Рішення від 25.07.2025 по справі 240/8691/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8691/24

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мобілтранс." до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Мобілтранс." (далі - позивач, ПП "Мобілтранс.") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2023: №000/24772/06-30-09-02/40808771, №00247920701, №00247830701, №00247840701, №00247900701, №00247860701, №00248010701, №0024789701.

В обґрунтування позову вказує, що висновки акта перевірки спростовуються актуальною судовою практикою та зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Представник позивача у позові також вказує, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Обґрунтовуючи позовні вимоги позові також зауважує, що порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань. На переконання представника позивача, невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. У позові також зауважує, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. З урахуванням вказаних у позові обставин, позивач вважає, що оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, головуючим суддею у справі №240/8691/24 визначено суддю Липу В.А.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 13.05.2024 відкрито загальне позовне провадження.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 28.05.2024. Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту перевірки та ППР прийняті на підставі та у межах повноважень є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Додаткові пояснення відповідача надійшли до суду 01.07.2024. У додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що позивач просить суд скасувати також податкові повідомлення-рішення: - форми «Н» від 29.12.2023 №00247900701, яким застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 3238,28 грн. - форми «ПН» від 29.12.2023 №00247860701, яким застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних в розмірі 152382,15 грн. в повному обсязі, а не в частині застосованих штрафних санкцій щодо двох податкових накладних (ТОВ «Торговий Дім «ДМС-Трейд» №834 від 05.08.2022 на суму 36280 грн., ТОВ «Торговий Дім «ДМС-Трейд» №865 від 03.09.2022 на суму 109409,64 грн.) - форми «ПС» від 29.12.2023 №00248010701, яким застосовано штрафну санкцію за не надання документів до перевірки в розмірі 1020,00 грн. - форми «ПС» від 29.12.2023 №00247890701, яким застосовано штрафну санкцію за не повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП в розмірі 9180,00 грн. При цьому, на переконання представника відповідача, жодним чином не спростовує висновки перевірки, не надає будь-яких доказів на підтвердження власної позиції щодо протиправності прийнятих за результатами перевірки вищевказаних ППР. Представник відповідача також зазначає, що позивач не спростовує висновки перевірки, не надає будь-яких доказів на підтвердження власної позиції щодо заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 16355 грн внаслідок неповного включення до ПЗ реалізації ПММ. В акті перевірки зафіксовано порушення відсутності позитивної відмітка про повірку у формулярах колонок паливороздавальних №2194, №2193, №1178. Натомість, як зазначає представник відповідача у додаткових поясненнях, позивач заперечує щодо двох колонок паливороздаваньних №2194, №2193. Тобто, щодо відсутності позитивної відмітка про повірку у формулярі колонки паливороздавальної №1178 позивач не заперечує. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів лічильників, акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами лічильниками, чим порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ. На переконання представника відповідача, позивачем не надано жодного доказу, який би спростовував зазначене в акті перевірки та додатків до нього, а тому враховуючи вищезазначене просимо суд врахувати при прийнятті рішення щодо висновки відповідача по вищевказаним порушенням, за результати яких винесені оскаржувані платником податкові повідомлення-рішення обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення законними.

Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року №145 було призначено повторний автоматизований розподіл справ, що перебували в провадженні судді Липи В.А., зокрема й адміністративної справи №240/8691/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/8691/24 було визначено суддю Лавренчук Ольгу Володимирівну.

Суддя Лавренчук О.В. ухвалою від постановила прийняти до свого провадження адміністративну справу №240/8691/24, а її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 14.08.2024.

Судову повістку було направлено сторонам через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС та, як вбачається з довідок про доставку електронного листа, отримано позивачем 29.07.2024.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. До суду 13.08.2024 надійшла заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи, у п. 2 прохальної частини якої просить підготовче засідання, призначене на 14.08.2024 відкласти на іншу дату.

Представник відповідача прибула у судове засідання.

Підготовче судове засідання відкладено на 04.09.2024, оскільки у період із 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебуватиме у відпустці.

До суду 04.09.2024 надійшла відповідь на відзив. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві так і не надав пояснень щодо факту обов`язковості відповідно до діючого законодавства суб`єктом господарювання оформлювати відповідні документи та відповідно надавати на запит контролюючого органу, про що у позові наголошує ПП "Мобілтранс."

Окрім того, представник позивача зазначає, що стверджуючи щодо безоплатного отримання товару від невідомих контрагентів (ТОВ "Гарант Оіл Груп", ТОВ "Продагротрейд", ТОВ "Айбудпроект", ТОВ "Айбудсервіс"), контролюючий орган не зауважує щодо правильності оформлення первинних документів із зазначеними суб`єктами господарювання.

Представник позивача також зауважив на рух активів, однак контролюючий орган під час перевірки в акті перевірки самостійно кваліфікувати перерахування коштів, виходячи з фактичних обставин справи, відмовляється. Зокрема, визнати таку операцію наданням безповоротної фіндопомоги, яка за правилами бухобліку збільшує суму витрат. Щодо висновку перевірки про завищення витрат в сумі 30814678, представник позивача вказує, що перевірка охоплювала певний період діяльності підприємства та не врахувала оплати, які були проведені з відповідними контрагентами у період, який не охоплено перевіркою. Щодо несвоєчасно поданих відомостей за формою 20-ОПП, представник позивача вказує, що обов`язок подавати повідомлення за формою 20-ОПП існує, однак штраф за його не подання -відсутній.

До відповіді на відзив додано платіжні документи, які, на переконання представника ПП "Мобілтранс." підтверджують розрахунки щодо витрат підприємства.

У судове засідання, призначене на 04.09.2024 прибули представники сторін. Представнику відповідача було вручено відповідь на відзив, оскільки представником позивача надано до суду два екземпляри, а також не надано докази направлення вказаного документу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Представник відповідача заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання часу ознайомитись з відповіддю на відзив. Просила судове засідання призначити після 16.102024, про що подала письмову заяву (вх. №48914/24).

Підготовче судове засідання призначено на 16.10.2024.

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 11.10.2024. У своїх запереченнях представник позивача зазначив, щодo заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на загальну cуму ПДВ 16355 грн внаслідок неповного включення до ПЗ реалізації ПMM, а саме: за рахунок не включення до ix складу сум ПДВ по пpoдaжy ПMM покупцю ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP податкова накладна №217 від 31.08.2022. Згідно документів наданих ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP", а саме довідки ГУ ДПС у Житомирській області № 4446/6/06-30-18-09 від 29.04.2022 дане фермерське господарство є платником єдиного податку з юридичних осіб четвертої групи у 2022 році, відповідно до норм Податкового кодексу України. Згідно банківської виписки за період з 31.08.2022 по 31.08.2022 ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP" зроблено оплату 250000грн, а тому Позивачем було зареєстровано податкову накладну №192 від 31.08.2022р. на неплатника. Лише після звернення ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP" до ПП «МОБІЛТРАНС.» з документами, щодо наявності витягу про реєстрацію платником податку на додану вартість було зроблено розрахунок коригування № 216. Щодо акцизного податку - у періоді з 01.04.2021 по 08.07.2021 відсутня позитивна відмітка про повірку витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей ПKУ, чим вважається, що акцизний склад, на якому вони розташовані, необладнаний витратомірами лічильниками. В акті пepeвірки зафіксовано порушення відсутності позитивної відмітки про повірку у формулярі колонки паливороздавальної №1178. Представник позивача наголошує, що в акті перевірки не зафіксовано чи була у вказаний період реалізація через дану колонку, тобто чи використовувалась вона на акцизному складі. Щодо ППР №00248010701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафну санкцію за не надання документів до перевірки в розмірі 1020 грн. повідомляємо, що і у запереченнях до акту перевірки, і у скарзі до ДПС України, і у позовній заяві Позивач наголошує, що було надано усі документи, які відповідно до діючого законодавства підтверджують господарські операції підприємства. Усі додаткові документи, які вимагались контролюючим органом та не передбачені вимогами законодавства як обов`язкові не могли надаватись.

До заперечень не надано докази їх направлення відповідачу.

У судове засідання, призначене на 16.10.2024 прибули представники сторін.

Представник відповідача зазначила, що отримала заперечення ( на відповідь на відзив) у понеділок, тобто 14.10.2024, а тому не мала достатнього часу для підготовки письмових пояснень.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної секретарем судового засідання до протоколу від 16.10.2024, продовжено підготовче засідання до 30 днів. Наступне судове засідання призначено на 12.11.2024, оскільки й період із 17.10.2024 по 30.10.2024 головуюча у справі перебуватиме у відпустці.

Заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло до суду 16.10.2024. У своїх запереченнях представник відповідача вказує, що відповідно до законодавчих вимог до складу витрат платників податків відносяться самі господарські операції (придбання товарів (робіт, послуг)), а не їх оплата. Висновки про заниження податку па прибуток в даному випадку були винесені по факту віднесення до витрат отриманих послуг/оформлених документів по послугах, а не по їх оплаті. В описовій частині акту перевірки довідково наведена інформація про те, що товари (роботи, послуги) не оплачені. ПП «Мобілтранс.» надано до суду заперечення на додаткові пояснення з додатковими документами копія банківської виписки від 31.08.2022, копія довідки ГУ ДПС, копія податкової накладної №192 від 31.08.2022, копія розрахунку коригування №216. Загальна сума ПДВ по виписаних та зареєстрованих податкових накладних в серпні 2022 року складає 1783962 грн., проте ПП "Мобілтранс." включено до податкового зобов`язання в серпні 2022 року 1767607 грн, різниця складає 16355 грн. саме по податковій накладній №217 від 31.08.2022. На підтвердження позиції контролюючого органу надаємо податкову декларацію з ПДВ за серпень 2022 року на суму 1767607 грн та реєстр виписаних та зареєстрованих податкових накладних в серпні 2022 року на суму 1 783962 грн. Таким чином, на порушення п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України підприємством у перевіреному періоді занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до їх складу сум ПДВ по продажу ПММ по виписаній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній на загальну суму ПДВ 16355 грн., в т.ч по періодах: серпень 2022 року 16355 грн. Надані позивачем заперечення на додаткові пояснення та документи вивчено та встановлено, що вони не спростовують порушення, які відображені в акті перевірки, згідно яких у відзиві наведена вичерпна інформація. Щодо акцизного податку, то перевіркою встановлено, що у періоді з 01.04.2021 по 08.07.2021 відсутня позитивна відмітка про повірку витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей ПК України, чим вважається, що акцизний склад, на якому вони розташовані, необладнаний витратомірами лічильниками. За адресою: м.Житомир, майдан Смолянський, буд. 7-б, АЗС зареєстровано на ПП «Мобілтранс.» акцизний склад з уніфікованим номером 1004015, який в свою чергу, обладнаний резервуарами які в свою чергу, обладнані рівнемірами-лічильниками: DELPHI 485 заводські номери № 042645; №042646; №0099. Також, за вище вказаною адресою встановлено, що акцизний склад з уніфікованим номером 1004015 обладнано витратомірами-лічильниками, зокрема, колонка паливороздавальна NOVA-1102.218В зав.№1178 01.04.2020; 09.07.2021; 24.04.2023, тобто в період 01.04.2021-08.07.2021 відсутня позитивна відмітка про повірку. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів лічильників, акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами лічильниками, чим порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України. Щодо ППР №00248010701 від 29.12.2023, представник відповідача зазначає, що факт ненадання окремих документів для проведення перевірки зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 07.11.2023 №791/06-30-07-01/40808771.

Заперечення відповідача надійшли до суду 12.11.2024. У своїх запереченнях представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначає: шодо заниження податкового зобов`язання на суму 16355 грн платником була виправлена помилка, але до податкового зобов`язання сума ПДВ не включена, Щодо перевірки використання обладнання на акцизному складі, яке застосовується для відпуску пального - інформація висвітлена в акті перевірки у повному обсязі, тобто в період 01.04.2021-08.07.2021, відсутня позитивна відмітка про повірку. Щодо акцизного податку - інформація висвітлена в акті перевірки у повному обсязі. Щодо ППР №00248010701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафну санкцію за ненадання документів до перевірки в розмірі 1020 грн. в акті перевірки та в акті про ненадання документів до перевірки наведено перелік документів, які не було надано до перевірки. Відповідно, по факту ненадання документів до перевірки у повному обсязі до платника було застосовано штрафну санкцію.

У судове засідання, призначене на 12.11.2024 прибули представник сторін. Протокольною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача (вх. №61940/24 від 12.11.2024) та витребувано у позивача документи. У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про надання часу для ознайомлення із запереченнями відповідача та просив відкласти розгляд справи. Судом було задоволено клопотання представника відповідача. Наступне судове засідання призначено на 26.11.2024.

Заперечення представника позивача надійшли до суду 25.11.2024. У своїх запереченнях представник вказує, що щодо ППР № 00247860701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, вважаємо, що застосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.

Додаткові пояснення відповідача надійшли до суду 26.11.2024. У своїх поясненнях представник Головного управління ДПС у Житомирській області зазначає, що суть встановлених порушень щодо взаємодії позивача з ризиковими контрагентами полягає у тому, що надані послуги, виконані роботи, поставлені ТМЦ по своїй суті мають відноситись до витрат не по факту їх отримання, а шляхом нарахування на них амортизації або витрати платником сформовані по документах, які оформлені неналежним чином і не дають змоги визначити пов`язаність наданих послуг з діяльністю ПП "Мобілтранс."

У судове засідання, призначене на 26.11.2024 прибули представники сторін. Представник позивача надав до суду оригінали документів, які витребував суд протокольною ухвалою від 12.11.2024. Представник позивача повідомив суд, що копії буде надано через відділ документального забезпечення суду

Наступне судове засідання призначено на 08.01.2025, оскільки у період із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебуватиме у відпустці.

Заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло до суду 30.12.2024. У запереченнях представник відповідача звертає увагу суду, що позивач обґрунтовуючи неправомірність ППР №00247860701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних в розмірі 152382,15 грн., наводить підстави для скасування іншого ППР №00247900701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 3238,28 грн. Представник відповідача зауважує, що відповідно до законодавчих вимог, платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати у встановлені терміни в ЄРПН податкові накладні на всі поставки товарів (робіт, послуг), в тому числі на неплатників ПДВ, платників ПДВ, які зільнені від оподаткування та по операціях, які не є об`єктом оподаткування ПДВ. За порушення зазначених вимог передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Додаткові пояснення відповідача надійшли до суду 08.01.2025.

У судове засідання, призначене на 08.01.2025 прибула представник відповідача. Представник позивача надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 21.01.2025.

У судове засідання, призначене на 21.01.2025 прибули представники сторін. Протокольною ухвалою постановлено закрити підготовче засідання провадження та призначити справу до розгляду по суті. Наступне судове засідання призначено на 06.02.2025. Судові повістки доставлено в електронні кабінети сторін 21.01.2025.

У судове засідання, призначене на 06.02.2025 прибула представник відповідача. Представник позивача до суду не прибув. Причини неявки не повідомив. Наступне судове засідання призначено на 12.02.2025.

У судове засідання, призначене на 12.02.2025 прибули представники сторін. Представник позивача просив суд надати час для надання додаткових документів. Представник відповідача зазначила про необхідність призначення судового засідання після 27.02.2025. Наступне судове засідання призначене на 05.03.2025.

У судове засідання, призначене на 05.03.2025 прибули представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не прибув. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 19.03.2025.

Додаткові пояснення відповідача надійшли до суду 05.03.2025 та 19.03.2025.

У судове засідання, призначене на 19.03.2025 прибули представники сторін. Представник позивача зауважив про необхідність надання ним письмових пояснень. Наступне судове засідання відкладено на 15.04.2025, оскільки у період із 24.03.2025 по 31.03.2025 головуюча у справі перебуватиме у відпустці.

У судове засідання, призначене на 15.04.2025 представник позивача не прибув. Надіслав 14.04.2025 через підсистему електронний суд клопотання про відкладення, яке було зареєстроване в КП ДСС 17.04.2025 за вх. №29952/25. У зв`язку з неявкою представника позивача, у судовому засіданні оголошено перерву до 21.04.2025.

Заперечення представника позивача щодо додаткових пояснень надійшли до суду 18.04.2025. У запереченнях представник ПП "Мобілтранс." надає пояснення щодо податкового повідомлення - рішення від 29.12.2023 №00024772/06-30-09-02/40808771.

У судове засідання, призначене на 21.04.2025 прибули представники сторін.

Представник позивача зауважив про необхідність заслухати особу, яка проводила документальну перевірку та просив відкласти розгляд справи. Представник відповідача у судовому засідання просив наступне судове засідання призначити не раніше 12.05.2025, про що подав відповідну заяву через відділ документального забезпечення суду. Суд, заслухавши думку представників сторін, протокольною ухвалою відклав судове засідання на 13.05.2025.

Додаткові пояснення представника відповідача надійшли до суду 13.05.2025 та направлені позивачу 12.05.2025.

У судове засідання призначене на 13.05.2025 прибули представники сторін. Для надання представнику позивача часу для ознайомлення з додатковими поясненнями Головного управління ДПС у Житомирській області, суд оголосив перерву до 04.06.2025.

У судове засідання, призначене на 04.06.2025 прибули представники сторін. Представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог та не заперечував щодо винесення процесуального документу, за наслідком її розгляду, у порядку письмового провадження. Протокольною ухвалою, за згодою представників сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 04.06.2025 постановлено прийняти відмову представника Приватного підприємства "Мобілтранс." від позову в частині позовних вимог. Закрити провадження у справі Приватного підприємства "Мобілтранс." до Головного управління ДПС у Житомирській області в частині позовних вимог про: визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2023 №00247900701.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У період з 30.06.2025 по 18.07.2025 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Судом, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наступне.

Приватне підприємство "Мобілтранс." із 05.09.2016 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Житомирській області.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ПП "Мобілтранс." є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що у період із 17.10.2023 по 06.11.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області було здійснено документальну планову виїзну перевірку ПП "Мобілтранс" з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2023 та з питань контролю за дотриманням вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 06.09.2016 по 30.06.2023.

За результатом перевірки було складено Акт №18892/06-30-07-01/40808771 від 13.11.2023, у висновках якого вказано:

Перевіркою встановлено порушення ПП «Мобілтранс.»;

- п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, ст.1, ст.3, ст,4 та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №8 «Нематеріальні активи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №750/4043 (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №92 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №14 «Оренда», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 Х»181 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31,12.1999 №318 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.03.2003 №»561, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6654626 грн, у тому числі за: 2018 рік в сумі 23625 грн; 2020 рік в сумі 37444 грн; 2021 рік в сумі 176494 грн; 2022 рік в сумі 3754803 грн; І квартал 2023 року в сумі 110189 грн; І півріччя 2023 року в сумі 2672260 грн.

- п.44.1, ст. 44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl (зі змінами та доповненнями). в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 814416 грн., у т.ч, з а: жовтень 2018 року - 26250 грн.; грудень 2020 року - 25466 грн.; січень 2021 року - 8796 грн.; квітень 2021 року - 24433 грн.; травень 2021 року - 33307 грн.; вересень 2021 року-33664 грн.; листопад 2021 року - 43409 грн.; грудень 2021 року - 32309 грн.; січень 2022 року - 36325 грн.; лютий 2022 року - 82529 грн.; квітень 2022 року - 16667 грн; травень 2022 року - 38765 грн.; червень 2022 року-215107 грн.; серпень 2022 року - 93344 грн; вересень 2022 року - 104045 грн. та завищення від`ємного значення по податку па додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 72270 грн по рядку 21 Декларації за червень 2023 року.

- п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні в кількості 51 штуки на загальну суму обсягу наданих послуг з міжнародного перевезення 3947277 грн, в тому числі по періодах: червень 2022 року - 372920 грн. (5 ПН): липень 2022 року - 597276 гри. (9 ПИ); серпень 2022 року - 172200 грн. (2 ПН): вересень 2022 року - 1135168 грн. (14 ГІН); жовтень 2022 року - 1589713 грн. (20 ПН); березень 2023 року - 80000 грн. (1 ПН)

- п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 AV2755-VI (зі змінами та доповненнями) - у періоді з 01.04.2021 по 08.07.2021 відсутня позитивна відмітка про повірку витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей Кодексу, чим вважається, що акцизний склад, на якому вони розташовані, необладнаний витратомірами - лічильниками.

- п.63.3 ст.63. п.66.1. п.66.5 ст.66 Податкового кодексу України та розділу 8 " Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 .№1588 та зареєстрованого в Мінюсті 29.12.2011 за №1562/20300 ПП «Мобілтранс.» у встановлені законодавством терміни не подано до податкового органу відомості по 10 об`єктах оподаткування за встановленою формою 20-ОПП.

- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання документів до перевірки у повному обсязі, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 07.11.2023 №791/06-30-07-01/40808771

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Мобілтранс." подало заперечення на акт документальної перевірки від 13.11.2023 №18892/06-30-07-01/40808771 (т. 3 а.с. 110-121).

За наслідком розгляду заперечень платника податків, Головне управління ДПС в Житомирській області залишило їх без задоволення.

На підставі висновків документальної планової виїзної перевірку ПП "Мобілтранс" з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2023 та з питань контролю за дотриманням вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 06.09.2016 по 30.06.2023, викладених у Акті №18892/06-30-07-01/40808771 від 13.11.2023, Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2023 року, а саме:

- форми "Р" №00247920701 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на 8277298 грн, з яких: 6664626 грн за податковим зобов`язанням та 1612672 штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 232);

- форми "Р" №00247830701 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на 1018020 грн, з яких: 814416 грн за податковим зобов`язанням та 203604 штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 230);

- форми "В4" №00247840701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 72270 грн (декларація №9186049390 від 27.07.2023, звітний період - червень 2023 року) (т. 1 а.с. 228);

- форми "ПС" №000/24772/06-30-09-02/40808771, яким на підставі п. 128-1 ст. 128 ПК України застосовано штрафні санкції в розмірі 60000,00 грн (т. 1 а.с. 234);

- форми "ПС" №00247890701, яким на підставі п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 і п. 117.1 ст.117 ПК України, застосовано штрафні санкції в розмірі 9180 грн (т. 1 а.с. 235);

- №00248010701, яким на підставі п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 і п. 121.1 ст. 121 ПК України, застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн (т. 1 а.с. 237);

- форми "ПН" №00247860701, яким застосовано штраф у розмірі 152382,15 грн (т. 1 а.с. 239).

Встановлено, що позивач оскаржив податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення від 27.03.2024 №8441/6/99-00-06-01-01-06, яким залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін, а скаргу без задоволення (т. 3 а.с. 101-108).

Звертаючись до суду з позовною заявою, ПП "Мобілтранс." вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, оскільки прийняті на підставі висновків Акті від 13.11.2023, які є помилковими та такими, що спростовуються відповідними доказами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам. суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов`язки платників податків, адміністративний арешт майна, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У пункті 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За змістом норм п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено п.86.7 ст.86 ПК України.

Пунктом 78.9 статті 78 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Щодо податкового повідомлення рішення форми «Р» від 29.12.2023 №00247920701, яким до ПП «Мобілтранс.» на підставі п..44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 и.134.1 ст.134 ПК України, ст.1, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №7 Основні засоби, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №8 Нематеріальні активи, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №750/4043 (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №9 Запаси, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №92 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №14 Оренда, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 Х 181 Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 Доходи, який затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31,12.1999 №318 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.03.2003 № 561збільшено грошові зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8277298 грн, з яких: за податковими зобов`язанням + 6664626 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафу) 1612672, суд зазначає наступне (т. 1 а. . 232).

У податковому повідомлення рішенні вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження:

-ПП «Мобілтранс.»занижено доходи всього в сумі 6211018 грн за рахунок не включення до їх складу вартості безоплатно отриманих товарів (р. 2240 Форми 2-м «Інші доходи»), а саме: в ході перевірки встановлено, що ПП «Мобілтранс» відображено в даних бухгалтерського обліку (Д-т 205, 28 К-т 631) придбання товару (дизельне пальне, бензин, газ скраплений) та будівельні матеріали від різних постачальників. При проведеному аналізі постачальників на предмет реальності здійснення вказаних операцій поставки ТМЦ встановлено, що по ряду контрагентів не встановлено фактів їх придбання по ланцюгах поставок, тобто такі СГД фактично не могли поставити зазначені в документах ТМЦ.

- ПП «Мобілтранс.» до складу витрат безпідставно віднесено витрати на поліпшення орендованих основних засобів та нематеріальних активів в сумі 24142463 грн витрати по списанню будівельних матеріалів на зазначені ремонтні роботи в сумі 1493439 грн.

-ПП «Мобілтранс.» до складу витрат безпідставно віднесено витрати по послугах, по яких не встановлено їх пов`язаності з господарською діяльністю підприємства в сумі 5178776 грн (р. 2180 Форми №2 «Інші витрати»

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п/п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Розділ III Податкового кодексу України регулює "Податок на прибуток підприємств" та включає статті із 133 по 142.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Щодо вказаного у оскаржуваному податковому повідомлення рішенні, що ПП «Мобілтранс.» занижено доходи всього в сумі 6211018 грн за рахунок не включення до їх складу вартості безоплатно отриманих товарів (р. 2240 Форми 2-м «Інші доходи»), а саме: в ході перевірки встановлено, що ПП «Мобілтранс» відображено в даних бухгалтерського обліку (Д-т 205, 28 К-т 631) придбання товару (дизельне пальне, бензин, газ скраплений) та будівельні матеріали від різних постачальників. При проведеному аналізі постачальників на предмет реальності здійснення вказаних операцій поставки ТМЦ встановлено, що по ряду контрагентів не встановлено фактів їх придбання по ланцюгах поставок, тобто такі СГД фактично не могли поставити зазначені в документах ТМЦ, суд зазначає наступне.

У Акті від 13.11.2023 вказано:

«В ході перевірки встановлено, що ПП Мобілтранс. відображено в даних бухгалтерського обліку (Д-т 205, 28 К-т 631) придбання товару (дизельне пальне, бензин, газ скраплений) та будівельних матеріалів від різних постачальників. При проведеному аналізі постачальників на предмет реальності здійснення вказаних операцій поставки ТМЦ встановлено, що по ряду контрагентів не встановлено фактів їх придбання по ланцюгах поставок, тобто такі СГД фактично не могло поставити зазначені в документах ТМЦ, а саме:

- по ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП, код згідно з ЄДРПОУ 40032787 - паливо дизельне ЄВРО СОРТ С клас К5: -2018 рік- 131250 грн.:

-по ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", код згідно з ЄДРПОУ 34614200 - бензин А95 (код 2710124512), бензин .АИ-92-К5-Євро (код 2710124194), паливо дизельне ДП-3-К5 (код 2710194300): -2021 рік - 560214 грн.; -2022рік-4307213грн.;

- по ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ", код згідно з ЄДРПОУ 40141238 -будівельні матеріали: -2020 рік-208021 грн.;-2021 рік - 168319 грн,-2022 рік-125147 грн.;

- по ТОВ "АЙБУДСЕРВІС". код згідно з ЄДРПОУ 40490379 - будівельні матеріали"-2021 рік - 251991 грн.- 2022 рік - 458863 грн.»

Щодо зазначених контрагентів, в Акті від 13.11.2023 вказано наступне:

ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП (т. 3 а.с. 4 на звороті-5)

-згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження щодо ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП;

- наявна негативна податкова інформація, яка не підтверджує реальність його господарської діяльності у періоді з 01.07.2018 по 30.09.2019 та, відповідно його взаємовідносини з контрагентам:- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме:-незначний штат працюючих осіб;- відсутні складські приміщення, транспортні засоби (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій);-відсутність підприємства за місцезнаходженням;-відсутність первинних бухгалтерських документів;-відсутні відомості про нерухоме майно, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, тощо;-відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуваниі);-відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

Проведеним аналізом баз даних А1С Податковий блок та ЄРПН встановлено, що за звітний період декларування ПДВ, охоплений узагальненою податковою інформацією здійснювало придбання та продаж товарів (робіт, послуг), походження яких не підтверджено.

ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", код згідно з ЄДРПОУ 34614200 (т. 3 а.с. 5 на звороті 8)

-згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження щодоТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД»

- відповідно до баз даних ДПС України, а саме за даними форми 20 ОПП у ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" відсутні складські приміщення, наливний склад чи інші об`єкти нерухомості, що можуть бути задіяні при реалізації ПММ за адресами, які зазначенні в ТТН, також не підтверджує факт реалізації ПММ.

-наявна інформація щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме:

відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування. відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування. послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності:

недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку:

відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.3 прим.1 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

-по ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" у періоді взаємовідносин з ПП "Мобілтранс.", згідно аналізу даних ЄРПН, відсутнє придбання, а також імпорт реалізованих ПММ.

- згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку:

ТОВ «Айбудпроект»

- згідно аналізу ЄРПН відсутнє придбання реалізованих на ПП «Мобілтранс.» будівельних матеріалів, що свідчить про неможливість поставки даних будівельних матеріалів по ланцюгу постачання для ПП «Мобілтранс.».

-згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ "Айбудпроект" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

ТОВ "АЙБУДСЕРВІС

-відсутнє придбання реалізованих на НІІ "Мобілтранс." будівельних матеріалів, що свідчить про неможливість поставки даних будівельних матеріалів по ланцюгу постачання для ГШ "Мобілтранс,".

-згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ " ТОВ "АЙБУДСЕРВІС" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

У Акті від 13.11.2023 зроблено висновок: «Отже, фактично товари - ПММ та будівельні матеріали, не були поставлені на ТОВ "Гарант Оіл Груп", на ТОВ " ПРОДАГРОТРЕЙД", на ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та на ТОВ "АЙБУДСЕРВІС", які в свою чергу не могли їх поставити на ПП Мобілтранс.. Придбаний постачальниками товар не відповідає номенклатурі проданого на ПП Мобілтранс., тому даний факт свідчить про відсутність господарської операції купівлі-продажу товару, а відносини носять лише документальний характер.

По суті, даний факт засвідчує безоплатне отримання ПП Мобілтранс. товару - палива дизельного, бензину, будівельних матеріалів від невідомих контрагентів, з невідомих джерел, а не від ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП", ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та ТОВ "АЙБУДСЕРВІС", як це зазначено в супровідних документах, і, як наслідок, у підприємства відповідно до законодавчих вимог виникають доходи по безоплатно отриманим ГМЦ.

Фактично, ПП Мобілтранс. з ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП", ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та з ТОВ "АЙБУДСЕРВІС" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції і складено первинні документи»

Заперечуючи викладені в Акті від 13.11.2023 висновки, представник позивача зазначає, що у контролюючого органу немає жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів позивача із вказаними контрагентами, а також не зауважував щодо обліку відповідних товарів відповідно до інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» та касової дисципліни реалізації відповідного товару. Представник позивача зауважує також, що взаємодія контрагентів по ланцюгу постачання з іншими контрагентами не може нести негативних наслідків для позивача, оскільки існує принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Окрім того, на переконання позивача, податкова інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом недобросовісності контрагентів позивача. Обґрунтовуючи реальність господарських операцій, відображених у податковій звітності. Позивач також зауважує на укладені договори безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У Акті перевірки від 13.11.2023 наведена контролюючим органом податкова інформація, яка стосується третіх осіб по ланцюгу постачання, що не є сторонами договору з позивачем, а тому взагалі не стосується предмету доказуванняпорушення позивачем вимог податкового законодавства.

Посилання відповідача на те, що матеріально-технічна база та трудові ресурси контрагентів позивача (чисельність працівників є недостатньою для проведення задекларованих обсягів фінансово-господарських операцій, інформація про залучення стороннього трудового ресурсу відсутня,у ЄРПН відсутні податкові накладні на придбання товарів у третіх осіб), не дають можливість здійснення господарських операцій, суд до уваги неприймає з огляду на те,що контролюючим органом не наведено будь-яких розрахунків на підтвердження таких пояснень, в тому числі і стосовно того скільки на думку контролюючого органу необхідно трудових ресурсів для здійснення тієї чи іншої господарської операції, в даному випадку операцій з постачання товару.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) контрагентів позивача.

Аналогічна правова позиція викладенаВерховним Судомвпостановівід 09.02.2022 у справі №640/9476/19.

У постанові ВП ВС від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 висновується, що доводи відповідача щодо відсутності в контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки ТМЦ, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

На реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Указана позиція викладена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ №820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 09.04.2025 у справі № 320/7062/24.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

На переконання колегії суддів Верховного Суду, висловленої у постанові від 29 травня 2025 року у справі №340/1519/24, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів, відсутність основних засобів, необхідних складських приміщень; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Посилання відповідача на нереальність придбання позивачем товару не є доведеним, оскільки відповідач не спростовує того, що придбаний товар був фактично використаний у господарській діяльності позивача, не наводить доказів, що можливо контрагенти позивача мали залишки товару, не надає доказів розбіжностей в первинній документації з прямими контрагентами позивача, не доводить неможливість зберігання товару тривалий час, що виключило б вірогідність придбання товару в більш ранні періоди, ніж ті які перевірялися.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд приходить висновку, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. У свою чергу, недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів, наявності факту виконання господарських операцій (робіт), підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з будь-якими можливими протиправними діями контрагента.

Отже, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками інших ланцюгів постачання товарів.

Щодо наявності відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 висновує, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності підтверджено, що господарські відносини між позивачем та контрагентами-постачальниками мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи по суті, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Щодо доданих до суду результатів опрацювання збірної податкової інформації (т. 2 а.с. 128-138) у якому міститься інформація про відсутність платника податків за його місцезнаходженням ТОВ «Гарант Оіл Груп», суд зауважує про актуальність такої інформації станом на дату формування зазначеного звіту, тобто 2020 рік. Однак, у Акті від 13.11.2023 міститься інформація про господарську діяльність позивача з ТОВ «Гарант Оіл Груп» у жовтні 2018 року, з огляду на що вказана податкова інформація не була актуальна на дату вчинення господарської операції.

Щодо наявності рішення про віднесення ТОВ «Продагротрейд» до ризикових, суд зазначає, що господарські операції, описані в Акті від 13.11.2023 мали місце у 2021-2022 роках (т. 3 а.с. 5 на звороті), тоді як рішення про відповідність ТОВ «Продагротрейд» критеріям ризиковості датовано серпнем 2023 року за постачання у лютому 2023 року (т. 4 а.с. 186).

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, що підтверджуються належними доказами, суд вважає помилковими висновки Акта від 13.11.2023 в цій частині, а витрати в розмірі 6211018 грн - обгрунтованими.

Щодо висновку податкового органу, що ПП «Мобілтранс.» до складу витрат безпідставно віднесено витрати на поліпшення орендованих основних засобів та нематеріальних активів в сумі 24142463 грн витрати по списанню будівельних матеріалів на зазначені ремонтні роботи в сумі 1493439 грн.

У Акті від 13.11.2023 вказано:

«Загальна сума проведених ремонтів орендованих основних засобів різними СГД та вартість списання будівельних матеріалів на такі ремонти, яка відображена ПП Мобілтранс. у складі задекларованих витрат та фактично має збільшувати окрему групу орендованих основних засобів (Д-трах, 10, 15 К-т рах.631) і підлягає включенню до витрат шляхом нарахування амортизації, за перевірений період становить 25635902 гри., в т.ч . за: 2022 рік в сумі 12687015 грн: - 1 квартал 2023 року в сумі 5564419 грн; - І півріччя 2023 року в сумі 12948887 грн.

Поконтрагентах: ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Богдасар Білдінг», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ПП «Владмар-ТЕХ», ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Ренеймент Біз Трейд», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП « ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Вілмест».

У Акті від 13.11.2023 вказано, що надані до перевірки акти виконаних робіт не містять повної інформації про надані послуги, про використані будівельні матеріали, про задіяні будівельні механізми та трудові ресурси, тощо.

Відповідно до інформації, що міститься в Акті від 13.11.2023, зазначені вище контрагенти виконували роботи на об`єктах, що знаходяться за адресами: проспект Незалежності, 11-а, м. Житомир; майдан Смолянський, 7-б, м.Житомир; вул. Жуйка, 43, м.Житомир.

Заперечуючи висновки Акта від 13.11.2023 представник позивача зазначає, що облицювання стін, покрівельні роботи, ремонт навісів, ремонт водопровідних мереж, ремонт каналізаційних мереж, електромонтажні роботи, ремонт дорожнього покриття, чистка та фарбування резервуарів для підтримання їх в робочому та безпечному стані, заміна металопластикових вікон та дверей, ремонт транспорту, яким здійснюється поставка пального безпосередньо на АЗС підприємства, тощо. Виконані роботи не потребують виведення будівлі з експлуатації і не перешкоджають її використанню. Щодо не можливості контрагентів надати відповідні послуги без наявності основних фондів та трудових ресурсів (за даними податкової інформації) варто зазначити, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затверджененаказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 зі змінами та доповненнями (далі - Положення (стандарт) БО 7, ПСБО 7), а також урегульовано Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561( далі - Методрекомендації №561 ).

Приписами Положення (стандарт) БО 7 визначено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Поліпшення об`єкта - це модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція, у результаті яких відбувається збільшення очікуваного строку корисного використання об`єкта, кількості й/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (надаваної) цим об`єктом. Крім того таким поліпшенням вважається капітальний ремонт. Роботами ж, пов`язаними з підтримкою основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляд, обслуговування тощо. Видатки на проведення таких робіт включаються у видатки поточного періоду відповідного напрямку.

У чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття модернізації та ремонту.

Водночас, пунктом 29 Методичних рекомендацій №561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому (пункт 30 Методичних рекомендацій №561).

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством. Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання (пункт 31 Методичних рекомендацій №561).

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (пункт 32 Методичних рекомендацій №561).

Зміст наведених положень П(С)БО 7 «Основні засоби», а також рекомендацій (методичної допомоги) щодо порядку відображення операцій в бухгалтерському обліку, дає підстави для висновку про те, що роботи, пов`язані з поліпшенням основних засобів, приводять до збільшення первісно очікуваних вигод від використання об`єкта (ів). Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція, у результаті яких відбувається збільшення очікуваного строку корисного використання об`єкта, кількості й/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (надаваної) цим об`єктом. Крім того таким поліпшенням вважається капітальний ремонт. Роботами ж, пов`язаними з підтримкою основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляд, обслуговування тощо. Видатки на проведення таких робіт включаються у видатки поточного періоду відповідного напрямку.

Таким чином, Методрекомендації, підтверджуючи включення вказаних робіт (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо)до поліпшення, вказують на те, що такі роботи мають бути спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей об`єкта, тамістять такіприклади поліпшення:

- модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

- заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

- впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

- добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Найпоширенішими видами поліпшення будівель і споруд є реконструкція та добудова.

Згідно з приписами п. 15 ПСБО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Такі ж положення закріплено і в п. 33 Методрекомендацій №561.

Що ж стосується ремонту, то його сутність зазначено вп. 15 ПСБО 7 та п. 33 Методрекомендацій №561, тобто це операції, які здійснюють для підтримання об`єкта в робочому стані ( технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо) й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання.

В листі Мінрегіонрозвитку від 15.07.2009 № 9/9-1056надано роз`яснення щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів. Так,поточний ремонтце комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей і запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного обладнання.

Отже, головним критерієм для розмежування поліпшення й ремонту є фактодержання майбутніх економічних вигід, який визначають ще на початковому етапі проведення ремонтно-будівельних робіт.

В свою чергу, рішення про характер та ознаки здійснюваних підприємством робіт ухвалюєкерівник підприємства, зважаючи на результати аналізу ситуації та суттєвість таких витрат.

З наведеного також випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх у робочому стані.

Так, в обґрунтування тверджень, що усі проведені роботи є ремонтом та призначені для підтримання об`єктів орендованих основних в придатному для використання стані, представником позивача до суду надано копії договорів на виконання робіт та акти приймання - передачі наданих послуг, актипро виконання робіт (послуг), які підписано керівником ПП «Мобілтранс.» з однієї сторони та виконавцем з іншої.

