповідач свого обов`язку не виконав та надані послуги на вказану суму не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 143 979,48 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення 143 979,48 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 13 688,07 грн. за період з 07.11.2024 по 11.03.2025.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.4 Договору, якщо споживач порушив строки сплати відшкодування витрат, понесених балансоутримувачем по сплаті спожитої електричної енергії, які передбачені п. 2.2. цього Договору, на користь балансоутримувача або ж сплатив у меншому розмірі ніж той, що зазначений в рахунку на відшкодування, споживач сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного чи неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд встановив правильність її нарахування, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 13 688,07 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.

Стосовно стягнення інфляційних втрат в сумі 7 779,29 грн. та 3 % річних в сумі 1 489,30 грн. за період з 07.11.2024 по 11.03.2025, суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 7 779,29 грн. та 3 % річних в сумі 1 489,30 грн. підлягають задоволенню, тобто, у сумах, заявлених позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги ОКП "Донецьктеплокомуненерго" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полі» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9; ідентифікаційний код: 30757263) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька обл, Краматорський р-н, м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 39; ідентифікаційний код: 03337119) суму основного боргу у розмірі 143 979 (сто сорок три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 48 коп., пеню у сумі 13 688 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 07 коп., інфляційні втрати у сумі 7 779 (сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 29 коп., 3 % річних у сумі 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2025

Суддя О.В. Котков