Рішення від 17.07.2025 по справі 910/4798/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2025Справа № 910/4798/25

За позовомОСОБА_1 до третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт Трейдінг» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Печерська районна в місті Києві державна адміністраціяпроприпинення трудових відносин Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Калашнік Ю.В.Представники сторін:

від позивача: Сизоненко С.В.

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4798/25 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт Трейдінг» (далі також - відповідач, ТОВ «Базальт Трейдінг»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - третя особа) відповідно до якого позивач просить:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» у зв`язку зі звільненням його із займаної посади директора ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ».

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 17.07.2025.

Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2025 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 17.07.2025 не забезпечили.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору, а неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст. ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 37884232) зареєстровано 12.10.2011 року номер запису: 10701020000044789.

Учасниками ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» є:

- ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), розмір частки засновника (учасника): 500,00 грн;

- ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), розмір частки засновника (учасника): 500,00 грн.

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» № 1/09-11 від 30.09.2011 ОСОБА_1 було, зокрема, призначено директором ТОВ «Базальт Трейдінг».

На підставі рішення Загальних зборів учасників 12.10.2011 між ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» та директором ОСОБА_1 укладено безстроковий контракт відповідно до якого між керівником та Загальними зборами учасників Товариства виникли трудові відносини.

Згідно з наказом № 1 від 12.10.2011 позивач приступив до виконання обов`язків директора Товариства.

Також, відповідний запис про керівника юридичної особи ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 , який є уповноваженою особою Товариства і може вчиняти дії від імені юридичної особи, включаючи підписування договорів та подання документів для державної реєстрації, було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вказує позивач, у зв`язку з тим, що він втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на вказаній посаді та, реалізуючи своє законне право на звільнення, 20.09.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення направив на адресу Учасника Товариства ОСОБА_3 заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Базальт Трейдінг» від 20.09.2024.

У заяві позивач просив звільнити його за власним бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України з 25.10.2024 і винести це питання на розгляд позачергових зборів учасників ТОВ «Базальт Трейдінг». Дата бажаного звільнення була обрана з урахуванням дати проведення наступних позачергових Загальних зборів учасників.

Крім того, 20.09.2024 позивачем як директором ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» прийнято рішення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства з ініціативи директора, що підтверджується наказом № 1-пз, а також складено повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «Базальт Трейдінг» на 25.10.2024 року о 9:00, за адресою місцезнаходження відповідача: 01042, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 8.

Скликані на 25.10.2024 о 9-00 год. Загальні збори учасників ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» не відбулися у зв`язку із неявкою на них учасників Товариства, про що складено та підписано позивачем відповідний акт про те, що загальні збори учасників є такими, що не відбулися.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що станом на момент подачі до суду цього позову, загальні збори проведені не були та рішення про припинення повноважень (звільнення) ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» на підставі поданої ним заяви не приймалося.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позові обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у пункті 10.1. Статуту ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ».

Відповідно до пп. 3,4, п. 10.10 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів учасників належить створення виконавчого органу та обрання директора, відкликання директора та членів контрольного органу Товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Пунктом 10.11. Статуту ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» передбачено, що виконавчим органом Товариства, що здійснює поточне управління його діяльністю, є директор, який призначається загальними зборами учасників.

Таким чином, виключно прийняття загальними зборами відповідного рішення є підставою для звільнення виконавчого органу товариства (у даному випадку позивача як директора).

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Однак, до цього часу заява позивача про звільнення Загальними зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

На підставі викладеного, суд встановив, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Крім того, судом враховано, що оскільки питання щодо звільнення директора у ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» вирішується тільки за рішенням Загальних зборів відповідно до Статуту Товариства, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", діючого на час виникнення спірних обставин, то сам директор не міг самостійно себе звільнити.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, не вирішення засновниками ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає, хоча ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Уповноважений на звільнення директора орган проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства, відповідачем-1 були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Докази звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання припиненими трудових відносин з відповідачем є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством.

Що стосується вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ», то суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Позивач позбавлений можливості, не маючи документів, які наведені в ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію», подати державному реєстратору для внесення змін до ЄДР, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації (ст. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію»).

Натомість, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, зокрема щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з Товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що вимога щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» у зв`язку зі звільненням його із займаної посади директора ТОВ «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗАЛЬТ ТРЕЙДІНГ» (01042, м. Київ, вул. Ковпака, 8; код ЄДРПОУ 37884232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2025 року.

Суддя Ю.О.Підченко