Рішення від 25.07.2025 по справі 372/2912/25

Справа № 372/2912/25

Провадження № 2-1599/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., представниці позивачки Кондрась А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи - Акціонерне товариство «Універсал Банк», Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свою представницю ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи - Акціонерне товариство «Універсал Банк», Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту, в якому просила зняти (припинити) наступні обтяження у формі арешту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - номер запису про обтяження: 1132920 (спеціальний розділ) від 31.05.2023 року; реєстраційний номер обтяження: 1248314 від 19.08.2004 року; реєстраційний номер обтяження: 1248327 від 19.08.2004 року; реєстраційний номер обтяження: 1354762 від 05.10.2004 року; реєстраційний номер обтяження: 11573502 від 05.09.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що позивачка є власницею 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , іншими співвласниками нерухомого майна є - ОСОБА_3 (1/3 частки) - онучка позивача та ОСОБА_4 (1/3 частки). ОСОБА_4 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка звернулась із заявою про вступ у спадщину до приватного нотаріуса, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, на підставі того, що на спадкове майно накладено арешт. Із відповіді Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було встановлено наявність зазначених арештів. Наявність даного арешту створює перешкоди в реалізації позивачем спадкових прав, адже прийнявши спадщину після смерті матері, до складу якої входять майнові права на квартиру, позивач вважається власником з моменту її відкриття, однак, у зв`язку з наявністю арешту, позивач не може реалізувати своє право на її оформлення, а також порушує право позивача розпоряджатися своїм майном, тому він змушений звернутися з заявою до суду про зняття арешту нерухомого майна.

Ухвалою суду від 29.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження, призначено по справі судове засідання.

10.06.2025 року представницею АТ «Державний ощадний банк України» подано до суду відзив, в якому остання зазначила, що момент подання відзиву на позовну заяву, Позивач не є боржником АТ «Ощадбанк». Діючі договори між АТ «Ощадбанк» та Позивачем відсутні.

Представниця позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, клопотань, заяв до суду не направили.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази приохоть до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивачу - ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (1/3 частки) належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками нерухомого майна є - ОСОБА_3 (1/3 частки) - онучка позивача та ОСОБА_4 (1/3 частки) - матір позивача.

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 388567252 від 27.07.2024 року

ОСОБА_4 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть додається). За свого життя - 23 листопада 2009 року - ОСОБА_4 було складено заповіт, у якому на випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповідала належну їй частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 своїй онучці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим ОСОБА_3 11 червня 2024 року подала до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Семенченко В. І. - заяву, у якій зазначила, що спадкове майно за заповітом не приймає та на нього не претендує, а також не заперечує проти оформлення спадщини за законом донькою померлої - ОСОБА_1 (позивачем).

Відтак, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , вона звернулась із заявою про вступ у спадщину до приватного нотаріуса, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, на підставі того, що на спадкове майно накладено арешт.

Звернувшись до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), для зняття арешту зі спадкового майна, позивачка отримала відповідь, яка поклала в основу позову, та частково здобула інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом.

Як зазначено у позовній заяві, після отримання відповіді від Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернення щодо встановлення інших стягувачів у відповідних виконавчих провадженнях були направлені до Української державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 26130059), Обухівської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 02884463), Київського обласного державного нотаріального архіву (ЄДРПОУ 26130007).

Позивачка стверджує, що на підставі отриманих відомостей із Української державної нотаріальної контори, Обухівської державної нотаріальної контори, Київського обласного державного нотаріального архіву, можна встановити, що стягувачем у таких виконавчих провадженнях, в яких накладено обтяження за реєстраційними номерами №1248314 від 19.08.2004, №1248327 від19.08.2004, 1354762 від 05.10.2004 є Акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ».

Станом на 07.03.2025 року у позивачки відсутня заборгованість за Кредитним договором перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Позивачка також зверталась до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (правонаступника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за кредитним договором №CL33495 від 16.04.2008), де отримала відповідь про відсутність заборгованості.

Щодо стягувача Акціонерне товариство «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», то позивачем було направлено лист і отримано відповідь від 15.04.2025 року № 53 згідно якої у позивача відсутня заборгованість за будь-якими кредитами.

Щодо стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ЄДРПОУ 19017842), то звернутись до нього, а також залучити як співвідповідача позивач не має можливості, оскільки згідно інформації з офіційного сайту Національного банку України цей банк ліквідовано - банківську ліцензію відкликано ще у 2015 році.

