Рішення від 23.07.2025 по справі 552/2547/25

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2547/25

Провадження №2/552/1599/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради,

представник позивача - Стрюк Тетяна Михайлівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Касумов Олег Олегович,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «ЖЕО №2» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2025 року в сумі 9663 грн 90 коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила (а.с. 36-40).

У відзиві зазначила, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 12 липня 2017 року. Позивач же звернувся до неї з позовними вимогами про стягнення заборгованості за період з 01 квітня 2015 року, коли вона ще не була власником цієї квартири.

Обов`язку повернення боргу попереднього власника вона не має.

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем/управителем будинку.

Договір дарування від 10 липня 2017 року, на підставі якого відповідач набула права власності на квартиру, не містить застережень про покладення на нового власника обов`язку повернення боргу попереднього власника.

Також позивач намагається стягнути заборгованість починаючи з 01 квітня 2015 року, тобто поза межами позовної давності, який визначений законодавством.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві, позивач надав відповідь на відзив, у якій просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 49-51).

Інших заяв або клопотань сторони суду не подавали.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Касумов О.О. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, в їх задоволенні просили відмовити. При цьому посилались на обставини, викладені у відзиві на позов. Крім того, зазначили, що відповідачем з позивачем договору про надання послуг укладено не було. Крім того, КП «ЖЕО №2» послуги з утримання будинку та прибудинкової території в дійсності не надаються. Питання з утримання будинку вирішуються мешканцями самостійно за власний рахунок.

Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, а також відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, який в судове засідання не з`явився.

Заслухавши відповідача та її представника, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 як власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються позивачем за вказаною адресою.

Право власності у позивача виникло на підставі договору дарування, посвідченого 10 липня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Бабичем С.В., зареєстрованого в реєстрі за №533 (а.с.45-46).

Крім того, відповідач в період з 12 липня 2017 року по 09 березня 2023 року за адресою зазначеної квартири мала зареєстроване місце проживання, а відповідно споживала надані позивачем послуги (а.с. 18).

Договір про надання послуг сторонами не укладався, але одна сторона - КП «ЖЕО № 2» надавала другій стороні - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а відповідач такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялась.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України (ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, будучи власником квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач є співвласником спільного майна цього багатоквартирного будинку, та зобов`язана нести тягар утримання спільного майна з іншими співвласниками, в тому числі через оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що надаються позивачем.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Посилаючись на те, що позивачем фактично не надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідач доказів на підтвердження даної обставини суду не надала.

Зокрема, відповідачем не надано доказів здійснення нею або іншими особами витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд встановив, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а друга зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як передбачено п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2025 року затверджено наступними актами:

рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 50 від 20 лютого 2008 року, яким КП «ЖЕО № 2» було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них,

рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 68 від 04 квітня 2018 року, яким для КП «ЖЕО № 2» встановлено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкових територій, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо по кожному будинку,

рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 226 від 21.10.2021 року «Про питання застосування деяких рішень виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо послуг з поводження з побутовими відходами» з 01.11.2021 року послугу по вивезенню побутових відходів (збирання, перевезення та захоронення твердих та великогабаритних відходів) виключене з переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Діючи в правовідносинах належним чином, відповідач мали оплачувати одержані нею послуги згідно затверджених тарифів.

Як встановлено судом, відповідач у період з 10 липня 2017 року по 28 лютого 2025 року отримані послуги в повному обсязі не оплатила. У зв`язку з цим за цей період виникла заборгованість в сумі 9643 грн. 09 коп.

Дана сума заборгованості нарахована позивачем відповідно до тарифів, затверджених вказаними вище рішеннями виконавчого комітету Полтавської міської ради.

До 10 липня 2017 року ОСОБА_1 споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою не була.

Вона не була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не була зареєстрована за цією адресою, будь-яких доказів укладення позивачем з нею договору на надання послуг за цією адресою до матеріалів справи не додано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки обов`язку по сплаті заборгованості, яка виникла в період до 10.07.2017 року у відповідача не виникло.

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності при вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про застосування позовної давності при вирішенні спору.

Вирішуючи вказану заяву, суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 01 квітня 2025 року.

При цьому позивач просить стягнути заборгованість за надані позивачем послуги за період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2025 року.

Судом встановлено, що заборгованість у відповідача ОСОБА_1 виникла з 10 липня 2017 року.

Відповідно, трирічний строк позовної давності триває до 10 липня 2020 року.

Згідно п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В Україні через COVID-19 з 12.03.2020 було введено карантин, який неодноразово було продовжено. Скасовано карантин на всій території України з 1 липня 2023 року.

На час введення 12.03.2020 карантину трирічний строк позовної давності за зобов`язанням відповідача не сплинув, залишок строку становив 3 місяці 28 днів.

Крім того, згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, на час розгляду справи судом підстави для застосування строку позовної давності за позовними вимогами про стягнення заборгованості з 10 липня 2017 року відсутні. Строк позовної давності за такими вимогами не сплинув, на час розгляду справи його перебіг зупинено.

На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2025 року в сумі 9643 грн. 09 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням оплати судовим збором заяви про видачу судового наказу, витрати позивача на сплату судового збору склали 3028 грн.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028 грн 00 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Полтава, МФО 305299, код 13961729, на особовий рахунок № НОМЕР_2 заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 липня 2017 року по 28 лютого 2025 року в сумі 9643 грн. 09 коп. (дев`ять тисяч шістсот сорок три гривні дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Полтава, МФО 305299, код 13961729 3028 грн. 00 коп. (три тисяча двадцять вісім гривень нуль копійок) на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 13961729,

відповідач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25.07.2025.

Головуючий О.А.Самсонова