Ухвала від 28.07.2025 по справі 580/3350/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

28 липня 2025 року Справа № 580/3350/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Трегулова Б.Л.,

представника позивача Бердник В.В. (за ордером),

представників відповідача Левенець А.М.(за посадою),

розглянувши у порядку загального позовного провадження питання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Неон АЗС до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бердник В.В. в інтересах ТОВ Неон АЗС (19604, с. Руська Поляна, урочище Кленове, 1А) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Неон АЗС до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік;

-визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.03.2024 року №476-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Неон АЗС;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма Р) №8239/23-00-07-01-01 від 10.06.2024 року, в частині збільшення ТОВ Неон АЗС суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, в розмірі 1812750,00 грн, з яких 1450200,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 362550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма Р) №8240/23-00-07-01-01 від 10.06.2024 року, в частині збільшення ТОВ Неон АЗС суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, в розмірі 491666,00 грн, з яких 393333,00 грн за податковим зобов`язанням, та 98333,00 грн/ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем до суду подано клопотання, в якому вказано на пропуск строку звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України та прохання позовну заяву залишити без розгляду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.06.2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01 була предметом розгляду у справі №580/9790/24 за наслідком якого, вказані податкові повідомлення-рішення визнанні такими, що прийняті Головним управління ДПС у Черкаській області правомірно. Стосовно наказу Головного управління ДПС у Черкаській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Неон АЗС» від 01.03.2024 року №476-п» отриманий разом з повідомленням від 01.03.2024 року №58/23-00-07-01-01 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 12.03.2024. Наголошено, що спірні податкові повідомлення-рішення позивач отримав 18.06.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.07.2025 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позовна заява залишалася без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На усунення недоліків подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що хоча позивач 03.10.2024 звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2024 №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01, позивач категорично не погоджується з спірними рішеннями, позивач звернувся до суду повторно з інших підстав.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання.

Відповідач наполягав на його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 118 КАС України). До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Із матеріалів справи встановлено, що у відповідності до листа Державної податкової служби України від 22.12.2023 №32425/7/99-00-07-03-07 департамент податкового аудиту ДПС України повідомив територіальні органи щодо розміщення плану графіку документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік на вебпорталі ДПС.

01.03.2024 за №58/23-00-07-01-01 контролюючим органом засобами поштового зв`язку (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600094860846) вручено 12.03.2024 ТОВ «Неон АЗС» повідомлення щодо проведення перевірки згідно плану графіку документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Наказ Головного управління ДПС у Черкаській області Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Неон АЗС від 01.03.2024 року №476-п отриманий позивачем 12.03.2024 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600094860846), а наказ Головного управління ДПС у Черкаській області Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Неон АЗС від 16.04.2024 року №925-п, отриманий уповноваженим представником позивача 18.04.2024 згідно підпису.

До суду із даною позовною заявою позивач звернувся 27.03.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, судом з`ясовано, що 03.10.2024 ТОВ «Неон АЗС» зверталося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом у справі №580/9790/24 щодо визнання протиправними і скасуваня податкових повідомлень-рішень №8239/23-00-07-01-01 від 10.06.2024 в частині збільшення ТОВ Неон АЗС суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, в розмірі 1812750,00 грн, з яких 1450200,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 362550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №8240/23-00-07-01-01 від 10.06.2024, в частині збільшення ТОВ Неон АЗС суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, в розмірі 491666,00 грн, з яких 393333,00 грн за податковим зобов`язанням, та 98333,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №580/9790/24, скасованого постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025, якою позов залишено без задоволення.

Суд звернув увагу, що одномоментно з судовим рішенням апеляційної інстанції позивач звернувся повторно до суду з аналогічними позовними вимогами, однак з інших підстав доповнивши їх зміст протиправності дій включення Товариства до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.03.2024 року №476-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Неон АЗС.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 вказано, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач знав на час перевірки про вчинені дії та винесений спірний наказ станом на 12.03.2024 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600094860846).

Враховуючи наведені обставини, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в шестимісячний строк, враховуючи реалізацію права на судовий захист 03.10.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Щодо власне скасування спірних податкових повідомлень рішень, то суд звернув увагу на параграф 41 рішення від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» в якому ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У своїх численних постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права. Натомість поновлення процесуального строку без наявності поважних причин його пропуску суперечить принципу res judicata.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява N 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява N 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява N 4994/04, пункт 43).

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Неон АЗС до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.

СуддяПетро ПАЛАМАР

Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2025