Рішення від 15.07.2025 по справі 167/248/25

Справа № 167/248/25

Номер провадження 2/167/202/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове нерухоме майн

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_6 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на майно, зокрема на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, площею 0,0800 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця є її діти, а саме: ОСОБА_3 (батько позивача), ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , однак вони спадщину не прийняли, подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття своєї частки у спадщині. Вказує, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті баби ОСОБА_6 прийняла шляхом спільного проживання з останньою на день смерті та подачею приватному нотаріусу Луцького районного нотаріальному округу Волинської області Павлюк Р. П. заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 лютого 2025 року приватним нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Вказує, що згідно листа комунального підприємства «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 04 грудня 2024 року та протоколу засідання виконкому Рожищенської селищної Ради народних депутатів трудящих від 11 вересня 1962 року № 17 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 . Однак при оформленні документів на вищевказаний будинок було допущено описку, а саме замість прізвища спадкодавця ОСОБА_6 вказано ОСОБА_6 . Зазначає, що у зв`язку з розбіжністю в написанні прізвищ спадкодавця у вказаних документах на житловий будинок позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права.

Крім цього, рішенням виконавчого комітету Рожищенської міської Ради Рожищенського району Волинської області від 22 лютого 1996 року № 23 спадкодавцю ОСОБА_6 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0800 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , однак за життя спадкодавцем право власності на земельну ділянку оформлено не було.

На підставі викладеного, з урахуванням збільшених/уточнених позовних вимог просить:

- встановити факт належності ОСОБА_6 свідоцтва про право власності/17 від 11 вересня 1962 року, яке видане виконавчим комітетом Рожищенської селищної ради на ім`я ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була передана у власність безоплатно ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Рожищенської міської ради Рожищенського району Волинської області від 22 лютого 1996 року № 23 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Рожище» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачам було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав зазначених в позовній заяві та просила задовольнити. Надала пояснення близькі за змістом до обґрунтувань позову.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що при оформлені документів на житловий будинок у 1962 році при написанні прізвища спадкодавця було допущено описку, а саме замість ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_6 , що підтверджується наданими до матеріалів справи документами - витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища. Зауважив, що право власності на спадковий будинок було зареєстровано за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право власності від 11 вересня 1962 року, яке на даний час втрачено. Крім цього зазначив, що за життя спадкодавцю в межах безкоштовної приватизації було передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,0800 га за адресою: АДРЕСА_2 , проте до завершення оформлення права власності спадкодавець ОСОБА_6 померла.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в підготовче засідання не з`явилися. 20 червня 2025 року надіслали суду заяви в яких позов визнали та просили розгляд справи проводити у їхній відсутності.

Відповідач Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явились, 11 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надіслали заяву в якій просили розгляд справи проводити у їхній відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 21 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 26 березня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 60/2015 заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 17 червня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог та підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24 червня 2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачів.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З копії Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00050835859, сформованого 24 квітня 2025 року встановлено, що ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком зазначено ОСОБА_13 , матір`ю - ОСОБА_14 .

08 лютого 1953 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис № 8, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00050835541 від 24 квітня 2025 року.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00050835786 від 24 квітня 2025 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_6 розірвано 20 жовтня 1959 року.

21 жовтня 1959 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 39, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00048163689, сформованого 26 листопада 2024 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30 березня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкодавець ОСОБА_19 на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідкою управління «Центр надання адміністративних послуг» та соціального захисту населення Рожищенської міської ради Волинської області від 11 лютого 2025 року.

З копії повідомлення комунального підприємства «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 04 грудня 2024 року № 7061/01-04 встановлено, що станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності /17 від 11 вересня 1962 року /13 вересня 1962 року / виконавчий комітет Рожищенської селищної ради).

Згідно копії протоколу № 17 засідання виконкому селищної Ради депутатів трудящих від 11 вересня 1962 року на підставі представлених документів і висновку Луцького міжміського бюро технічної інвентаризації та згідно з п. 7 Інструкції «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР виконкомом селищної Ради депутатів трудящих вирішено оформити право особистої власності на домоволодіння за «22. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ».

Відповідно до протоколу № 16 засідання виконавчого комітету Рожищенської селищної ради депутатів трудящих Рожищенського району Волинської області УРСР від 27 вересня 1966 року задоволено прохання ОСОБА_6 про виділення їй земельної ділянки під будівництво, розміром 0,07 га по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Рожищенської міської ради Рожищенського району Волинської області від 22 лютого 1996 року № 23 вирішено передати у приватну власність безоплатно земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків слідуючим громадянам: «34. ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , 0,08».

