Рішення від 28.07.2025 по справі 320/29165/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року м. Київ № 320/29165/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією «ЕЛСІ» (ТОВ ПІІ "ЕЛСІ") до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією «ЕЛСІ» (ТОВ ПІІ "ЕЛСІ") з позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 18.04.2023 № UA205030/2023/000104/2 та картку відмови UA 205030/2023/000262.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішення митного органу про корегування митної вартості товарів, та звертає увагу на те, що витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів передбачає доведення митним органом підстав, за яких виник сумнів у договірній ціні.

Подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, не мають ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зауважує, що ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У оскаржуваному рішенні зазначено лише дата та номер митної декларації відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також документально не підтверджено інформацію, що використовувалась при здійсненні коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті з порушенням положень Митного кодексу України (далі - МК України), є необґрунтованими та прийнятими з формальних підстав та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

23.11.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2017 між ТОВ ПП «ЕЛСІ» та компанією «XINYI Automobile Glass (SHENZHEN) Co., Ltd» (Китай) укладено контракт № 511.8, відповідно до якого компанія «XINYI Automobile Glass (SHENZHEN) Co., Ltd» постачає, а покупець - ТОВ ПІІ «ЕЛСІ» (позивач) має отримати та сплатити автомобільне скло та супутні товари для автоскла (товар) (п. 1.1 Контракту).

Кількість та номенклатура товару, що постачається визначається відповідно до комерційних інвойсів (п. 2.1 Контракту).

Товар відвантажується на умовах СІF (Україна) чи FОВ (Китай) на умовах Інкотермс 2010, які зазначаються у відповідних комерційних інвойсах до Контракту (п. 3.1 Контракту).

Витрати по перевезенню товару сплачує покупець. Вартість витрат включається у ціну товару, вказану у комерційному інвойсі (п. 3.2 Контракту).

Ціна товару, поставляємого за дійсним контрактом, вказується у комерційних інвойсах (п. 4.2 контракту). Постачальник надає покупцеві знижку у розмірі 10% (десяти відсотків) на весь асортимент товару (п. 4.3 контракту).

Форма оплати вказується у інвойсі (п. 5.2 Контракту).

18.04.2023, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів «скло для автотранспортних засобів», одержувачем якого виступало ТОВ ПП «ЕЛСІ», до Волинської митниці подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № 23UА20530006623U9, відповідно до якої товар № 1 заявлено як «Частини для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8 8705, передні вітрові стекла (лобові стекла), задні вікна та інші вікна, обрамлені, придатні для використання виключно або головним чином з моторними транспортними засобами товарних позицій 8701-8705: Скло лобове, багатошарове безпечне (триплекс), для автотранспортних засобів».

Разом із митною декларацією № 23UА20530006623U9, в тому числі для підтвердження заявлено митної вартості, надано (гр. 44 МД): пакувальний лист б/н від 08.03.2023 (код 071); проформа інвойс № ХY-ЕЕ-ЕLS8249 від 11.01.2023 (код 0325); інвойс № ХY-ЕЕ-ЕLS249-3 від 08.03.2023 (код 0380); коносамент № 149300722192 від 13.03.2023 (код 0705); СМR 042997 від 13.04.2023 (код 0730); квитанція від 13.01.2023 (код 3001); довідка ТОВ «Ламан Шипінг» № 401496-1 від 13.04.2023 (код 3007); страховий поліс № 0000059689 від 06.03.2023 (код 3008); прайс-лист виробника від 01.05.2023 (код 3014); контракт від 01.08.2023 № 511.8 (код 4104); додаткова угода № 1 від 04.12.2021 до Контракту № 511.8 (код 4103); додаткова угода № 4 від 14.05.2021 до Контракту № 511.8 (код 4103); квитанція від 20.03.2023 (код 9000); інвойс (рахунок) щодо вартості фрахту (код 9000); експортна декларація від 13.04.2023 (код 9610); експортна декларація від 28.02.2023 (код 9610); декларація митної вартості.

18.04.2023 щодо товару № 1 «скло для автотранспортних засобів», заявленого за МД № 23UА20530006623U9 Волинською митницею винесено hішення про коригування митної вартості № UА205030/2023/000104/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205030/2023/000262.

18.04.2023 з урахуванням рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

позивачем подано митну декларацію ІМ/40/ДЕ № 23UА20530006656U0, за якою товари - «скло для автотранспортних засобів» оформлено та випущено у вільний обіг.

Митне оформлення товару № 1 «скло для автотранспортних засобів» та випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Позивач вважає вказане рішення про корегування митної вартості товарів та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Так, частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно норм ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України .