Судом досліджено зміст наданих до матеріалів адміністративної справи договорів та актів здачі-прийняття робіт та встановлено, що:

ФОП ОСОБА_1 (роботи: покриття підлоги, облицювання стін нежитлового приміщення, улаштування вентиляційної системи, улаштування опалювальної системи, улаштування ізоляції будівлі мийки, облицювання стін мийки);

ТОВ «Богдасар Білдінг» (будівельно-монтажні роботи: створення конструкції навісу для існуючої будівлі АЗС, т. 1 а.с. 85-88),

ФОП ОСОБА_2 (послуга- монтаж водопровідної мережі на АЗС, т. 1 а.с. 93-94),

ФОП ОСОБА_3 (послуга: монтаж каналізаційної системи на АЗС, т. 1 а.с. 95-96),

ФОП ОСОБА_5 (послуга влаштування дорожнього покриття (плитка), т. 1 а.с. 89),

ФОП ОСОБА_4 (роботи: установлення й технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, прокладання інтернет кабелю та електромонтажні роботи на АЗС, т. 1 а.с. 78, 45),

ПП «Владмар-ТЕХ» (роботи: ремонт фризу, наклейки, виготовлення стели, ремонт стели, виготовлення банерів),

ФОП ОСОБА_6 (послуги щодо розробки Програмного продукту мобільного PWA додатку для АЗС «САН»),

ФОП ОСОБА_13 (послуга: Дизайн-проект мобільного додатку, т. 1 а.с.198-200, ремонт рекламної стели, т. 1 а.с. 201202, виготовлення та установлення рекламного засобу по периметру навісу та приміщення операторної, т. 1 а.с. 203),

ФОП ОСОБА_7 (придбання товару- металопластикові конструкції, т. 1 а.с. 48-50),

ФОП ОСОБА_8 (роботи: виготовлення та установлення столярних виробів: столи, шафи, тумби, т. 1 а.с. 83, 84),

ФОП ОСОБА_9 (монтаж металопластикових конструкцій, т. 1 а.с. 205)

, ФОП ОСОБА_10 (придбання товару- металопластикові конструкції, т. 1 а.с. 208-209),

ФОП « ОСОБА_11 (послуги: зміна та улаштування внутрішніх електромереж будівлі мийки, приміщення операторної; послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів(запасних частин) виконавця),

ФОП ОСОБА_12 (роботи: виконання окремих видів робіт на будівельному майданчику, опорядкування навісу та влаштування тротуарної плитки як елементу благоустрою, т. 1 а.с. 151),

ТОВ «Вілмест» (роботи: виконання окремих видів робіт на будівельному майданчику, опорядкування навісу та влаштування тротуарної плитки як елементу благоустрою; виконання окремих видів робіт у приміщенні мийки: улаштування теплової, звукової ізоляції, облицювання стін будівлі, штукатурні роботи, покриття підлоги, улаштування опалювальної системи, улаштування вентиляційної системи та системи кондиціювання повітря, покрівельні роботи нежитлового приміщення, т.1 а.с. 157, 163, 171).

ТОВ «Ренеймент Біз Трейд»:

За умовами договору №25 від 03.01.2023, укладеному ПП «Мобілтранс» (замовник) з ТОВ «Репеймент Біз Трейд» (виконавець) (т.1 а.с. 145-150): 1.1 Виконавець зобов`язується на власний ризик, власними йому матеріалами і за завданням Замовника виконати визначений об`єм будівельно-монтажних робіт, які замовник зобов`язується прийняти і оплатити.

1.2 Робота, що виконуватиметься Виконавцем згідно умов даного Договору, полягає у виконанні інших будівельно-монтажних робіт на умовах субпідряду згідно проекту «Реконструкція складів ПММ зі зміною технологічного обладнання за адресою: м. Житомир, вул.Жуйка, 43.

2.1 Вартість робіт по даному Договору становить 3000000 грн.

У Акті від 13.11.2023 зазначено, що витрати у розмірі 3 млн грн, виплачених за договором №25 від 03.01.2023, укладеному ПП «Мобілтранс» (замовник) з ТОВ «Репеймент Біз Трейд» (виконавець) позивачем віднесено до витрат на збут, тобто до витрат, які не включаються до собівартості реалізованої продукції.

При цьому, умовами договору чітко визначено здійснення будівельно-монтажних робіт згідно проекту по реконструкції, тобто такі витрати понесені у зв`язку з поліпшенням об`єктів основних засобів, а тому відносяться на збільшення первісної вартості об`єкта.

У Акті від 13.11.2023 вказано, що витрати по: ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Богдасар Білдінг», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ПП «Владмар-ТЕХ», ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Ренеймент Біз Трейд», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП « ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Вілмест». Віднесено до «Витрат на збут» (рах. 93) і відображено у складі витрат у фінансовій звітності по рядку р. 2180 Форми №2 «Інші операційні витрати».

Суд зауважує, що згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій на рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов`язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

У Акті від 13.11.2023 податковий орган зазначає, що основні засоби (нерухоме майно) перебуває у позивача на праві операційної оренди.

При цьому, за приписами п. 4 та 5 Розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 Оренда, об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в договорі оренди.

Затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

151 "Капітальне будівництво"

152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів"

154 "Придбання (створення) нематеріальних активів"

155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів"

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва.

Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об`єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" відображаються витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів" відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 "Нематеріальні активи".

При цьому, за приписами 7.Розділу V Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 Оренда, вартість і нарахування амортизації об`єкта операційної оренди відображається орендодавцем на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 «Необоротні активи».

Таким чином, затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигодвизнається як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів та відображаються на відповідному рахунку.

Ураховуючи викладене, суд вважає помилковим висновки податкового органу про обов`язок орендаря віднесення його витрат на поліпшення об`єкта операційної оренди до витрат на амортизацію.

При цьому є вірною позиція відповідача про можливість для платника податку обліку таких витрат на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

При цьому, віднесення понесених позивачем витрат, що описується при наданні правової оцінки спірним правовідносинам в цій частині, до «Витрат на збут» (рах. №93), є безпідставним щододоговорів з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Богдасар Білдінг», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Ренеймент Біз Трейд», ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Вілмест».

Щодо віднесення витрат позивача по взаємодії з ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_10 за умовами договору з якими, позивачем придбано у продавців металопластикові конструкції, то в Акті від 13.11.2023 вказано, що витрати по таким операціям віднесено до інших витрат (рах. 631).

Однак, враховуючи наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про безпідставність відображення витрат по вказаним контрагентам до інших витрат (рах. 631), оскільки вони підлягають обліку по рах. 15 «Капітальні інвестиції».

Відповідно до п. 19 П(С)БО 16 Витрати Витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Ураховуючи викладене, на переконання суду є такими, що відносяться до Витрат на збут (рах 93) послуги, надані ФОП ОСОБА_4 (роботи: установлення й технічне обслуговування систем охоронної сигналізації, прокладання інтернет кабелю та електромонтажні роботи на АЗС, т. 1 а.с. 78, 45), таПП «Владмар-ТЕХ» (роботи: ремонт фризу, наклейки, виготовлення стели, ремонт стели, виготовлення банерів),ФОП ОСОБА_6 (послуги щодо розробки Програмного продукту мобільного PWA додатку для АЗС «САН»), ФОП ОСОБА_13 (послуга: Дизайн-проект мобільного додатку, т. 1 а.с.198-200, ремонт рекламної стели, т. 1 а.с. 201-202, виготовлення та установлення рекламного засобу по периметру навісу та приміщення операторної, т. 1 а.с. 203), ФОП « ОСОБА_11 ,а тому висновки Акта перевірки від 13.11.2023 в цій частині є безпідставними, а тому збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1796425 грн (9980139х18%) є безпідставним

Щодо висновку податкового органу, що ПП «Мобілтранс.» до складу витрат безпідставно віднесено витрати по послугах, по яких не встановлено їх пов`язаності з господарською діяльністю підприємства в сумі 5178776 грн (р. 2180 Форми №2 «Інші витрати», суд зазначає наступне.

У Акті від 13.11.2025 вказано: загальна сума послуг, по яких в ході перевірки не встановлено їх пов`язаності з господарською діяльністю підприємства становить 5178776 по контрагентах: ФОП ОСОБА_14 (бухгалтерські послуги), ФОП ОСОБА_15 (послуги, пов`язані з перевезенням), ФОП ОСОБА_16 (послуги з бухгалтерського обліку та по оренді комерційного приміщення), ФОП ОСОБА_17 (послуги з технічного консультування та супроводу у сфері інжинірингу), ФОП ОСОБА_18 (послуги по оренді нежитлового приміщення), ФОП ОСОБА_19 (послуги по оренді нежитлового приміщення), ФОП ОСОБА_20 (послуги по впливу діючих об`єктів на навколишнє середовище, по розробці звітів, оцінок по даній темі), ФОП ОСОБА_21 (послуги з консультування керівника та персоналу щодо змін в законодавстві, по підготовці позову та відзиву, адвокатського запиту, по підготовці тендерної документації).

Заперечуючи висновки податкової перевірки в цій частині, представник позивача зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (Постанова ВС від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15);

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до п.17 НП (С)БО №318 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат згідно з п.18 НП (С)БО №318 відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

У п.19. НП (С)БО №318 зазначено, що витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари;

оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на передпродажну підготовку товарів;

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 20. НП (С)БО №318, до інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" z0750-99;

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

Таким чином, витрати на збут, як i адміністративні витрати, відносяться до витрат звітного періоду повністю шляхом включення до статті «Витрати на збут» форми № 2.

У Акті від 13.11.2023 вказано та позивачем не заперечується, що до адміністративних витрат позивачем віднесено витрати:

по ФОП ОСОБА_14 (бухгалтерські послуги),

ФОП ОСОБА_17 (послуги з технічного консультування та супроводу у сфері інжинірингу),

ФОП ОСОБА_21 (послуги з консультування керівника та персоналу щодо змін в законодавстві, по підготовці позову та відзиву, адвокатського запиту, по підготовці тендерної документації).

До витрат на збут віднесено витрати по:

ФОП ОСОБА_15 (послуги, пов`язані з перевезенням),

ФОП ОСОБА_16 (послуги з бухгалтерського обліку та по оренді комерційного приміщення),

ФОП ОСОБА_18 (послуги по оренді нежитлового приміщення),

ФОП ОСОБА_19 (послуги по оренді нежитлового приміщення), ФОП ОСОБА_20 (послуги по впливу діючих об`єктів на навколишнє середовище, по розробці звітів, оцінок по даній темі).

Суд висновує, що господарські операції для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

При цьому, за приписами ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлювався відносно господарських операцій що пов`язані з наданням послуг (інформаційних, рекламних, маркетингових послуг та інших), в тому числі і щодо обставин виникнення права платника податку на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями, доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків, їх економічної доцільності (наявність ділової мети) та підтвердження таких операцій належними первинними документами. Зокрема, в постановах Верховного Суду у справах №804/839/16, № 815/2126/15, № 813/2781/17, № 804/2949/16 та ін.

За висновками ВС висловленими у постанові від 25.03.2021 по справі №813/2781/17 суд касаційної інстанції вказав, що з урахуванням приписів пункту 2 частини 9 Закону № 996-ХІV акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. В актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

Більше того ВС у згаданій вище постанові вказав, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку.

Судом при розгляді адміністративної справи досліджено надані позивачем до позову копії договорів та доданих до них актів та встановлено наступне.

У договорі №01/03-2022 від 01.03.2022, укладеному між ПП «Мобілтранс» (замовник)та ФОП ОСОБА_14 (виконавець) (т. 1 а.с. 66-67) вказано: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання по наданню послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської діяльності Замовника.

1.2.Послуги охоплюють господарську діяльність Замовника за період з "01" березня 2022р.

1.3.Під терміном „ведення обліку сторони цього Договору розуміють:

а) перевірка первинних облікових документів по формі та по суті;

б) введення даних первинних облікових документів в систему 1СПідприємство.8.2;

в) складання облікових регістрів та оборотно-сальдового балансу в системі 1C Підприємство 8.2;

г) нарахування заробітної плати працівникам;

д) розрахунок податків та зборів відповідно до вимог законодавства України;

е) складання встановлених форм звітності податкової звітності, звітності по ССВ, статистичної звітності;

ж) здавання звітності до районної ДФС та статистики за допомогою програми "M.E.Doc."

За умовами договору, щомісячно виконавцем складається акт про надання послуг та направляється замовнику (п. 4.1 Договору).

До позову надано копії актів надання послуг у кількості 10 шт: у яких у рядку «найменування робіт, послуг» вказано «бухгалтерські послуги» (т. 1 а.с. 68-77)

У Акті від 13.11.2023 вказано, що у період взаємовідносин з ФОП ОСОБА_14 на підприємстві працював штатний бухгалтер.

Заперечуючи висновки Акта в цій частині, представник позивача зазначає, що за вказаний період підприємство активно здійснювало діяльність та потребувало бухгалтерського супроводу. Крім того, головний бухгалтер звільнився у 2022 році. Наявність вакантної посади головного бухгалтера на підприємстві не обмежує права підприємства укладати договори бухгалтерського супроводу з суб`єктами господарювання, які надають такі послуги.

Надаючи правову оцінку висновкам податкового органу в цій частині, суд зауважує, що у п. 2.1 Акта від 13.11.2023 міститься інформація про те, що із 11.08.2022 посада головного бухгалтера є вакантною.

Окрім того, відповідачем не спростовано твердження представника позивача що «підприємство активно здійснювало діяльність та потребувало бухгалтерського супроводу». Вказані обставини підтверджуються також інформацією, яка міститься в Акті від 13.11.2023.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про наявність ділової мети при укладанні зазначеного договору, а тому висновки податкового органу в цій частині є безпідставними.

За умовами Договору №01/05/23 від 01 травня 2023 року про надання послуг в сфері бухгалтерського обліку, який укладено між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_16 , предметом договору є: 1.1.Надання інформаційно-консультативних послуг в сфері оптимізації ведення бухгалтерського обліку (т. 1 а.с. 211-212).

До позову надано копії актів прийому - надання послуг у яких вказано: надані послуги: «послуги з бухгалтерського обліку згідно договору №01/05/2023» (т. 1 а.с. 214, 216).

