Рішення від 28.07.2025 по справі 380/1924/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 рокусправа № 380/1924/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» (далі - відповідач), в якому просить

стягнути з відповідача грошові кошти до бюджету в розмірі 537558,42 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок вилучення готівки.

Ухвалою від 04.02.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40821539. Заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 23.01.2025 р. становить 537 558,42 грн., а саме, по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Вищезазначену заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД 537 558,42 грн., становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення: -№ 19356/13-01-07-10 від 29.04.2024 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі - 537 558,42 грн.

Добровільно позивач податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Головним управлінням ДПС у Львівський області, як контролюючим органом за порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII нараховано позивачеві пеню у розмірі 537 558.42 гривні за період з 12.11.2022 по 20.03.2024.

Стверджує: «… Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відтак, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23). Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 березня 2024 року по справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23…».

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

04.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галицька колекція» подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.04.2024 №19356/13-01-07-10;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.02.2024 №5459/13-01-07-10.

Ухвалою від 07.03.2025 залишено зустрічний позов без руху. Надано ТОВ "Торговий дім "Галицька Колекція" строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 26.03.2025 суд повернув зустрічну позовну заяву у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40821539.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 19.03.2024 № 1430-ПП "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та направлення на перевірку від 20.03.2024 № 2779, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області Луковським Р.О. згідно із п.п.19-1.1.4. п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (із внесеними змінами), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ» (скорочене найменування ТзОВ "«ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ»", код ЄДРПОУ 40821539) з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 27.04.2022 № 27-04-22 (дата авансового платежу 16.05.2022), згідно з отриманою інформацією Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (AT АКБ "Львів") факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2022, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

За результатами перевірки оформлений Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ», код ЄДРПОУ 40821539) з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 27.04.2022 № 27-04-22 (дата авансового платежу 16.05.2022)» від 02.04.2024 № 13875/13-01-07-10/40821539.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ» вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням п.14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 27.04.2022 № 27-04-22, укладеним ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ» з «GOLDA GIDA SANAYI VE TICARET A.S.» (Туреччина).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2024 року № 19356/13-01-07-10, яким Товариству з обмеженою відповідальністю « ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЛИЦЬКА КОЛЕКЦІЯ» за період з 12.11.2023 по 20.03.2024 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 537 558,42 гривні.

Позивач стверджує, що відповідач суму боргу не сплатив, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2ст.73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Оскільки вказані грошові зобов`язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп.14.1.175п.14.1ст.14 ПК України.

Підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК Українипередбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки суду не надано доказів оскарження ППР ні у адміністративному, ні у судовому порядку, суд вважає, дане грошове зобов`язання узгодженим.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК Україниу разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК Українивстановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 29.05.2024 контролюючим органом виставлена відповідачу вимога форми "Ю" № 0016143-1302-1301 та надіслана засобами поштового зв`язку відповідачу та вручене представнику.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.5. ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК Україниу разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюєтьсястаттями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт95.1статті95 Податкового кодексу України).

Положеннямист. 95 ПК Українивизначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так Верховний Суд у постанові від 10.07.2025 у справі № 560/1092/23 виклав наступну позицію: «…нормамиПодаткового кодексу Українивстановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Суд зауважує, що у справах про стягнення боргу предметом доказування підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема,встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, факту сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання в добровільному порядку,факту направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги,дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше…».

Суд зауважує, що податковий борг, заявлений до стягнення є узгодженим, матеріали справи містять копію поштового рекомендованого відправлення про отримання уповноваженою особою відповідача ППР.

Розглядаючи твердження позивача про необхідність відмови у задоволенні позову через, на думку позивача незаконність ППР, на підставі якого заявлений податковий борг до стягнення, суд використовує наступну позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 серпня 2018 року у справі №826/14195/16 про стягнення податкової заборгованості: «…питання правомірності нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюються предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення - рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначності, як складової принципу верховенства права…».

Суд наголошує, що ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» не усунула недоліки зустрічного позову, у зв`язку із чим останній ухвалою від 26.03.2025 повернений ТзОВ «Торговий дім «Галицька колекція» також ні позивачем, ні відповідачем не надано суду доказів оскарження № 19356/13-01-07-10 від 29.04.2024 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі - 537 558,42 грн. ні у адміністративному, ні у судовому порядку у іншому провадженні, відтак підстави для відмови у стягненні податкового боргу відсутні.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд окремо хоче зазначити наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19) від 13.05.2020 № 591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний, день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».

Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Другого апеляційного суду від 19.02.2021 р. по справі 440/2825/20 та в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28,04.2021 по справі 200/1934/21-а, а також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 по справі №160/13346/22.

Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-19» від 09.12.2020р. №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23,12.2020 № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, №405 від 21.04.2021, № 445 від 28,04.2021. № 474 від 14.05.2021,№ 551 від 02.06,2021, №583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, № 677 від 29.06.2021, №787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021,№ 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, №981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від11.10.2021, №1096 від 20.10.2021, №1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021,, № 1240 від24.11.2021, №1246 від 02.12.2021, №1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 1.2.01.2022, № 140 від 09.02,2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022,№ 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, відповідно до статті 29 ЗУ «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-19 (далі СОVID-19), до 30.04.2023р на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (Офіційний вісник України,2020р,, №23,ст. 896,№30,ст,1061), від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2»(Офіційний вісник України,2020р., №43, ст.1394,№52,ст.1626) та від 22.07.2020р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2»(Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст. 102 ПК України - зупиняється.

Також, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р.; із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022р., №2260-ІХ від 12.05.2022р.

Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації, який у подальшому продовжувався і триває на час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введенного в Україні - зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, щокожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши наявні у справі докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Торговий дім «Галицька колекція» (ЄДРПОУ 40821539, адреса: Львівська область, Львівський район, с.Давидів, вул.Лесі Українки, буд.49) грошові кошти до бюджету в розмірі 537558 (п`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 42 коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок вилучення готівки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна