Вирок від 28.07.2025 по справі 554/706/25

Дата документу 28.07.2025Справа № 554/706/25 Провадження № 1-кп/554/628/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12024175420000704 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда 2 групи, працюючого різноробочим в ТОВ «ПОЛТАВАРАЙАГРОБУД», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

15 листопада 2024 року, у період часу з 15 години 00 хвилин по 15 годину 30 хвилини, перебуваючи в автосервісі «BMW» ТОВ «Автосервіс-Альянс» (код ЄДРПОУ 42736105), що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого, приблизно о 15 годині 25 хвилин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, а саме щелепи, в результаті чого потерпілому ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-медичного експерта №1109 від 18.12.2024 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани м?яких тканин верхньої губи зліва з забоєм м?яких тканин нижньої щелепи зліва, які в своїй сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час дізнання кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВЧАЧЕНОГО

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені за ч.2 ст. 125 КК України не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_5 знає з 2015 року, останній був потерпілим по іншому кримінальному провадженню. Востаннє до інциденту вони спілкувалися в 2016 році, тоді він сказав ОСОБА_5 , щоб той взагалі не підходив до нього та не намагався спілкуватися. З приводу обставин зазначених в обвинувальному акті пояснив, що 15 листопада 2024 року, приблизно о 15.00 годині, він приїхав до автосервісу «BMW» ТОВ «Автосервіс-Альянс», що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. ОСОБА_5 вже був в салоні та голосно до нього звернувся, на що він сказав йому не чіплятись до нього. Після цього він запропонував ОСОБА_5 вийти поговорити на вулицю. Вони вийшли на вулицю, пробули на вулиці близько однієї хвилини, після чого повернулися назад до салону. Він розрахувався зі співробітниками салону та поїхав по своїм справам. Ніякого конфлікту між ними не було, жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він не наносив. При ньому ніхто ні швидку допомогу, ні поліцію не викликав. Вважає, що ОСОБА_5 навмисно його оговорює, все підстроїв на прохання працівників поліції, оскільки тривалий час працює на них в якості викривача. Співробітники поліції поставили ОСОБА_5 задачу навмисно провокувати його. Вважає, що доказів його вини немає, а тому просить суд його виправдати за недоведеністю його провини.

ІV. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, його вина повністю підтверджуються зібраними по кримінальному провадженню доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що знає обвинуваченого з 2016 року в рамках іншого кримінального провадження, проте вони між собою не спілкувалися, лише інколи випадково перетиналися в місті. 15.11.2024 року він під`їхав до автосалону «BMW» ТОВ «Автосервіс-Альянс», що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. Деякий час, а саме хвилин 15-20, він перебував в салоні свого автомобіля. В цей проміжок часу під?їхав до салону ОСОБА_3 , який зайшов до салону. Потім і він зайшов до салону, ОСОБА_3 вже був у приміщенні, також там були співробітники салону та інші відвідувачі. Він до всіх привітався, на що ОСОБА_3 висловився в його сторону нецензурною лайкою, він відповів йому тим самим. Далі ОСОБА_3 запропонував вийти на вулицю, поговорити. Вони вийшли на вулицю, ОСОБА_3 запитав у нього, чого він так з ним розмовляє. Він відповів, що так відреагував на його слова. Потім ОСОБА_3 сказав, що ніхто не може з ним так розмовляти, бо він місцевий авторитет і знову почав висловлюватися в його сторону нецензурною лайкою. Далі вони повернулися до автосалону. В якийсь момент ОСОБА_3 схопив його за куртку, розвернув до себе та вдарив кулаком правої руки в щелепу. В нього відразу пішла кров. Після цього ОСОБА_3 почав йому погрожувати, дістав з правої кишені своєї куртки розкладний ніж, сказав, що заріже. В цей момент він дістав свій телефон, щоб знімати дії ОСОБА_3 , але останній, побачивши це, відразу ж вийшов з приміщення салону, сів у своє авто та поїхав. Він викликав поліцію, швидку допомогу. При цьому були присутні всі співробітники автосалону, які стали свідками вищезазначених подій. Потім на швидкій допомозі він поїхав у лікарню. Пізніше написав заяву до поліції. Йому було б достатньо, щоб обвинувачений визнав свою провину та попросив у нього вибачення, проте, оскільки останній все заперечує, вважає, що той повинен понести максимальне покарання.