За визначенням, наведеним у ст. 21 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Однак, за умовами договору, виконавець зобов`язувався надати «інформаційно-консультативних послуг в сфері оптимізації ведення бухгалтерського обліку», що не є послугами з бухгалтерського обліку.

Окрім того, акт прийому - надання послуг не розкриває зміст та обсяг вказаних у ньому послуг, що унеможливлює доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про безпідставність віднесення до витрат на збут послуг згідно Договору №01/05/23 від 01 травня 2023 року, всього 237500 грн

За умовами договору №7-22 від 07.01.2022 про надання послуг з технічного консультування та супровід у сфері інжинірингу, укладеному між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_17 (виконавець) (т. 1 а.с. 63-64) виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з технічного консультування та супровід у сфері інжинірингу, а саме;

- обстеження суб`єкта господарської діяльності щодо дотримання ним законодавства з охорони праці та промислової безпеки, а також додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: під час експлуатації обладнання;

- консультування з питань правозастосування Закону України Про охорону праці. Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки. Постанови КМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року. Постанови КМУ № 77 від 03 лютого 2021 року. Постанови КМУ №956 від 11 липня 2002 року. Кодекс цивільного захисту України, інших законодавчих, нормативно-правових актів, а також положень, що регламентують організацію та функціонування системи управління охороною праці під час провадження господарської діяльності пов`язаної з виконанням робіт підвищеної небезпеки та експлуатацією машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: під час експлуатації обладнання;

консультування з питань розробки організаційно-розпорядчих документів, декларацій, інструкцій, положень, переліків та наказів з охорони праці; послуги інформаційно-технічного характеру в усній, письмовій чи електронній формі.

У п. 1.2 Договору конкретизовано, що розуміється під поняттям супровід у сфері інжинірингу. Зокрема: пошук експертних (уповноважених) організацій для проведення аудиту стану охорони праці, технічних оглядів, діагностик, випробувань обладнання, а також перевірка їх дозвільної документації щодо спроможності проведення таких робіт; підготовка та подання процесуальної та технічної документації (заяв, претензій, вимог, листів та інших) та отримання відповідей на них послуги з організації виготовлення плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій на об`єкті підвищеної небезпеки та декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, а також проведення ідентифікації потенційно небезпечного об`єкта; збір, підготовка та подання процесуальної та технічної документації; тощо

У Акті прийому передачі наданих послуг від 26.12.2022 (т. 1 а.с. 66) вказано: «Виконавець надав послуги з технічного консультування та супровід у сфері інжинірингу за 2022 рік» та процитовано п. 1.1 та п. 1.2 умов договору. У рядку «надані послуги» вказано: послуги технічного консультування та супровід у сфері інжинірингу згідно договору №7-22 від 07.01.2022, загальна вартість 750000 грн.

На переконання суду, зазначення у акті прийому передачі наданих послуг згідно договору №7-22 від 07.01.2022 процитованого змісту умов договору, не є доказом надання вказаних послуг, оскільки жодних інших документів, які б відображали факт, що такі послуги було надано, під час перевірки та до суду не надано.

Отже, відсутні докази безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети). Не надано також доказів, що наслідком надання таких послуг стали реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №7-22 від 07.01.2022 у сумі 750000 грн до адміністративних витрат.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_20 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №МО-028 від 27.12.2022 за умовами якого: Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: Розробка розділу Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря документів в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин (т. 1 а.с. 51).

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №21 від 30.12.2022 містить інформацію, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): Розробка розділу Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря документів в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин».

Однак, ані під час перевірки , ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс.» не надано документів до розділу, що вказаний у Акті, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, про що вказано у Акті від 30.12.2022, що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №МО-028 від 27.12.2022 у сумі 14213, 00 грн до витрат на збут.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_20 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №МО-012-1 від 20.07.2022 за умовами якого: Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: Розробка розділу Розробка розділу ОЦІНКА ВПЛИВІВ ДІЮЧОГО ОБ`ЄКТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ проекту по обгрунтуванню розміру санітарно-захисної зони для АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А.(т. 1 а.с. 55).

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №19 від 30.12.2022 містить інформацію, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): Розробка розділу ОЦІНКА ВПЛИВІВ ДІЮЧОГО ОБ`ЄКТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ проекту по обгрунтуванню розміру санітарно-захисної зони для АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А.

Однак, ані під час перевірки, ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс.» не надано вказаного в акті розділу проекту по обгрунтуванню розміру санітарно-захисної зони для АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А., про що вказано у Акті від 30.12.2022, що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №МО-012-1 від 20.07.2022 у сумі 157000, 00 грн до витрат на збут.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_20 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №МО-026 від 14.12.2022 за умовами якого: Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: розробка звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин (ЗР) та розрахунку обсягів викидів ЗР для отримання дозволу на викиди по АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежості, 11-А. (т. 1 а.с. 59).

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №18 від 30.12.2022 містить інформацію, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): розробка звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин (ЗР) та розрахунку обсягів викидів ЗР для отримання дозволу на викиди по АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежості, 11-А.

Однак, ані під час перевірки , ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс» не надано звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин (ЗР) та розрахунку обсягів викидів ЗР для отримання дозволу на викиди по АЗС/АГЗП за адресою: 10001, Житомирська обл, м.Житомир, проспект Незалежості, 11-А., що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №МО-026 від 14.12.2022 у сумі 194213, 00 грн до витрат на збут.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_20 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №МО-024 від 17.11.2022 за умовами якого: Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: розробка звіту з оцінки впливу на довкілля Діяльність автомобільної заправної станції (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП) за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А (т. 1 а.с. 185).

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №15 від 12.12.2022 містить інформацію, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): розробка звіту з оцінки впливу на довкілля Діяльність автомобільної заправної станції (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП) за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А

Однак, ані під час перевірки , ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс» не надано звіту з оцінки впливу на довкілля Діяльність автомобільної заправної станції (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП) за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 11-А, що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №МО-024 від 17.11.2022 у сумі 61850,00 грн до витрат на збут.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_20 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №МО-027 від 27.12.2022 за умовами якого: Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: розробка декларації на відходи та паспортів відходів (5 видів.). (т. 1 а.с. 189).

Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №16 від 30.12.2022 містить інформацію, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): розробка декларації на відходи та паспортів відходів (5 видів.).

Однак, ані під час перевірки , ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс» не надано: декларації на відходи та паспортів відходів (5 видів.).що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №МО-027від 27.12.2022 у сумі 8000 грн до витрат на збут.

У Акті від 13.11.2023 загальна сума отриманих Приватним підприємством «Мобілтранс.» від ФОП ОСОБА_20 у 2022 році становить 486276,00 грн (т. 3 а.с. 24 на звороті), однак у зведеному розрахунку по податку на прибуток в розрізі встановлених порушень зазначено, суму за 2022 рік - 435276 грн, та 51000 грн за 2021 рік. (т. 3 а.с. 202).

Разом з тим, у Додатку №15 до Акта від 13.11.2023 вказано, що згідно Акта №030 від 01.11.2021 ФОП ОСОБА_20 було надано послуги: розробка матеріалів «Обгрунтування розмірів санітарно-захисної зони для майданчика», вартість послуги 51000 грн (т. 2 а.с. 85).

Однак, ані під час перевірки , ані до суду, Приватним підприємством «Мобілтранс» не надано: матеріалів «Обгрунтування розмірів санітарно-захисної зони для майданчика», що свідчить про відсутність доказів безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.», їх економічної доцільності (наявність ділової мети).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат у сумі 51000 грн до витрат на збут.

За умовами Договору №01/05-23 від 01.05.2023, замовник (ПП «Мобілтранс») доручає, а Виконавець (ФОП ОСОБА_15 ) бере на себе зобов`язання надати послуги (надалі - Послуги): 1.1.1. послуги пов`язані із перевезенням (транспортні операції); розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням. 1.1.2. здійснювати пошук потенційних споживачів (покупців) палива для автотранспорту. (т. 1 а.с. 175)

У Акті приймання передачі наданих послуг №1 від 31.05.2023 вказано:

«вид послуги»:

послуги пов`язані із перевезенням (транспортні операції); розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням

пошук потенційних споживачів (покупців) палива для автотранспорту.

Однак, на підтвердження надання послуг згідно Акта №1 від 31.05.2023, та від 30.06.2023 позивачем ані під час перевірки ані до суду, не надано жодних доказів економічної доцільності (наявність ділової мети) вказаних у договорі та, відповідно у Акті, послуг, а також відсутні докази зміни у майновому стані позивача, яка є наслідком надання вказаних послуг.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №01/05-23 від 01.05.2023 у сумі 500000 грн до витрат на збут.

Між ПП «Мобілтранс» та адвокатом Стеценком Дмитром Олександровичем було укладено Договір №56 про надання правничої (правової) допомоги від 17.10.2022.(т. 1 а.с. 120,).

У Акті перевірки від 13.11.2023 вказано, що згідно штатного розкладу підприємства, адвокат Стеценко Д.О. працює на підприємстві юрисконсультом, отримує заробітну плату за надані послуги.

Заперечуючи вказані твердження податкового органу, представник позивача зазначає, що Стеценко Д.О. не знаходиться у штаті підприємства, що підтверджується штатним розписом та табелями, які оглядалися під час перевірки.

Суд заважує, що під час розгляду адміністративної справи відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень та заперечує щодо позовних вимог, не надано доказів, на підтвердження зазначених у акті від 13.11.2023 обставин.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про безпідставність віднесення витрат по договору №56 від 17.10.2022 у розмірі 1199000 грн до адміністративних витрат, а тому висновки перевірки в цій частині є такими, що не підтверджені під час судового оскарження рішення відповідача.

Між ФОП Суходольська (орендодавець) та ПП «Мобілтранс» (орендар) укладено Договір №12 від 01.02.2022 оренди нежитлового приміщення: будівлі багатофункціонального комплексу на першому поверсі, загальною площею 300 кв.м. (т. 1 а.с. 136-139). У Акті приймання передачі №1 від 01.02.2022 вказано, що нежитлове приміщення знаходиться за адресою: вул. Чуднівська, 103-В, м. Житомир (т. 1 а.с. 139 на звороті).

У Акті перевірки від 13.11.2023 вказано: «згідно фактичного виду діяльності підприємства зазначене приміщення не приймало участі у господарській діяльності. При можливості його використання в майбутньому платник буде мати право на відображення витрат даної оренди у звітності.Тобто, зазначені послуги у перевіреному періоді (у 2022 році та І півріччя 2023 року) повинні акумулюватись на бух. Рахунку 39 «»Витрати майбутніх періодів», а не на 93 «Витрати на збут»)

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 затверджено Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, відповідно до якої рахунок 39 Витрати майбутніх періодів призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 Витрати майбутніх періодів, відносяться витрати, пов`язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 Витрати майбутніх періодів відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

При цьому, на рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов`язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Заперечуючи висновки акті від 13.11.2023 в цій частині, представник позивача зазначає, що підприємство не обмежене у кількості приміщень, які може орендувати здійснюючи господарську діяльність.

Разом з тим, доказів, що вказане приміщення використовувалось Приватним підприємством «Мобілтранс.» у своїй господарській діяльності для забезпечення реалізації ПММ, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до витрат на збут в сумі 918000 грн.

Між ФОП ОСОБА_18 (орендодавець) та ПП «Мобілтранс.» (орендар) було укладено договір №1-22 від 02.01.2022 оренди приміщення (т. 1 а.с. 128-129) за умовами якого орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користуванням приміщення бетонно-змішувального вузла літ «И», цех 3-1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У Акті від 12.11.2023 вказано, що у відповідь на запит платник податків пояснив, що орендоване приміщення використовується для зберігання будівельних матеріалів. На переконання відповідача, витрати по оренді такого приміщення (враховуючи що будівельні матеріали були спрямовані на будівництво, поліпшення, модернізацію, орендованих основних засобів та по своїй суті мали збільшувати групу таких основних засобів) повинні також збільшувати групу орендованих основних засобів, з огляду на що податковий орган висновує про помилковість відображення таких витрат у складі витрат на збут.

Суд, при наданні правової оцінки висновкам податкового органу в цій частині зазначає, що на рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов`язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

Разом з тим, доказів, що орендоване у ФОП ОСОБА_18 згідно договору №1-22 від 02.01.2022 приміщення використовувалось у діяльності підприємства з метою, пов`язаною із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем витрат у розмірі 588000 грн по оренді приміщення у ФОП ОСОБА_18 згідно договору №1-22 від 02.01.2022 до витрат на збут.

Ураховуючи викладене, суд зауважує, що належними доказами підтверджується безпідставність висновків Акта перевірки від 13.11.2023, щодо складу витрат Приватним підприємством «Мобілтранс.» безпідставно віднесено витрати по послугах, по яких не встановлено їх пов`язаності з господарською діяльністю підприємства в сумі 1699000 грн (р. 2180 Форми №2 «Інші витрати»

Податок на прибуток становить 305820,00 грн (1699000х18%)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), що підлягає врахуванню відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшла наступних висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Суд погоджується з таким висновками, не вбачає підстав для відступу від нього та зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положеннястатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, що підтверджуються належаними доказами, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення від 29.12.2023 №00247920701 підлягає скасуванню в частині: за податковими та/або іншими зобов`язаннями + 3220228 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 805057,00 грн. Всього 402528,50 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення форми "Р" №00247830701 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 1018020 грн, з яких: 814416 грн за податковим зобов`язанням та 203604 штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 230) та податкового повідомлення рішення форми "В4" №00247840701 від 29.12.2023, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 72270 грн (декларація №9186049390 від 27.07.2023, звітний період - червень 2023 року) (т. 1 а.с. 228).