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

У той же час, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України , виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою ст. 53 МК України , за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Тож, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Слід врахувати, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Зі змісту поданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами.

Судом досліджено, що 18.04.2023, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів «скло для автотранспортних засобів», одержувачем якого виступало ТОВ ПІІ «ЕЛСІ», до Волинської митниці подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № 23UА20530006623U9, відповідно до якої товар № 1 заявлено як «Частини для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8 8705, передні вітрові стекла (лобові стекла), задні вікна та інші вікна, обрамлені, придатні для використання виключно або головним чином з моторними транспортними засобами товарних позицій 8701-8705: Скло лобове, багатошарове безпечне (триплекс), для автотранспортних засобів/

Разом із митною декларацією № 23UА20530006623U9, в тому числі для підтвердження заявлено митної вартості, надано (гр. 44 МД): пакувальний лист б/н від 08.03.2023 (код 071); проформа інвойс № ХY-ЕЕ-ЕLS8249 від 11.01.2023 (код 0325); інвойс № ХY-ЕЕ-ЕLS249-3 від 08.03.2023 (код 0380); коносамент № 149300722192 від 13.03.2023 (код 0705); СМR 042997 від 13.04.2023 (код 0730); квитанція від 13.01.2023 (код 3001); довідка ТОВ «Ламан Шипінг» № 401496-1 від 13.04.2023 (код 3007); страховий поліс № 0000059689 від 06.03.2023 (код 3008); прайс-лист виробника від 01.05.2023 (код 3014); контракт від 01.08.2023 № 511.8 (код 4104); додаткова угода № 1 від 04.12.2021 до Контракту № 511.8 (код 4103); додаткова угода № 4 від 14.05.2021 до Контракту № 511.8 (код 4103); квитанція від 20.03.2023 (код 9000); інвойс (рахунок) щодо вартості фрахту (код 9000); експортна декларація від 13.04.2023 (код 9610); експортна декларація від 28.02.2023 (код 9610); декларація митної вартості.

18.04.2023 щодо товару № 1 «скло для автотранспортних засобів», заявленого за МД № 23UА20530006623U9 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості № UА205030/2023/000104/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205030/2023/000262.

Як слідує з гр. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: згідно рахунків-проформ від 11.01.2023 та від 08.03.2023 умови оплати зазначено у формі 50% передоплати, згідно інвойсу №XY-ЕЕ-ЕLS5249-3 від 08.03.2023 умови оплати 100% передоплата; відсутній переклад документів, що не відповідає умовам ст. 254 МК України; платіжні доручення містять лише посилання на контракт, що не дає можливості ідентифікувати з рахунками-проформами та інвойсом.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, необхідно згідно ст. 53 та ст. 54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Додатково, декларантом подано не весь перелік запитуваних документів.

Декларантом до митного оформлення подано заяву з повідомленням про надання всіх наявних додаткових документів від 18.04.2023 № 2.

За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.

У зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 - 4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Слід звернути увагу на те, що згідно рахунка-проформи № XY-EE-ELS249 від 11.01.2023 умови оплати зазначено у формі 50% передоплати, згідно інвойсу № XY-EE-ELS249-3 від 08.03.2023 умови оплати 100% передоплата.

Однак, в рахунку-проформі від 11.01.2023 визначає порядок внесення передоплати частинами, з яких 50% залог (аванс) та залишок суми на дату поставки (оформлення коносаменту), що в свою чергу, відповідає значенню 100% передоплата до відправлення та не суперечить інформації, внесеної до інвойсу.

Отже, зазначене в оскуаржуваній частині рішення не відповідає фактичним обставинам, спростовується документами, наданими до митного оформлення.

Щодо зазначення про те, що відсутній переклад документів, що не відповідає умовам ст. 254 МК України, слід зазначити, що ст. 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Запит митниці про надання документів, містить відомості, які на думку митниці є розбіжностями та підлягають уточненню, а саме щодо умов оплати та перевізника (печатки перевізника).

Однак, відомості щодо порядку оплати містять інвойс та рахунок проформа від 11.01.2023, а також квитанції SWIFT, які відповідно до норм ч. 2 ст. 53 МК України, є документами, які підтверджують митну вартість товарів, однак зазначені документи складені англійською мовою, тобто є офіційною мовою митних союзів та мовою міжнародного спілкування, відповідно, з огляду на положення ст. 254 МК України, не потребують перекладу, а витребування їх перекладу є безпідставним.

Також, англійською мовою складено і страховий сертифікат, який відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Експортна декларація № 531620230160311947 від 28.02.2023 (код 9610) та інвойс (рахунок) щодо вартості фрахту (код 9000) складені китайською мовою. Однак, інвойс (рахунок) не містить відомостей щодо складових митної вартості товарів, є документом продавця та підтверджує вартість перевезення контейнерів (фрахт), та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товарів відповідно до умов поставки.

Експортна декларація також не включена до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, є додатковим документом (п. 7 ч. З ст. 53 МК України), який може бути витребуваний митним органом виключно за умови, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Варто також врахувати й те, що китайська мова є офіційною мовою Організації Об`єднаних Націй (за винятком Міжнародного суду ООН) з 01.02.1946, Ради Безпеки з 24.06.1946, робочою мовою Генеральної Асамблеї з 18.12.1973 та робочою мовою Ради Безпеки з 17.01.1974.

Як вже було зазначено, декларація країни відправлення, з огляду на положення ч. 2 ст. 53 МК України, не є документом, що підтверджує митну вартість товарів в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, та може бути витребувана, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, виключно за умови якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, чинним законодавством не встановлено вимоги щодо зазначення саме інвойсів, що видані продавцем, для проведення передоплати, відтак посилання на те, що квитанція не містить посилання на інвойс, як на неможливість ідентифікувати поставку, є безпідставним, оскільки квитанція містить посилання на номер контракту, за яким така поставка здійснюється, а перерахована сума дорівнює вартості товарів, яка зазначена в інвойсі та в експортній декларації.

Крім того, суд наголошує на тому, що під час контролю митної вартості предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, тоді як умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю та не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

У даному ж випадку, на підтвердження проведеної оплати за поставлені товари до митниці було надано проформу інвойс від 11.01.2023, проформу інвойс від 08.03.2023, квитанцію від 13.01.2023 на 50342,90 дол. США та квитанцію від 20.03.2023 на 122366,06 дол. США. Крім того, декларантом було надано письмове розґяснення, за яким, оплата від 13.01.2023 на суму 50342,90 дол. США є 50% оплати проформи інвойсу від 11.01.2023 (50%*100685,79 дол.США).

20.03.2023 після відвантаження товару проведено оплату на суму 122366,06 дол. США, яка включала доплату залишку суми за товар по інвойсам, та також 50% передоплати згідно проформи інвойсу від 08.03.2023.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що додатково декларантом подано не весь перелік запитуваних документів. Декларантом до митного оформлення було подано заяву з повідомленням про надання всіх наявних додаткових документів від 18.04.2023 № 2.

В повідомленні митниці від запропоновано надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що перелік документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, за виключенням експортної декларації, яка була подана до митного оформлення та зазначена в гр. 44 МД, були надані декларантом.

Слід звернути увагу на те, що митна вартість товару «скло для автотранспортних засобів», заявленого за МД № 23UА20530006623U9 визначена за 1 методом шляхом додавання до фактурної вартості на умовах СІF Гданськ складових митної вартості - витрат на транспортування, які включали в себе витрати на перевезення та оплату послуг експедитора.

Водночас, подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, не мають ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте в оскаржуваному рішенні зазначено лише дата та номер митної декларації відсутнє обґрунтування числового

значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та обставин, які вплинули на таке коригування, а також документально не підтверджено інформацію, що використовувалась при здійсненні коригування.

Однак, на переконання суду, сумніви відповідача у достовірності відомостей про заявлену декларантом митну вартість товарів, є субґєктивними та недоведеними, адже спростовується документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Умовою прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначено - приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до рішення про визначення митної вартості. Тобто, картка відмови є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, знаходиться в одному причинно-наслідковому зв`язку, з огляду на що, внаслідок протиправності рішення про коригування митної вартості, також є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, з досліджених та наведених вище обставин та матеріалів справи слідує, що рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2023 № UА205030/2023/000104/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205030/2023/000262, прийняті з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема ч. 2, 3, 5 ст. 53. ч. 4. 6, 7 ст. 54, ч. 1. 2 ст. 55, ч. 2, 3 ст. 64 МК України.

З наведеного слідує, що не врахувавши документи, надані декларантом, відповідач виніс протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та прийняв картку відмови.

За таких обставин, суд вважає, що висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості є необґрунтованим, а застосування резервного методу - неправомірним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, а, отже, підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, за висновком суду, визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом, було здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення та картки відмови.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності вказаного рішення, не надано належних та достатніх пояснень щодо доцільності та законності підстав корегування митної вартості товару.

Відповідачем не спростовано доводів, покладених в основу позовної заяви, а також, не вказано на їх необґрунтованість чи помилковість.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката наразі не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією «ЕЛСІ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів Волинської митниці від 18.04.2023 № UA205030/2023/000104/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці UA 205030/2023/000262.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією «ЕЛСІ» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 7537,33 грн (сім тисяч пґятсот тридцять сім гривень 33 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.