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40939543, сформованого 15 липня 2015 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріальному округу Волинської області Павлюк Р. П. зареєстровано спадкову справу № 60/2015 щодо ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Рожищенської міської ради від 24 листопада 2022 року № 26/15 вул. 1 Травня перейменовано на Волонтерську, що підтверджується копією довідки виданої міським головою Рожищенської міської ради від 25 вересня 2024 року № 1426/02-24/2-24.

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 , як бабою та внучкою підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 03 червня 1994 року Рожищенським райвідділом реєстрації актів цивільного стану з якого вбачається, що батьком позивача є ОСОБА_3 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 жовтня 1968 року Рожищенським Райбюро ЗАГС Волинської області з якого вбачається, що матір`ю ОСОБА_3 зазначена ОСОБА_6

18 грудня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .

З копій матеріалів спадкової справи № 60/2015 щодо майна померлої ОСОБА_6 встановлено, що 15 липня 2015 року спадкоємці за законом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 подали приватному нотаріусу заяви в яких від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 відмовились в користь ОСОБА_1 (внучки спадкодавця). Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла шляхом подачі 15 липня 2015 року нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 лютого 2025 року та від 24 березня 2025 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до копії технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 житловий будинок за вказаною адресою складається з чотирьох кімнат, кухні, коридору та санвузла, загальна площа будинку становить 83,8 кв.м, з яких: 61,0 кв.м - житлова площа, 22,8 кв.м - допоміжна площа.

Ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 116000 грн, що підтверджується висновком про вартість майна.

Вартість земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,08 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 становить 122592 грн, що підтверджується копією висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 14 березня 2025 року.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Щодо визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У підпунктах 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно п. 23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В пункті 3. 3. роз`яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об`єкт нерухомості спадкодавцеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (зокрема й право власності на нерухоме майно - ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однією із підстав реєстрації права власності та інших речових прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Щодо визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

За змістом ст. 6 ЗК України 1990 року (що діяв на момент передачі земельної ділянки) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, з поміж іншого, для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієїмети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення (ст. 17 ЗК України 1990 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 провадження № 61-26091св18, зазначено, що у разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що «особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зроблено висновок, що «у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що спадкодавець після реєстрації шлюбу 08 лютого 1953 року з ОСОБА_15 змінила своє прізвище дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_6 .

21 жовтня 1959 року після повторної реєстрації шлюбу з ОСОБА_17 прізвище спадкодавця було змінено на ОСОБА_6 .

При видачі свідоцтва про право власності/17 від 11 вересня 1962 року виконавчим комітетом Рожищенської селищної ради прізвище спадкодавця зазначено ОСОБА_6 , що не збігається з даними, які зазначені у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу та витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу, де її прізвище зазначено ОСОБА_6 .

Таким чином, факт належності ОСОБА_6 свідоцтва про право власності/17 від 11 вересня 1962 року, яке видане виконавчим комітетом Рожищенської селищної ради ОСОБА_6 підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають, а тому суд доходить переконання, що вимогу позивача про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі необхідно задовольнити.

Судом на підставі безпосередньо досліджених доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна після смерті баби ОСОБА_6 . Спадщину прийняла шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, інші спадкоємці за законом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 відмовились в користь ОСОБА_1 (внучки спадкодавця), про у визначений законом строк подали нотаріусу відповідні заяви.

Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 відповідно до Земельного кодексу України в межах безплатної приватизації отримала в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 , проте за життя право власності не встигла оформити.

За наведених обставин, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та визнати за позивачем право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була передана у власність безоплатно ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Рожищенської міської ради Рожищенського району Волинської області від 22 лютого 1996 року № 23 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Рожище».

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , поданий в її інтересах представником ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове нерухоме майно - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_6 свідоцтва про право власності/17 від 11 вересня 1962 року, яке видане виконавчим комітетом Рожищенської селищної ради ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (А-1, а), загальною площею 83,8 кв.м, житловою площею 61,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай-літня кухня (Б-1), погріб (а1), огорожа (№1), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 , яка була передана у власність безоплатно ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Рожищенської міської ради Рожищенського району Волинської області від 22 лютого 1996 року № 23 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам м. Рожище».

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 25 липня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м. Рожище, вул. Незалежності, 60, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333268.

Головуючий суддя І. Т. Гармай