У податкових повідомленнях рішеннях вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження:

-ПП «Мобілтранс.» у перевіреному періоді занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до складу їх сум ПДВ по продажу ПММ по виписаній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній на загальну суму ПДВ 16355 грн;

-ПП «Мобілтранс.» у перевіреному періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від контрагентів, по яким в ході перевірки не підтвердженофакту отримання від них товару (палива дизельного, бензину, будівельних матеріалів, тощо) на загальну суму ПДВ 870331 грн.

Дані порушення призвели до заниження податку на додану вартість в сумі 814416 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 72270 грн.

У Акті від 13.11.2023 вказано (т. 3 а.с. 102 на звороті - 103):

На порушення п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187,1 ст.187, П.І88.1 ст. 188 ПК України у перевіреному періоді занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до їх складу сум ПДВ по продажу ПММ по виписаній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній на загальну суму ПДВ 16355 грн, а саме:

серпень 2022 року на 16355 грн по покупцю ФГ "ЗОЛОТИЙ НЕКТАР" (код згідно з ЄДРПОУ 34274194) ПП "Мобілтранс." не включено до податкового зобов`язання в серпні 2022 року податкову накладну №217 від 31.08.2022 на загальну суму ПДВ - 16355,14 грн, яка виписана на реалізований товар та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.10.2022 за реєстраційним №9218255954.

Загальна сума ПДВ по виписаних та зареєстрованих податкових накладних в серпні 2022 року складає 1783962 гри., проте ПП "Мобілтранс." включено до податкового зобов`язання в серпні 2022 року 1767607 грн., різниця складає: 16355 грн. саме по податковій накладній №217 від 31.08.2022.

На порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України віл 02.12.2010, ПП "Мобідтранс." у перевіряємому періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від контрагентів, по яких в ході перевірки не підтверджено факту отримання від них товару (палива дизельного, бензину, будівельних матеріалів, тощо) на загальну суму ПДВ - 670093 грн.

В т.ч, в розрізі контрагентів:

- ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП», код згідно з ЄДРПОУ 40032787 - паливо дизельне ЄВРО СОРТ С клас К5;

ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", код згідно з ЄДРПОУ 34614200 - бензин А95 (код 2710124512), бензин АИ-92-К5-Євро (код 2710124194), паливо дизельне ДГІ-3-К5 (код 2710194300 ):

ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ", код згідно з ЄДРПОУ 40141238 - будівельні матеріали:

ТОВ "АЙБУДСЕРВІС", код згідно з ЄДРПОУ 40490379 - будівельні матеріали

На порушення ц.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl (зі змінами та доповненнями) ПП ''Мобілтранс." у перевіреному періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від контрагентів, по яких в ході перевірки не підтверджено факту отримання від них товару (палива дизельного) на загальну суму ПДВ -- 200238 грн.

В т.ч. в розрізі контрагентів:

- ТОВ ПРОДАГРОТРЕЙД", код згідно з ЄДРПОУ 34614200 - паливо дизельне ULSD 10 PPM (код 27І0194300). паливо дизельне ДП-3-К5 (код 2710194300):

- травень 2022 року - 38765 грн.;

- вересень 2022 року - 161473 грн.

Згідно наявної інформації в базах даних ДПС України встановлено, щоо даний постачальник не міг ставити на ПП "Мобілтранс." товар (паливо дизельне) в силу того, що його походження та pvx не підтверджено по ланцюгах постачання, та відсутність в ланцюгах виробника товару чи імпортера, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, тощо,

Заперечуючи висновки перевірки в цій частині, представник позивача зазначає, що згідно документів наданих ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP", а саме довідки ГУ ДПС у Житомирській області № 4446/6/06-30-18-09 від 29.04.2022 дане фермерське господарство є платником єдиного податку з юридичних осіб четвертої групи у 2022 році, відповідно до норм Податкового кодексу України. Згідно банківської виписки за період з 31.08.2022 по 31.08.2022 ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP" зроблено оплату 250000 грн, а тому Позивачем було зареєстровано податкову накладну № 192 від 31.08.2022 на неплатника. Лише після звернення ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP" до ПП МОБІЛТРАНС. з документами, щодо наявності витягу про реєстрацію платником податку на додану вартість було зроблено розрахунок коригування №216.

На вимогу суду про надання доказів на спростування висновків Акта від 13.11.2023 в частині, що стосується ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP", позивачем документів не надано.

Під час розгляду справи, представник Приватного підприємства «Мобілтранс.» в судовому засіданні зазначив, що позивач визнає вказані в Акті порушення в частині, що стосується ФГ "ЗОЛОТОЙ HEKTAP".

Щодо порушень по контрагентах: ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП, ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ, ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД», ТОВ "АЙБУДСЕРВІС, редставник позивача зазначає, що у контролюючого органу немає жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів позивача із вказаними контрагентами, а також не зауважував щодо обліку відповідних товарів відповідно до інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» та касової дисципліни реалізації відповідного товару. Представник позивача зауважує також, що взаємодія контрагентів по ланцюгу постачання з іншими контрагентами не може нести негативних наслідків для позивача, оскільки існує принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Окрім того, на переконання позивача, податкова інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом недобросовісності контрагентів позивача. Обґрунтовуючи реальність господарських операцій, відображених у податковій звітності. Позивач також зауважує на укладені договори безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Положеннями пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу вимог пункту 187.8. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання нерезидентами суб`єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 ПК України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо контрагентів, в Акті від 13.11.2023 вказано наступне:

ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП (т. 3 а.с. 34 )

-згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження щодо ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП;

- наявна негативна податкова інформація, яка не підтверджує реальність його господарської діяльності у періоді з 01.07.2018 по 30.09.2019 та, відповідно його взаємовідносини з контрагентам:- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: - незначний штат працюючих осіб;- відсутні складські приміщення, транспортні засоби (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій); - відсутність підприємства за місцезнаходженням; - відсутність первинних бухгалтерських документів; - відсутні відомості про нерухоме майно, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, тощо; - відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуваниі); - відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

Проведеним аналізом баз даних АІС Податковий блок та ЄРПН встановлено, що за звітний період декларування ПДВ, охоплений узагальненою податковою інформацією здійснювало придбання та продаж товарів (робіт, послуг), походження яких не підтверджено.

ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", код згідно з ЄДРПОУ 34614200 (т. 3 а.с. 35)

-згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження щодо ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД»

- відповідно до баз даних ДПС України, а саме за даними форми 20 ОПП у ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" відсутні складські приміщення, наливний склад чи інші об`єкти нерухомості, що можуть бути задіяні при реалізації ПММ за адресами, які зазначенні в ТТН, також не підтверджує факт реалізації ПММ.

-наявна інформація щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме:

відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування. відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування. послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності:

недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку:

відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.3 прим.1 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

- по ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" у періоді взаємовідносин з ПП "Мобілтранс.", згідно аналізу даних ЄРПН, відсутнє придбання, а також імпорт реалізованих ПММ.

- згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

ТОВ «Айбудпроект» (т. 3 а.с. 38)

- згідно аналізу ЄРПН відсутнє придбання реалізованих на ПП «Мобілтранс.» будівельних матеріалів, що свідчить про неможливість поставки даних будівельних матеріалів по ланцюгу постачання для ПП «Мобілтранс.».

-згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ "Айбудпроект" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

ТОВ "АЙБУДСЕРВІС (т. 3 а.с. 41)

-відсутнє придбання реалізованих на ПП "Мобілтранс." будівельних матеріалів, що свідчить про неможливість поставки даних будівельних матеріалів по ланцюгу постачання для ПП "Мобілтранс.";

-згідно даних інформаційних баз ДПС постачальниками ТОВ "ТОВ "АЙБУДСЕРВІС" є контрагенти, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У Акті від 13.11.2023 зроблено висновок: «Отже, фактично товари - ПММ та будівельні матеріали, не були поставлені на ТОВ "Гарант Оіл Груп", на ТОВ " ПРОДАГРОТРЕЙД", на ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та на ТОВ "АЙБУДСЕРВІС", які в свою чергу не могли їх поставити на ПП Мобілтранс.. Придбаний постачальниками товар не відповідає номенклатурі проданого на ПП Мобілтранс., тому даний факт свідчить про відсутність господарської операції купівлі-продажу товару, а відносини носять лише документальний характер.

По суті, даний факт засвідчує безоплатне отримання ПП Мобілтранс. товару - палива дизельного, бензину, будівельних матеріалів від невідомих контрагентів, з невідомих джерел, а не від ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП", ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та ТОВ "АЙБУДСЕРВІС", як це зазначено в супровідних документах, і, як наслідок, у підприємства відповідно до законодавчих вимог виникають доходи по безоплатно отриманим ТМЦ.

Фактично, ПП Мобілтранс. з ТОВ "ГАРАНТ ОІЛ ГРУП", ТОВ "ПРОДАГРОТРЕЙД", ТОВ "АЙБУДПРОЕКТ" та з ТОВ "АЙБУДСЕРВІС" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції і складено первинні документи».

Заперечуючи викладені в Акті від 13.11.2023 висновки, представник позивача зазначає, що у контролюючого органу немає жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів позивача із вказаними контрагентами, а також не зауважував щодо обліку відповідних товарів відповідно до інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» та касової дисципліни реалізації відповідного товару. Представник позивача зауважує також, що взаємодія контрагентів по ланцюгу постачання з іншими контрагентами не може нести негативних наслідків для позивача, оскільки існує принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Окрім того, на переконання позивача, податкова інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом недобросовісності контрагентів позивача. Обґрунтовуючи реальність господарських операцій, відображених у податковій звітності. Позивач також зауважує на укладені договори безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ПП «Мобілтранс.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У Акті перевірки від 13.11.2023 наведена контролюючим органом податкова інформація, яка стосується третіх осіб по ланцюгу постачання, що не є сторонами договору з позивачем, а тому взагалі не стосується предмету доказування порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Посилання відповідача на те, що матеріально-технічна база та трудові ресурси контрагентів позивача (чисельність працівників є недостатньою для проведення задекларованих обсягів фінансово-господарських операцій, інформація про залучення стороннього трудового ресурсу відсутня, у ЄРПН відсутні податкові накладні на придбання товарів у третіх осіб), не дають можливість здійснення господарських операцій, суд до уваги не приймає з огляду на те, що контролюючим органом не наведено будь-яких розрахунків на підтвердження таких посилань, в тому числі і стосовно того скільки на думку контроюючого органу необхідно трудових ресурсів для здійснення тієї чи іншої господарської операції, в даному випадку операцій з постачання товару.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) контрагентів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.02.2022 у справі №640/9476/19.

У постанові ВП ВС від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 висновується, що доводи відповідача щодо відсутності в контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки ТМЦ, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

На реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Указана позиція викладена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ №820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 09.04.2025 у справі № 320/7062/24.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

На переконання колегії суддів Верховного Суду, висловленої у постанові від 29 травня 2025 року у справі №340/1519/24, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів, відсутність основних засобів, необхідних складських приміщень; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Посилання відповідача на нереальність придбання позивачем товару не є доведеним, оскільки відповідач не спростовує того, що придбаний товар був фактично використаний у господарській діяльності позивача, не наводить доказів, що можливо контрагенти позивача мали залишки товару, не надає доказів розбіжностей в первинній документації з прямими контрагентами позивача, не доводить неможливість зберігання товару тривалий час, що виключило б вірогідність придбання товару в більш ранні періоди, ніж ті які перевірялися.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд приходить висновку, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. У свою чергу, недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів, наявності факту виконання господарських операцій (робіт), підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з будь-якими можливими протиправними діями контрагента.

Отже, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками інших ланцюгів постачання товарів.

Щодо наявності відкритих кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 висновує, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності підтверджено, що господарські відносини між позивачем та контрагентами-постачальниками мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи по суті, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Щодо доданих до суду результатів опрацювання збірної податкової інформації (т. 2 а.с. 128-138) у якому міститься інформація про відсутність платника податків за його місцезнаходженням ТОВ «Гарант Оіл Груп», суд зауважує про актуальність такої інформації станом на дату формування зазначеного звіту, тобто 2020 рік. Однак, у Акті від 13.11.2023 міститься інформація про господарську діяльність позивача з ТОВ «Гарант Оіл Груп» у жовтні 2018 року, з огляду на що вказана податкова інформація не була актуальна на дату вчинення господарської операції.

Щодо наявності рішення про віднесення ТОВ «Продагротрейд» до ризикових, суд зазначає, що господарські операції, описані в Акті від 13.11.2023 мали місце у 2021-2022 роках (т. 3 а.с. 5 на звороті), тоді як рішення про відповідність ТОВ «Продагротрейд» критеріям ризиковості датовано серпнем 2023 року за постачання у лютому 2023 року (т. 4 а.с. 186).

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про заниження сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість по вказаним контрагентам є безпідставним.

Разом з тим, ураховуючи пояснення представника позивача щодо задекларованих зобов`язань за серпень 2022 року по контрагенту ФГ «Золотий нектар», висновок Акту від 13.11.2023 в цій частині є обґрунтованим, а податкове повідомлення рішення №00247830701 на суму податкових зобов`язань 16355,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій 4088,75 грн - правомірним.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення №00247830701 підлягає скасуванню в частині: за податковими зобов`язаннями 798061 грн (814416 грн - 16355 грн) та за штрафними (фінансовими) санкціями 199515 грн ((814416 грн - 16355 грн) х 25%). Всього 997576 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення №00247840701.