Свідок ОСОБА_8 - співробітник ТОВ «Автосервіс-Альянс» в судовому засіданні пояснила, що знає обвинуваченого та потерпілого, як клієнтів автосалону. 15 листопада 2024 року, вона бачила як в салоні стояв ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 питав в нього, чого той там стоїть. ОСОБА_3 спочатку не реагував, а потім почав відповідати йому та запропонував вийти з приміщення салону. На вулиці вони перебували близько однієї хвилини. Стояли біля входу до салону. Далі обидва повернулися в приміщення, словесна перепалка між ними не припинялась. ОСОБА_5 почав висловлюватися нецензурною лайкою, на що ОСОБА_3 відштовхнув його рукою від себе. ОСОБА_5 відвернувся і вона побачила в нього кров на обличчі. Потім через 20-30 секунд ОСОБА_5 повернувся до співробітників обличчям, продовжував висловлюватись нецензурною лайкою, в цей час в нього була кров на обличчі. Потім ОСОБА_5 викликав поліцію та швидку допомогу. Вона не бачила, щоб ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_5 , але бачила кров на обличчі у ОСОБА_5 біля рота.

Допитаний свідок ОСОБА_9 - менеджер по підбору запчастин ТОВ «Автосервіс-Альянс» суду повідомив, що обвинувачений та потерпілий є клієнтами салону. З приводу подій, що мали місце 15.11.2024 року, пам`ятає, що ОСОБА_5 прийшов до салону за запчастинами, привітався до всіх, далі він почав його обслуговувати. ОСОБА_3 теж був в салоні. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були якісь голосні розмови, з приводу чого не знає. Після словесної перепалки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 бачив у ОСОБА_5 на обличчі сліди крові. Більше він нічого не бачив та не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_10 - старший консультант сервісного обслуговування ТОВ «Автосервіс-Альянс» в судовому засіданні показав, що обвинувачений є клієнтом їхнього салону, а потерпілого він знає з 2013 року, вони товаришують. В день коли трапилася подія, а саме 15.11.2024 року, він був зайнятий робочими справами. ОСОБА_11 був в салоні, а ОСОБА_12 приїхав пізніше. Між потерпілим та обвинуваченим відбувалася словесна перепалка, вони про щось сперечалися, про що не знає, він в цей час працював з іншим клієнтом салону. Також бачив, що вони виходили на вулицю, проте швидко повернулися та продовжили сперечатися, стоячи біля каси салону. Під час їхньої перепалки він бачив як вони тримали один одного за куртки. Пізніше побачив, як ОСОБА_12 пішов кудись телефонувати, в нього побачив щось на зразок подряпини на обличчі, крові не бачив. Більше нічого не пам?ятає.

Допитаний свідок ОСОБА_13 - менеджер відділу сервісу ТОВ «Автосервіс-Альянс» суду показав, що знає обвинуваченого та потерпілого як клієнтів салону. З приводу подій, що відбулися 15.11.2024 року, пам`ятає, що між ними була словесна перепалка, говорили на підвищених тонах, можливо була і нецензурна лайка, проте з якого приводу він не знає. Такого, щоб хтось когось бив, він не бачив. Покази надані ним під час дізнання, а саме, що бачив штовханину між обвинуваченим та потерпілим, підтвердив. Зазначив, що з плином часу може точно не пам?ятати подій, але не бачив, щоб ОСОБА_3 наносив удар ОСОБА_5 . Проте, коли ОСОБА_5 залишав салон, він бачив у нього кров на обличчі.

Окрім показів потерпілого та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, підтверджується письмовими доказами, зібраними по кримінальному провадження та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 15.11.2024 року, відповідно до якого, огляд проводився за адресою: АДРЕСА_3 , в приміщенні автосалону BMW. При огляді встановлено, що приміщення має два видимих входи та виходи, один центральний, інший зліва. З пояснень потерпілого, він знаходився біля входу (виходу) зліва. Також на місці огляду присутня стійка, за якою, зазвичай, знаходяться співробітники салону. Потерпілий показав, що удари були нанесені йому в метрах двох від вказаної стійки. Оглянувши прилеглу територію, жодних предметів схожих на ніж виявлено не було /а.п. 46-49/.

Протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 16.11.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала особу на фото під №2 чоловічої статі на ім`я ОСОБА_11 , який 15.11.2024 року, перебуваючи в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, завдав удару чоловікові в сірій куртці. Впізнала його за формою обличчя, губ, носа, брів, характерними рисами обличчя. Серед фотографій осіб, які були пред`явлені для впізнання, на фото під №2 зображений ОСОБА_3 / а.п. 53-56/.

Протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 18.11.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнала особу на фото під №2, чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , який 15.11.2024 року, приблизно о 15.00 годині, перебував в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. Впізнала його за формою обличчя, характерними рисами обличчя. Серед фотографій осіб, які були пред`явлені для впізнання, на фото під №2 зображений ОСОБА_3 / а.п. 57-60/.

Протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 18.11.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фото під №2, чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , у якого 15.11.2024 року виник конфлікт з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. Впізнав його за характерними рисами обличчя, зачіскою, формою носа. Серед фотографій осіб, які були пред`явлені для впізнання, на фото під №2 зображений ОСОБА_3 /а.п. 61-64/.

Протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 19.11.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав особу на фото під №2, чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , у якого 15.11.2024 року виникла словесна перепалка з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. Впізнав його за характерними рисами обличчя, зачіскою, формою носа та губ. Серед фотографій осіб, які були пред`явлені для впізнання, на фото під №2 зображений ОСОБА_3 /а.п. 65-68/.

Протоколом проведення слідчого експерименту та додатком до нього від 18.11.2024 року у виді фототаблиці та СD-диску, за участю потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якого потерпілий повідомив, що 15.11.2024 року, близько 15:00 години, він приїхав до автосервісу «BMW», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29. Зайшовши до приміщення, підійшов до стійки відділу замовлення автозапчастин, де перебував продавець, він до всіх привітався. В цей час до нього підійшов ОСОБА_15 на прізвисько « ОСОБА_16 », який висловився в його сторону нецензурною лайкою. Він йому відповів тим самим. ОСОБА_3 відразу почав його словесно ображати нецензурною лайкою. Після чого почав хапати його руками за одяг, при цьому продовжував ображати. Після даних дій він відповів ОСОБА_3 , щоб той від нього відійшов. ОСОБА_17 це не сподобалось, він почав пропонувати вийти на вулицю, поговорити. Він погодився, вийшов з ним на подвір?я. На подвір?ї образи в його сторону продовжились. ОСОБА_15 почав запитувати, чому він з ним так розмовляє, оскільки він «смотрящий за м. Полтава» і з ним ніхто не має права так розмовляти. Додав, що він авторитет «ОСОБА_16». Він відповів ОСОБА_3 , що лише зайшов та культурно з усіма привітався, а той, якщо не хотів, то міг би просто не вітатись. Після даних слів ОСОБА_11 розвернувся та пішов назад до автосервісу, він також відразу зайшов до приміщення за ОСОБА_11 . Він підійшов до стійки відділу замовлення автозапчастин, де перебував продавець на ім?я ОСОБА_18 . В цей час ОСОБА_11 стояв біля стійки відділу СТО, де перебував менеджер ОСОБА_19 , та продовжував його ображати нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_11 підійшов до нього та почав хапати за його одяг, знову говорити, щоб він вийшов з ним на подвір?я. Після чого почав погрожувати та говорити, що вб?є його та кудись вивезе. На ці образи він сказав ОСОБА_11 , щоб той закрив свого рота та не чіпав його. Після цих слів ОСОБА_11 відразу підійшов ближче до нього, схопив його своєю лівою рукою за курточку, в області грудної клітини, та наніс один удар правою рукою, зігнутою в кулак, в область обличчя, а саме в ліву сторону щелепи. Після удару він трішки відійшов назад та відразу ж помітив, що з обличчя пішла кров, проте звідки саме не зрозумів. Після цього ОСОБА_11 почав говорити, що зараз його заріже. В цей час дістав з кишені куртки, можливо кофти, яка була під курткою, ніж, та почав його розкладати. Ніж в розкладеному стані був близько 30 см. Після того як він побачив у нього ніж в руках, він відразу почав відходити назад, потягнувся рукою до своєї кишені, щоб дістати мобільний телефон та все зняти на відео. ОСОБА_11 , як тільки побачив телефон, склав ніж, який був у нього в руках, поклав його до кишені та почав тікати на вихід з автосервісу. Вийшовши з автосервісу, сів в автомобіль BMW X7 д.н.з НОМЕР_1 та поїхав в невідомому напрямку. Надалі потерпілий ОСОБА_20 показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, а саме як потерпілий та обвинувачений були розташовані відносно один одного, як обвинувачений схопив його за куртку та як йому було нанесено удар в щелепу /а.п. 100-105/.