Арешт накладено на квартиру в цілому, а не на конкретну частку, також згідно відповіді Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 04.09.2024 виконавчі провадження, за якими позивач є боржником, на виконанні відділу не перебувають. Будь-яка інформація, як слугувала б підставою для винесення постанови Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт взагалі відсутня.

Наявність даних арештів створює перешкоди в реалізації позивачем спадкових прав, адже прийнявши спадщину після смерті матері, до складу якої входять майнові права на квартиру, позивач вважається власником з моменту її відкриття, однак, у зв`язку з наявністю арешту, позивач не може реалізувати своє право на її оформлення, а також порушує право позивача розпоряджатися своїм майном, тому він змушений звернутися з заявою до суду про зняття арешту нерухомого майна.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідн повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частина 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження абоо арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що в разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За змістом поданої позовної заяви вбачається, що між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов`язаний зі спором про право на це майно.

П.7 ч. 4 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, що відповідає фактичним обставинам.

Однак, як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №388567252, стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 наявні типи обтяження - арешти:

- 1248327, Зареєстровано: 19.08.2004 15:02:05 за № 1248327 реєстратором: Українська міська державна нотаріальна контора, 08720, Київська обл., Обухівський р., м. Українка, вул. Шевченка, 1, Підстава обтяження: постанова, б/н, 21.05.2002, Державна виконавча служба, Обухів, Об`єкт обтяження: невизначено, состав: ціле, добудоване, статус: жиле , адреса: АДРЕСА_1 ;

- 1354762, зареєстровано: 05.10.2004 15:55:35 за № 1354762 реєстратором: Обухівська районна державна нотаріальна контора, 08700, Київська обл., Обухівський р., м. Обухів, вул. Володимира Чаплінського, 3-а, Підстава обтяження: постанова, б/н, Виконавча служба, м. Обухів, Об`єкт обтяження: невизначено, усе нерухоме майно.

Наявності інших обтяжень, а саме: 1132920 (спеціальний розділ) від 31.05.2023 року; реєстраційний номер обтяження: 1248314 від 19.08.2004 року; реєстраційний номер обтяження: 11573502 від 05.09.2011 року, - не вбачається.

Будь-яких доказів накладення обтяжень за вказаними реєстраційними номерами 1132920 (спеціальний розділ) від 31.05.2023 року; реєстраційний номер обтяження: 1248314 від 19.08.2004 року; реєстраційний номер обтяження: 11573502 від 05.09.2011 року, позивачкою не надано.

Наявність трьох останніх арештів вбачається із відповіді на запит адвоката, наданої державною виконавчою службою у відповідному листі. Однак, така форма інформації не є належним доказом існування арештів і повинна бути отримана в інший спосіб, зокрема із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволені цієї частини позовних вимог.

Що стосується обтяження (арештів) за реєстраційним номером 1248327, суд зазначає таке.

Як вбачається із копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2002 року у справі №1021 дв3, арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Обухівського районного суду від 16.06.2002 року про накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_1 на праві особистої власності, де б воно не знаходилось та не перебувало. Позивач - Обухівське відділення ощадного банку №3034. Вказана постанова здобута на запит адвоката шляхом надання її копії нотаріальним архівом.

Як вже зазначалось судом, у позивача відсутня заборгованість за будь-якими кредитами в АТ «Державний ощадний банк України».

Таким чином, відсутні підстави для існування вказаного арешту, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивачкою не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів стосовно того, що арешт під №1354762 накладено в рамках виконавчого провадження, де стягувачем є/був Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи його окремі відділення. Вказаний арешт, як вбачається із інформації із Державного реєстру речових прав та ін., накладено на підставі постанови б/н від 21.05.2002 року, державної виконавчої служби, Обухів. Постанова про накладення цього арешту позивачкою не надана.

Без інформації про стягувача за цим арештом суд позбавлений можливості перевірити його статус належного відповідача. Також позивачем не надано доказів неможливості здобуття вказаної інформації, на кшталт, повідомлення з нотаріального архіву про відсутність будь-якої документації про цей арешт.

Згідно з ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надана повна та об`єктивна інформація щодо арештів, зазначених у позові, що унеможливлює вирішення питань по ним судом.

На підставі викладеного, враховуючи ненадання доказів порушення свого права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виключно в частині скасування арешту за реєстраційним номером 1248327 від 19.08.2004 року.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове обґрунтування заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження»,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи - Акціонерне товариство «Універсал Банк», Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити частково.

Зняти обтяження у формі арешту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - реєстраційний номер обтяження 1248327 від 19.08.2004 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 28.07.2025 року.

Суддя Г.В. Висоцька