Постанова від 28.07.2025 по справі 169/1018/24

Справа № 169/1018/24 Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р. К. Провадження № 22-ц/802/712/25 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Матвійчук Л. В., Шевчук Л. Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 09 квітня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТГруп» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» (даліТОВ «Юкрейніан ІТ Груп») про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що у грудні 2020 року вона натрапила на шахрайську фінансову організацію під назвою « ОСОБА_2 », яка передала її реєстраційні дані іншій організації« ОСОБА_3 ». Брокери останньої у телефонних розмовах запропонували їй фінансові послуги заробіток на інвестиціях у криптовалюту, у зв`язку з чим позивачка вносила кошти на власний «торговий рахунок». Проте, як їй стало відомо, кошти були зараховані не на рахунок компанії «Альфа Ван Кепітал», а на рахунок відповідачаТОВ «Юкрейніан ІТ Груп». Так, 04 березня 2021 року з її рахунку на користь відповідача вчинено платіж на суму 8800 гривень із призначенням платежу «інформаційно-технічний супровід та доробка ПЗ згідно договору», а 10 березня 2021 рокуна суму 13700 гривень із призначенням платежу «за програмне забезпечення». Вказуючи, що вона з відповідачем жодних договорів не укладала та жодних послуг, в тому числі, з інформаційно-технічного супроводу чи програмного забезпечення, відповідач їй не надавав, використання відповідачем нечесної підприємницької практики призвело до втрати нею коштів, списаних з її розрахункового рахунку на сплату комп`ютерних послуг. Посилаючись на положенняЗакону України «Про захист прав споживачів», просила стягнути з відповідача на її користь 22500 гривень сплачених коштів, інфляційні втрати у розмірі 11259,87 гривень та три проценти річних 2351,73 гривень, всього 36111,60 гривень.

Заочним рішенням Турійського районного суду від 09 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про захист прав споживачів відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що доказів того, що вчинені платежі у березні 2021 року фактично були вчинені брокером шахрайської фінансової організації «Альфа Ван Кепітал» шляхом обману через віддалений доступ до мобільного телефону позивачки, остання до суду не надала. Підтверджень щодо звернення позивачки до правоохоронних органів з приводу вчинення відповідачем шахрайських дій немає. Також відсутні належні та допустимі докази, що свідчили б про вчинення між сторонами правочинів з використанням нечесної підприємницької практики, наявності умислу в діях відповідача щодо введення позивачки в оману.

Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Так, суд першої інстанції допустив звужену інтерпретацію поняття «нечесна підприємницька практика» і не надав належної оцінки конкретним ознакам нечесної підприємницької практики в діяльності відповідача. Вказує, що при сплаті спірних коштів вона хоч і не знала про те, що вони сплачуються на рахунок відповідача, але не мала сумнівів і правомірно розраховувала на те, що їй будуть надані фінансові (платіжні) послуги із зарахування цих коштів для «підтвердження ліквідності» та оплати «комісії» за міжнародний банківський платіж з її торгового рахунку у фінансовій організації «Альфа Ван Кепітал». Натомість ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» прийняло від неї кошти за інформаційно-технічний супровід та доробку програмного забезпечення і за програмне забезпечення, хоча насправді жодних послуг не надавало і будь-якого програмного забезпечення не постачало, а одержаними коштами розпорядилось на власний розсуд. Позивач просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 травня 2025 року постановлено розгляд справи в суді апеляційної інстанції проводити в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. За змістом частин четвертої, п`ятоїстатті 268ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення.

Суд, оцінює належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 04 березня 2021 року ОСОБА_1 сплатила на користь відповідача ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» кошти в розмірі 8800 гривень із призначенням платежу «інформаційно-технічний супровід та доробка ПЗ згідно договору», а 10 березня 2021 року в сумі 13700 гривень із призначенням платежу «за програмне забезпечення». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» здійснює діяльність із комп`ютерного програмування (основний), тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення, оптової та роздрібної торгівлі комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, у сфері проводового та безпроводового електрозв`язку, консультування з питань інформатизації, керування комп`ютерним устаткуванням, у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем та інших інформаційних послуг.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено,що нечеснапідприємницька практиказабороняється.Нечесна підприємницькапрактика включає:1)вчинення дій,що кваліфікуютьсязаконодавством якпрояв недобросовісноїконкуренції;2)будь-якудіяльність (діїабо бездіяльність),що вводитьспоживача воману абоє агресивною.Підприємницька практикає такою,що вводитьв оману,якщо підчас пропонуванняпродукції споживачуне надаєтьсяабо надаєтьсяу нечіткий,незрозумілий абодвозначний спосібінформація,необхідна дляздійснення свідомоговибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження «нечесної підприємницької практики», як це заявлялось позивачем, останньою не надано, як і належних та допустимих доказів щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем. З долучених до матеріалів справи квитанцій вбачається, що кошти були перераховані на рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп», як сплата за виконані послуги, зокрема, за програмне забезпечення та інформаційно-технічний супровід та доробку ПЗ, однак докази не надання відповідачем заявлених послуг відсутні. Відсутнє підтвердження щодо звернення позивачки до правоохоронних органів з приводу вчинення відповідачем шахрайських дій, як і відсутні належні та допустимі докази, що свідчили б про вчинення між сторонами правочинів з використанням нечесної підприємницької практики, наявності умислу в діях відповідача щодо введення позивачки в оману.

Фігурування відповідача в кримінальних провадженнях, пов`язаних з незаконним заволодінням майном комунального підприємства в м. Дніпрі, а також наявність інформації на інтернетсайтах про те, що діяльність відповідача пов`язана з прийомом коштів на користь шахрайських форекс-платформ та наявність інших, нібито постраждалих, від дій відповідача, на що посилається позивачка, не може слугувати доказом у цій справі.

За частиною першоюстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою та шостоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів здійснених з використанням нечесної підприємницької практики як необґрунтованої та недоведеної та відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, як похідної.

Висновки суду першої інстанції зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, суд першої інстанції повно з`ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно із частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а позивач звільнена від сплати судового збору у цій справі на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367,368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Турійського районного суду Волинської області від 09 квітня 2025 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя

Судді