Ухвала від 28.07.2025 по справі 175/8993/25

Справа № 175/8993/25

Провадження № 2-з/175/78/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року с. Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , про зустрічне забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр Плюс», про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

Ухвалою суду від 14 липня 2025 року було постановлено:

«… Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр Плюс», про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задовольнити частково.

Заборонити відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований АДРЕСА_1 , а саме:

1/2 об`єкту житлової нерухомості (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 609136112214) - садового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 181.6 кв.м (житловою площею 83.4 кв.м). Опис: садовий будинок літ. А-2 з нежитловою прибудовою літ. а-2. балконами, ганком, козирком; господарчий блок літ. Б-1 з прибудовою літ. 6-1, навісом літ. б{1}-1; №1 - ворота; №2 - хвіртка; №3 - огорожа; №4 - свердловина; №5 - зливна яма; І.II - тротуар, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл. Дніпровський р. сщ/рада. Ювілейна. «Меліоратор-2»;

1/2 земельної ділянки (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936433112214) площею 0.0799 га (кадастровий номер: 1221455800:01:103:0020), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р., сщ/рада. Ювілейна, «Меліоратор-2». садівниче товариство, земельна ділянка 42;

1/2 земельної ділянки (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936439612214) площею 0.0798 га (кадастровий номер: 1221455800:01:103:0021), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл. Дніпровський р., сщ/рада. Ювілейна. «Меліоратор-2». садівниче товариство, земельна ділянка НОМЕР_2 ;

1/2 земельної ділянки (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 443193212214) площею 0.08 га (кадастровий номер: 1221455800:01:103:0023), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл. Дніпровський р. сщ/рада. Ювілейна. «Меліоратор-2». садівниче товариство, земельна ділянка 45;

частина об`єкту нерухомості (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1279940512104) - комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 . до складу якого входять:

А-2 - будівля управління, загальною площею - 749.3 кв. м.; ганок;

Б-1 - контрольно-пропускний пункт, загальною площею - 61.5 кв.м.;

6-1 - навіс;

ганок;

В-1 - гаражі, загальною площею -610.7 кв. м.;

в-1 - навіс;

Д-1 - автопрофілакторій загальною площею - 1063.1 кв. м.;

Д'-2 - прибудова;

Ж-1 - гаражі, загальною площею - 216.0 кв. м.;

RRP-4HLI1 3SF1

З-1 - кузня, загальною площею - 71.4 кв. м.;

І-1 - гаражі, загальною площею - 545,3 кв. м.;

K-l - бойлерна. загальною площею - 39,0 кв. м.;

Л-1 - майстерня, загальною площею - 33.3 кв. м.;

Л'-1 - навіс:

М-1 - будівля по переробці сільгоспродукції, загальною площею 182.6 кв.м.;

Н-1 - автомийка. загальною площею - 6.1 кв. м.;

0-1 - склад, загальною площею - 11.6 кв. м.; о-l - навіс;

№1 - огорожа;

№2 - ворота:

№3 - ворота;

І - тротуар.

1/2 об`єкту житлової нерухомості (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 485753912104) - квартири загальною площею 80 кв.м. (житлова площа 51.4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку тощо) щодо нерухомого майна.…».

18 липня 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ справу було розподілено на суддю Бойка О.М.

Ухвалою суду від 21 липня 2025 року по справі відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

25 липня 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , про зустрічне забезпечення позову, в якій він просить суд зобов`язати позивача ТОВ «Енергоцентр Плюс» внести на депозитний рахунок суду грощові кошти у розмірі 6670818,81 гр. (ціна позову), що, на думку відповідача, є співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Суд дослідивши заяву про зустрічне забезпечення позову та матеріали позовної заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вказаної позиції дотримується і Верховний суд, який у постанові від 2 березня 2023 року у справі № 643/14180/21 зазначив, що зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Такої ж позиції дотримується і В верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідач обґрунтував заяву тим, що застосованні заходи забезпечення позову заважають йому, як власнику вільно розпоряджатись майном та завдають йому збитків. Ціна позову є меншою за ціну майна, на яке накладено арешт. Вказує, що можуть бути завданні збитки третім особам, які володіють іншими частками майна.

Також, зазначає, що позивач не надав до суду доказів свого майнового стану, доказів вартості майна, за яким він зможе компенсувати збитки, які завданні відповідачу, вказаним забезпеченням позову, у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Так, зокрема з матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем розташування позивача є: АДРЕСА_4 .

Також, відповідачем не вказано, яким саме чином він може отримати збитки від застосованого судом забезпечення позову, шляхом накладення тимчасового обмеження на реєстраційні дії із вказаними об`єктами нерухомості.

Таким чином суд приходить до висновку, що обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкового зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч. 3 ст.154 ЦПК України, відповідач не навів.

Посилання відповідача на те, що відповідач зазнає збитків, оскільки вжиті заходи забезпечення позову обмежують його права та інтереси, позбавляючи його права розпоряджатися належним йому майном на праві власності, судом також до уваги не приймаються, з огляду на те, що самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. А тому, суд розцінює такі твердження відповідача, а також твердження про те, що вжиті заходи забезпечення позову впливають на матеріальний стан відповідача і їх застосування може завдати останній значних збитків, не відповідає дійсності, оскільки застосування заходів забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки вказане твердження відповідача є лише його припущенням.

Отже, приймаючи до уваги, що позивач має зареєстроване місцезнаходження на території України, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд надходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.

Вищенаведене у сукупності є підставою для відмови у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 154, 260, 261 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , про зустрічне забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя О.М.Бойко