В судовому засіданні досліджено додаток до протоколу слідчого експерименту, а саме СD-диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 /а.п.105/.

Протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, яка міститься на ньому від 22.11.2024 року з додатком до протоколу у виді фототаблиці та DVD-диску, згідно якого, зазначений цифровий носій містив відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції УПП в Полтавській області, відзняті за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, де біля входу до автосалону «BMW» знаходився заявник ОСОБА_5 /а.п. 81-85/.

В судовому засіданні досліджено додаток до протоколу огляду цифрового носія та перегляду інформації, а саме DVD-диск з записами з бодікамер працівників поліції УПП в Полтавській області /а.п. 85/.

Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.12.2024 року, відповідно до якого вилучено медичну документацію на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: медична картка стаціонарного хворого №40715 на 27 арк. /а.п. 92-93/.

Висновком експерта №1109 від 18.11.2024 року, відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_5 у останнього встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин верхньої губи зліва із забоєм м`яких тканин нижньої щелепи зліва, які утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від однократної дії травмуючого фактору, в напрямку, спереду-назад, зліва-направо та можливо в строк і за обставин вказаних вище та, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що СПРИЧИНИЛИ короткочасний розлад здоров?я (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р.). Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , вірогідніше за все, знаходився у вертикальному положенні та передньо-лівою частиною тулуба до нападника. Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для утворення при самозахисті. Після отримання встановлених тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг рухатись, кричати, розмовляти тощо. Утворення даних тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 при падінні виключається. Вище вказані тілесні ушкодження знаходяться в анатомічній ділянці, досяжній, але не характерній для самоспричинення. Діагноз: «Загострення хронічної двобічної вертеброгенної компресійно-ішемічної радикулопатії L4-L5-S1 корінців зліва, у вигляді стійкої двобічної люмбалішалгії, помірного парезу згиначів лівої стопи, на тлі остеохондрозу, деформуючого спондильозу, спондилоартрозу попереково-крижового відділу хребта, ускладнено грижами МХД в сегментах L4-L5, LS-S1, стенозом хребцевого каналу на цьому рівні, протрузіями МХД в сегментах L1-S1 зі стійким вираженим больовим синдромом, вираженим м?язово-тонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта» не являються тілесними ушкодженнями, а є захворюваннями і носять хронічні ознаки, тому не можуть бути оцінені по ступеню тяжкості (Згідно Наказу МОЗ України №6 від 17 січня 1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Пункт 4.7 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень «Загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесних ушкоджень, а також інші наслідки ушкодження…, що ушкодження не повинні враховуватися при оцінці ступеня тяжкості». /а.п. 94-97/.

Висновком експерта №1190 (додатковий), проведеної з 18.11.2024 року по 23.12.2024 року, відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , у останнього встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин верхньої губи зліва із забоєм м`яких тканин нижньої щелепи зліва, які утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від однократної дії травмуючого фактору, в напрямку, спереду-назад, зліва-направо та можливо в строк і за обставин вказаних вище та, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що СПРИЧИНИЛИ короткочасний розлад здоров?я (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р.). Покази потерпілого ОСОБА_5 , надані ним 18.11.2024 року, в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 /а.п. 106-107/.

Довідкою з КП "1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" №16524 від 15.11.2024 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою до закладу 15.11.2024 року о 17.50 годині, в зв`язку з отриманням хуліганської травми. Діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана верхньої губи зліва, забій нижньої щелепи зліва /а.п. 52/.

Копією картки-виклику екстреної медичної допомоги для ОСОБА_5 , який мав місце 15.11.2024 року за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, в приміщенні автосалону BMW, в період часу з 15.00 по 21.00 годину. Попередній діагноз ОСОБА_5 : ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої щелепи зліва /а.п. 70-71/.

Копією з Журналу реєстрації амбулаторних хворих відділення екстреної (невідкладеної) медичної допомоги КП «1-А МКЛ ПМР» на ОСОБА_5 та розшифровку СМКТ з приводу звернення останнього за допомогою 15.11.2024 року /а.п. 74-76/.

Листом зворотнього зв`язку КП «1-А МКЛ ПМР» №460 від 15.11.2024 року, згідно якого ОСОБА_5 надавалася медична допомога 15.11.2024 року бригадою екстреної медичної допомоги №16, діагноз потерпілого: Струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої щелепи зліва /а.п. 77/.

Постановою про визнання речових доказів від 22.11.2024, відповідно до якої, оптичний носій інформації «CD-R» з записами із бодікамер (нагрудних відео реєстраторів) працівників патрульної поліції, які обслуговували виклик за 15.11.2024 в період час з 15.00 по 17.00 за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, визначений речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження /а.п. 86/.

V. МОТИВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до роз?яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

В ст.7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК України, встановлює, що під час кримінального провадження суд зобов?язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі "Тельфнер проти Австрії" від 20 березня 2001 року та "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 08 лютого 1996 року.

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі "Капо проти Бельгії" (Capeau v Belgium) № 2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п. 25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим обставинами підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК України).

Частина 3 статті 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Так, показання потерпілого ОСОБА_5 є послідовними, стабільними та логічними, підтверджують обставини скоєння щодо нього кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті та встановлені під час судового розгляду кримінального провадження.

Показання потерпілого, надані суду, узгоджуються з показами допитаних судом свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 - працівників автосалону «BMW», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, які суду підтвердили, що 15.11.2024 року, в період часу з 15:00 до 15:30 годин, в автосалоні «BMW», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29 перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , між ними відбулась словесна суперечка, вони розмовляли на підвищених тонах, висловлювались нецензурною лайкою. Після того, як ОСОБА_3 відштовхнув від себе рукою ОСОБА_5 , в потерпілого з?явилась кров на обличчі. Потім ОСОБА_5 викликав поліцію та швидку допомогу.

Та обставина, що свідки не бачили саме нанесення удару ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 суд пов?язує з тим, що в цей час останні займались своїми робочими справами, прискіпливої уваги на обвинуваченого та потерпілого могли не звертати, що останні підтвердили в судовому засіданні. Час, який минув після події, також міг вплинути на спроможність свідків більш детально описати події, свідками якої вони були. При цьому, останні зазначили, що саме після гучної розмови та словесної перепалки обвинуваченого з потерпілим, обвинувачений відштовхнув потерпілого від себе рукою, після чого потерпілий відвернувся і в нього з?явилась кров на обличчі.

Покази вказаних свідків також є об?єктивними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження та підтверджують обставини вчинення обвинуваченим кримінального проступку.

Крім того, свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 під час пред`явлення особи до впізнання за фотознімками впізнали особу на фото чоловічої статі на ім`я ОСОБА_11 , в якого, ІНФОРМАЦІЯ_3 в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, виник конфлікт з чоловіком на ім`я ОСОБА_12 , а свідок ОСОБА_8 впізнала за фотознімками особу на фото чоловічої статі на ім`я ОСОБА_11 , який 15.11.2024 року, перебуваючи в автосервісі BMW, що за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, завдав удару чоловікові в сірій куртці. Серед фотографій осіб, які були пред`явлені для впізнання на вказаних фото був зображений ОСОБА_3 .

Показання потерпілого ОСОБА_5 також повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі протоколом слідчого експерименту за його участі від 18.11.2024 року, під час якого потерпілий детально розповів про обставини вчинення щодо нього кримінального проступку, який мав місце 15.11.2024 року, в період часу з 15:00 до 15:30 годин, в автосалоні «BMW», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, а саме, що ОСОБА_3 , перебуваючи в даному автосалоні, наніс йому один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, а саме щелепи, а також висновками експертів №1109 від 18.11.2024 року та №1190 (додатковий) з 18.11.2024 року по 23.12.2024, відповідно до яких, ОСОБА_5 завдано у своїй сукупності тілесні ушкодження, які кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Покази потерпілого ОСОБА_5 , надані ним 18.11.2024 року, в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , про що зазначено у висновку експерта №1190 (додатковий) з 18.11.2024 року по 23.12.2024.

Потерпілий під час нанесення йому тілесних ушкоджень знаходився у вертикальному положенні, передньо-лівою частиною тулуба до нападника. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні виключається. Вказані тілесні ушкодження не характерні для утворення при самозахисті, знаходяться в анатомічній ділянці, досяжній, але не характерній для самоспричинення, що встановлено у висновку експерта №1109 від 18.11.2024 року.

Вказане підтверджує покази потерпілого в частині механізму спричинення йому тілесного ушкодження, його локалізації та інших характеристик.

Також, покази потерпілого, надані в судовому засіданні повністю узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні даними інших медичних документів, зокрема довідкою з КП "1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" №16524 від 15.11.2024 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою до закладу 15.11.2024 року о 17.50 годині, в зв`язку з отриманням травми. Діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана верхньої губи зліва, забій нижньої щелепи зліва; копією картки-виклику екстреної медичної допомоги для ОСОБА_5 , який мав місце 15.11.2024 року за адресою: м Полтава, вул. Харківське Шосе, 29, в приміщенні автосалону BMW, в період часу з 15.00 по 21.00 годину Попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої щелепи зліва; копією з Журналу реєстрації амбулаторних хворих відділення екстреної (невідкладеної) медичної допомоги КП «1-А МКЛ ПМР» на ОСОБА_5 та розшифровку СМКТ з приводу звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою 15.11.2024 року; листом зворотнього зв`язку КП «1-А МКЛ ПМР» №460 від 15.11.2024 року, згідно якого ОСОБА_5 надавалася медична допомога 15.11.2024 року бригадою екстреної медичної допомоги №16, діагноз потерпілого: Струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої щелепи зліва.

Підстав з боку потерпілого давати неправдиві свідчення судом не встановлено, а тому сумніватись в правдивості його показів, а також повідомлених даних під час проведення інших слідчих дій, в тому числі слідчого експерименту, у суду підстав немає. Причин обмовляти обвинуваченого з боку потерпілого ОСОБА_5 також не встановлено.

Покази потерпілого ОСОБА_5 в частині погроз йому ножем з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надавав як в судовому засіданні, так і під час проведення слідчого експерименту за його участі, суд позбавлений можливості оцінити, оскільки, відповідно до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З урахуванням вищевикладеного, покази обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не наносив потерпілому тілесного ушкодження, повністю спростовані зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є належними, допустимими, достовірними, взаємоузгодженими й такими, що поза розумним сумнівом доводять провину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

Доводи сторони захисту про те, що потерпілий навмисно підстроїв ці події, оговорив обвинуваченого на замовлення органів поліції, є виключно припущенням сторони захисту.

Долучена стороною захисту інформація із офіційного сайту «Судова влада України» про наявність відносно потерпілого ОСОБА_5 кримінального провадження за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво, яке розглядається Полтавським районним судом Полтавської області, жодним чином не впливає на висновки суду, якого той дійшов під час розгляду вказаного кримінального провадження.

Заперечення обвинуваченим своєї провини розцінюється судом виключно як версія захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності та справедливого покарання за скоєне.

Постановляючи вирок, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Таким чином, сукупність обставин кримінального провадження, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України було вчинено і обвинувачений ОСОБА_3 є винуватим у його вчиненні.

Аналізуючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв?язку, суд доходить висновку, що сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів є належними, допустимими та достовірними і поза розумним сумнівом підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

VІ. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом?якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку, одружений, офіційно працевлаштований різноробочим в ТОВ «ПОЛТАВАРАЙАГРОБУД», за місцем роботи характеризується виключно позитивно.

Суд враховує і стан здоров?я обвинуваченого, який, відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №107911 від 02.08.2021 року, є інвалідом ІІ групи з 22.07.2021 року.

На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.

Обставин, що пом?якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Інформація надана прокурором щодо притягнення ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності, його зв?язків по ЄО, по ІТТ, по ЄРДР, даних щодо затримання, не може свідчити про характеристику особи, яка в минулому вчинювала злочини та відбувала покарання.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Судимість має строковий характер. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

Отже, посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, неприпустиме, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що останній є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимості.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, його обставини та наслідки, особу винного, стан його здоров?я, відсутність обставин, що пом?якшують та обтяжують покарання, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання, в межах санкції статті, у виді пробаційного нагляду.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

VІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов?язки:

1)періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз?яснити ОСОБА_3 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 389 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-оптичний носій інформації «CD-R» диск, який, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 22.11.2024 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: ОСОБА_1