У Акті від 13.11.2023 також зазначено: ПП «Мобілтранс» у вересні 2022 року задекларовано від`ємне значення податку на додану вартість. Основними причинами виникнення від`ємного значення по податку на додану вартість було надання міжнародних послуг автомобільним транспортом, які оподатковуються за 0 ставкою та придбання основних засобів (напівпричепів цистерн для перевезення пропан-бутанової сумуші), інше.

У Додатку №10 до Акта від 13.11.2023 вказано:

За даними платника: основна декларація №9215502751 від 20.10.2022 вересень 2022 року: усього зобов`язань 1571351 грн; усього податкового кредиту 1643621; позитивне значення 0 грн. Від`ємне значення (рядок 19 Декларації) 72270 грн.

За даними перевірки: усього зобов`язань 1571351 грн; усього податкового кредиту 1467306 грн; позитивне значення 104045 грн від`ємне значення (рядок 19 Декларації) 0 грн.

Зі змісту акта від 13.11.2023 вбачається та у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні вказано, що ПП «Мобілтранс.» у перевіреному періоді занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до складу їх сум ПДВ по продажу ПММ по виписаній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній на загальну суму ПДВ 16355 грн;

-ПП «Мобілтранс.» у перевіреному періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від контрагентів, по яким в ході перевірки не підтверджено факту отримання від них товару (палива дизельного, бензину, будівельних матеріалів, тощо) на загальну суму ПДВ 870331 грн. (по контрагентах: ТОВ «Гарант Оіл Груп», ТОВ «Продагротрейд», ТОВ «Айбудпроект», ТОВ «Айбудсервіс»).

Дані порушення призвели до заниження податку на додану вартість в сумі 814416 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 72270 грн.

Ураховуючи висновки суду, зроблені у даній адміністративній справі, на підставі належних доказів, суд вважає таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення рішення №00247840701 на суму 55915 грн (870331 грн -814416 грн).

Щодо податкового повідомлення рішення форми "ПС" №000/24772/06-30-09-02/40808771, яким на підставі п. 128-1 ст. 128 ПК України застосовано штрафні санкції в розмірі 60000,00 грн (т. 1 а.с. 234).

У податковому повідомлення рішенні вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження: встановлено відсутність позитивного результату повірки та/або оцінки відповідності трьох витратомірів лічильників, що вважаються необладнаними.

У Акті від 13.11.2023 вказано (т. 3 а.с. 102 на звороті - 103): «За результатами перевірки ПП «МОБІЛТРАНС» (код згідно з ЄДРПОУ 40808771) встановлено, що за адресою Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, майдан Смолянський, буд. 7-б, АЗС зареєстровано акцизний склад з уніфікованим номером 1004015, який в свою чергу, обладнаний резервуарами, а саме: СУГ -10 №256 1989 р., №1 (Заказ 61227); №1 (Заказ 61349); які в свою чергу, обладнані рівнемірами-лічильниками: DELPHI 485 заводські номери № 042645; №042646; №0099. Також, за вище вказаною адресою встановлено, що акцизний склад з уніфікованим номером 1004015 обладнано витратомірами-лічильниками, а саме: колонка паливороздавальна ADAST, зав.№393/23, колонка паливороздавальна ADAST, зав. №394/23, колонка паливороздавальна NOVA-LPG зав.№2194, колонка паливороздавальна NOVA-LPG зав.№2193, колонка паливороздавальна NOVA-1102.218В зав.№1178.

У формулярах колонок паливороздаваньних №2194, №2193, №1178 стоять відмітки про повірку, а саме: колонка паливороздавальна NOVA-LPG зав.№2194 - 30.03.2016р.; 23.11.2018р.; 01.04.2020р.; 09.07.2021р.; 24.04.2023р.; колонка паливороздавальна NOVA-LPG зав.№2193 22.11.2016р.; 23.11.2018р.; 01.04.2020р.; 09.07.2021р.; 24.04.2023р.; колонка паливороздавальна NOVA-1102.218В зав.№1178 01.04.2020р.; 09.07.2021р.; 24.04.2023р., тобто в період 01.04.2021-08.07.2021рр., відсутня позитивна відмітка про повірку.

У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів лічильників, акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами лічильниками, чим порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.»

У висновках Акта від 13.11.2023 вказано: перевіркою встановлено порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 AV2755-VI (зі змінами та доповненнями) - у періоді з 01.04.2021 по 08.07.2021 відсутня позитивна відмітка про повірку витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей Кодексу, чим вважається, що акцизний склад, на якому вони розташовані, необладнаний витратомірами - лічильниками.

Заперечуючи щодо висновків перевірки в цій частині представник позивача вказує, що у період з 02.04.2020 по 06.04.2023, який включає період з 01.04.2021 по 08.07.2021 де встановлено відсутність позитивної відмітки про повірку витратомірів-лічильників, колонки № 2193, № 2194 експлуатувались саме підприємством ТОВ «СП САН». На підтвердження своєї позиції надав до суду копії довідок про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, сформованих Товариством з обмеженою відповідальністю «СП САН» (т. 4 а.с. ).

Представник ПП «Мобілтранс» також зауважив, що за приписами пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Зазначає, що на акцизному складі з уніфікованим номером 1004015 окрім витратоміра лічильника колонки № 1178, також зареєстрована колонка (витратомір-лічильник) № 0690 NOVA-1KEД-50-0.25-1-А-1-01В, а тому стверджувати, що акцизний склад не був не обладнаний витратоміром лічильником, що тягне за собою відповідальність згідно ст. 128-1 ПК України є помилковим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.6 п. 14.1 ст. 14ПК України,акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК Україниакцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цьогоКодексуакцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Зі змісту Акта від 13.11.2023 вбачається, що під час документальної перевірки було зроблено висновок про відсутність позитивної відмітки про повірку колонок паловоналивних зав. №2194, зав. №2193 та зав.№1178 за період із 01.04.2021 по 08.07.2021.

Під час розгляду адміністративної справи представник позивача зазначив, що у період із з 02.04.2020 по 06.04.2023, який включає період з 01.04.2021р. по 08.07.2021 колонки паливороздавальні зав. №2193, зав. № 2194 експлуатувались підприємством ТОВ «СП САН».

Представником відповідача заперечив зазначені представником позивача обставини та зауважила, що при проведеному аналізі матеріалів проведених перевірок ПП «Мобілтранс» за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2023 та ТОВ «СП САН» за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 встановлено, що у обох контрагентів у перевіреному періоді була в оренді АЗС за адресою: м. Житомир, м-н Смолянський 7-а (Додатки №2 до актів), обидва мали ліцензії на роздрібну торгівлю ПММ за вказаною адресою, мали різні номери акцизних складів за даною адресою, які були обладнані спірними колонками (№2193 та №2194). Отже, у період із 01.04.2021 по 08.07.2021 позивач не використвував у господарській діяльності колонки паливороздавальні зав. №2193, зав. № 2194.

Щодо колонки паливороздавальної зав. №1178 представник позивача вказує, що на акцизному складі з уніфікованим номером 1004015 окрім витратоміра лічильника колонки №1178, також зареєстрована колонка (витратомір-лічильник) № 0690 NOVA-1KEД-50-0.25-1-А-1-01В, а тому стверджувати, що акцизний склад не був не обладнаний витратоміром лічильником, що тягне за собою відповідальність згідно ст. 128-1 ПК України є помилковим.

Представник відповідача заперечила, зазначивши при цьому, що згідно квитанції №2 від 01.04.2020 ПП «Мобілтранс» основна довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри доставлено до ГУ ДПС у Житомирській області. Згідно вищевказаної довідки ПП «Мобілтранс» відображено в таблиці 2 інформацію щодо витратомірів, зокрема, №1178, тип дії «1» введення в експлуатацію. Таким чином, наявність на акцизному складі №1004015 іншої зареєстрованої колонки (витратоміра-лічильника) №0690 NOVA-1KEД-50-0,25-1-А-1-01В, не звільняє підприємство від обов`язку проведення повірки іншої колонки (витратоміра лічильника) №1178 на акцизному складі №1004015 на якому він розташований.

Отже, відповідачем не заперечується, що на акцизному складі №1004015 наявні інша, окрім зав. №1178, зареєстрована колонка (витратомір-лічильник) №0690 NOVA-1KEД-50-0,25-1-А-1-01В.

Відповідно до пункту128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту …., - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яку висловлено у постанові від 11.12.2024 у справі №200/18913/21 « складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.»

При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області єдиною підставою для притягнення платника податків до відповідальності зазначено відсутність позитивної відмітки про повірку.

Щодо твердження представника податкового органу, що наявність на акцизному складі №1004015 іншої зареєстрованої колонки (витратоміра-лічильника) №0690 NOVA-1KEД-50-0,25-1-А-1-01В, не звільняє підприємство від обов`язку проведення повірки іншої колонки (витратоміра лічильника) №1178 на акцизному складі №1004015 на якому він розташований, суд зауважу, що Верховний Суд у постанові від 11.12.2024 у справі №200/18913/21виснував: «Враховуючи вищевказане та той факт, що у ході перевірки податковим органом встановлено наявність на акцизному складі позивача витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, які мали позитивні результати повірки, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень».

Окрім того, суд, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, зазначає, що за результатами документальної перевірки не встановлено факту неналежного ведення ПП «Мобілтранс» обліку товарних запасів (пального), відтак відсутні докази, що позивач порушив законодавчо встановлений облік товарних запасів на акцизному складі з уніфікованим номером 1004015.

З урахуванням встановлених судом обставин, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення форми "ПС" №000/24772/06-30-09-02/40808771 є протиправним, а тому підягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 29.12.2023 №00247890701, яким до ПП «Мобілтранс.» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 іп. 117.1ст. 117 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції і розмірі 9180 грн (код платежу 21081103), суд зазначає наступне.

У податковому повідомлення рішенні вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження: ПП «Мобілтранс.» у встановлені законодавством терміни не подано до податкового органу відомості по 10 обєктах оподаткування за встановленою формою 20-ОПП; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці правопорушення 2017 рік - 1 півріччя 2023 року.

У Акті перевірки від 13.11.2023 вказано: В ході перевірки встановлено, що ПП «Мобілтранс.» у перевіряємому періоді користувалось орендованими основними засобами (офісні, складські приміщення, АЗС, спеціалізовані автомобілі для перевезенням ПММ), відомості про які відповідно до законодавчих вимог не подавались до податкового органу за встановленою формою 20-ОПП. При проведеному аналізі повідомлення/своєчасності повідомлення ПП «Мобілтранс.» податкового органу про об`єкти оподаткування встановлено, що по окремих об`єктах відомості подано пізніше законодавчо визначеного терміну подання або взагалі не подано, що є порушенням п. 63.3 ст. 63, п. 66.1, 66.5 ст. 66 ПК України. У переліку об`єктів оподаткування, по яких ПП «Мобілтранс.» несвоєчасно подано відомості до податкового органу за формою 20-ОПП вказано: три автомобілі, що перебувають в оренді та по яких несвоєчасно подано відомості до податкового органу за формою 20-ОПП; спеціалізований напівпричіп, два офісних приміщення та чотири нежитлових приміщення, з яких одне із 01.04.2023 не перебуває в оренді позивача, по яких не подано відомості до податкового органу за формою 20-ОПП (т. 3 а.с. 62).

За перечуючи правомірність формування податкового повідомлення рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції і розмірі 9180 грн, представник позивача зазначає, що норми п. 63.3 ст. 63, п.117.1 ст. 117 ПК України, а також приписи Порядку №1588 дійсно передбачають обов`язок для платника податків подавати повідомлення за формою 20-ОПП, однак накладення штрафу за таку не подачу, законодавством не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.63.3 ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженогонаказом Міністерства Фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588(далі - Наказ № 1588), передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділамиПодаткового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4 наказу № 1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20- ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбаченихПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст. 117 ПК України.

Тобто, податкове законодавство пов`язує обов`язок щодо подання звітності про об`єкти оподаткування з наявністю обов`язку по сплаті податків щодо такого об`єкта.

Як слідує зі змісту Акта перевірки від 13.11.2023, контролюючим органом установлено порушення позивачем вимог п.63.3 ст. 63 ПК України, зокрема не повідомлення про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а саме: несвоєчасно подано відомості до податкового органу за формою 20-ОППпро три автомобілі, що перебувають в оренді та по яких; не подано відомості до податкового органу за формою 20-ОПП спеціалізований напівпричіп, два офісних приміщення та три нежитлових приміщення.

Як вбачається з Акта від 13.11.2023, під час перевірки встановлено, що позивач не повідомляв податковий орган про наявні у нього об`єкти оподаткування або через які провадиться господарська діяльність у загальній кількості 9 шт.

Зазначені вище обставини слугували підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої нормою пункту117.1 статті 117 ПК України, оскільки цією нормою встановлена відповідальність саме за неподання заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Отже, висновки Акта перевірки від 13.11.2023 в частині, що стосуються формування оскаржуваного податкового повідомлення рішення є обґрунтованими та такими, що відповідають правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням викладених обставин, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення рішення від 29.12.2023 №00247890701.

Щодо податкового повідомлення рішення від 29.12.2023 №00248010701, яким до ПП «Мобілтранс» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 і п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції і розмірі 1020 грн (код платежу 21081103), суд зазначає наступне.

У податковому повідомлення рішенні вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження: ненадання документів до перевірки у повному обсязі, що зафіксовано в акті ненадання оригіналів документів до перевірки від 07.11.2023 №791/06-30-07-01/40808771 (далі Акт від 07.11.2023).

У Акті перевірки від 13.11.2023 №18892/06-30-07-01/40808771 (далі Акт від 13.11.2023) вказано: для отримання документів в ході проведення документальної планової виїзної перевірки та падання пояснень по окремих питаннях на підприємство було направлено запити від 17.10.2023 б/н (письмової відповіді не надано, але надано усні пояснення на поставлені питання та відповідні підтвердні документи до перевірки, інвентаризацію проведено), від 31.10.2023 б/н (надано відповідь та пояснення на поставлені питання не у повному обсязі) та від 03.11.2023 №б/н (письмову відповідь не надано). В ході проведення перевірки ПП Мобілтранс були надані первинні та інші документи, регістри бухгалтерського обліку, але окремі документи до перевірки надані не були. Зокрема, не надано наступні документи:

-щодо взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які проводили ремонтні роботи на орендованих АЗС ПП Мобілтранс - проектно-кошторисну документацію на проведення ремонтів (реконструкції, модернізації) орендованих АЗС/основних засобів, погодження/дозволи орендодавців на проведення ремонтних робіт на орендованих об`єктах, документальне підтвердження по використанню будівельних матеріалів підрядника і безпосередньо ПП Мобілтранс, в проведених ремонтних роботах тощо;

-щодо взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які надавали ПП Мобілтранс послуги - документальне підтвердження (звіти, розрахунки, дозволи тощо) факту надання послуг по веденню бухгалтерського обліку, юридичних і консультаційних, по обстеженню АЗС щодо дотримання законодавства з питань охорони праці, з питань охорони навколишнього середовища; документальне підтвердження використання у діяльності підприємства орендованих основних засобів (крім частин приміщень та територій АЗС), які згідно витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно не належать до основної діяльності платника;

-щодо взаємовідносин з ризиковими контрагентами, які згідно наданих до перевірки документів поставляли ПММ, будівельні матеріали та по яких наявна податкова інформація - документальне підтвердження доставки ТМЦ та використання їх у діяльності підприємства. Факт ненадання окремих документів для проведення перевірки зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 07.11.2023 №791/06-30-07-01/40808771.

Обґрунтовуючи протиправність та безпідставність висновків перевірки в цій частині представник позивача зазначає, що: діючим законодавством не передбачено вимоги обов`язковості надання проектно-кошторисної документації на проведення ремонтів орендованих АЗС, погодження/дозволи орендодавців на проведення ремонтних робіт документальне підтвердження по використанню будівельних матеріалів підрядника і безпосередньо ПП Мобілтранс, в проведених ремонтних роботах. Крім того, не визначено вичерпного переліку таких документів, які необхідно подати для підтвердження виконання вказаних робіт. Як зазначено в акті перевірки підприємством було надано договори на виконання відповідних робіт, а також акти виконання робіт та виписки щодо проведення оплати за товари/послуги. Отже, твердження контролюючого органу про ненадання документів є безпідставним адже необхідність у наданні таких документів у підприємства не виникало.

Окрім того, на переконання представника позивача, твердження податкового органу в частині, що стосується взаємовідносин з ризиковими контрагентами, які згідно наданих до перевірки документів поставляли ПММ, будівельні матеріали та по яких наявна податкова інформація - документальне підтвердження доставки ТМЦ та використання їх у діяльності підприємства спростовуються наявними договорами оренди приміщень з контрагентами, які продавали будівельні матеріали, яка також є юридичною адресою ПП «Мобілтранс», а тому потреба у доставці будматеріалів відсутня.

Щодо нененадання документів в частині взаємовідносин з суб`єктами господарювання які надавали послуги по веденню бухгалтерського обліку, юридичних і консультаційних, по обстеженню АЗС щодо дотримання законодавства з питань охорони праці, з питань охорони навколишнього середовища; документальне підтвердження використання у діяльності підприємства орендованих основних засобів (крім частин приміщень та територій АЗС), які згідно витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно не належать до основної діяльності платника, представник позивача у позові вказує, що дане твердження не відповідає дійсності, адже усі акти про надання послуг містять опис наданих послуг та період надання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом під час перевірки ПП «Мобілтранс» було зроблено запити про надання документів (копій документів) від 17.10.2023 (т. 4 а.с. 183), від 31.10.2023 (т. 4 а.с. 182) та запит про надання пояснень від 03.11.2023 (т. 4 а.с. 185).

Згідно норми п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідальність за невиконання вимог ст.85 ПК України встановлена п.121.1. ст.121 ПК України, якою встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Отже, Податковим кодексом України визначено право податкового органу на формування та направлення платнику податків запиту на отримання копій документів, а їх ненадання має наслідком притягнення такого платника до відповідальності.

Разом з тим, зі змісту запиту від 03.11.2023 вбачається, що він не є запитом на отримання копій документів, а є запитом на надання пояснень, з огляду на що є безпідставним застосування приписів п.121.1. ст.121 ПК України за ненадання вказаної у такому запиті інформації та зазначення про такий запит у відповідних актах (від 07.11.2023 та від 13.11.2023).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі № 816/2932/15: «Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.»

Судом при дослідженні Акта від 13.11.2023 встановлено наступне.

У Акті від 13.11.2023 вказано: 2.7. В ході перевірки направлялись запити на ПП Мобілтранс по питаннях, які стосуються предмета перевірки, інформація про направлені запита наведена в додатку №5 до першого примірника акту перевірки, а саме:

-від 17.10.2023 №б/н - про надання документів до перевірки, про проведення інвентаризації активів та про надання документів/копій по ряду ризикових контрагентів; відповідь на запит не надано, документи до перевірки надавались (крім тих операцій, по яких в ході перевірки встановлені порушення, про що складно акт про ненадання документів), інвентаризація активів в ході перевірки проведена;

- від 31.10.2023 №б/н - про надання пояснень по питаннях, які виникли в ході перевірки, та відповідних підтвердних документів; отримано відповідь на запит (б/н та без дати) 02.11.2023, в якій надано пояснення на поставлені питання;

-від 03.11.2023 №б/н - про надання пояснень по встановлених порушеннях в ході проведеної перевірки; відповідь на запит не надано.

При цьому, як вбачається зі зміст Акта про ненадання оригіналів документів до перевірки ПП «Мобілтранс» від 07.11.2023 №791/06-30-07-01/40808771 у ньому наявна інформації наступного змісту (т. 2 а.с. 101): «Для отримання документів в ході проведення документальної планової виїзної перевірки та надання пояснень по окремих питаннях на підприємство було направлено запит від 17.10.2023 б/н (письмової відповіді не надано, але надано всі пояснення на поставлені питання та відповідні підтвердні документи до перевірки, інвентаризацію проведено), від 31.10.2023 №б/н (надано відповідь на поставлені питання не у повному обсязі) та від 03.11.2023 б/н (письмову відповідь не надано)

При порівняльному аналізі змісту Акта про проведення перевірки від 13.11.2023 та Акта від 07.11.2023 про ненадання оригіналів документів убачається наявність суперечностей, зокрема в частині, що стосується запиту від 17.10.2023, а саме: у акті від 07.11.2023 вказано: «письмової відповіді не надано, але надано всі пояснення на поставлені питання та відповідні підтвердні документи до перевірки», тобто податковим органом стверджується надання ПП «Мобілтранс» всіх запитувних документів, тоді як у акті від 13.11.2023 зазначено: «документи до перевірки надавались (крім тих операцій, по яких в ході перевірки встановлені порушення, про що складно акт про ненадання документів)».

Щодо вказаних у акті від 07.11.2023 оригіналів документів, суд зазначає що необхідність їх надання в частині ризикових контрагентів вказана у запиті від 17.10.2023. При цьому, як вже зазначалось вище, відповідачем у цьому ж акті стверджується «письмової відповіді не надано, але надано всі пояснення на поставлені питання та відповідні підтвердні документи до перевірки».

Окрім того, аналіз господарської діяльності позивача із «ризиковими контрагентами» здійснювався відповідачем, про що свідчить зміст Акта від 13.11.2023.

При цьому, суд зауважує на дату отримання керівником ПП «Мобілтранс» запиту від 17.10.2023: «17.10.2023 р. 14:18», тоді як термін для надання документів, зазначених у запиті до «15 год.00 хв. 17.10.2023».

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що враховуючи стислі терміни для виконання вимог запиту, податковим перевіряючим надавались всі наявні на підприємстві документи, з яких ними ж були відібрані необхідні, на їх переконання для проведення перевірки дотримання платником податків валютного, податкового та іншого законодавства.

У судовому засіданні перевіряюча не спростувала зазначені вище твердження представника позивача.

Що стосується ненадання інших документів, станом на 17 год. 06.11.2023 вказаних у акті від 07.11.2023, суд зазначає що запит про їх надання датовано 31.10.2023, при цьому у акті зафіксовано, що « надано відповідь на поставлені питання не у повному обсязі», тобто зауважень про ненадання документів не зазначено.

З урахуванням встановлених судом обставин, що підтверджуються належними доказами, суд вважає помилковими та такими що спростовні під час розгляду адміністративної справи висновки Акта від 13.11.2023 №18892/06-30-07-01/40808771 в частині ненадання платником податків документів на запити податкового органу.

Отже, податкове повідомленя рішення від 29.12.2023 №00248010701 є протиправним. А тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 29.12.2023 форми "ПН" №00247860701, яким до ПП «Мобілтранс.» застосовано штраф у розмірі 152382,15 грн (т. 1 а.с. 239).

У податковому повідомлення рішенні вказано: обставини вчинення правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження: ПП «Мобілтранс» не складено та не зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, по операціях, що оподатковуються за нульовою ставкою, в кількості 51 штуки на загальну суму обсягу наданих послуг з міжнародного перевезення 3947277 грн

У Акті перевірки від 13.11.2023 вказано (т. 3 а.с. 63): ПП «Мобілтранс.» допущено порушення п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не складання та не реєстрації податкових накладних в ЄРПН що оподатковуються за нульовою ставкою, в кількості 51 штуки на загальну суму обсягу наданих послуг з міжнародного перевезення 3947277 грн, в тому числі по періодах: червень 2022 року - 372920 грн. (5 ПН): липень 2022 року - 597276 грн. (9 ПН); серпень 2022 року - 172200 грн. (2 ПН): вересень 2022 року - 1135168 грн. (14 ПН); жовтень 2022 року - 1589713 грн. (20 ПН); березень 2023 року - 80000грн. (1 ПН).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення рішення від 29.12.2023 форми "ПН" №00247860701, суму штрафу розраховано відповідно до норм п.120 -1.2 п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 240).

Заперечуючи щодо висновків перевірки в цій частині представник позивача зазначає, щозастосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.

Представник відповідача заперечила щодо тверджень ПП «Мобілтранс`та вказала, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесене з підстав відсутності факту реєстрації в ЄРПН 51 податкової накладної, а не за несвоєчасність їх реєстрації в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом201.1 статті 201 ПК Українивизначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт201.10 статті 201 ПК України).

Судом встановлено та належними доказами підтверджується, що позивачем були сформовані податкові накладні у кількості 51 шт, відображені у розрахунку штрафних санкцій, однак вони не були зареєстровані Приватним підприємством «Мобілтранс» в ЄРПН

Так,стаття 120-1 ПК Українивизначає відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України120-1.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченогостаттею 201цього Кодексу,податкової накладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що нездійснення платником податку на додану вартість протягом граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкоює підставою для застосування до такого платника штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

Відповідно до розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом застосовано до позивача штраф за відсутність реєстрації податкових накладних виходячи із розміру 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень за відсутність реєстрації кожної із зведених податкових накладних за відповідний місяць.

Суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2024 по справі № 460/21543/23.

Разом з тим, належними доказами підтверджується, що податкові накладні, складені позивачем у період із 11.06.2022 по 23.10.2022, тобто поза межами дії мараторію.

Суд зазначає, що в межах мірних правовідносин позивач не заперечує викладені у Акті від 13.11.2023 обставини та висновки, однак вважає, що застосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.

Однак, суд вважає такі твердження представника ПП «Мобілтранс.» такими, що суперечать вимогам ПК України, яким чітко встановлено відповідальність за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладноїскладеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

А оскільки документальною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ПК України щодо 51 ПН, то відповідно і розмір штрафної санкції, визначеної у оскаржуваному податковому повідомлення - рішенні становить 152382,15 грн, тобто 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше ніж 3400,00 грн за кожну не зареєстровану податкову накладну на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та таким, що прийнято Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі вимог законодавства, з урахуванням обставин, що мали значення для його прийняття.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Частинами 1 та 2 ст. 139 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами частини 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

При зверненні до суду позивачем заплачено судовий збір у максимально визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі 30280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №43261235 від 01.05.2025.

Ціна позову: 9590170 грн (9593408 грн -3238,28 грн (ухвала суду від 04.06.2025 ).

Сума податкових зобов`язань та штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, які визнано судом протиправними та скасовано становить 5139796 грн.

Отже, пропорційність становить 53,6% ((5139796/9590170) х 100).

Ураховуючи вказане, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача становить 16230,08 грн = 30280 х 53,6%.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов Приватного підприємства "Мобілтранс." (вул. Жуйка, 43,м. Житомир,10002, РНОКПП: 40808771) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир,10003, ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішенняформи "Р" №00247920701 від 29.12.2023 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств на 4025285,00 грн, з яких: 3220228,00 грн за податковим зобов`язанням та 805057,00 штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "Р" №00247830701 від 29.12.2023 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість на 997576,00 грн, з яких: 798061,00 грн за податковим зобов`язанням та 199515,00 грн штрафні (фінансові) санкції

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "В4" №00247840701від 29.12.2023 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 55915,00 грн (декларація №9186049390 від 27.07.2023, звітний період - червень 2023 року);

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "ПС" №000/24772/06-30-09-02/40808771 від 29.12.2023, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 60000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №00248010701 від 29.12.2023, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Мобілтранс."документально підтверджені судові витрати у сумі 16230 ( шістнадцять тисяч двісті тридцять) гривень 08 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

25.07.25