Ухвала від 23.07.2025 по справі 753/24146/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24146/24

провадження № 2-п/753/49/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника заявника - адвоката Пустового М.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» - адвоката Пустового Максима Володимировича про перегляд заочного рішення у справі у справі № 753/24146/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у справі № 753/24146/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» зберегти за ОСОБА_1 місце роботи і посаду на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

У квітні 2025 року адвокат Пустовий Максим Володимирович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у справі № 753/24146/24.

В обґрунтування підстав для перегляду і скасування заочного рішення заявник зазначив, що:

(1) ТОВ «НТК «Імпульс» та його представник участі у розгляді судом справи № 753/24146/24 участі не приймали, відзив на позовну заяву та докази у обґрунтування своєї позиції не подавали до суду, оскільки відповідач не повідомляв своєму представнику про розгляд такої судової справи, процесуальні документи не передавав. В той же час, представник Товариства випадково дізнався про наявність оскаржуваного заочного рішення у даній справі із ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2025 року у справі № 753/5344/25, яка надійшла у системі «Опендатабот» та отримав копію (текст) оскаржуваного заочного рішення від 10 березня 2025 року у справі № 753/24146/24 з Єдиного державного реєстру судових рішень 01 квітня 2025 року;

(2) на сьогодні позивач ОСОБА_1 поновлений відповідачем на роботі на посаді заступника Генерального директора з безпеки з 25 вересня 2024 року, згідно із наказом № 28 від 25 вересня 2024 року. Позивач повідомив відповідача своєю заявою від 25 вересня 2024 року, що на даний момент він мобілізований та проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується довідкою від 25 вересня 2024 року № 1919/114, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , та за позивачем ОСОБА_1 збережено займану ним посаду заступника Генерального директора з безпеки товариства, незалежно від проведення реорганізації ДП «НТК «Імпульс» у ТОВ «НТК «Імпульс», відтак, відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту у межах даної справи.

Зазначив, що Державне підприємство «Науково-технічний комплекс «Імпульс» пройшло процедуру реорганізації шляхом зміни організаційно-правової форми підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс», яке є повним правонаступником державного підприємства, про що 02 жовтня 2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про створення юридичної особи в результаті її перетворення.

На сьогодні відповідачем не ініціювалось звільнення позивача із підстави реорганізації, скорочення чисельності, або штату працівників, або з будь-яких інших підстав. На час призову на військову службу за призовом на час мобілізації за позивачем зберігається місце роботи і посада, при цьому, чинне законодавство України не вимагає від роботодавця обов`язку здійснювати додаткові дії для продовження трудових відносин, зокрема шляхом видання додаткових наказів/розпоряджень тощо. Виходячи із наведеного доводи позивача щодо «не збереження/не підтвердження збереження за ним місця роботи та посади відповідачем» є голослівними, не підтвердженими жодними доказами та не можуть бути покладені у основу судового рішення.

Про проходження позивачем військової служби відповідач дізнався лише після отримання заяви із відповідною довідкою від 25 вересня 2024 року № 1919/114, тобто після 25 вересня 2024 року. Факт нібито ненадання відповіді товариством на листи чи звернення позивача ОСОБА_1 не є тотожним порушенню підприємством трудових прав позивача, тобто позиція позивача, викладена у позовній заяві є нічим не обґрунтованим припущенням щодо можливого порушення його трудових прав та гарантій збереження робочого місця та посади на підприємстві.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2025 року заяву передано для розгляду судді Якусику О. В.

Розгляд заяви призначено на 23 липня 2025 року.

03 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив залишити заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року у цивільній справі № 753/24146/24 без розгляду та задоволення.

В обґрунтування заперечень проти поданої заяви позивач зазначив, що представник відповідача не зазначив жодної обставини, що свідчить про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і доказів про це. Неповідомлення відповідачем своєму представнику про розгляд такої судової справи та не передача процесуальних документів не може бути поважною причиною неявки та неподання відзиву.

Позивач вказує, що згідно з роз`ясненнями Державної служби України з питань праці від 26 березня 2022 року, у разі надходження повідомлення про призив працівника до лав ЗСУ видається наказ про збереження за таким працівником місця роботи і посади на весь період служби, а отже відповідач зобов`язаний був видати наказ про збереження за позивачем місця роботи і посади на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення та обов`язково ознайомити позивача з цим наказом під підпис.

Відповідач вказані дії не вчинив, що свідчить про його бездіяльність.

З метою забезпечення завдання цивільного судочинства та засади змагальності сторін у цій справі ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року витребовувались у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» докази залишення за позивачем місця роботи і посади на ТОВ «НТК «Імпульс» у вигляді відповідного наказу підприємства. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету Товариства у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 19 лютого 2025 року о 1:15 год. Витребувані судом докази, які мають значення для розгляду цієї справи, відповідач не надав, а тому суд визнав встановленою обставину невчинення відповідачем дій щодо залишення за позивачем місця роботи і посади на Товаристві.

У поданій до суду 18 липня 2025 року заяві позивач просив розглядати заяву про перегляд заочного рішення без його участі.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення з огляду на таке.

10 березня 2025 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 753/24146/24, яким задоволено частково позов ОСОБА_1 та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» зберегти за ОСОБА_1 місце роботи і посаду на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Положеннями статті 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тлумачення статті 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

При ухваленні судом заочного рішення у цій справі у суду були наявні всі умови, необхідні для заочного розгляду справи, а саме неявка представника відповідача у судові засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи.

Як визначено частинами шостою, сьомою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Про розгляд справи та ухвалені у ній процесуальні рішення відповідач повідомлявся відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України шляхом надсилання судових повісток разом з копіями відповідних документів до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, які були ним отримані.

Поважних причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також поважних причин неподання відзиву відповідач не навів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка є учасником справи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили вчинення процесуальних дій.

Статтею 12 ЦПК України унормовано, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Неповідомлення відповідачем своєму представнику про розгляд судової справи та непередання процесуальних документів не може бути визнано поважною причиною неявки представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене, відсутні передбачені статтею 288 ЦПК України умови для скасування заочного рішення, а тому у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст. 280, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» - адвоката Пустового Максима Володимировича про перегляд заочного рішення у справі у справі № 753/24146/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 липня 2025 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК