Рішення від 14.07.2025 по справі 160/11096/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 рокуСправа №160/11096/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/11096/25 за позовною заявою Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, код ЄДРПОУ: 40506232) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ: 40477689), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІНІНГ ДНІПРО» (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, код ЄДРПОУ: 44042830) про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІНІНГ ДНІПРО», яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 03.04.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-23-021387-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів утримання автошляхів міста, у тому числі мостів та шляхопроводів та ліквідації стихійних сміттєзвалищ».

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність висновку, що є предметом оскарження. Позивач зазначає, що висновки відповідача є необґрунтованими, а зобов`язальна частина є неконкретизованою та створює правову невизначеність.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11096/25 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11096/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

06 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що оскільки ТОВ «КЛІНІНГ ДНІПРО» до виконання послуг передбачених предметом закупівлі залучив спроможності співвиконавця ТОВ «Спецкомплект Дніпро», про що свідчить «Інформаційна довідка про залучення субпідрядника (ів) /співвиконавця (ів) в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю» від 24.12.2024 року №24-4, ТОВ «КЛІНІНГ ДНІПРО» у складі тендерної пропозиції розмістив інформаційні довідки від 24.12.2024 року №24- 25, №24-24, №24-23, із змісту яких не вбачається документальне підтвердження відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Офісом встановлено, що порушення п. З Особливостей було усунуто Замовником до початку здійснення моніторингу процедури закупівлі, шляхом укладення з переможцем публічної закупівлі додаткової угоди №1 від 10.03.2025 року. З приводу даного порушення, Позивач, у п. 3. 1 «Щодо порушення вимог частини 1 статті 16, частини 2 статті 22 Закону та п. З Особливостей» Розділу З «Мотиви незгоди з висновком Відповідача» позовної заяви будь яких аргументів не наводить. Втім, незалежно від усунення порушення, орган державного фінансового контролю на виконання вимог Закону №922, наказу Міністерства Фінансів України від 08.09.2020 року №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» (далі - Порядок №552) у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.04.2025 року зафіксував допущене Замовником порушення законодавства у сфері закупівель, що свідчить про обґрунтованість, доведеність та правомірність правової позиції Офісу. Також відповідач наводить приклади судової практики.

09 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.

15 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач повторює доводи відзиву.

Третя особа правом подання письмових пояснень до суду не скористалась.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

23 грудня 2024 року позивачем оголошено про проведення закупівлі: «Послуги з благоустрою населених пунктів - утримання автошляхів міста, у тому числі мостів та шляхопроводів та ліквідації стихійних сміттєзвалищ».

Номер закупівлі: UA-2024-12-23-021387-a, веб-посилання: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-12-23-021387-a.

11 березня 2025 року відповідачем розпочато моніторинг закупівлі, дата закінчення моніторингу - 01 квітня 2025 року.

03 квітня 2025 року відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі (далі Висновок).

Констатуючою частиною Висновку встановлено порушення:

1) вимог частини 1 статті 16, частини 2 статті 22 Закону №922 та пункту 3 Особливостей;

2) вимог пункту 43 Особливостей.

Зобов`язуючою частиною Висновку зобов`язано відповідача: здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VII (далі Закон №922-VII).

Відповідно до п. 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII:

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

У відповідності до ст. 7 Закон №922-VII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частин 4-7 ст. 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: 1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір; 2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; 3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації; 4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення; 5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; 6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження; 7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; 8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; 11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін; 12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (ч.1 ст. 16 Закону №922-VIII).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.

За абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до п. 3-7 розділу Х «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №922-VIII на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 (далі Особливості).

Пунктом 3 Особливостей встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до п. 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівель та порядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (далі - Порядок №552).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №552 у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Окремо відповідач у Висновку вказав:

«Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями та пунктом 4.1. розділу «Загальні положення» тендерної документації предметом зазначеної закупівлі є «Послуги з прибирання та підмітання вулиць» (ДК 021:2015:90610000-6 - Послуги з благоустрою населених пунктів - утримання автошляхів міста, у тому числі мостів та шляхопроводів та ліквідації стихійних сміттєзвалищ). Моніторингом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що Замовником у пункті 33 Технічного завдання до тендерної документації були передбачені «Послуги біотуалетів» (код ДК 021:2015 90910000-9: «Послуги з прибирання (Послуги зі встановлення і обслуговування біотуалетів)»), у п.47 «Послуги з утримання громадських туалетів, у тому числі забезпечення туалетним папером, серветками, милом, дезінфікуючими засобами, сміттєвими пакетами» (ДК 021:2015 90920000-2 «Послуги із санітарногігієнічної обробки приміщень»). Вищезазначене порушення усунуто Замовником до початку проведення моніторингу самостійно, шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 10.03.2025 року».

Позивач з цього питання позивач зазначав: «не зрозуміло, в чому полягає необхідність зазначення Позивачем порушень пункту 3 Особливостей, в той час коли порушення усунуто та Позивачем укладено додаткову угоду № 1 від 10.03.2025. Наголошуємо, що порушення усунуто Замовником самостійно та ДО проведення моніторингу Закупівлі.

Отже, твердження Відповідача, що: «Втім, незалежно від усунення порушення, орган державного фінансового контролю на виконання вимог Закону № 922, та наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення (далі Порядок №552) у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.04.2025 зафіксував допущене Замовником порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що свідчить про обґрунтованість, доведеність та правомірність правової позиції Офісу» є хибними, оскільки в позовній заяві Позивача взагалі не йдеться щодо порушення Відповідачем в цій частині вимог Закону № 922 та Порядку № 552».

У пп. 3 п. 1 розділу ІІІ Порядку №522 вказано, що у висновку вказується опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням.

Тобто, ця норма права не містить правила поведінки про те, що «у висновку вказується опис неусунутого на дату початку моніторингу порушення (порушень)». Відповідно, незалежно від факту та часу (до чи після початку моніторингу( усунення порушення суб`єктом господарювання, відповідач має підстави для згадки про таке порушення у висновку за результатом аудиту.

Отже, суд визнає правомірним згадування у Висновку усунутого позивачем порушення.

Щодо залучення співвиконавця.

У відзиві відповідач вказав: «Суть встановлених Офісом порушень ч. 1 ст. 16 Закону №922 та ч. 2 ст. 22 Закону №922 з урахуванням фактичних обставин справи №160/11096/25.

Моніторингом процедури закупівлі UА-2024-12-23-021387-а встановлено, що Замовником у п. 4 «Документи та інформації про відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону» Додатку 1 до тендерної документації передбачено такі вимоги:

- у п. 4.1 Додатку 1 на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід - надати інформаційну довідку, про наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (без підтвердних документів)

У разі якщо учасник планує залучити субпідрядника (ів)/співвиконавця(ів) для підтвердження наявності працівників, які мають необхідні знання та досвід то такий учасник у складі пропозиції надає довідку в довільній формі, щодо наявності у субпідрядника(ів)/співвиконавця(ів) працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (без підтвердних документів).

- у п. 4.2 Додатку 1 на підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально - технічної бази та технологій - надати інформаційну довідку , про наявність обладнання, матеріально - технічної бази та технологій (без підтвердних документів).

У разі якщо учасник планує залучити субпідрядника (ів)/співвиконавця(ів) для підтвердження наявності обладнання, матеріально - технічної бази та технологій, то такі учасники у складі пропозиції надають довідку в довільній формі, щодо наявності у субпідрядника(ів)/співвиконавця(ів) обладнання, матеріально - технічної бази та технологій.

У п. 4.3 Додатку 1 на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) надати інформаційну довідку, про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

…

Із змісту складеної Замовником тендерної документації вбачається порушення ч. 1 ст. 16 Закону №922 та ч. 2 ст. 22 Закону №922, адже Замовник, на порушення наведених норм, надав учасникам процедури закупівлі можливість документально не підтверджувати відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації в частині наявності кваліфікованих працівників, наявності обладнання, матеріально технічної бази та технологій та наявності досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), що протирічить нормам чинного законодавства».

Таким чином, відповідач не погодився з тим, як позивач виставив вимоги до підтвердження кваліфікаційних критеріїв субпідрядника (лише довідкою в довільній формі).

Стверджено про порушення положень:

1) ч. 1 ст. 16 Закону №922-VII: замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям;

2) ч. 2 ст. 22 Закону №922-VII: виклад вимог до змісту тендерної документації.

Суд визнає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки в ч. 1 ст. 16 Закону №922-VII врегульовано порядок взаємодії замовника і учасників процедури закупівлі. Вказано, що замовник «вимагає від учасників» документи «про їх відповідність» (не документи «про відповідність усіх підрядників»).

В даній справі співвиконавець/субпідрядник не був учасником закупівлі, в зв`язку з чим вимоги ч. 1 ст. 16 Закону №922-VII його не стосуються.

Суд констатує належність поведінки позивача при складанні відповідної частини тендерної документації, адже метою відповідного нормативно-правового регулювання кваліфікаційних критеріїв є забезпечення остаточної реалізації публічних закупівель, за що основну відповідальність несе підрядник, що і бере участь у закупівлі. Зважаючи на це, обраний спосіб підтвердження спроможностей суб`єктів господарювання, які додатково залучатимуться вже самим учасником (підрядником) є пропорційним та достатнім, повною мірою забезпечує відповідний суспільний інтерес.

Отже, суд констатує відсутність порушень в частині вимог до кваліфікаційних критеріїв співвиконавця/субпідрядника.

Щодо зобов`язуючої частини Висновку.

Висновком зобов`язано: «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом недопущення встановлених порушень у подальшому».

Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі № 160/3289/21 досліджувалось питання обґрунтованості та вмотивованості висновку Східного офісу Держаудитслужби, який зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Верховний Суд погодився з доводами позивача, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Таким чином, визначення відповідачем зобов`язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії, оскільки зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку Державною аудиторською службою України зроблено не було.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення Замовником чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

При цьому, зобов`язання здійснити заходи, а не захід, свідчить про необхідність вжиття позивачем більше одного заходу, направленого на недопущення встановленого порушення у подальшому. Однак, яких саме заходів відповідач при цьому в оскаржуваному висновку не зазначає

Тотожне правозастосування щодо тотожної зобов`язуючої частини Висновку міститься у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 року у справі №320/1554/24.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним документом від 15.04.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в свою чергу сума 605,60 грн є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт.

В зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, код ЄДРПОУ: 40506232) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ: 40477689), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІНІНГ ДНІПРО» (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, код ЄДРПОУ: 44042830) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 03.04.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UА- 2024-12-23-021387-а.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ: 40477689) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6, код ЄДРПОУ: 40506232) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко