Рішення від 28.07.2025 по справі 916/1358/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"28" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1358/25Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025 про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/1358/25

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест Південь 2022» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 66, офіс 1, код ЄДРПОУ 44880006)

про стягнення 62058,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 у справі №916/1358/25 позов Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест Південь 2022» на користь Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни 56028 грн. основного боргу, 460,42 грн. 3% річних, 1125,94 грн. інфляційних втрат та 2248,96 грн. судового збору; в решті позову - відмовлено.

04.07.2024 за вх.№2-1044/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025 про ухвалення додаткового рішення вирішено розглянути без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу надати до суду пояснення та/або заперечення щодо поданої заяви з доказами направлення позивачу - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

09.07.2025 на адресу відповідача по справі судом було направлено копію ухвали суду від 07.07.2025 про прийняття заяви за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025 до розгляду. 18.07.2025 до суду надійшло поштове повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної заяви господарським судом.

За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість вчинення дій, подання позиції по суті заяви, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд такої заяви і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач такою можливістю не скористався.

Відповідач процесуальної позиції і жодних доказів суду не надав, про розгляд заяви повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд заяви за наявними матеріалами.

Заява Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1358/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 21.03.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Кирко Тетяною Павлівною та Адвокатським бюро «ВАДИМА ВЛАСЕНКА». Відповідно до п.1 договору предметом договору є: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі; складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції. Оплата за цим договором буде складатися за домовленістю сторін (п.4.1 договору);

- протокол погодження гонорару від 31.03.2025 (додаток до договору про надання правової допомоги від 21.03.2025), підписаний між ФОП Кирко Тетяною Павлівною та АБ «ВАДИМА ВЛАСЕНКА». У вказаному протоколі сторони досягли домовленості про те, що гонорар за договором про надання професійної правничої допомоги є фіксованим і складається з наступного:

1) підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування та збирання доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій - 2 тис. грн.;

2) складання процесуальних документів: підготовка позовної заяви - 5 тис. грн.;

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 10.04.2025 за договором про надання правової допомоги від 21.03.2025, підписаний між ФОП Кирко Тетяною Павлівною та АБ «ВАДИМА ВЛАСЕНКА». Відповідно до п.1 наданого акту виконавець виконав для замовника роботи за договором про надання правової допомоги від 21.03.2025 про надання професійної правничої допомоги у справі №916/1358/25 за позовом ФОП Кирко Т.П. до ТОВ «Агро-Інвест Південь 2022» про стягнення 62058,97 грн., а замовник прийняв виконані виконавцем роботи за період з 21.03.2025 по 10.04.2025 року, а саме: підготовка до розгляду справи: проаналізовано фактичні обставини справи, сформовано та зібрано докази, проаналізовано судову практику, надано юридичну консультацію - 2 тис. грн.; складання процесуальних документів: підготовлена позовна заяви - 5 тис грн. Обсяг виконаних робіт відповідав потребам замовника, претензій з приводу їх якості, повноти, строків та обсягу в цілому замовник не має (п.2 наданого акту). Відповідно до п.3 наданого акту вартість робіт за договором про надання правової допомоги від 21.03.2025 у справі №916/1358/25 за позовом ФОП Кирко Т.П. до ТОВ «Агро-Інвест Південь 2022» про стягнення 62058,97 грн. становить - 7000 грн., без ПДВ;

- платіжну інструкцію №749 від 31.03.2025, відповідно до якої ФОП Кирко Т.П. перерахувала на рахунок АБ «ВАДИМА ВЛАСЕНКА» 7000 грн. з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги, згідно договору від 21.03.2025. Без ПДВ».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку і дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни у суді, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 7000 грн. є такою, що підтверджена поданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Між тим, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено частково, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати на професійну правову допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, із заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 62058,97 грн. судом задоволено 57614,36 грн., тобто 92,84%. Таким чином, сума витрат на професійну правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу, становить пропорційно - 6498,80 грн.

Окрім того, суд зазначає, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на часткове задоволення судом позову позивача, суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими та частково доведеними, а отже суд дійшов висновку про часткове задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 6498,80 грн., в решті заяви судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Заяву Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни за вх.№2-1044/25 від 04.07.2025 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест Південь 2022» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 66, офіс 1, код ЄДРПОУ 44880006) на користь Фізичної особи-підприємця Кирко Тетяни Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 6498 /шість тисяч чотириста дев`яносто вісім/ грн. 80 коп. судових витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги.

3.В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 28.07.2025.

Суддя Ю.С. Бездоля